Ухвала

від 12.02.2015 по справі 2а-4491/10/1670

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 р.Справа № 2а-4491/10/1670 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч", Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 2а-4491/10/1670

за позовом Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч"

до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві

про скасування вимог,

ВСТАНОВИЛА:

24 вересня 2010 року Приватний вищий навчальний заклад "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про скасування як незаконних вимоги про сплату боргу № 147 від 02.07.2008 зі сплати страхових внесків на суму 281951,45 грн та вимоги № 113 від 05.05.2010 зі сплати страхових внесків на суму 302983,10 грн, нарахованих Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, виходячи з невідповідності вищевказаних вимог Указу Президента України №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", що діє до 01.01.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року, в задоволенні адміністративного позову Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про скасування вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після завершення судових процесів щодо правової колізії при нарахуваннях страхових внесків відповідно до Указу Президента України №727/98 від 03 липня 1998 року суб'єктами малого підприємництва та прийняття судом найвищої інстанції рішення на користь Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", інститут "Світоч" вимушено погодився з існуючою суперечливою системою нарахування страхових внесків незважаючи на наявність у нього свідоцтв про реєстрацію його, як платника єдиного податку. Разом із тим, вказував що позиція позивача випливає з положень прийнятого Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому прямо зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом, суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону з 01 січня 2011 року. Таким чином, наполягає, що із норм вказаного Закону випливає тлумачення того, що Інститут вірно і на законних підставах був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в складі єдиного податку, відповідно до Указу Президента №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03 липня 1998 року є податковим законодавчим актом, то його дія не поширюється на порядок обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вказував, що саме Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулює правовідносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та є спеціальним для спірних правовідносин. При цьому, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням і надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійною фонду України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язком державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування". На підставі вищевикладеного, наголошував, що за період з січня 2004 року по даний час позивач не нараховує страхові внески на фонд оплати праці за ставками 33,2% чим порушив пункт 2 частини шостої статті 17 та частину першу статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку із чим і були направлені вимоги про сплату боргу №147 від 02 липня 2008 року та №113 від 05 травня 2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року адміністративний позов Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Порлтаві про скасування вимог задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про сплату боргу № 147 від 02.07.2008 зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 41991,24 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про сплату боргу №113 від 05.05.2010 зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 74174,92 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Повернуто Приватному вищому навчальному закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" з Державного бюджету України надміру сплачену згідно квитанції від 23.09.2010 № 54Р2327 суму судового збору в розмірі 3,40 грн..

Приватний вищий навчальний заклад "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без посилання на документальні докази, що були надані позивачем під час судового розгляду, та дослідження всіх обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати вимоги № 147 від 02.07.2008р. та № 113 від 05.05.2010р. у повному обсязі. Вважає що повинен сплачувати плежи лише в складі єдиного податку. Вказує на неналежність розрахунку нарахувань як відповідачем так і у висновку експертизи.

Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" зареєстрований як юридична особа 14 липня 1994 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Крім того, ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" мав право сплати єдиного податку як об'єкт малого підприємництва за ставкою єдиного податку 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування та звітності протягом 2007-2010 років, про що видано відповідні свідоцтва, копії яких приєднані до матеріалів справи.

02 липня 2008 року УПФУ Київського району в м Полтаві виставлено вимогу № Ю-147 Приватному вищому навчальному закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" про сплату недоїмки станом на 02 липня 2008 року у розмірі 281951,45 грн.

05 травня 2010 року УПФУ Київського району в м Полтаві виставлено вимогу №Ю-113 ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" про сплату недоїмки станом на 05 травня 2010 року у розмірі 302983,10 грн.

Не погодившись із зазначеними вимогами, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним вимогам про сплату боргу № Ю-147 від 02 липня 2008 року зі сплати страхових внесків на суму 281951,45 грн. та № Ю-113 від 05 травня 2010 року зі сплати страхових внесків на суму 302983,10 грн., нараховані УПФУ Київського району в м. Полтаві, виходячи із тверджень позивача щодо невідповідності вищевказаних вимог Указу Президента України №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", що діє до 01 січня 2011 року, колегія суддів виходить з наступного.

Закон України № 1058-IV регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону № 1058-IV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом № 400/97-ВР, яким, як і Законом № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу № 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить, а отже, застосуванню не підлягає.

