Рішення

від 18.12.2014 по справі 910/25605/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25605/14 18.12.14

За позовом приватного підприємства "Алькор Люкс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

про стягнення 2 011 745,44 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Остапчук М.Г.(дов. від 30.10.2014)

Від відповідача Земляна І.О.(дов. від 30.10.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Алькор Люкс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення 2 011 745,44 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2014 порушено провадження у справі №910/25605/14, об"єднано в одне провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості по договору поставки № 1 від 15.08.2011 та по договору оренди б/н від 01.06.2008 та призначено до розгляду на 18.12.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 18.12.2014, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2014 також з'явився, заперечень на позов не подав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК РІТЕЙЛ»(далі постачальник - за договором поставки, орендодавець за договором оренди) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(далі відповідач, покупець за договором поставки, орендар за договором оренди) укладено Договір поставки № 1 (надалі іменується «Договір поставки /Основний договір 1»).

Відповідно до умов Договору поставки Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, передбачений в специфікаціях, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар відповідно до умов Договору поставки.

Відповідно до Договору № 1 від 31.08.2011 про внесення змін до Договору поставки, сторони змінили умови п. 3.2. Договору поставки, та погодили, що оплата Товару здійснюється Покупцем протягом 10-ти календарних днів з дня підписання Сторонами накладних на поставку Товару.

На виконання умов Договору поставки ТОВ «ПАРК РІТЕЙЛ» відвантажив на об'єкти Покупця Товар, передбачений Договором поставки, на загальну суму 704 744,63 (сімсот чотири тисячі сімсот сорок чотири гривень) 63 копійок, що підтверджується Видатковими накладними № ЛНА-000003 від 31.08.2011 на суму 16 147,34 грн., № ПР-0000004 від 30.09.2011 на суму 5 146,42 грн. та іншими(копії в матеріалах справи).

Крім того, 01.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК РІТЕЙЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» укладено Договір оренди обладнання № б/н (надалі іменується «Договір оренди/Основний договір 2») зі змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до умов п. 1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає обладнання зазначене у додатку до договору.

Пунктом 1, розділу III передбачений розмір орендної плати за користування обладнанням.

Розмір орендної плати може бути змінено за домовленістю сторін, шляхом укладання додаткових угод до договору. Нарахування орендної плати починається з дня передачі обладнання в оренду за актом приймання - передачі та закінчується днем повернення обладнання за аналогічним актом. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі виставленого Орендарем рахунку - фактури протягом 3-х банківських днів.

До договору оренди було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якого сторони змінили розмір орендної плати за період з 01.01.2012 до 31.01.2012 та встановили в розмірі 50 443, 98 грн.

Додатковою угодою № 2 сторони встановили на період з 31.01.2012 до 31.08.2013 розмір орендної плати у сумі 50738,63 грн.

Додатковою угодою № 3 сторони встановили на період з 31.09.2013 до 30.10.2013 розмір орендної плати у сумі 27240,00 грн.

Додатковою угодою № 4 сторони встановили на період з 01.11.2013 до 31.12.2014 розмір орендної плати у сумі 13593,25 грн.

На виконання положень розділу IV договору оренди Орендодавець передав Орендарю/Боржнику 219 одиниць обладнання, що підтверджується Актом приймання - передачі від 01.08.2008.

Крім того, на виконання умов договору оренди Орендодавець додатково передав Орендарю/Боржнику 18 одиниць обладнання, що підтверджується Актом приймання - передачі від 29.02.2012.

На виконання умов договору оренди обладнання Орендар сплатив орендну плату за користування обладнанням за період з 01.08.2008 до 29.09.2011 включно.

За період з 30.0.2011 до 01.03.2014 орендна плата Орендарем не була сплачена. Сума несплаченої орендної плати складає 1 307 000, 81 грн. (один мільйон триста сім тисяч), 81 копійка.

01.03.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК РІТЕЙЛ» «Первісний кредитор», приватним підприємством «Алькор Люкс» «Новий кредитор» та товариством з обмеженою відповідальності «ЕКО» «Боржник», укладено договір про відступлення права вимоги.

За вказаним договором Первісний кредитор уступив, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і став кредитором за Договором поставки № 1 від 15.08.2011 та Договором оренди обладнання № б/н від 01.06.2008, що були укладені між Первісним кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі 2 011 745,44 ((два мільйони одинадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 44 коп. в тому числі ПДВ.

Пунктом 3.5. Договору про відступлення права вимоги передбачено, що Боржник зобов'язаний перерахувати суму заборгованості, вказану в п. 2.1. Договору на рахунки Нового кредитора в термін до 01.08.2014.

Відповідно до ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як свідчать матеріали справи, 30.07.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРК РІТЕЙЛ» повідомило Боржника про відступлення прав вимоги на користь приватного підприємства «Алькор Люкс» «Нового кредитора».

07.10.2014 Новий кредитор направив на адресу Боржника письмове повідомлення про заміну кредитора та письмову вимогу, в якій повідомив реквізити, за якими Боржник має виконати Основне зобов'язання та погасити заборгованість.

Проте, боржник за Основними договорами 1, 2 не виконав у встановлені строки взятих на себе зобов'язання у повному обсязі.

Станом на момент подачі позову Боржник не виконує своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за користування обладнанням, внаслідок чого станом на 01.03.2014 непогашеною залишається заборгованість за Договором оренди обладнання у розмірі 1 307 000, 81 грн. (один мільйон триста сім тисяч), 81 копійки.

Станом на момент подачі позову Боржник не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого обладнанням, внаслідок чого непогашеною залишається заборгованість за Договором поставки у розмірі 704 744, 63 (сімсот чотири тисячі сімсот сорок чотири гривень) 63 копійок.

Незважаючи на те, що строк даний Боржнику на добровільне виконання зобов'язань сплинув, вимоги Кредитора до цього часу залишаються невиконаними.

Отже, станом на день розгляду справи залишилася непогашеною відповідачем заборгованість за поставлений товар та оренду обладнання в сумі 2 011 745,44 грн.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар та оренду обладнання в сумі 2 011 745,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом на підставі: договору, видаткових накладних, платіжних документів достеменно встановлено та відповідачем будь-якими доказами не спростовано, що залишок його заборгованості за поставлену продукцію становить 2 011 745,44 грн., що є у відповідності з умовами договору та ст. 692 Цивільного кодексу України безперечною підставою для задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного підприємства "Алькор Люкс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 8, код ЄДРПОУ 32104254) на користь приватного підприємства "Алькор Люкс" (04086, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 14, код ЄДРПОУ 36469876) основний борг в сумі 2 011 745 (два мільйони одинадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 44 коп., судовий збір в розмірі 40 234 (сорок тисяч двісті тридцять чотири) грн. 91 коп., судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.12.2014