Постанова

від 16.12.2014 по справі 813/6429/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Львів № 813/6429/14

18 год. 19 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Дубас В.М.;

відповідача: представник Чубак Н.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасне місто» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасне місто» (далі - ТОВ «Сучасне місто») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002102204 від 12.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №425/13-04-22-04/35009756 від 27.05.2014 року, у якому податковий орган вказав про відсутність реально вчинених господарських операції з ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки такі ґрунтуються лише на актах перевірки вищезазначених контрагентів.

Представник позивача також покликався на приписи цивільного законодавства щодо нікчемності правочинів.

Також, представник позивача зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Сучасне місто». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім цього, позивач вказав, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган податкове повідомлення-рішення не приймає до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Тому в даному випадку податкове повідомлення- рішення прийняте відповідачем протиправно.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №425/13-04-22-04/35009756 від 27.05.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Сучасне місто» (код ЄДРПОУ 35009756) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал» (код ЄДРПОУ - 37398974), ТОВ «Крафт ЛВ» (код ЄДРПОУ - 37399009), ПП «Воллі» (код ЄДРПОУ - 34029609), іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р.

В результаті даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операції позивача з ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ». У підсумку відповідач зазначив, що ТОВ «Сучасне місто» завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 29755,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 17480,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 12275,00 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002102204 від 12.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 29755,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 7438,75 грн., всього на суму 37193,75 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Сучасне місто» зареєстроване як юридична особа 12.03.2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради. Видами діяльності названого підприємства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; купівля та продаж власного нерухомого майна; будівництво інших споруд, н.в.і.у.

На підставі Наказу ДПІ у Галицькому районі м. Львова №326 від 14.05.2014 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки було видано направлення на перевірку ТОВ «Сучасне місто» №364 від 14.05.2014 року.

З 14.05.2014 року по 20.05.2013 року ДПІ у Галицькому районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сучасне місто» (код ЄДРПОУ 35009756) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал» (код ЄДРПОУ - 37398974), ТОВ «Крафт ЛВ» (код ЄДРПОУ - 37399009), ПП «Воллі» (код ЄДРПОУ - 34029609), іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р., за наслідками якої складено акт №425/13-04-22-04/35009756 від 27.05.2014 року (далі - акт перевірки від 27.05.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «Сучасне місто» відповідач використав:

- акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова №76/23-209/36545438 від 02.02.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.07.2009 р. по 14.11.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 21.07.2009 р. по 14.11.2011 р.»;

- акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова №178/23-209/37741019 від 10.02.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (код ЄДРПОУ 37741019) з питань дотримання вимог податкового законодавства з період за 20.05.2011 р. по 14.11.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.07.2009 р. по 14.11.2011 р.».

У висновках акта перевірки від 27.05.2014 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Сучасне місто» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо завищення податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 29755,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 17480,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 12275,00 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002102204 від 12.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 29755,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 7438,75 грн., всього на суму 37193,75 грн.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП «Галичторг».

ПП «Галичторг» (Продавець) та ТОВ «Сучасне місто» (Покупець) уклали договір від 01.09.2011 року №9-0106, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець належним чином прийняти і оплатити товар: Ондулін в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних товарів та робіт позивач долучив: видаткову накладну №РН-9-16001 від 16.09.2011 року, податкову накладну №10 від 16.09.2011 року, банківські виписки про рух коштів по рахунку від 16.09.2011 року, від 29.09.2011 року, від 30.09.2011 року.

Виписану податкову накладну по контрагенту ПП «Галичторг» відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Галичторг» відображено в податковій звітності ТОВ «Сучасне місто», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року.

Щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», суд зазначає наступне.

ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (Виконавець) та ТОВ «Сучасне місто» (Замовник) уклали договір про надання послуг №1 від 16.09.2011 року, відповідно до умов якого за завданням Замовника Виконавець надає Замовнику послуги з ремонту даху в обсязі та на умовах, визначених цим договором. За цим договором Виконавець надає Замовнику такі послуги: підготовчі роботи по ремонту і покриття ондуліном даху. Під підготовчими роботами розуміється зняття старої покрівлі даху, влаштування каркасу даху (без покриття). Виконавець зобов'язаний підписувати і передавати Замовнику акти про надані послуги. Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання і фіксується в актах про надання послуг.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних товарів позивач долучив: податкову накладну №72 від 31.10.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31/10/11 від 31.10.2011 року, банківські виписки про рух коштів по рахунку від 16.11.2011 року, від 08.12.2011 року.