Таким чином, донарахування органом ПФУ сум страхових внесків є правомірним.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постановах від 07 травня 2012 року у справі №21-300а11 та від 05 грудня 2013 року у справі №21-427а13.

Частиною першою статті 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом ( судами ) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила: суди не врахували, що позивач не визнає свою заборгованість перед відповідачем зі сплати страхових внесків і не перевірили правильність розрахунків недоїмки зі страхових внесків, які позивач оспорив до суду. Апеляційний суд не надав оцінки зазначеному висновку № 27 судово-економічної експертизи. Згідно ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Перевіряючи правильність розрахунків недоїмки зі страхових внесків, визначених оскаржуваними вимогами органу Пенсійного фонду, колегія суддів виходить з наступного.

У період з 26 червня 2008 року по 01 липня 2008 року УПФУ Київського району в м. Полтаві проведено планову перевірку правильності повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" за період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 209 від 02 липня 2008 року, згідно якого встановлено, що ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" в період з грудня 2006 року по травень 2008 року включно, в порушення частини першої статті 19, пункту 6 частини другої статті 17 Закону №1058-ІV не нараховані та не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 4%, 32%, 31,8%, 32,3%, в загальній сумі 281951,45 грн.

В період з 15 квітня 2010 року по 05 травня 2010 року УПФУ Київського району в м. Полтаві проведено планову перевірку ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2008 року по лютий 2010 року включно.

ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28 червня 1999 року №746/99 (надалі - Указ №746/99) за ставкою єдиного податку 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".

Положеннями пункту 3 Указу №746/99 встановлено, що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків, у тому числі Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки, для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства: тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа і спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого і підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Таким чином, відповідно до вимог Указу №746/99 ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а Державне казначейство перераховує до пенсійного фонду України 42 відсотки від загальної суми сплаченого єдиного податку.

Згідно висновку №27 судово-економічної експертизи від 28 лютого 2011 року, проведеної судовим експертом Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз (а.с. 149-157 т.1) факт відрахування вказаних відсотків до УПФУ Київського району в м. Полтаві підтверджується листом управління Державного казначейства у м. Полтаві №02-07/216 від 28 січня 2011 року.

Вищевказаною судово-економічною експертизою встановлено, що розрахунки сплати єдиного податку ПВНЗ "Полтавський інститут економіки менеджменту "Світоч" за період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року та платіжні доручення підтверджують перерахування єдиного податку до бюджету в період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року.

На підставі даних вказаних платіжних доручень та даних бухгалтерського обліку ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" (рахунок 641-03) судовим експертом встановлено, що за період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року із сум єдиного податку до пенсійного фонду підлягає перерахуванню 100130,59 грн, у тому числі: 18600,08 грн у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року, 40376,89 грн у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року, 41153,62 грн у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

Згідно експертизи даних бухгалтерського обліку ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" по кредиту рахунку 661 "Розрахунки за заробітної платою" встановлено, що за період 2006-2010 роки загальна сума нарахованої заробітної плати склала 2313519,67 грн, у тому числі: 438048,27 грн - у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 896093,54 грн - у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 979377,86 грн - у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року. Загальна сума виплат на які нараховується збір за ставкою 31,8%, 33,2%, визначалися з врахуванням виплат, які не є об'єктом оподаткування (допомога на дитину до трьох років та лікарняні по вагітності, оренда автомобіля, матеріальна допомога в межах прожиткового мінімуму) і склала 2178537,85 грн, у тому числі: 419929,59 грн - в період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 851792,19 грн - в період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 906816,07 грн - в період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

На підставі наданих на дослідження судовому експерту особистих карток працівників ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" встановлено, що за період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року в навчальному закладі працювали три особи (інваліди) для яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування, а саме: ОСОБА_2 - у період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року; ОСОБА_3, - у період з 01 квітня 2006 року по 01 березня 2010 року; ОСОБА_4 - у період з 01 грудня 2008 року по 01 березня 2010 року.

Відповідно до проведених розрахунків, судовим експертом встановлено, що загальна сума збору на обов'язкове державне страхування 31,8%, 33,2%, 4%, що повинна бути нарахована ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" складає 718134,31 грн, у тому числі: 133755,07 грн. у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 282663,17 грн. у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 301716,07 грн. у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ПВНЗ "Полтавський економіки та менеджменту "Світоч" та наданих платіжних доручень судовим експертом встановлено, що у період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року навчальний заклад самостійно сплачував збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 31,8%, 33,2%, 4%. Загальна сума самостійно сплачених внесків за вказаний період складає 34195,07 грн., у тому числі: 114,73 грн. в період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 2326,07 грн. у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 31754,27 грн. у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного, судовий експерт дійшов висновку, що з урахуванням вимог Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництві" 28 червня 1999 року №746/99 та Закону №1058-ІV", в період 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 31,8%, 33,2%, 4% в сумі 583808,65 грн., у тому числі: 115040,26 грн. у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 239960,21 грн. у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 228808,18 грн. у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

Згідно висновку №27 судово-економічної експертизи від 28 лютого 2011 року, проведеної судовим експертом Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз висновки Акту №209 від 02 липня 2008 року, згідно якого встановлено, що на ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" в період з грудня 2006 року по травень 2008 року включно ненараховані та несплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 4%, 32%, 31,8%, 32,3%, в загальній сумі 281951,45 грн. підтверджується частково в сумі 239960,21 грн., а висновки Акту №120 від 05 травня 2010 року, згідно якого встановлено, що на ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" в період з червня 2008 року по лютий 2010 року включно не нараховані та не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 31,8-33,2% в загальній сумі 302983,10 грн., підтверджується частково в сумі 228808,18 грн. (а.с. 149-157 т.1).

Як вбачається з додатків до висновку судового експерта, ним враховувалося 42 % які сплачувались позивачем в сумі єдиного податку.

Сторони висновки судово-економічної експертизи не спростували, доказів в їх спростування не надали, а судом не встановлено.

Відповідач в апеляційній скарзі лише визначає загальні суми з яких виходив при нарахуванні, не враховуючи сплати сум у єдиному податку. Та не надає конкретних заперечень щодо висновків експертизи.

Позивач в своїй скарзі, зазначаючи, що на його думку відсутній чіткий та зрозумілий механізм порядку донарахування недоїмки в актах, та на те, що експертом зазначається лише кількість осіб, що перебували з ним в трудових відносинах, але не визначає як це вплинуло на висновок експертизи. Не визначає які саме данні та по яких сумах не враховані, чи враховані невірно, і що це потягло зайве нарахування сум.

Таким чином належні обґрунтування помилковості висновків судової експертизи не надані.

Крім того, позивач зазначає, що експертом зроблений правовий висновок, та на те, що експертиза була призначена по кримінальній справі.

Стосовно наведеного колегія суддів зазначає наступне.

З висновків судово-економічної експертизи не вбачається наявність правового висновку. Те, що експерт при розрахунку визначав нарахування до сплати за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням сум сплачених у складі єдиного податку не є правовим висновком. Експертом лише проведені відповіді розрахунки, а питання чи підлягають суми сплаті вирішено судом.

Що стосується того, що експертиза проведена по кримінальній справі, то даний факт ні яким чином не впливає не неї як доказ. КАС України не передбачає виключення з кола доказів висновків експерту проведених по інших справах чи по інших провадженнях.

Враховуючи наведене, керуючись ст.69, 70, 82, 86 КАС України, колегія суддів вважає, що відсутні підстави не прийняття висновку судово-економічної експертизи, як доказу по даній справі.

Положеннями частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних вимог покладено на відповідача - УПФУ Київського району в м. Полтаві.

Відповідач не надав суду доказів правомірності спірних вимог в частині нарахування розміру сум страхових внесків, вказаних у таких вимогах в повному обсязі. З огляду на викладене, суд вважає правомірними оскаржувані вимоги лише в частині нарахування позивачеві недоїмки у вимозі №147 від 02 липня 2008 року на суму 239960,21 грн. та по вимозі №113 від 05 травня 2010 року на суму 228808,18 грн..

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, зокрема в частині визнання протиправними та скасування вимоги УПФУ Київського району в м. Полтаві про сплату боргу №147 від 02 липня 2008 року зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 41991,24 грн. та вимоги №113 від 05 травня 2010 року зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 74174,92 грн. та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 2а-4491/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис)Подобайло З.Г. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2015 р.