Постанова

від 23.12.2014 по справі 923/1399/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 923/1399/14 Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Мирошниченко М.А. та суддів : Воронюка О.Л. і Лашина В.В.,

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 3048 від 03.12.2014р.)

при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

ТОВ «КР-Легіон» - не з'явився,

ПАТ «Чорнобаївське» -Букалов С.С. (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» на рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2014 р. у справі №923/1399/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « КР- Легіон» до Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» про стягнення 496 522грн.59коп.

ВСТАНОВИЛА:

24.09.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «КР- Легіон» (далі позивач) у господарському суді Херсонської області пред'явлено позов до Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» (далі відповідач) про стягнення 496 522,59 грн., з яких: 490 910,04 грн. - боргу; 5007,30 грн. - пені; 605,25 грн. -3% річних. Позивач також просив стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 9930,46грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він на виконання укладеного з відповідачем договору про надання охоронних послуг №2004 від 01.04.2013р. надав останньому послуги з охорони належних відповідачу об'єктів, однак той не розрахувався у встановлені договором строки за надані послуги і має вищезазначену заборгованість на яку позивач згідно умов договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував пеню та 3% річних. (а.с.2-5)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.09.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №923/1399/14 (а.с.1).

У письмовому відзиві на позов відповідач визнав вимоги позивача лише частково, а саме заборгованість в сумі 348 920 грн., пеню в сумі 3584,79грн. та 3% річних у сумі 430,18 грн. Свою позицію відповідач обґрунтовує наступним. По-перше, мотивуючи свої вимоги позивач посилається на п'ять актів приймання послуг за якими сума послуг становить 436 150 грн., а не 490 910,04 грн. як зазначено у позові. По-друге, позивач не надав суду акт приймання робіт за липень на суму 87230,00 грн., хоча посилається на нього у позові.(а.с.82-84).

Рішенням господарського суду Херсонської області від10.11.2014 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Александровою Л.І. - 14.112014 р.,) позовні вимоги позивача задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 490 910,04 грн. - боргу; 5007,30 грн. - пені; 605,25грн. -3% річних, а також 9930,46 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач довів належними та достатніми доказами факт надання ним відповідачу послуг за договором у визначеному позові розмірі , а відповідач не надав суду доказів того, що він розрахувався з позивачем за отримані послуги.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просив це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в тому обсягу, в якому позивач не обґрунтовує своїх вимог.

В обґрунтування своєї позиції скаржник навів таки ж самі доводи що були ним наведені у відзиві на позов, а також зазначив що суд не врахував, що позовна заява підписана не уповноваженою на це особою.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 04.12.2014 р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2014 р. о 10:30 год., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

17.12.2014р.відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/9315/14 за позовом

Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КР- Легіон» про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг №2004 від 01.04.2013р., стягнення за яким є предметом спору по даній справі.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач був повідомлений про розгляд справи належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.

Враховуючи вказані обставини, а також думку представника скаржника (відповідача), колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю позивача.

Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в тому обсягу, в якому позивач не обґрунтовує своїх вимог.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія встановила наступне .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між позивачем (охоронне агентство ) та відповідачем (замовником) 01.04.2013р. було укладено договір про надання охоронних послуг № 2004 (далі договір), відповідно до якого позивач зобов'язується здійснювати охорону об'єктів, розташованих за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка (далі за текстом - об'єкт охорони) та визначених Додатком №1 до Договору.

Відповідно до умов п.2.1 Договору, охоронне агентство зобов'язується забезпечити не проникнення на об'єкт охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству згідно протоколу погодження договірної ціни, що закріплюється в Додатку № 3 та є невід'ємною частиною Договору.

При укладанні договору сторонами була погоджена ціна в розмірі 87230,00 грн.

Відповідно до вимог 7.1 Договору, вартість наданих охоронних послуг визначається на підставі розрахунку, який додається до договору (Додатку № 3).

Відповідно до умов п. 7.4 Договору, оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що охоронне агентство зобов'язано надати замовникові Акт про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Позивач стверджує що він належним чином виконував умови договору посилаючись при цьому у позові на складені ним передбачені п.7.5. Договору акти здачі-прийомки виконаних робіт від 31.03.2014 р., від 30.04.2014 р., від 31.05.2014 р., від 30.06.2014 р., від 31.07.2013 р. та супровідним листом № 71 від 03.09.2014 р. акт здачі-прийомки виконаних робіт від 31.08.2014 р., на підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків,

З матеріалів справи вбачається, що факт надання позивачем відповідачу послуг з охорони, в т.ч. в липні - серпні 2014 р. , підтверджується також журналами передачі змін, журналом несення служби, копіями накладних, що надавались охоронцям для випуску транспорту з охоронюваного об'єкту.

Як вірно зазначає відповідач в матеріалах справи наявні лише чотири акти здачі - приймання виконаних робіт за Договором а саме від 31.03.2014 р., від 30.04.2014 р., від 31.05.2014 р., від 30.06.2014 р. (а.с. 33,34,36,38), які підписані обома сторонами договору та скріплені їх печатками на загальну суму 348 920 грн., тобто позивачем дійсно не надано суду актів здачі-приймання виконаних робіт у липні - серпні 2014 року.

Проте колегія суддів не приймає уваги доводи скаржника що позивач не надав доказів надсилання йому супровідного листа № 71 від 03.09.2014 р. до якого було додано Акт здачі-прийомки виконаних робіт від 31.08.2014 р., рахунок №59 від 31.08.2014 р., податкову накладну № 58 від 31.08.2014 р., акт звірки від 01.08.2014 р., з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться копія направленого позивачем на адресу відповідача супровідного листа №71 від 03.09.2014 р. до якого було додано Акт здачі-прийомки виконаних робіт від 31.08.2014 р., рахунок № 59 від 31.08.2014 р., податкову накладну № 58 від 31.08.2014 р., акт звірки від 01.08.2014 р., що підтверджується копією квитанції № 5/0022 та витягом з офіційного сайту Укрпошта із зазначенням дати отримання даних актів відповідачем .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд вмотивовано визнав необґрунтованість доводів відповідача щодо того, що позивач не надсилав йому для підписання вищевказані акти.

Враховуючи той факт що відповідач не повернув позивачу ці акти, то відповідно позивач і не міг надати їх суду.

Крім того, як зазначалось вище, п. 7.5 Договору передбачено, що у разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Відповідач у порушення приписів ст.33 ГПК України не надав суду будь-яких доказів які б спростовувати (доводили) факт ненадання , або неналежного надання позивачем йому послуг за договором, в тому числі в липні - серпні 2014 р. та/або що він (відповідач) розрахувався за отримані послуги.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що 18.08.2014 р. позивач направив на адресу відповідача лист про припинення охоронних послуг у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, а 01.09.2014 р. сторонами підписано Акт обстеження технічного стану об'єкту відповідно до якого позивач передав відповідачу з під охорони охоронювані відповідно до Договору об'єкти в задовільному стані.

Вищезазначені обставини, підтверджені належними доказами, в т.ч. актами здачі-прийомки виконаних робіт, листом (з квитанцією) про надсиланням актів за липень-серпень 2014 р. відповідачу, журналами передачі змін, журналом несення служби, копіями накладних, що надавались охоронцям для випуску транспорту з охоронюваного об'єкт, актом взаєморозрахунків, а також актом від 01.09.2014р. про передачу об'єкту з під охорони, в їх сукупності свідчать, що позивачем надавались відповідачу послуги з охорони до 01.09.2014 р. відповідно до умов Договору і, що відповідач не заявляв будь-яких претензій щодо їх ненадання, або неналежного їх надання за вказаний період часу і не довів такого ненадання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд вмотивовано, правильно застосувавши норми матеріального права, стягнув зазначену позивачем заборгованість з відповідача.

Перевіривши наявний у матеріалах справи зроблений позивачем розрахунок пені та 3% річних колегія суддів дійшла висновку що його зроблено правильно, виходячи з умов договору та приписів ст.625 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимогу позивача стягнення пені та 3% річних у визначених позивачем розмірах.

Посилання скаржника у скарзі на те, що позов підписано не уповноваженою на це особою також не приймається колегією суддів до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний наказ директора позивача про ухід у відпуску та покладання своїх повноважень на свого заступника Іванюка А.В., який в даному випадку і підписав цю позовну заяву.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють доводи викладені ним у відзиві на позов і яким місцевий суд дав належну оцінку, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про часткову відмову в задоволенні позову.

Розглянувши клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/9315/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» до Товариства з обмеженою відповідальністю « КР- Легіон» про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг №2004 від 01.04.2013р., стягнення за яким є предметом спору по даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, роз'яснено, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: а ) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ, згідно вказаного роз'яснення, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зі змісту та суті ст. 79 ГПК України, з урахуванням вищезазначеного роз'яснення, вбачається що для зупинення провадження у справі відповідно до приписів її частини першої повинні мати місце одночасно дві обставини (два чинника), а саме пов'язаність справ і неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи.

З доданої скаржником до клопотання копії ухвали господарського суду Дніпропетровської області справи вбачається, що цим судом порушено провадження у справі №904/9315/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» до Товариства з обмеженою відповідальністю « КР- Легіон» про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг №2004 від 01.04.2013 р., стягнення за яким є предметом спору по даній справі.

Зазначені обставини свідчать, що справа №904/9315/14 та дана справа пов'язані між собою.

Однак на переконання колегії суддів розгляд господарським судом Дніпропетровської області справи №904/9315/14 не унеможливлює розгляду даної справи, оскільки суд може прийняти рішення по даній справі не очікуючи результатів розгляду вказаної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що правові підстави, передбачені ч. 1 ст.. 79 ГПК України, для зупинення провадження по цієї справи відсутні, а тому клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2014 р. у справі №923/1399/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» на зазначене рішення - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 23.12.2014 р.

Суддя - доповідач: Мирошниченко М. А.

Судді Воронюк О.Л.

Лашин В.В.