Ухвала

від 17.11.2015 по справі 826/11942/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/67542/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря : Іванова Д.О.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача : Червінської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року

у справі № 826/11942/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСФП-Капітал»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСФП-Капітал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ІСФП-Капітал») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 року № 0005202207. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати в частині з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову перевірку ТОВ «ІСФП-Капітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 17.03.2014 року № 812/2207/31570449.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 153.8.3 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо завищення витрат придбання інвестиційних сертифікатів за період з ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 41 965 638,00 грн., завищення доходів від реалізації інвестиційних сертифікатів за період ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 21 611 977,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 року № 0005202207, яким ТОВ «ІСФП-Капітал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 4 755 331,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 15 681,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині основного платежу в сумі 11 267,00 грн., в іншій частині - залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки контролюючого органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.4 статті 135 ПК України до складу інших доходів включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 158.3 статті 158 ПК України для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «ІСФП-Капітал» за період ІІ-IV квартали укладено договори купівлі-продажу цінних паперів: від 12.01.2011 року № 001/11 на суму 2 500,00 грн.; від 12.01.2011 року № Д-002/11 на суму 8 148,20 грн.; від 31.01.2011 року № Д-009/11 на суму 17 320,00 грн.; від 24.02.2011 року № Д-015/11 на суму 3 000,00 грн.; від 16.05.2011 року № Д-024/11 на суму 150 000,00 грн.; від 20.06.2011 року № Д-027/11 на суму 15 000,00 грн.; від 26.07.2011 року № Д-028/11 на суму 4 000,00 грн.; від 04.08.2011 року № Д-029/11 на суму 8 300,00 грн.; від 13.09.2011 року № Д-037/11 на суму 2 000,00 грн.; від 13.09.2011 року № Д-038/11 на суму 3000,00 грн.; від 21.09.2011 року № Д-040/11 на суму 109 170 565,74 грн.; від 07.12.2011 року № Д-076/11 на суму 2 000,08 грн.; від 07.12.2011 року № Д-077/11 на суму 16 225 999,93 грн.; від 23.12.2011 року № Д-081/11 на суму 41 218 623,96 грн. та договори міни цінних паперів від 14.12.2011 року № Д-079/11 на суму 9 892 000,00 грн.; від 14.12.2011 року № Д-080/11 на суму 6 334 000,00 грн.; від 27.12.2011 року № Д-085/11 на суму 330 000,00 грн.; від 27.12.2011 року № Д-086/11 на суму 3 916 924,61 грн.; від 27.12.2011 року № Д-087/11 на суму 20 873 100,00 грн.; від 27.12.2011 року № Д-088/11 на суму 13 348 600,00 грн.; від 27.12.2011 року № Д-089/11 на суму 2 750 000,00 грн.

Також, у спірний податковий період позивачем реалізовано інвестиційні сертифікати на загальну суму 224 080 296,00 грн. на підставі договорів купівлі-продажу: від 12.05.2011 року № Д-022/11 на суму 15 981,37 грн.; від 29.08.2011 року № Д-032/11 на суму 1500,00 грн.; від 29.08.2011 року № Д-033/11 на суму 1500,00 грн.; від 29.08.2011 року № Д-034/11 на суму 1500,00 грн.; від 12.12.2011 року № Д-078/11 на суму 16 226 000,00 грн.; від 26.12.2011 року № Д-082/11 на суму 27 978 524,61 грн.; від 26.12.2011 року № Д-083/11 на суму 8 466 100,00 грн.; від 26.12.2011 року № Д-084/11 на суму 4 774 000,00 грн. та договори купівлі-продажу цінних паперів від 21.09.2011 року № Д-040/11 на суму 109 170 565,74 грн.; від 07.12.2011 року № Д-077/11 на суму 16 225 999,93 грн.; від 23.12.2011 року № Д-081/11 на суму 41 218 623,96 грн. були розірвані, про що укладено відповідні угоди про розірвання договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори купівлі-продажу цінних паперів: від 21.09.2011 року № Д-040/11, від 07.12.2011 року № Д-077/11, від 23.12.2011 року № Д-081/11 були розірвані, на підставі угоди, а за договорами міни цінних паперів позивачем відчужено векселі та придбано інвестиційні сертифікати на рівнозначні суми.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності декларування ТОВ «ІСФП-Капітал» витрат та доходів за операціями з векселями.

Також, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставного застосування відповідачем положень підпункту 153.8.3 пункту 153.8 статті 153 ПК України, які набрали чинності з 03.02.2013 року є правомірними, оскільки такі положення не діяли на момент подання звітності позивачем.

Крім того, згідно розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами до декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, ТОВ «ІСФП-Капітал» задекларовано від'ємний фінансовий результат звітного попереднього року у розмірі 903 806,00 грн. та за ІV квартал 2011 року - у розмірі 1 319 764,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ІСФП-Капітал» за 2010 рік за операціями з іншими цінними паперами задекларовано збитки у сумі 903 806,00 грн. та відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 23.11.2010 року укладено договір купівлі-продажу № Д-385/10 щодо продажу цінних паперів на суму 415 958,00 грн., проте 30.12.2010 року вказаний договір був розірваний.

Отже, позивачем помилково нараховано дохід у 2010 році на суму 415 958,00 грн. Однак, ТОВ «ІСФП-Капітал» виявлено вказану помилку та збільшено суму від'ємного фінансового результату у податковій декларації за ІV квартал 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача сторонами рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалось.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун