Ухвала

від 16.12.2014 по справі 810/3195/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3195/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

при секретарі: Авраменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норман" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Норман» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: форми «Р» №0000062201/92 від 22.01.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 131 355,00 грн. (у т.ч. за основним платежем 105 084,00 грн., штрафні санкції 26271,00 грн.); форми «Р» №0000072201/91 від 22.01.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 125 100,00 грн. (у т.ч. за основним платежем 100080,00 грн., штрафні санкції 25020,00 грн.).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 22 січня 2014 року №0000062201/92 та №0000072201/91.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 04.12.2013 по 10.12.2013 посадовою особою Податкового органу на підставі направлення №217 від 04.12.2013, згідно зі ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Норман» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Продальянс Центрум» код 37936180 за період з 01.09.2012 по 30.09.2012.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №1459/220/13735996 від 19.12.2013, відповідно до висновків якого встановлено порушення з боку позивача п. 187.5 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість на суму 100080,00 грн., у т.ч. за грудень 2012 року - 100080,00 грн.

22.01.2014 на підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0000062201/92, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 131355,00 грн. (у т.ч. за основним платежем 105084,00 грн., штрафні санкції 26271,00 грн.), та №0000072201/91, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 125100,00 грн. (у т.ч. за основним платежем 100080,00 грн., штрафні санкції 25020,00 грн.).

За результатом адміністративного оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №846/10/10-36-10-01-206/102 від 07.04.2014 та рішенням Міністерства доходів і зборів України « 8294/6/93-99-10-02-15 від 12.05.2014 зазначені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2014 залишені без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Норман» (покупець) та ТОВ «Продальянс Центрум» (постачальник) здійснювалися на підставі договору поставки №№10/09-В від 10.09.2012, відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця товар, характеристики, якого передбачені умовами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у даному договорі та своєчасно здійснити його оплату в порядку, в строки та на умовах, визначених даним договором. Товар, який передається у власність покупця за цим договором, зазначається у специфікаціях, яка є невід'ємною частиною цього договору. Товар передається у власність від постачальника покупцю за адресою, зазначеною покупцем. Датою поставки вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписання сторонами відповідних видаткових накладних.

Відповідно до Специфікації до Договору від 10.09.2012 №10/09-В позивачем придбано товар за номенклатурою «Відерко 05Н 00129» в кількості 834000 шт. ціною 0,60 грн. на суму 600480,00 грн., у т.ч. ПДВ 100080,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надані копії: податкової накладної №62 від 30.09.2012 на загальну суму 600480,00 грн. у т.ч. ПДВ 100080,00 грн., видаткової накладної №146 від 30.09.2012 на загальну суму 600480,00 грн. у т.ч. ПДВ 100080,00 грн. платіжного доручення №1059 від 15.08.2013.

Також позивачем надані відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та бази даних Міндоходів «Анульована реєстрація платників ПДВ» щодо ТОВ «Продальянс Центрум». З останніх вбачається, що реєстрацію ТОВ «Продальянс Центрум» як платника ПДВ анульовано (скасовано) 08.08.2013 за ініціативою податкової.

Крім того, позивачем надані копії виданих Товариству: атестату виробництва, виданого Держспоживстандартом України, та зареєстрованого в Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО 05.02.2008 за №UА3.049.0069-08 (з Додатком №2 до нього); експлуатаційного дозволу Управління ветеринарної медицини в Обухівському районі №10-08-13FP від 22.01.2010 на виготовлення риби та рибопродукції; експлуатаційного дозволу Обухівської районної санітарно-епідеміологічної станції №08700/07/12 від 09.12.2010 на рибопереробну промисловість; сертифікатів відповідності продукції UА3.049.Х003819-08 та UА1.049.Х002825-10.

З нотаріально засвідчених пояснень ОСОБА_3 вбачається, що остання з листопада 2011 року по травень 2013 року працювала директором ТОВ «Продальянс Центрум». ОСОБА_3 зазначила, на виконання умов договору №10/09-В від 10.09.12 ТОВ «Продальянс Центрум» здійснило поставку відерок; поставка здійснювалася за рахунок ТОВ «Продальянс Центрум», орендованим транспортним засобом з екіпажем безпосередньо за місцезнаходженням ТОВ «Норман» м. Обухів, вул. Жовтнева, 58; разом з товаром передано видаткову накладу на податкову накладну; за поставлений товар отримано кошти, у тому числі ПДВ; податкові зобов'язання по виписаній ТОВ «Норман» податковій накладній задекларовані в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з контрагентом.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладання договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на податковому обліку в органах податкової служби, як платники податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №86/26-53-22-01-15/37936180 від 08.08.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» (код за ЄДРПОУ 37936180) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.06.2013 року», оскільки даний акт не може однозначно свідчити про невиконання ТОВ «Продальянс Центрум» договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Більш того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 у справі №826/19414/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум», за результатами якої складено Акт від 08.08.2013р. №86/26-53-22-01-15/37936180, які полягають в порушені вимог п. 73.3 статті 73, п. 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та зазначені в Акті інформації у вигляді висновків щодо не підтвердження господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01.06.2012р. по 31.06.2013р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014 у справі (провадження К/800/19526/14) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 у справі № 826/19414/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 (провадження В/800/2605/14) відмовлено у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014 року у справі № 826/19414/13-а (К/800/19526/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).

За приписами частини 1 статті 72 цього ж Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апелянта про порушення контрагентом позивача податкового законодавства є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» роз'яснено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19 грудня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучми

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.