КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9097/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменко В.О. та Кучми А.Ю.,
при секретарі Авраменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи контролю транспорту" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи контролю транспорту" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2014 року № 0001292201.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.02.2014 року №0001292201.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Системи контролю транспорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Тругор» (раніше ТОВ Гранд-Будсервіс) за період березень, квітень 2013 року.
За результатами перевірки, складено акт від 27.12.2013 року №879/26-54-22-01-10/36994262 (а.с. 20-33).
Як вбачається з Акта, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями, в результаті чого ТОВ «Системи контролю транспорту» було занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 126 125,00 грн., а саме: за березень 2013 року - 48 000,00 грн., за квітень 2013 року - 63 875,00 грн., за травень 2013 року - 14 250,00 грн.
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2014 року № 0001292201, яким ТОВ «Системи контролю транспорту» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за основним платежем на суму 126 125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 31 531,00 грн.(а.с. 34).
За результатами перевірки, на підставі акту ДПІ у м. Полтави Полтавської області ДПС від 11 червня 2013 року № 684/22.5-10/35723899 податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність даного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Гранд-Будсервіс (постачальник) та позивачем було укладено договір поставки № 7 від 1 березня 2013 року за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначені цим договором обладнання та комплектуючі пристрої, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар та оплачувати його. Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару (том 1 а.с. 45-46). Згідно додаткової угоди №1 до договору поставки №7 від 01.03.2013 року від 04.03.2014 року, сторони погодили, що поставка товару здійснюється шляхом самовивозу Покупцем зі складу Постачальника, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 8 (47).
На підтвердження виконання господарських операцій за вказаним договором, позивачем надано копії: рахунків-фактур №ГБ-0000076 від 01.03.2013 на суму 58 500,00 грн., №ГБ-0000079 від 04.03.2013 на суму 4 500,00 грн., №ГБ-0000082 від 05.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000087 від 06.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000090 від 07.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000098 від 08.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000103 від 11.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000109 від 12.03.2013 на суму 45 000,00 грн., №ГБ-0000114 від 14.03.2013 на суму 45 000,00 грн., №ГБ-0000116 від 18.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000121 від 21.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000127 від 22.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000142 від 01.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000147 від 03.04.2013 на суму 27 000,00 грн., №ГБ-0000152 від 04.04.2013 на суму 32 249,60 грн., №ГБ-0000161 від 05.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000167 від 08.04.2013 на суму 27 000,00 грн., №ГБ-0000174 від 09.04.2013 на суму 27 000,00 грн., №ГБ-0000179 від 11.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000186 від 12.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000192 від 16.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000205 від 19.04.2013 на суму 40 500,00 грн. (том 1 а.с. 48-69); видаткових накладних №ГБ-0000282 від 01.03.2013 на суму 58 500,00 грн., №ГБ-0000283 від 04.03.2013 на суму 4 500,00 грн., №ГБ-0000284 від 05.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000285 від 07.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000286 від 08.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000287 від 11.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000288 від 12.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000289 від 13.03.2013 на суму 45 000,00 грн., №ГБ-0000290 від 15.03.2013 на суму 45 000,00 грн., №ГБ-0000291 від 19.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000292 від 22.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000293 від 25.03.2013 на суму 22 500,00 грн., №ГБ-0000410 від 02.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000411 від 04.04.2013 на суму 27 000,00 грн., №ГБ-0000412 від 05.04.2013 на суму 32 249,60 грн., №ГБ-0000413 від 08.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000414 від 09.04.2013 на суму 27 000,00 грн., №ГБ-0000415 від 10.04.2013 на суму 27 000,00 грн., №ГБ-0000416 від 12.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000417 від 15.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000418 від 17.04.2013 на суму 54 000,00 грн., №ГБ-0000419 від 22.04.2013 на суму 40 500,00 грн. (том 1 а.с. 70-81); податкових накладних від 01.03.2013 №1395 на суму 58 500,00 грн. з ПДВ, від 04.03.2013 №1396 на суму 4 500,00 грн. з ПДВ, від 05.03.2013 №1397 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 07.03.2013 №1398 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 08.03.2013 №1399 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 11.03.2013 №1400 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 12.03.2013 №1401 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 13.03.2013 №1402 на суму 45 000,00 грн. з ПДВ, від 15.03.2013 №1403 на суму 45 000,00 грн. з ПДВ, від 19.03.2013 №1404 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 22.03.2013 №1405 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 25.03.2013 №1406 на суму 22 500,00 грн. з ПДВ, від 02.04.2013 №154 на суму 54 000,00 грн. з ПДВ, від 04.04.2013 №155 на суму 27 000,00 грн. з ПДВ, від 05.04.2013 №156 на суму 32 249,60 грн. з ПДВ, від 08.04.2013 №157 на суму 54 000,00 грн. з ПДВ, від 09.04.2013 №158 на суму 27 000,00 грн. з ПДВ, від 10.04.2013 №159 на суму 27 000,00 грн. з ПДВ, від 12.04.2013 №160 на суму 54 000,00 грн. з ПДВ, від 15.04.2013 №161 на суму 54 000,00 грн. з ПДВ, від 17.04.2013 №162 на суму 54 000,00 грн. з ПДВ, від 22.04.2013 №163 на суму 40 500,00 грн. з ПДВ (том 1 а.с. 102-123).
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи контролю транспорту" надано копії договорів та первинних облікових документів, укладених між позивачем та його контрагентами: ПП «Автомагістраль», ТОВ «Натура Євро Транс», ТОВ «Єлисейські Поля», ТОВ «Житомирський картонний комбінат», ПП ОСОБА_4, ПАТ «ІДС Аква Сервіс», ПрАТ «Київ-Атлантік Україна», ТОВ «Атлантик ФАРМЗ ІІ»,ТОВ «АП Конструкт Україна», ТОВ «Агромир 2005», ПП «Поло-інвестбуд», ПП «Імпак», ТОВ «Європлант Україна», ТОВ «ПМК-2000», ТОВ «Інтер Агросвіт»,ТОВ «Експресс-транс», ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7,ТОВ «Птахофабрика поділля», ТОВ «Білоцерківське Шляхово-Експлуатаційне Управління», ТОВ «Будрем-1», ПрАТ «Етнопродукт»,ТОВ «Автотранзит», ТОВ «Каір-1», ПАТ «Реал Банк», ТОВ «Український лізинговий фонд», ТОВ «Амгруп», СФГ «Колос», ТОВ «Капітал Спецбуд», ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Експрес Бетон», ТОВ «Світ агротехніки», ТОВ «Транс-Вест Експедиція», ТОВ «Сетарго», в межах часткового виконання зобов'язань перед якими було укладено договір поставки № 7 від 1 березня 2013 року.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що видаткові накладні за результатами фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Град-Будсервіс» оформлені з порушеннями вимог Закону №996 та Положення №88, а саме: посилання на відсутність в останніх реквізитів (дати та номера) довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, як вбачається з вищеперелічених видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, вони з боку позивача підписані Шевчуком С.І., який у відповідності до наявних у матеріалах справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.02.2013 року та інформації з Єдиного державного реєстру є керівником ТОВ «Системи контролю транспорту» та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, що також підтверджується повноваженнями директора ТОВ «Системи контролю транспорту», викладеними у ст. 8 статуту позивача.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на акт ДПІ у м. Полтави Полтавської області ДПС від 11 червня 2013 року № 684/22.5-10/35723899 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Град-Будсервіс» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: січень-березень 2013 року, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі №816/5403/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо формування в акті №684/22.5-10/35723899 від 11.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Град-Будсервіс», податковий номер 35723899, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за січень 2013 року - березень 2013 року» висновків: «Проведеною звіркою ТОВ «Град-Будсервіс» неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із контрагентами-постачальниками за період січень 2013 року - березень 2013 року та контрагентами - покупцями за період лютий 2013 року - березень 2013 року. Проведеною звіркою ТОВ «Град-Будсервіс» документально не підтверджено господарські відносини із контрагентами-постачальниками за період січень 2013 року - березень 2013 року та контрагентами - покупцями за період лютий 2013 року - березень 2013 року»; визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо формування в акті №23/22.5-10/35723899 від 21.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Град-Будсервіс», податковий номер 35723899, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень 2013 року» висновків: «Проведеною звіркою ТОВ «Град-Будсервіс» неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із контрагентами-постачальниками за період квітень 2013 року та контрагентами - покупцями за період квітень 2013 року. Проведеною звіркою ТОВ «Град-Будсервіс» документально не підтверджено господарські відносини із контрагентами-постачальниками за період квітень 2013 року та контрагентами - покупцями за період квітень 2013 року»; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів «Податковий блок» показники звітності ТОВ «Град-Будсервіс» (податковий номер 35723899), що містяться у наданих ТОВ «Град-Будсервіс» податкових деклараціях за період з січня 2013 року по березень 2013 року.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те. що такі відомості є недостовірними.
Тобто, на момент укладання договорів контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось відповідачем.
Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «НІК», а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладених між Позивачем та вказаним товариством, недійсними.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.
В Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентом ПП «Тругор» (раніше ТОВ Гранд-Будсервіс), є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 19 грудня 2014 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2014 |
Оприлюднено | 25.12.2014 |
Номер документу | 41998167 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Безименна Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні