Ухвала

від 18.12.2014 по справі 826/11942/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11942/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2014 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСФП-Капітал» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну планову перевірку ТОВ «ІСФП-Капітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 812/2207/31570449 від 17.03.2014.

В наведеному акті перевірки відображено допущені позивачем порушення, зокрема, підпункту 153.8.3 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України шляхом завищення витрат придбання інвестиційних сертифікатів за період з ІІ-ІV квартали 2011 року на загальну суму 41 965 638 грн., завищення доходів від реалізації інвестиційних сертифікатів за період ІІ-ІV квартали 2011 року на загальну суму 21 611 977 грн.

Керуючись висновками акту перевірки, 02.04.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005202207, згідно якого ТОВ «ІСФП-Капітал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 771 012 грн, в т.ч. 4 755 331 грн - основний платіж, 15 681 грн - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві №5033/10/26-15-10-06-15 від 05.06.2014 вказане податкове повідомлення-рішення скасоване в частині основного платежу в сумі 11 267 грн, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Рішенням Державної фіскальної служби України №788/6/66-99-10-01-15 від 01.08.2014 податкове повідомлення-рішення, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про заниження ТОВ «ІСФП-Капітал» податку на прибуток у розмірі 4 755 331 грн за податкові періоди ІІ-ІV квартали 2011 року, 2012 рік є необґрунтованими, а збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на вказану суму та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2014 № 0005202207 є протиправним.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначений положеннями пункту 158.3 статті 158 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 158.3 статті 158 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент подання податкової звітності) для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач задекларував у податковій звітності за період ІІ-IV квартали 2011 року (рік 2011) витрати звітного (податкового) періоду (придбання інвестиційних сертифікатів) на суму 224 275 083 грн. та доходи звітного (податкового) періоду (реалізація інвестиційних сертифікатів) на суму 225 241 422 грн. (а.с. 153 т. І).

За період ІІ-IV квартали 2011 року ТОВ «ІСФП-Капітал» уклало ряд договорів, а саме:

- договори купівлі-продажу цінних паперів: №001/11 від 12.01.2011 на суму 2 500 грн; №Д-002/11 від 12.01.2011 - на суму 8 148 грн 20 коп.; №Д-009/11 від 31.01.2011 - на суму 17 320 грн; №Д-015/11 від 24.02.2011 - на суму 3 000 грн; №Д-024/11 від 16.05.2011 - на суму 150 000 грн; №Д-027/11 від 20.06.2011 - на суму 15 000 грн; №Д-028/11 від 26.07.2011 - на суму 4 000 грн; №Д-029/11 від 04.08.2011 - на суму 8 300 грн; №Д-037/11 від 13.09.2011 - на суму 2 000 грн; №Д-038/11 від 13.09.2011 - на суму 3000 грн; №Д-040/11 від 21.09.2011 - на суму 109 170 565 грн 74 коп.; №Д-076/11 від 07.12.2011 - на суму 2 000 грн 08 коп.; №Д-077/11 від 07.12.2011 - на суму 16 225 999 грн 93 коп.; №Д-081/11 від 23.12.2011 - на суму 41 218 623 грн 96 коп.;

- договори міни цінних паперів №Д-079/11 від 14.12.2011 - на суму 9 892 000 грн; №Д-080/11 від 14.12.2011 - на суму 6 334 000 грн; №Д-085/11 від 27.12.2011 - на суму 330 000 грн.; №Д-086/11 від 27.12. 2011 - на суму 3 916 924 грн 61 коп.; №Д-087/11 від 27.12.2011 - на суму 20 873 100 грн; №Д-088/11 від 27.12.2011 - на суму 13 348 600 грн; №Д-089/11 від 27.12.2011 - на суму 2 750 000 грн.

Договори купівлі-продажу цінних паперів №Д-040/11 від 21.09.2011 - на суму 109 170 565 грн 74 коп.; №Д-077/11 від 07.12.2011 - на суму 16 225 999 грн 93 коп.; №Д-081/11 від 23.12.2011 - на суму 41 218 623 грн 96 коп. були розірвані, про що укладено відповідні угоди про розірвання договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Водночас, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ «ІСФП-Капітал» за період ІІ-IV квартали 2014 року придбало інвестиційні сертифікати (витрати звітного періоду) на суму 182 309 445 грн та реалізувало інвестиційні сертифікати (доходи звітного періоду) на суму 203 629 545 грн, а тому, позивач завищив витрати звітного періоду на суму 41 965 638 грн та завищив доходи звітного періоду на суму 21 611 977 грн, що в результаті призвело до заниження інших доходів за період ІІ-IV квартали 2014 року на загальну суму 20 353 661 грн, оскільки наявними в матеріалах справи копіями договорів купівлі продажу цінних паперів та договорів міни цінних паперів, а також актів приймання-передачі і банківських виписок підтверджується факт придбання ТОВ «ІСФП-Капітал» інвестиційних сертифікатів на загальну суму 224 275 083 грн. та реалізації інвестиційних сертифікатів на загальну суму 224 080 296 грн.

