Постанова

від 23.03.2015 по справі 910/21917/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа№ 910/21917/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від прокуратури: представник не з'явився.

Від позивача: представник не з'явився.

Від відповідача-1: представник Мороз Д.М. - за довіреністю.

Від відповідача-2: представник Боглюкова І.А. - керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації,

на рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року

у справі № 910/21917/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в

особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві

державної адміністрації

до 1) Подільської районної в м. Києві державної адміністрації

2) Благодійної організації "Благодійний Фонд "Всесвіт-118"

про визнання договору недійсним та виселення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Прокурор Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до 1) Подільської районної в м. Києві державної адміністрації 2) Благодійної організації "Благодійний Фонд "Всесвіт-118" про визнання договору недійсним та виселення.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач-2 орендує нежитлове приміщення у відповідача-1 на підставі Договору №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2012 року, за відсутності ліцензії на провадження діяльності з надання освітніх послуг, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21917/14 від 16.12.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Прокурор Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у даній справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що лише після подачі прокурором 10.10.2014 року позову до Благодійної організації "Благодійний Фонд "Всесвіт-118", порушення 15.10.2014 року провадження у справі № 910/21917/2014, остання отримала ліцензію серії АЕ № 460847 на здійснення освітньої діяльності 29.10.2014 року, тобто після порушення провадження у справі і виключно за втручання прокуратури Подільського району м.Києва.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Прокурором та позивачем не використано наданого їм законом права на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.03.2015р. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення прокурора та позивача про час та місце судового засідання, а саме поштові повідомлення № 12461139, № 12461120.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності прокурора та представника позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників відповідачів, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2012 року між Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Благодійною організацією "Благодійний Фонд "Всесвіт-118" (орендар) укладено Договір №11013/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в погодинну оренду (60 годин в місяць) нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Тульчинській, 5, для діяльності у галузі освіти (погодинне проведення занять з дітьми).

Відповідно до п. 2.1. Договору, об'єктом оренди є: - нежиле приміщення, 1-ий та 2-ий поверхи загальною площею 118,6 кв.м.. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Згідно з 9.1. Договору цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 року по 31.03.2015 року.

Відповідно до умов Договору балансоутримувачем об'єкту оренди є Подільська районна в м. Києві державна адміністрація (далі по тексту - балансоутримувач, позивач).

В нежитлових приміщеннях будинку № 5 по вул. Тульчинській в м. Києві знаходиться загальноосвітній навчальний заклад "Спеціалізована школа № 118 "Всесвіт" Подільського району м. Києва.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Статуту, затвердженого розпорядженням Подільської РДА в м. Києві від 03.03.2011 року № 184, загальноосвітній навчальний заклад І-III ступенів "Спеціалізована школа № 118 "Всесвіт" з поглибленим вивченням європейських мов Подільського району м. Києва (скорочена назва - Спеціалізована школа № 118 "Всесвіт"), перебуває у комунальній власності Подільського району м. Києва як загальноосвітній навчальний заклад, місцезнаходження якого - 04080, м. Київ, вул. Тульчинська.

За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Як передбачено ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із позовної заяви та апеляційної скарги, прокурор просив суд визнати зазначений вище договір оренди недійсним у зв'язку з тим, що Благодійна організація "Благодійний Фонд "Всесвіт-118" упродовж 6-ти місяців, використовувала приміщення загальноосвітнього навчального закладу №118 «Всесвіт» без відповідної ліцензії на здійснення освітньої діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до п. 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, погоджених листом Міністерства освіти і науки України від 5 червня 2001 р. №1/12-1459, та затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Як передбачено п. 7 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як діяльність у сфері освіти.

Дана стаття кореспондується з п. 2 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. №1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг".

Відповідно до п. 3 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. №1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг", навчальні заклади та інші юридичні особи (далі - навчальні заклади) або фізичні особи - підприємці розпочинають діяльність з надання освітніх послуг, зазначених у пункті 2 цього Порядку, після отримання ліцензії для провадження діяльності з надання освітніх послуг (далі - ліцензія), а відокремлені структурні підрозділи (філії тощо) навчального закладу - після проведення ліцензування з внесенням їх до ліцензії навчального закладу.

Наказом Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації (як органом ліцензування відповідаач-2) від 14.03.2011 року №78, відповідачу-2 видана ліцензія на здійснення освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти серії АГ №507974, термін дії якої з 11.03.2011 року по 11.03.2014 року.

Однак, листом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМД №063-5199 від 10.09.2014 року Благодійній організації "Благодійний Фонд "Всесвіт-118" 10.04.2014 року було відмовлено у видачі ліцензії (а.с. 16).

Як свідчать матеріали справи, наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту № 599 від 29 жовтня 2014 року Благодійній організації «Благодійний Фонд «Всесвіт-118» видана ліцензія на освітню діяльність серії АЕ № 460847.

Встановлено, що прокуратурою на підставі ч. 1 п.1-1 ст. 80 ГПК України до Господарського суду м. Києва було подане клопотання про припинення провадження у справі № 910/21917/14, оскільки предмет спору припинив своє існування під час розгляду справи через усунення відповідачем-2 порушень закону, які були підставою для звернення прокурора до Господарського суду м. Києва із зазначеною позовною заявою.

Однак, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про припинення провадження у даній справі та прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1ч.1ст.80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення прокурора Подільського району м. Києва до Господарського суду м. Києва з даним позовом існував предмет спору, який припинив своє існування лише 29.10.2014 року після видачі Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Благодійній організації «Благодійний Фонд «Всесвіт-118» ліцензії на освітню діяльність.

Відповідно до п.4.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18, приписи статті 80 ГПК застосовуються і в судах апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею 111-7 ГПК) щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в дохід державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на Благодійну організацію "Благодійний Фонд "Всесвіт-118".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, ч.1 п.1-1ст.80 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Подільської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року у справі № 910/21917/14 скасувати, провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Благодійної організації «Благодійний Фонд «Всесвіт-118» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 122, кв. 104, код ЄДРПОУ 36137482) до Державного бюджету

1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 910/21917/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова