Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/23096/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23096/14 17.11.14

За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1. Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок"

2. Підприємства "Учбово-спортивна база велотрек "Авангард"

про визнання права власності та витребування майна

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Ткаченко Т.М. (за посвідченням від 14.03.2013);

від позивача: Шевчук О.М. (за довіреністю від 16.09.2014);

від відповідача-1: Петренко І.В. (за посвідченням від 27.12.2013);

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: Яковенко І.Д. (за посвідченням від 29.05.2014).

В судовому засіданні 17 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

22 жовтня 2014 року заступник прокурора м. Києва (процесуальний позивач або заявник) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (позивач) подав до канцелярії Господарського суду м. Києва на розгляд судом позовну заяву № 05/1/3-18131-14 від 21.10.2014р. до Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" (відповідач - 1) та Підприємства "Учбово-спортивна база велотрек "Авангард" (відповідач - 2) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати право державної власності в особі Фонду державного майна України на спортивну споруду - велотрек, розташований по вул. Б. Хмельницького, 58 у м. Києві, у тому числі: полотно велотреку, трибуни, підтрибунні приміщення, адміністративний корпус та інші споруди і приміщення розташовані на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 58 у м. Києві;

- витребувати від Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" у державну власність в особі Фонду державного майна України спортивну споруду - велотрек, розташований по вул. Б. Хмельницького, 58 у м. Києві, у тому числі: полотно велотреку, трибуни, підтрибунні приміщення, адміністративний корпус та інші споруди і приміщення, розташовані на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 58 у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №910/23096/14. Розгляд справи призначено на 17.11.2014р.

В судове засідання 17.11.2014р. з'явились представники прокурора та Фонду державного майна України, які позов підтримали в повному обсязі.

Також в судове засідання з'явився представник відповідача-1, який проти позову заперечував проти задоволення позову.

Представники відповідача-2 та третьої особи-1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні судом задоволено клопотання Міністерства молоді та спорту України та залучено Міністерство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представник Міністерства молоді та спорту України позовну заяву прокурора підтримав.

Заявлене відповідачем-1 клопотання про витребування доказів судом відхилено, оскільки воно подане з порушенням вимог ст. 38 ГПК України, а саме - відповідачем-1 не надано доказів неможливості самостійно ознайомитись з матеріалами справи № 2/430 в порядку ст. 22 ГПК України та надати суду належним чином завірені копії наявних у ній доказів.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» спортивна споруда це нерухоме майно, призначене для занять фізичною культурою і спортом.

Спортивна споруда - велотрек, розташований по вул. Б.Хмельницького, 58 у м. Києві, створена у 1913 році та за радянських часів перебувала у віданні організацій профспілок СРСР, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, копіями технічної документації щодо оформлення земельної ділянки за вказаною адресою, архівною довідкою від 25.11.1991 щодо закріплення земельної ділянки за Київською радою добровільного спортивного товариства «Авангард «Велотрек».

Зазначена спортивна споруда належить до державної власності з огляду на наступне.

За радянських часів профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та до 1991 року були загальносоюзною громадською організацією.

Постановою XIX з'їзду профспілок СРСР від 27.10.1990 «Про особливості профспілок СРСР» встановлено, що профспілкові об'єкти є єдиною власністю профспілок СРСР.

Виходячи із зазначеного, профспілки являли собою єдину загальносоюзну громадську організацію з єдиною власністю без розмежування на республіканські та інші профспілкові організації.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» передано Фонду державного майна України тимчасово, до визначення правонаступників, майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» від 30.08.1991 № 1452-XII та згідно вимог Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території нашої країни, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради УРСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 10.11.1990 № 506-XII введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення в дію Закону України Української РСР про роздержавлення майна.

Таким чином, майно, яке перебувало у віданні профспілкових організацій, в силу вказаних законодавчих актів є державним, а будь-які дії щодо зміни власника такого майна суперечать закону, а також державному суверенітету і економічним інтересам держави.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем'єр-міністра України.

Відповідно до вимог вищевказаних постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» та від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» функції щодо розпорядження спірним майном повинен виконувати Фонд державного майна України.

Таким чином, належним власником спірного велотреку є держава в особі Фонду державного майна України.

