Постанова

від 23.12.2014 по справі 820/10257/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

23 грудня 2014 р. справа № 820/10257/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Катьоби І.А.,

представника відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПОЛЬОК-29" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОПОЛЬОК-29", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати не чинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 17.10.2013 р. № 0001222201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 258432,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки № 776/20-30-22-01/19463049 від 03.10.2013 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" (код ЄДРПОУ 19463049) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.» відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0001222201 від 17.10.2013 р. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення № 0001222201 від 17.10.2013 р. таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.07.1995 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 07.09.1995 р.

Згідно довідки серії АА № 518488, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" має наступні види діяльності за КВЕД-2010: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с. 12).

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом № 776/20-30-22-01/19463049 від 03.10.2013 р. (а.с. 21-55). В акті зазначено про порушення позивачем, зокрема: п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 172288,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 43479,00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 66098,00 грн. та 4 квартал 2012 року на суму 62711,00 грн.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001222201 від 17.10.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 258432,00 грн., з яких: 172288,00 грн. - за основним платежем та 86144,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9).

Згідно акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було встановлено, що за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 11041084,00 грн. Податковим органом при перевірці показників, відображених у рядку 05.1 декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 9246689,00 грн., було встановлено, що ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" здійснювало операції з придбання товару (а.с. 26).

Проведеною перевіркою відображеного показника податковим органом було встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05.1 декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 820420,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 207043,00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 314752,00 грн. та за 4 квартал 2012 року на суму 298625,00 грн. Тобто, при перевірці списання товарів зі складу по бухгалтерському обліку 28 «Товари» та співставленням з первинними документами - видатковими накладними податковим органом була встановлена відповідна розбіжність за квітень - грудень 2012 року в загальній сумі 820420,00 грн. Відповідачем була встановлена розбіжність між показниками рядку «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» від продажу декларацій за 2, 3, 4 квартали 2012 року та показниками бухгалтерського обліку «Собівартість придбаних товарів» за відповідні періоди в загальній сумі 820420,00 грн. (а.с. 27).

Податковим органом було зроблено висновок про те, що товари, отримані товариством на кінець кожного місяця були не реалізовані, тобто завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) від продажу, що відображається по бухгалтерському рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 138.4 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно п. 138.6 ст. 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Отже, об'єктом оподаткування податком на прибуток є загальний фінансовий результат як позитивна різниця доходів від продажу всіх видів продукції (товарів) та витрат на її (їх) виготовлення (придбання), яка формує прибуток в тому звітному періоді, в якому така продукція (товари) реалізована. В разі ж наявності від'ємної різниці доходів від продажу всіх видів продукції (товарів) та витрат на її (їх) виготовлення придбання) формується збиток в тому звітному періоді, в якому така продукція (товари) реалізована, а відтак не виникає об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, саме собівартість реалізованих товарів включається до витрат операційної діяльності та враховується при обчисленні об'єкта оподаткування.

Суд зазначає, що в роздрібній торгівлі собівартість реалізованого товару розраховується не за списанням товарів зі складу по бухгалтерському обліку 28 «Товари», а з використанням субрахунків 282 «Товари в торгівлі» та 285 «Торгова націнка».

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186, на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки: 281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі", 283 "Товари на комісії", 284 "Тара під товарами", 285 "Торгова націнка", 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

На субрахунку 285 "Торгова націнка" підприємства роздрібної торгівлі при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

Згідно п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Згідно п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 751/4044, собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Отже, згідно вказаних правових норм, продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів обліковується на субрахунку 282, а торгівельна націнка - на субрахунку 285. Виручка від продажу товару обліковується по кредиту рахунку 702. Таким чином, для розрахунку собівартості реалізованих товарів з використанням бухгалтерських рахунків необхідно із кредитового обороту по рахунку 702 вирахувати дебетові обороти по рахунку 285 «Торгова націнка». Отримана таким чином собівартість реалізованого товару обліковується на рахунку 902 «Собівартість реалізованого товару».

Згідно матеріалів справи, в додатках 1, 2, 3 позивачем наведені обороти відповідно по рахунках 702, 285 та 902 за квітень-грудень 2012 року (а.с. 78, 79, 80), в додатку 4 - розрахунок собівартості реалізованих товарів відповідно до Положення № 246 та порівняльна таблиця згрупованої по кварталах собівартості реалізованих товарів та показника, відображеного позивачем у рядку 05.1 декларації («Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)») (а.с. 81). Згідно додатку 4, розрахована таким чином сума співпадає з показником рядка 05.1 декларації у кожному звітному періоді. Тобто, в рядок 05.1 внесено собівартість саме реалізованого товару, як того вимагає п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України. До того ж, в рядку 05.1 в кожному звітному періоді вказана саме та частина собівартості реалізованого товару, по якій було визнано доходи від реалізації.

Крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 р. по даній справі №820/10257/13-а призначено судову експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1. Чи підтверджуються розрахунки собівартості реалізованих товарів, яка була включена до декларації по податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2012 року ТОВ "ТОПОЛЬОК-29"?

2. Чи підтверджуються документально висновки акту перевірки № 776/20-30-22-01/19463049 від 03.10.2013 р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" (код ЄДРПОУ 19463049) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р." в частині віднесення до валових витрат собівартості реалізованої продукції у 2, 3, 4 кварталах 2012 року?

Згідно висновку експерта (а.с. 132-142) на вищевказані питання були надані наступні відповіді. По першому питанню: розрахунки собівартості реалізованих товарів, яка була включена до декларації по податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2012 року ТОВ «ТОПОЛЬОК-29», та які містяться в матеріалах справи (а.с. 81), підтверджуються частково. Показник рядку 05.1 декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. формувався на підставі записів в бухгалтерському обліку, але має відхилення в сумі 680,00 грн. за рахунок арифметичної помилки.

Наявність зазначеної арифметичної помилки, яка виникла на підставі записів в бухгалтерському обліку, не є предметом спірних правовідносин, не впливає на суму оподаткування позивача, та судом до уваги не приймається.

По другому питанню: висновки акту перевірки № 776/20-30-22-01/19463049 від 03.10.2013 р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТОПОЛЬОК-29» (код ЄДРПОУ 19463049) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.» в частині віднесення до валових витрат собівартості реалізованої продукції у 2, 3, 4 кварталах 2012 року ґрунтуються на невірному формуванні та відображенні ДПІ в бухгалтерському обліку собівартості реалізованих товарів, та документально не підтверджуються.

Таким чином, враховуючи вказаний експертний висновок, суд приходить до висновку, що ТОВ "ТОПОЛЬОК-29" було вірно визначено собівартість придбаних та реалізованих товарів у 2-4 кварталах 2012 року та правомірно сформовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у відповідних періодах,

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0001222201 від 17.10.2013 р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПОЛЬОК-29" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати не чинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 17 жовтня 2013 року № 0001222201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 258432,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПОЛЬОК-29" (61204, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 21, код ЄДРПОУ 19463049) судові витрати у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 24.12.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.