Рішення

від 17.12.2014 по справі 911/4508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/4508/14 17.12.14

За заявою Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сентей»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від прокуратури Шевченко С.В.

Від позивача Дмитрук О.В. (сільський Голова, паспорт)

Від відповідача Дувалка В.І. ( директор, паспорт)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокурор в інтересах позивача звернувся до господарського суду Київської області до відповідача з позовною заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що між Глибоцькою сільською радою Бориспільського району Київської області (орендодавець) та ТОВ «Сантей» 10.05.2006 на підставі рішення сільської Ради від 04.11.2005 №252-24-24 був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 19,9174 га для товарно-сільськогосподарського виробництва у с. Глибоке, вул. Окружна, 21-б. Орендар вносить орендну плату відповідно до п. 4.1 договору та сплачує 1% річної орендної ставки від нормативно-грошової оцінки землі.

Як зазначає позивач, у договорі чітко вказано процентну ставку орендної плати за землю у розмірі 1 відсоток, але в Податковому кодексі України в ст. 288 передбачено, що розмір орендної плати для земель несільськогосподарського призначення не може бути меншим трикратного розміру земельного податку. Позивач листом б/н від 08.08.2013 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до умов договору у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України , однак відповідач відмовився вносити зміни до умов договору, у зв'язку з чим сільська рада недоотримує значних коштів до місцевого бюджету.

Крім того, позивач наголошує, що Законом України № 1166-VII від 27.03.2014 р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ст. 288.5.1 Податкового кодексу , що набрали чинності 01.04.2014 та встановлено, що річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2014 було дану справу передано за підсудністю до господарського суду м.Києва, який ухвалою від 03.11.2014 порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 13.11.2014.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 17.12.2014 представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, так як відповідач ігнорує законні вимоги позивача щодо добровільного внесення змін до договору оренди земельної ділянки..

У судовому засіданні 17.12.2014 представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що немає фінансової можливості вносити збільшену орендну плату за землю.

У судовому засіданні 17.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд-

В С Т А Н О В И В:

Статтями 121 Конституції України, ст.ст. 35, 36-1 Закону України „Про прокуратуру", захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури.

Згідно з ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, крім інших заходів прокурорського реагування, звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до Господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 про офіційне тлумачення ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обгрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У вказаному рішенні судом зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Інтереси держави потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону У країни, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, до місцевого та державного бюджету не надходять грошові кошти, що негативно впливає на формування дохідної частини бюджету та створює перепони щодо перерозподілу коштів на витрати бюджету.

Враховуючи, що реальне наповнення бюджету є об'єктивною передумовою забезпечення економічних інтересів держави, у Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області є достатні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області шляхом звернення до суду з позовом.

Таким чином, суд вважає правомірним звернення прокуратури з даним позовом до суду.

10.05.2006 між Глибоцькою сільською радою Бориспільського району Київської області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сентей» на підставі рішення сільської Ради від 04.11.2005 №252-24-24 був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 19,9174 га для товарно-сільськогосподарського виробництва у с. Глибоке, вул. Окружна, 21-б. Орендар вносить орендну плату відповідно до п. 4.1 договору та сплачує 1% річної орендної ставки від нормативно-грошової оцінки землі. Договір укладено на 49 років( п .3.1 договору).

Згідно з п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1417579, 12 грн.

Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім (пункт 4.4. договору).

Відповідно дло п.п.4.5 та 4.6 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін один раз на три роки у разі; зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням сесії Глибоцької сільської ради №327-27-У від 04.12.2009 затверджено нову нормативно-грошову оцінку земель села Глибоке, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом даного договору, складає 9 388 152 , 81 грн.

Вказаний розмір нормативно-грошової оцінки підтверджується витягом управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області №1345П від 15.03.2011 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 12 Земельного кодексу України , п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України , до повноважень Глибоцької сільської ради в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади в межах с. Глибоке.

З матеріалів справи слідує, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, однак останній відмовлявся вносити вказані зміни.

З огляду на незадоволення вказаної претензії відповідачем та ухилення останнього від внесення змін до договору оренди землі, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України , ч. 2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право оренди згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж Закону встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку їх внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Статтею 21 того ж Закону (в редакції на час укладення договору від 18.03.2005 ) було встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VІ від 03.06.2008 були внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України «Про оренду землі» , згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому в разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.2008 і зазначені зміни діяли до 01.01.2011 .

На даний час статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України , відповідно до ст. 288 якого (в редакції до 01.04.2014) : 288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

01.04.2014 р. набрали чинності деякі умови Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 р., зокрема, ті, за якими розмір орендної плати за землю встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1 п. 228.5 ст. 288 Податкового кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, всебічно оцінивши їх в сукупності, суд встановив, що заявлені прокуратурою в інтересах Глибоцької сільської ради позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статей 651 , 652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України , якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 632 цього ж Кодексу передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 ЦК України ).

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Поряд з цим, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу на даний час не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

З огляду на наведене, оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 17/5005/8502/2011.

Також слід зазначити, що за приписами ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України , обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу .

Як слідує з постанови Верховного Суду України від 20 .11. 2012 у справі № 28/5005/640/2012, встановлення ст. 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Крім того, у постанові від 20.08. 2013 у справі № 5009/3430/12 Верховний Суд України встановив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 03.12. 2013 у справі № 5009/3430/12.

Згідно з п. 2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями) вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України , відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Як зазначено у пункті 2.19 тієї ж постанови, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Поряд з цим, приписами статей 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем будь-яких доказів щодо внесення змін до умов договору оренди у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України , встановленням граничних розмірів орендної плати за землю та зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є підставою для перегляду розміру орендної плати, суду не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в особі Глибоцької сільської ради у даній справі у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України , покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги прокуратури задовольнити повністю.

2. Внести зміни до пункту 2.3 договору оренди земельної ділянки від 10.05.2006 укладеного між Глибоцькою сільською ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Сентей», який зареєстрований 15.06.2006 у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №080632300010, виклавши його в наступній редакції:

« Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 388152, 81 грн. (дев»ять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дві грн. 81 коп. ).

3. Внести зміни до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 10.05.2006 укладеного між Глибоцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Сентей», який зареєстрований 15.06.2006 у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №080632300010, виклавши його в наступній редакції:

« Річна орендна плата вноситься «орендарем» виключно в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, визначеної у пункті 2.3 цього Договору. Орендна плата вноситься на рахунок Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області №3321182500107 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 23570059, код платежу 13050200, або на інший рахунок, визначений за згодою сторін, або орендарем відповідно до чинного законодавства.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сентей» (02068, м. Київ, Дарницький район, вулиця Княжий затон, буд 3, кв. 48, ідентифікаційний код 24931192) в дохід Державного бюджету України 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати прокурору та сторонам.

Суддя Головатюк Л. Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 23.12.2014 .