Правову позицію щодо приналежності такого роду майна державі викладено в постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №51/227 та від 27.04.2010 у справі №27/22-09 (25/157-08(10/53-07), а також у постановах Вищого господарського суду України від 07.04.2010 у справі №20-3-30/475-05-11719, від 23.12.2013 у справі №3/17-4225-2011, від 23.12.2013 у справі №21/5007/88/11, від 25.03.2014 у справі №20/5005/16045/2011, від 20.02.2012 у справі №14/89 та від 20.05.2014 у справі №62/84.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2005 року у справі № 2/430 (копію долучено до матеріалів справи в судовому засіданні) за позовом Київської міської ради професійних спілок до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Підприємства «Учбово-спортивна база Велотрек «Авангард», яким визнано за Київською міською радою професійних спілок право власності на спірний велотрек, встановлено, що майно, яке належало профспілкам у СРСР на праві власності, згідно «Постановления Президиума Совета Всеобщей Конфедерации Профессиональных Союзов СССР г. Москва № 2-1а от 18 ноября 1990 года» - було передано Федерації профспілок України. Постановою Президії Федерації профспілок України № П-3-5 від 24.03.1993 року майно відповідно до переліку було закріплено за Київською міською-радою професійних спілок.

Постановою Президії Федерації профспілок України № П-22-26 від 17.11.2005 року внесено зміни та доповнення до Постанови Президії Федерації профспілок України № П-3-5 від 24.03.1993 про закріплення майна за Київською міською радою профспілок згідно переліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, наведені фактичні обставини доводять те, що спірне нерухоме майно на час прийняття наведених раніше нормативно-правових актів перебувало у віданні єдиної загальносоюзної громадської профспілкової організації, що вказує на обов'язковість розповсюдження на дане майно зазначених положень законодавства.

Крім того, наявність вищезазначених постанов органів правління профспілкових організацій не впливає на належність спірного майна до державної власності, оскільки воно належить державі в силу закону, а дані постанови не є підставами для вибуття майна з державної власності.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Виходячи із положень зазначеної статті ЦК України така форма судового захисту, як визнання права власності, полягає у визнанні вже наявного у особи права, а не у наділенні особи таким правом.

Тобто, рішення про визнання права власності не є підставою набуття такого права, оскільки може бути спрямоване лише на захист вже наявного права.

При цьому, вирішуючи спір про визнання права власності суд виходить виключно із тих обставин, які стосуються предмета доказування в межах даної конкретної справи.

До того ж, правові висновки зроблені судом щодо досліджених під час розгляду справи фактичних обставин, які викладені у відповідному судовому рішенні, не мають приюдиційного значення згідно положень ст. 35 ГПК України.

Таким чином, у разі встановлення в межах певної судової справи обставин, які свідчать про належність позивачу права власності на майно на законних підставах, наявність раніше прийнятого судового рішення про визнання такого права за відповідачем не є перешкодою для визнання права власності на таке майно за позивачем та витребування його від відповідача.

З наведених підстав судом відхиляються доводи відповідача-1 викладені у його письмових та усних поясненнях.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В свою чергу із матеріалів справи вбачається, що відповідачі не визнають право державної власності на спірний велотрек.

Так, згідно зі статутом Підприємства «Учбова спортивна база велотрек «Авангард», затвердженого постановою президії Київської ради професійних спілок 29.05.1995, підприємство засноване на базі профспілкової власності та здійснює користування майном, що є в його розпорядженні. Засновником та власником підприємства є Київська міська рада професійних спілок.

Таким чином, як Підприємство «Учбово-спортивна база велотрек «Авангард», так і Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок», закріпивши майно велотреку за підприємством та надавши йому право користування спірною спорудою, вчинили дії, що свідчать про невизнання права державної власності на дане майно.

Крім того, між відповідачами та третьою особою - ТОВ «Гіпек» 28.12.2005 року укладено договір реконструкції майна велотреку. Даний договір укладено без погодження з Фондом державного майна України.

При цьому, згідно з умовами п. 4.3 вказаного договору Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» взяло на себе зобов'язання щодо передачі ТОВ «Гіпек» під реконструкцію майна спортивної споруди, а саме: полотна велотреку, трибун, підтрибунних приміщень, адміністративного корпусу та інших споруд і приміщень, розташованих на земельній ділянці по вул. Б.Хмельницького, 58 у м. Києві.

