Ухвала

від 11.12.2014 по справі 826/5131/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5131/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Епель О.В., Костюк Л.О.

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Приватного підприємства «Респект автотранс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Респект автотранс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013 року № 0004032203 та № 000404220, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Респект Автотранс» звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.07.2013 року №0004032230 та №0004042230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Інтенція» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складено відповідний Акт від 11.06.2013 року № 404/22-30/36476202.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 , п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0004032230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 114 237,00 грн., у тому числі на 114 236,00 грн. за основним платежем та на 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0004042230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 124 170,00 грн., у тому на 99 336,00 грн. за основним платежем та на 24 834,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частини першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем, як замовником, та ПП «Інтенція», як виконавцем, укладено Договір № 01/07/11-Т від 01.07.2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується самостійно або за допомогою залучених третіх осіб доставити вантажі, довірені йому замовником, до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник - сплатити за перевезення вантажу встановлену плату на умовах, викладених в договорі.

Згідно з п.2.3 та 2.6.1 вищезазначеного договору, підставою для одержання водієм вантажу для перевезення з матеріальною відповідальністю виконавця є належним чином оформлений дорожній лист. В будь-якому разі отримання у замовника виконавцем вантажу для перевезення з відповідним оформленням товарно-транспортної накладної вважалося належним прийняттям Виконавцем вантажу для його перевезення незалежно від наявності підтвердженої до виконання заявки або шляхового листа. Виконавець зобов'язаний акцептувати отриману заявку шляхом заповнення відповідних граф (указати номер автомобіля, номер причепа, вказати прізвище, ім'я, по батькові водія, телефони) та підписання її уповноваженою особою зі скріпленням печаткою Виконавця, а також - не пізніше ніж через одну годину після отримання заявки надіслати її Замовнику з використанням факсимільного зв'язку. Факсимільна копія заявки мала юридичну силу.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору позивачем надано: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем формально складені документи не є безумовним доказом здійснення господарських операцій, оскільки інших первинних документів (дорожні листи, товарно-транспортні накладні, заявки на товар, банківські виписки по рахунку позивача, платіжні доручення тощо) позивачем до судів першої та апеляційної інстанції не надано, як і не доведено факту використання позивачем отриманих від контрагента послуг у своїй господарській діяльності.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано.

Отже, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Респект автотранс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18.12.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Епель О.В.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Епель О.В.

Костюк Л.О.