Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/19363/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19363/14 03.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія України"

До Приватного підприємства "Будгал-Сервіс-2"

Про стягнення 226 387,80 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Шульга К.В. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія України» звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Будгал-Сервіс-2» про стягнення 226 387,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19363/14, розгляд справи призначено на 14.10.2014.

14.10.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано телеграма, в якій просить суд відкласти розгляд справи.

В судове засідання 14.10.2014 представники сторін не з'явились.

За таких обставин, а саме в зв'язку із неявкою представників сторін, суд вважає за доцільне відкласти

Ухвалою суду від 14.10.2014 відкладено розгляд справи на 03.12.2014.

В судове засідання 03.12.2014 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 03.12.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання №12В-08-13 від 28.08.2013, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця комплект металевих конструкцій для об'єкту "Будівництво одноповерхового магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Яготин, вул. Вокзальна", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною та на умовах визначених договором.

Відповідно до п.2.1 Договору ціна за одну тону продукції становить 13 4 85,00 грн, з ПДВ. Загальна вартість Договору уточнюється згідно фактично виготовленої та поставленої продукції у відповідності до видаткових накладних, за весь термін його дії.

Відповідно до п.2.6 Договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника в наступному порядку : попередня оплата поставки Продукції становить 757 100, 00грн, в т.ч. ПДВ.

-не менше 50% від залишку неоплаченої вартості Продукції - по факту виготовлення або поставки 50% від загальної кількості Продукції, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту повідомлення Постачальником Покупця про такий факт, за умови отримання виставленого рахунку - фактури Постачальником.,

- залишок вартості Продукції - не пізніше 3-х банківських днів з моменту повідомлення Постачальником про готовність поставити залишкову або повну кількість продукції покупцю зі складу постачальника, за умови отримання виставленого рахунку - фактури постачальником.

Остаточна вартість продукції у відповідності до п.2.7 Договору визначається у відповідності до загальної проектної ваги поставлених конструкцій та підлягає оплаті Покупцем із розрахунку згідно Специфікації поставки, що є Додатком № 1.

Відповідно до п. 2.8 Договору факт поставки ТОВ «ПБКУ» продукції та їх прийняття ПП «Будга-Сервіс-2» підтверджуються підписанням акту виконаних робіт та видатковою накладною.

Розрахунок за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування попередньої оплати відповідно до виставленого рахунку - фактури, а також по фактично поставленій продукції на підставі виставлених рахунків - фактур.

Відповідно до п.3.3 Договору датою поставки продукції покупцю є дата підписання акту виконаних робіт, у відповідності до видаткової накладної.

21.10 2013р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору постачання № 12В-08-13 від 28.08.2013р., якою було збільшено вартість однієї тонни Продукції до 13 563 , 14грн. з ПДВ. А також було збільшено суму попередньої оплати до 1 126 437, 00грн з ПДВ.

21.10.2013р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору постачання № 12В-08-13 від 28.08.2013р., якою було збільшено строк відвантаження продукції до 50 робочих днів з моменту виконання умов п.2.6.1 - 2.6.3.

Позивач зазначає, що ним було виконано роботи на загальну суму 1134299,31 грн., вище зазначене підтверджується підписаними актами, а саме:

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 1 від 21.10.2013р. на суму 235 008. 60грн.;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 2 від 22.10.2013р. на суму 188 392,

07грн.;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 3 від 23.10.2013р. на суму 128 727, 80грню;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 4 від 25.10.2013р. на суму 100 516,

46грн.;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 5 від 28.10.2013р. на суму 92 866,

85грн.;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 6 від 30.10.2013р. на суму 92 093,

75грн.;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 7 від 02.11.2013р. на суму 138 656,

02грн;

Актом приймання - передачі виконаних робіт № 8 від 07.11.2013р. на суму 158 037 ,

76грн

Відповідно до п.2.6.3 Договору розрахунок на залишок вартості продукції здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення постачальником про готовність поставити залишкову або повну кількість продукції покупцю зі складу постачальника за умови отримання виставленого рахунку - фактури.

Позивач зазначає, що рахунок фактури на суму заборгованості у розмірі 218 999, 31грн, було виставлено 11.11.2013р., в зв'язку із вище зазначеним строк оплати 14.11.2013.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви та пояснень позивача та не спростовано відповідачем, останній не виконав обов'язок за договором, оплативши роботи частково у розмірі 970 300,00 грн.

12.11.2013р. між Сторонами було підписано Акт взаєморозрахунків відповідно до якого наявна заборгованість Відповідача на суму 218 999,31грн.

02.06.2014 позивачем на адресу відповідача направлено лист -попередженняз проханням погасити заборгованість.

Відповідачем було погашено частково наявну заборгованість у розмірі 55 000 грн.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 163999,31 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 163999,318 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 29376,96 грн., 5221,69 грн. - 3% річних, інфляційних втрат у розмірі 27 789, 84 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Відповідно до п. 6.2 договору, за порушення строків проведення оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, у відповідності із ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від вартості неоплаченої в строк продукції за кожен день такого прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 29376,96 грн.. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 29376,96 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат у розмірі 27 789,84 грн та 3% річних в розмірі 5221,69 грн. з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 789,84 грн та 3% річних в розмірі 5221,69 грн., підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути Приватного підприємства "Будгал-Сервіс-2" (04111, м. Київ, вул.Щербакова, 46, к. 26, код ЄДРПОУ 31957294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія України" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, оф.1, код ЄДРПОУ 34432488) основну заборгованість у розмірі 163 999 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 31 коп., інфляційних втрат у розмірі 27 789 (двадцять сям тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 84 коп., пені в розмірі 29 376 (двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 5221 (п'ять тисяч двісті двадцять одну) грн.69 коп., судовий збір у розмірі 4527 (чотири тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 76 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко