Рішення

від 16.12.2014 по справі 910/21917/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21917/14 16.12.14

За позовом Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації

до 1) Подільської районної в м. Києві державної адміністрації

2) Благодійної організації «Благодійний Фонд «Всесвіт-118»

про визнання договору недійсним та виселення

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Іванова О.П. - службове посвідчення №027416;

від позивача: Ковзун Є.К. - довіреність б/н від 04.06.2013 року;

від відповідача-1: Мороз Ю.Є. - довіреність б/н від 19.09.2014 року;

від відповідача-2: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Благодійної організації "Благодійний Фонд "Всесвіт-118" про визнання договору недійсним та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 орендує нежитлове приміщення у відповідача-1, на підставі Договору №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2012 року, за відсутності ліцензії на провадження діяльності з надання освітніх послуг, що є порушенням норм чинного законодавства України.

З цих підстав, прокурор просив суд задовольнити позов: 1) визнавши недійсним договір №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2012 року, уколений між відповідачем-1 та відповідачем-2; 2) зобов'язавши відповідача-2 звільнити шляхом виселення та передання за актом приймання передачі позивачу орендоване нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. тульчинська, 5.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05.11.2014 року.

05.11.2014 року через канцелярію суду представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2014 року розгляд справи відкладено на 18.11.2014 року.

25.11.2014 року через канцелярію суду представник прокуратури подав клопотання про припинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2014 року розгляд справи відкладено на 25.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року розгляд справи відкладено на 09.12.2014 року.

В судове засідання 09.12.2014 року представники прокуратури, позивача, відповідача-1 з'явилися.

В судове засідання представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача-2 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 16.12.2014 року.

В судове засідання 16.12.2014 року представник відповідача-2 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2014 року представник прокуратури підтримав клопотання про припинення провадження у справі та надав усні пояснення.

В судовому засіданні 16.12.2014 року представник позивача підтримав клопотання про припинення провадження у справі та надав усні пояснення.

В судовому засіданні 16.12.2014 року представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог та надав усні пояснення.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012 року між Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією (далі по тексту - орендодавець, відповідач-1) та Благодійною організацією «Благодійний Фонд «Всесвіт-118» (далі по тексту - орендар, відповідач-2) укладено Договір №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) орендодавець передає, а орендар приймає в погодинну оренду (60 годин в місяць) нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Тульчинській, 5, для діяльності у галузі освіти (погодинне проведення занять з дітьми).

Згідно з п. 2.1. Договору, об'єктом оренди є: - нежиле приміщення, 1-ий та 2-ий поверхи загальною площею 118,6 кв.м.. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 року по 31.03.2015 року (п. 9.1. Договору).

Відповідно до умов Договору балансоутримувачем об'єкту оренди є Подільська районна в м. Києві державна адміністрація (далі по тексту - балансоутримувач, позивач).

В нежитлових приміщеннях будинку № 5 по вул. Тульчинській в м. Києві знаходиться загальноосвітній навчальний заклад «Спеціалізована школа № 118 «Всесвіт» Подільського району м. Києва.

Згідно п.п.1.1, 1.2 Статуту, затвердженого розпорядженням Подільської РДА в м. Києві від 03.03.2011 року № 184, загальноосвітній навчальний заклад І-III ступенів «Спеціалізована школа № 118 «Всесвіт» з поглибленим вивченням європейських мов Подільського району м. Києва (скорочена назва - Спеціалізована школа № 118 «Всесвіт»), перебуває у комунальній власності Подільського району м. Києва як загальноосвітній навчальний заклад, місцезнаходження якого - 04080, м. Київ, вул. Тульчинська.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що на думку прокурора та позивача відповідач-2 користується на правах орендаря об'єктом оренди без наявності ліцензії на здійснення освітньої діяльності, і відповідно Договір, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню його судом недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіти» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до п. 3.19.Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 5 червня 2001 р. №1/12-1459, та затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як діяльність у сфері освіти. Дана стаття кореспондується з п. 2 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. №1019 «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг».

Відповідно до п. 3 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. №1019 «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг», навчальні заклади та інші юридичні особи (далі - навчальні заклади) або фізичні особи - підприємці розпочинають діяльність з надання освітніх послуг, зазначених у пункті 2 цього Порядку, після отримання ліцензії для провадження діяльності з надання освітніх послуг (далі - ліцензія), а відокремлені структурні підрозділи (філії тощо) навчального закладу - після проведення ліцензування з внесенням їх до ліцензії навчального закладу.

Згідно з абз. 2 п. 10 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. №1019 «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг», ліцензування проводять: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органи управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій - щодо надання послуг у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

Наказом Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації (як органом ліцензування відповідаач-2) від 14.03.2011 року №78, відповідачу-2 видана ліцензія на здійснення освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти серії АГ №507974, термін дії якої з 11.03.2011 року по 11.03.2014 року.

В матеріалах справи міститься лист Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМД №063-5199 від 10.09.2014 року (копія листа міститься в матеріалах справи), згідно якого відповідачу-2 10.04.2014 року відмовлено у видачі ліцензії.

Відповідно до витягу з протоколу № 2 від 10 квітня 2014 року засідання Київської міської регіональної експертної ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів , одноголосно прийнято рішення щодо рекомендування органу ліцензування - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту видати ліцензію Благодійній організації «Благодійний фонд «Всесвіт - 118» на здійснення освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти після додаткового опрацювання ліцензійних матеріалів з виїздом на місце здійснення освітньої діяльності та позитивного висновку експертної комісії терміном на 5 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином для визнання правочину недійсним потрібна наявність підстав передбачених ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

В матеріалах справи міститься видана відповідачу-2 копія ліцензія на здійснення освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти серії АЕ №460847, термін дії якої з 29.10.2014 року по 29.10.2019 року.

Судом встановлено що відповідач-1 та відповідач-2 при укладанні Договору №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2012 року, досягли всіх істотних умов договору, та вказаний договір не суперечить вимогам ст. 203 та 215 ЦК України, а також у відповідача-2 наявна ліцензія на здійснення освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти серії АЕ №460847 (термін дії якої з 29.10.2014 року по 29.10.2019 року), а тому в суду відсутні правові підстави для визнання вищевказаного договору недійсним.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що прокурором та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог про визнання недійсним Договору №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2012 року, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Благодійну організацію «Благодійний Фонд «Всесвіт-118» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе,122, кв. 104, код ЄДРПОУ 36137482) звільнити шляхом виселення та передати за актом приймання-передачі Управлінню освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації приміщення першого і а другого поверхів Спеціалізованої школи №118 «Всесвіт» Подільського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Тульчинська, 5, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем та прокурором не доведено недійсність Договору №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2012 року, а тому даний договір є чинним (дійсним), а в суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача-2 звільнити шляхом виселення та передати за актом приймання-передачі Управлінню освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації приміщення першого і а другого поверхів Спеціалізованої школи №118 «Всесвіт» Подільського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Тульчинська, 5, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.12.2014 року.