Ухвала

від 17.12.2014 по справі 802/3720/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3720/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

17 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України у Шаргородському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача включити в акти щомісячних звірок витрати по особових справах потерпілих на суму 457,02 грн. (витрати на виплату пенсії ОСОБА_2.) та стягнути дану суму з відповідача.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 457,02 грн. (чотириста п'ятдесят сім гривень дві копійки). В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, спір виник на стадії проведення звірки розрахунків витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття відділенням Фонду до заліку витрат на виплату пенсій.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог Пенсійного органу, а відтак наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок) визначено виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Разом з тим, передбачене п. 15 Порядку правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.

Тобто, у разі незгоди на підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України спірні суми підлягають відшкодуванню за додатковим погодженням на централізованому рівні між страховиками або в судовому порядку шляхом зобов'язання до відшкодування та стягнення спірних коштів з Фонду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих є необґрунтованою.

В свою чергу, у разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватись у судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами Пенсійного фонду України позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання Фонд включити в акти звірки витрати по особових справах потерпілих.

Стосовно вимог управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі в частині стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії ОСОБА_2, як пенсіонерки, син якої загинув на виробництві, то необхідно зазначити наступне.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З наявного в матеріалах справи акту про нещасний випадок ОСОБА_3 (сина ОСОБА_2.) та довідки №1751 від 10.10.2014 року встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФ України у Шаргородському районі і отримує пенсію по втраті годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Отже, сума витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Враховуючи викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Совгира Д. І.