Ухвала

від 18.12.2014 по справі 810/5214/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5214/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор 2012» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор 2012» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 року №0003092200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Новатор 2012» з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Агросектор» за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт від 04.08.2014 року № 248/220/38075230, в якому були зафіксовані виявлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за жовтень 2013 року на загальну суму 124116,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 року №0003092200, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 124116,00 грн. та штрафну санкцію - 31029,00 грн.

Основною підставою для донарахування податкових платежів, є висновки податкового інспектора про ознаки фіктивності контрагента. Як доказ податкова інспекція наводить акт від 16.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агросектор» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 02.06.2011 року по 31.10.2013 року» складений ДПІ у Печерському районі м. Києва.

В даному акті зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що стан платника ТОВ «Агросектор» відповідно до бази даних «АІС ОР» - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем пунктів 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України є помилковим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2013 року ТОВ «Новатор 2012» придбавало сою у ТОВ «Агросектор» на загальну суму 744694,63 грн., що підтверджується договором від 03.06.2013 р., податковими накладними (зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних) від 14.10.2013 р. №5, від 23.10.2012 р.№6, від 23.10.2013 р. №7, від 25.10.2013 р. №8, від 26.10.2013 р. №9, від 29.10.2013 р. №10, від 30.10.2013 р. №11 та видатковими накладними №АГ-0000005 від 14.10.2013 р., №АГ-0000006 від 23.10.2013 р., №АГ-0000007 від 23.10.2013 р., №АГ-0000008 від 25.10.2013 р., №АГ-0000009 від 26.10.2013 р., №АГ-0000010 від 29.10.2013 р., №АГ-0000011 від 30.10.2013 р., а також товарно-транспортними накладними, виписками з банку, які свідчать про перерахування коштів за товар (в тому числі ПДВ).

Придбана соя була використана в процесі здійснення господарської діяльності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 30.10.2013 року, ТОВ «Агросектор» (код ЄДРПОУ 38651602) знаходиться за місцезнаходженням: 01010, м. Київ. Печерський р- н. вул. Івана Мазепи, будинок. З, офіс 174. В графі «статус відомостей про юридичну особу» зазначено «відомості підтверджено», в графі « Види діяльності» зазначено основний вид « 01.11.Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Тобто, платник податків (продавець) в період здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований, знаходився за місцезнаходженням, мав підтверджені відомості та відповідний вид діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме товарно-транспортних накладних, товар перевозився по замовленню ТОВ «Агросектор» приватним підприємцем «ОСОБА_6» транспортним засобом Камаз, з реєстраційним номером: НОМЕР_1. Даний транспортний засіб зареєстрований у МРЕВ м. Лубни Полтавської області на ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 07.10.1996 року.

Даний транспортний засіб використовується ОСОБА_6 на підставі довіреності від ОСОБА_5, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 05 серпня 2013 року.

Причіп (реєстраційний номер: НОМЕР_3), який використовувався при перевезенні сої, також зареєстрований в ДАІ у м. Прилуки Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 15.12.2004р.

ПП ОСОБА_8, який перевозив товар теж є реальним платником податків. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №19439607, основний вид діяльності ПП ОСОБА_8 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом.

Також, в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують рух товару на складі ТОВ «Новатор 2012», а зокрема, копія книги вагаря, де відображено приход сої від ТОВ «Агросектор», копія книги складського обліку запасів за 2013 рік та картка рахунку:631 :Контрагенти: ТОВ «Агросектор» за 2013 рік.

Окрім того, суд звертає увагу, що в акті перевірки (п.2.9) також підтверджено, що у ТОВ «Новатор 2012» наявні основні засоби (складські приміщення, обладнання для переробки сої тощо), трудовий персонал (згідно звіту форми 1 ДФ за 4 квартал 2013року).

Також в п.22.9 Акту перевірки зазначено, що ТОВ «Агросектор» відзвітувалось за господарські операції та подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що документально підтверджено спільні дії сторін при укладені та виконанні договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договору по придбанню сільськогосподарської продукції, тому договір не має ознак фіктивності.

Крім того, колегія суддів, зазначає, що контрагент позивача ТОВ «Агросектор» на момент складання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та має свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за перевіряємий період.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 23 грудня 2014 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.