Також, відповідачем не враховано те, що за вищезазначеними договорами міни цінних паперів ТОВ «ІСФП-Капітал» одночасно було відчужено векселі та придбано інвестиційні сертифікати на однакові суми.

Окрім того, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач безпідставно застосував положення підпункту 153.8.3 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, які набрали чинності з 03.02.2013, адже такі положення не діяли на момент подання звітності позивачем.

Таким чином, ТОВ «ІСФП-Капітал» вірно задекларувало витрати на придбання інвестиційних сертифікатів у розмірі 224 275 083 грн, однак завищило доходи від придбання інвестиційних сертифікатів на суму 1 161 126 грн, що позивач не заперечує.

Однак, дане завищення доходу від придбання інвестиційних сертифікатів не призвело до втрат державного бюджету та не є підставою для донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Що ж стосується решти доводів податкового органу, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, ТОВ «ІСФП-Капітал» задекларувало від'ємний фінансовий результат звітного попереднього року у розмірі 903 806 грн, що відрізняється від суми, вказаної відповідачем (917 454 грн) (а.с. 143 т. І). В розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до декларації з податку на прибуток підприємства за ІV квартал 2011 року ТОВ «ІСФП-Капітал» задекларувало від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 1 319 764,00 грн. (а.с. 153 т.І).

Отже, різниця між задекларованим позивачем від'ємним фінансовим результатом звітного попереднього року за І квартал 2011 року та від'ємним фінансовим результатом звітного попереднього року за ІV квартал 2011 року становить 415 958 грн.

ТОВ «ІСФП-Капітал» за 2010 рік за операціями з іншими цінними паперами задекларувало збитки у сумі 903 806 грн (а.с. 141 Т. І). Дана сума була відображена у розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (код рядка 7.3).

Разом з тим, згідно пояснень позивача, у 2010 році помилково включено доходи звітного періоду від операцій з іншими цінними паперами у сумі 415 958 грн та зазначена помилка була виправлена у податковій звітності за ІV квартал 2011 року.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, 23.11.2010 позивач уклав договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-385/10 про продаж цінних паперів на суму 415 958 грн (а.с. 231 т. І). 30.12.2010 була укладена угода про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №Д-385/10 від 23.11.2010 (а.с. 232 т. І).

Відтак, за договором №Д-385/10 від 23.11.2010 продаж цінних паперів на суму 415 958 грн. не відбувся, тобто позивач фактично не отримав доходу на вказану суму у 2010 році. Позивач помилково зарахував суму 415 958 грн у дохід звітного 2010 року та зменшив суму від'ємного фінансового результату за 2010 рік. Після виявлення вказаної помилки, у податковій звітності за ІV квартал 2011 року позивач збільшив суму від'ємного фінансового результату звітного попереднього року на суму 415 958 грн.

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду, також, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо операцій ТОВ «ІСФП-Капітал» з придбання та реалізації векселів у 2011 році, з огляду на наступне.

У 2011 році позивач здійснював операції з придбання векселів, згідно наступних договорів купівлі продажу цінних паперів: №Д-041/11 від 27.09.2011 - на суму 6 067 586 грн; №Д-042/11 від 27.09.2011 - на суму 4 500 000 грн; №Д-043/11 від 27.09.2011 - на суму 82 887 916 грн 79 коп.; №Д-044/11 від 27.09.2011 - на суму 4 516 879 грн 65 коп.; №Д-045/11 від 27.09.2011 - на суму 2 837 800 грн; №Д-046/11 від 27.09.2011 - на суму 5 589 140 грн; №Д-061/11 від 28.09.2011 - на суму 39 785 600 грн №Д-078/11 від 12.12.2011 - на суму 16 226 000 грн; №Д-082/11 від 26.12.2011 - на суму 27 978 524 грн 61 грн №Д-083/11 від 26.12.2011 - на суму 8 466 100 грн; №Д-084/11 від 26.12.2011 - на суму 4 774 000 грн останні чотири, з яких розірвано, про що укладено відповідні угоди (а.с. 220-227, 233-247 т.І).

Зазначені векселі у 2011 році позивач продано згідно наступних договорів міни цінних паперів: №Д-047/11 від 28.09.2011 - на суму 2 244 700 грн; №Д-048/11 від 28.09.2011 - на суму 1 860 000 грн; №Д-049/11 від 28.09.2011 - на суму 891 000 грн; №Д-050/11 від 28.09.2011 - на суму 432 000 грн; №Д-051/11 від 28.09.2011 - на суму 639 886 грн; №Д-052/11 від 28.09.2011 - на суму 4 500 000 грн; №Д-053/11 від 28.09.2011 - на суму 82 887 916 грн 79 коп.; №Д-054/11 від 28.09.2011 - на суму 1 592 879 грн; №Д-055/11 від 28.09.2011 - на суму 1 924 000 грн; №Д-056/11 від 28.09.2011 - на суму 1 000 000 грн; №Д-057/11 від 28.09.2011 - на суму 987 800 грн; №Д-058/11 від 28.09.2011 - на суму 1 850 000 грн; №Д-059/11 від 28.09.2011 - на суму 1 391 140 грн; №Д-060/11 від 28.09.2011 - на суму 4 198 000 грн; №Д-062/11 від 29.09.2011 - на суму 3 791 500 грн; №Д-063/11 від 29.09.2011 - на суму 14 070 100 грн; №Д-064/11 від 29.09.2011 - на суму 166 830 грн 41 грн; №Д-065/11 від 29.09.2011 - на суму 195 000 грн; №Д-066/11 від 29.09.2011 - на суму 6 139 000 грн; №Д-067/11 від 29.09.2011 - на суму 15 290 000 грн; №Д-068/11 від 29.09.2011 - на суму 133 169 грн 59 коп.; №Д-079/11 від 14.12.2011 - на суму 9 892 000 грн; №Д-080/11 від 14.12.2011 - на суму 6 334 000 грн; №Д-085/11 від 27.12.2011 - на суму 330 000 грн; №Д-086/11 від 27.12. 2011 - на суму 3 916 924 грн 61 коп.; №Д-087/11 від 27.12.2011 - на суму 20 873 100 грн; №Д-088/11 від 27.12.2011 - на суму 13 348 600 грн; №Д-089/11 від 27.12.2011 - на суму 2 750 000 грн.

За період ІІ-ІV квартали 2011 року позивач задекларував доходи за операціями з векселями на суму 199 129 548 грн, що дорівнює витратам за операціями з векселями (рядки 3.1, 3.2 додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року) (а.с. 153 т. І).

За результатами перевірки відповідач встановив, що доходи ТОВ «ІСФП-Капітал» від операцій з векселями становлять 182 309 445 грн., витрати від операцій з векселями становлять 203 629 545,00 грн.

Відповідач, враховуючи вказані показники, зазначив, що позивач завищив витрати на придбання векселів на суму 4 499 997 грн та занизив доходи від продажу векселів на суму 16 820 103 грн (а.с. 49 т. І).

Згідно додатку 1 до акта перевірки ТОВ «ІСФП-Капітал» протягом 2011 року придбало векселів та понесло витрати на суму 203 629 547 грн 05 коп. (сума рядків 6-154 таблиці, а.с. 90-94 том І, а.с. 33-44 том III), реалізувало векселів та отримало дохід на суму 203 629 547 грн 05 коп. (сума рядків 1-149 таблиці а.с. 86-88 том І, а.с. 15-27 том III). Отже, показники, зазначені відповідачем в акті перевірки та у додатках до акту перевірки відрізняються.

Відповідно до вищенаведених договорів купівлі продажу цінних паперів та договорів міни цінних паперів ТОВ «ІСФП-Капітал» придбало векселів на загальну суму 203 629 545 грн 05 коп. та реалізувало векселів на загальну суму 203 629 545 грн 05 коп.

Отже, за податковий період ІІ-ІV квартали 2011 року ТОВ «ІСФП-Капітал» занизило витрати по операціям з цінними паперами на суму 4 499 997 грн та занизило доходи по операціям з цінними паперами на суму 4 499 997 грн.

Проте, зазначене заниження доходів і витрат по операціям з цінними паперами не вплинуло на суму податкового зобов'язання позивача перед державним бюджетом, оскільки сума витрат дорівнює сумі доходів.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому, підлягає скасуванню.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.