Виписану податкову накладну по контрагенту ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» відображено в податковій звітності ТОВ «Сучасне місто», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

На підтвердження використання придбаних товарів і послуг у господарській діяльності, позивач долучив наступні документи:

- лист голови інвентаризаційної комісії Яцули А.М. директору ТОВ «Сучасне місто» від 12.09.2011 року; наказ №5-інв від 12.09.2011 року «Про засідання інвентаризаційної комісії»; протокол засідання інвентаризаційної комісії ТОВ «Сучасне місто» №2 від 12.09.2011 року; дефектний акт від 12.09.2011 року, акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів №1 від 31.10.2011 року (а.с. 63-67).

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування валових витрат.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з п.2.4 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

В той же час, долучені до матеріалів справи видаткові накладні, податкові накладні та акти приймання виконаних робіт не містять усіх обов'язкових реквізитів первинних документів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме:

1) як вбачається з долучених до матеріалів справи первинних документів по господарських операціях позивача з ПП «Галичторг»:

- видаткова накладна не містить: посади, прізвища та імені осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; адреси одержувача; дати і номера договору, на підставі якого видана накладна.

Представником позивача в судовому засіданні було надано пояснення, що для ремонту даху власного приміщення за адресою: м. Львів, вул. Грабовського, 11, позивачем було укладено договір №9-0106 від 01.09.2011 року з контрагентом ПП «Галичторг».

Як вбачається із видаткової накладної, долученої до матеріалів справи, позивачу поставлявся ондулін кількістю 1150 шт. Суд зазначає, що поставка такого товару у великій кількості потребує значних трудових та виробничих затрат.

Проте, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи підприємство не надало суду доказів розвантаження, приймання та обліку ондуліну, наявність яких є обов'язковою для підтвердження реальності господарських операцій.

Крім цього, представником позивача суду не надано, до матеріалів справи не долучено: товарно-транспортні накладні, договори, укладені з перевізниками, акти наданих послуг по перевезенню, розрахунки з перевізниками; акти прийому-передачі товару, сертифікати якості товару, документи складського обліку чи інші документи, які б підтверджували факт отримання і зберігання товару.

2) як вбачається з долучених до матеріалів справи первинних документів по господарських операціях позивача з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містить детальний розрахунок вартості послуг: прямих витрат (вартість матеріалів, виробів та конструкцій; заробітна плата; вартість експлуатації машин); загально виробничих витрат; коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд; адміністративних витрат; податків і зборів.

Згідно умов договору про надання послуг №1 від 16.09.2014 року ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» надає ТОВ «Сучасне місто» послуги з ремонту даху в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а саме, підготовчі роботи по ремонту і покриття ондуліном даху (зняття старої покрівлі даху, влаштування каркасу даху (без покриття)).

Як вбачається із долученого до матеріалів справи електронного витягу з ЄДР (а.с. 139-141), видами діяльності ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» є: будівництво будівель; посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами; оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н.в.і.г.; консультування з питань комерційної діяльності та управління; інші види оптової торгівлі; надання інших комерційних послуг.

Проте, серед перелічених вище видів діяльності ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» не зазначено покрівельних робіт, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель. Відтак, підготовчі роботи по ремонту і покриття ондуліном даху (зняття старої покрівлі даху, влаштування каркасу даху (без покриття) не відповідають видам діяльності ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ».

Як слідує зі змісту актів перевірок ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 02.02.2012 року №76/23-209/36545438 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Галичторг», ЄДРПОУ - 36545438 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.07.2009 р. по 14.11.2011 р. , валютного та іншого законодавства за період з 21.07.2009 р. по 14.11.2011 р.» та від 10.02.2012 року №178/23-209/37741019 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (код ЄДРПОУ 37741019) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.2011 р. по 14.11.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.07.2009 р. по 14.11.2011 р»., Слідчим відділом УСБ України у Львівській області розслідується кримінальна справа №2162. В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що невстановлені особи в період з 2009 по 2011 роки, придбали у власність юридичну особу ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ - 36545438), юридична адреса м. Львів, вул. Хоткевича, 56/70 та юридичну особу ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (код ЄДРПОУ 37741019), юридична адреса м. Львів, вул. Зелена, 253, вказавши їх директором з числа підставних осіб, та без мети здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності. Для реалізації своїх злочинних намірів, вказані особи з червня 2011 року займались незаконним документальним оформленням фінансово-господарських операцій, які фактично не відбувались, з метою незаконного переведення за відповідну грошову винагороду безготівкових коштів у готівку для зацікавлених суб'єктів господарської діяльності, надавались фіктивні документи про купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей, які фактично не реалізовувались, або про виконання робіт та послуг, які в дійсності не виконувались.

Щодо твердження представника позивача, що контролюючий орган не мав права приймати податкове повідомлення-рішення до набрання законної сили вироком суду в кримінальній справі про злочини, предметом якої є податки, збори, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно пп. 8 п. 3 розд. І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» № 5503-VI від 20.11.2012 року, пункт 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Дане формулювання чітко визначає сферу застосування визначених вказаною нормою вимог щодо складання результатів перевірки - стосовно посадової особи платника податків (юридичної особи), що перевіряється.

Так, відповідно до п. 58.4 ст. 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що податкові повідомлення-рішення контролюючим органом не складаються і не надсилаються саме тому платнику податків, щодо посадових осіб якого здійснюється кримінальне провадження.

Як слідує зі змісту долученої до матеріалів справи постанови старшого слідчого з ОВС 1-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області старшого лейтенанта міліції Малецького О.С. від 25.03.2014 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, кримінальне провадження було порушено щодо вчинення власником та директором ТОВ «Промтехметал» ОСОБА_6 у попередній змові групою осіб з власником і директором ТОВ «Крафт ЛВ» ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами, в період лютого-серпня 2011 року фіктивного підприємництва ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі».

Оскільки позивачем не надано суду доказів щодо проведення будь-яких розслідувань відносно посадових осіб ТОВ «Сучасне місто», відтак, суд не враховує доводи представника позивача про порушення контролюючим органом п. 58.4 ст. 58 та п. 86.9 ст. 86 ПК України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Щодо відсутності товарно-транспортних та товарно-супровідних документів на поставку товарів за господарськими операціями позивача з контрагентами, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 11 Глави Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Хоча серед документів, з якими чинне податкове законодавство пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат, документи про перевезення вантажу не перелічені як обов'язкові, однак для достеменного з'ясування реального характеру господарської операції з поставки товару необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції (як-от при поставці товарів - документи на підтвердження їх транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, прийняття за кількістю та якістю, зберігання тощо), наявність у організації-контрагента основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції.

Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 27.03.2012 року та Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвала суду від 28.11.2012 року №К/9991/23061/12, від 30.01.2013 року №К/9991/43795/12.

Оцінюючи пояснення сторін, письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Сучасне місто» та його контрагентами ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», а долучені до матеріалів справи документи не містять обов'язкових реквізитів, визначених для первинних документів вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій, що, в свою чергу, вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту без підтвердження відповідними первинними документами.

Доводи ж позивача щодо порушення відповідачем приписів цивільного законодавства щодо нікчемності правочинів суд не бере до уваги, оскільки в акті перевірки від 27.05.2014 року питання щодо недійсності та нікчемності правочину позивача із ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» контролюючим органом не відображено.

За наведених обставин, суд погоджується із доводами контролюючого органу щодо завищення податкового кредиту позивачем, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 29755,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 17480,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 12275,00 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення №1328 від 16.09.2014 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., відтак решта несплаченої суми судового збору становить 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасне місто» (вул. Грабовського, 11, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 35009756) решту суми судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2014 року.

.

Суддя Клименко О.М.