В свою чергу, Підприємство «Учбово-спортивна база велотрек «Авангард» взяло на себе зобов'язання щодо передачі під реконструкцію велотреку земельної ділянки, на якій розташована спортивна споруда.

Наведене також свідчить про вчинення відповідачами дій щодо розпорядження спірним майном і невизнання права державної власності на нього.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає наявними правові підстави для визнання права державної власності на спірну спортивну споруду.

Крім того, згідно вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Беручи до уваги, що спортивна споруда є державною, інші особи можуть володіти нею виключно на підставах, які передбачені законом для відчуження державного майна, та за згодою Фонду державного майна України.

Однак, Фонд державного майна України будь-яких дій спрямованих на передачу спірного майна у володіння чи розпорядження відповідачам не вчиняв, а постанови органів правління профспілкових організацій не є підставами для набуття права власності на державне майно, у зв'язку із чим відповідачі заволоділи спірною спортивною спорудою без відповідної правової підстави.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний велотрек підлягає витребуванню у державну власність на підставі ст. 387 ЦК України.

Клопотання прокурора про відновлення прокуратурі м.Києва строку на звернення з позовом до суду задоволено з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокуратурі м.Києва стало відомо про обставини оспорювання права державної власності на спірне майно під час проведення у 2014 році перевірки за зверненням Міністерства молоді та спорту України від 09.09.2014, яке надійшло до Генеральної прокуратури України 15.09.2014.

Крім того, Фонд державного майна України не надавав згоди та не був учасником правовідносин щодо розпорядження майном велотреку, а відтак особі в інтересах якої прокурор звернувся до суду також не було раніше відомо про факт оспорювання права державної власності на вказане майно.

Таким чином, прокурором не пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Враховуючи наведені вище дії відповідачів, які свідчать про явне невизнання права державної власності на спірне нерухоме майно, враховуючи наявність судового рішення, на підставі якого відповідач-1 одержав можливість розпорядження спірним об'єктом нерухомості та враховуючи задоволення позову прокурора про визнання за державою права власності на спірний велотрек та його витребування від відповідача-1 суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно з метою забезпечення безумовної можливості реального виконання судового рішення.

Виходячи із усього викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 43, 66, 67, 82 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Відновити прокуратурі м.Києва строк на звернення з позовом до суду.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Визнати право державної власності в особі Фонду державного майна України на спортивну споруду - велотрек, розташований по вул. Б.Хмельницького, 58 у м.Києві, у тому числі на полотно велотреку, трибуни, підтрибунні приміщення, адміністративний корпус та інші споруди і приміщення, розташовані на земельній ділянці по вул.Б.Хмельницького, 58 у м.Києві.

3. Витребувати від Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м.Києві «Київська міська рада профспілок» у державну власність в особі Фонду державного майна України спортивну споруду - велотрек, розташований по вул. Б.Хмельницького, 58 у м.Києві, у тому числі: полотно велотреку, трибуни, підтрибунні приміщення, адміністративний корпус та інші споруди і приміщення, розташовані на земельній ділянці по вул.Б.Хмельницького, 58 у м.Києві.

4. Вжити заходів до забезпечення позову по справі № 910/23096/14 шляхом арешту на спортивну споруду - велотрек, розташований по вул. Б.Хмельницького, 58 у м.Києві, у тому числі на полотно велотреку, трибуни, підтрибунні приміщення, адміністративний корпус та інші споруди і приміщення, розташовані на земельній ділянці по вул.Б.Хмельницького, 58 у м.Києві.

5. Стягувачем за заходами до забезпечення позову по справі № 910/23096/14 є Фонд державного майна України (ідентифікаційний код 00032945, адреса: 01601, м.Київ, вул.Кутузова, 18/9), боржником - Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м.Києві «Київська міська рада профспілок» (ідентифікаційний код 02670408, адреса: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 16).

6. Копію даного рішення направити до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В частині вжиття заходів до забезпечення позову, згідно положень ст.ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили з дня його прийняття.

Повне рішення складено 10.12.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало