Постанова

від 23.12.2014 по справі 816/3512/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р. Справа № 816/3512/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Волик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014р. по справі № 816/3512/14

за позовом Комунального підприємства "Спецсервіс-Кременчук"

до Державної фінансової інспекції в Полтавській області , Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування окремих положень вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року задоволено частково адміністративний позов Комунального підприємства "Спецсервіс-Кременчук" ( далі - КП «Спецсервіс-Кременчук») до Державної фінансової інспекції в Полтавській області ( далі - ДФІ в Полтавській обл.), Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції в Полтавській області ( далі - Кременчуцької ОДФІ) про визнання протиправними та скасування окремих положень вимоги задовольнити частково.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 вимоги Кременчуцької ОДФІ від 28.07.2014 №02-14/1801.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП "Спецсервіс-Кременчук" судові витрати в розмірі 89 грн. 68 коп.

Не погодившись з даною постановою суду ДФІ в Полтавській обл. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що посадовими особами КП «Спецсервіс-Кременчук» з 01.01.2013 р. по 01.05.2014 р. не враховано та не зменшено потребу в бюджетних коштах на суму заробітної плати, яка повинна була виплачуватись за рахунок власних коштів підприємства та була фактично відшкодована сторонніми підприємствами у вартості наданих платних послуг з відлову безпритульних тварин, що призвело до зайвого отримання бюджетних коштів із загального фонду бюджету м. Кременчука по КТКВ 100203 «Благоустрій міст, сіл, селищ» на суму 28 103,11 грн (в тому числі за 2013 рік - 25 371,5 грн, січень-квітень 2014 року - 2 731,61 грн), чим порушено вимоги п.п. 8, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 ) далі - Порядок), в частині витрачання отриманих одержувачем бюджетних коштів виключно на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою та обґрунтованості показників видатків бюджету відповідними розрахунками. Дане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) бюджету м. Кременчука в сумі 28 103,11 гривень.

Апелянтом зазначено, що в ході ревізії встановлено, що КП «Спецсервіс-Кременчук» передано фізичним особам 253 безпритульних тварини без отримання від них компенсації витрат, пов'язаних з відловом переданих безпритульних тварин, чим порушено вимоги п.8.5 та п.8.6 Правил, затверджених Рішенням LI сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 30.03.2010 та що призвело до покриття витрат фізичних осіб на суму 24 546,31 грн (в 2013 році - 17 882,8 грн, в січні-квітні 2014 року - 6 663,51 гривень). Дане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) КП «Спецсервіс- Кременчук» на загальну суму 24 546,31 гривень.

В заперечені на апеляційну скаргу позивач просив залишити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення, як необґрунтовану.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності позовних вимог щодо скасування п.1 та 2 Вимоги.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що на виконання ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.05.2014 у справі №524/3736/14-к та на підставі направлення від 16.06.2014 №382, виданого начальником Кременчуцької ОДФІ, державним фінансовим інспектором Тарасенком А.О. у період з 16.06.2014 по 07.07.2014 проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП "Спецсервіс-Кременчук" за період з 01.01.2013 по 01.05.2014.

Результати ревізії оформлено актом від 14.07.2014 №01-21-041 (надалі - Акт ревізії), в якому зафіксовано наступні порушення:

- посадовими особами КП "Спецсервіс-Кременчук" не враховано та не зменшено потребу в бюджетних коштах на суму заробітної плати, що мала виплачуватись за рахунок власних коштів підприємства та була фактично відшкодована сторонніми підприємствами у вартості наданих платних послуг з відлову безпритульних тварин, що призвело до зайвого отримання бюджетних коштів із загального фонду бюджету м. Кременчука Полтавської області по КТКВ 100203 "Благоустрій міст, сіл, селищ" загалом в розмірі 28 103,11 грн (в тому числі за 2013 рік - 25 371,5 грн, січень-квітень 2014 року - 2 731,61 грн), чим порушено вимоги пп. 8, 22 Порядку в частині витрачання отриманих бюджетних коштів виключно на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою та обґрунтованості показників видатків бюджету відповідними розрахунками. Дане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) бюджету м. Кременчука Полтавської області в розмірі 28 103,11 грн;

- КП "Спецсервіс-Кременчук" передано фізичним особам 253 безпритульні тварини без отримання від них компенсації витрат, пов'язаних з відловом переданих безпритульних тварин, чим порушено вимоги пп. 8.5, 8.6 Правил утримання і поводження з тваринами у м. Кременчуці, затверджених рішенням 51 сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 30.03.2010, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) загалом в розмірі 24 546,31 грн;

- за даними актів на списання медикаментів та знищення використаних флаконів для евтаназії КП "Спецсервіс-Кременчук" списано на проведення присипляння (евтаназії) 3616 безпритульних собак 1171 ампулу дитиліну, який є курареподібним препаратом та заборонений для проведення евтаназії, чим порушено ст. 17 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" та Інструкцію про застосування дитиліну, що є понаднормовим списанням та призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємству в розмірі 4414,59 грн.

За результатами перевірки Кременчуцькою ОДФІ директору КП "Спецсервіс-Кременчук" надіслано вимогу від 28.07.2014 №01-14/1801 "Про усунення порушень", якою, окрім іншого, зобов'язано позивача:

- забезпечити повернення коштів в розмірі 28043,10 грн за рахунок коштів від господарської діяльності КП "Спецсервіс-Кременчук" до міського бюджету, що були використані на виплату заробітної плати при наданні послуг стороннім організаціям з відлову безпритульних тварин /пункт 1/;

- забезпечити надходження коштів на рахунки КП "Спецсервіс-Кременчук" в розмірі 24546,31 грн, як витрати понесені з відлову 253 безпритульних тварин, що були передані населенню /пункт 2/.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог щодо скасування п.1 та п.2 Вимоги колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 06.01.1993 р. №2939-ХІІ (в редакції чинній на час винесення відповідачем оскаржуваної Вимоги, далі - Закон №2939).

Відповідно до п.п.7 ч.1 ст. 10 вище зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам або іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктами 1 та 2 Положення про державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 р. №499/2011 ( далі - Положення) державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Держфінінспекція, відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування; готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень; здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства; передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства (п.4 п.4 Положення).

Пунктом 6 Положення передбачено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку зокрема

пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Держфінінспекція також має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ч.1 ст. 10 Закону №3929).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов*язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків орган державного фінансового контролю зазначає у вимозі про їх наявність, проте вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи вище викладене колегія суддів зазначає, що в органа державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених в ході перевірки підконтрольних установ, яка є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15.04.2014 р. справа №21-40а14 та яка в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб*єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства утому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, то п.1. та п.2 Вимоги не порушують прав та інтересів позивача та як наслідок позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі вище викладеного, та з урахуванням положень п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ДФІ в Полтавській обл. підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат на користь позивача як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року по справі № 816/3512/14 скасувати в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Вимоги Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції в Полтавській області від 28.07.2014 р. №02-14/1801; стягнення з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Спецсервіс-Кременчук" судові витрати в розмірі 89 грн 68 коп.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству "Спецсервіс-Кременчук" щодо визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Вимоги Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції в Полтавській області від 28.07.2014 р. №02-14/1801.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. по справі №816/3512/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В. Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 26.12.2014 р.