Ухвала

від 17.12.2014 по справі 2а-10622/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10622/11/2670 (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В, Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472302 від 07.07.2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 14 березня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 06.06.2011 року № 1790, службового посвідчення, виданого 12.02.2010 року відповідно до ст. 20, п.79.2 ст.79, п.86.4 ст.86 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Далгакиран компресор Україна» (код ЄДРПОУ 33399780) щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» (код ЄДРПОУ 37305586) за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 258/22-2-33399780 від 15.06.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 132 821 грн. за грудень 2010 року; п. 46.1 ст. 46, п. 54.1 ст. 54, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 322 584 грн. за січень 2011 року.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 року № 0000472302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 1 455 405 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 283 206 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблений висновок про те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за грудень 2010 року на суму у розмірі 1 132 821 грн. та неправомірно сформовано податковий кредит за січень 2011 року на суму у розмірі 322 584 грн. в результаті здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» обладнання та запчастин до нього.

Відповідно до Системи автоматизованого співставлення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток №5 Декларації) на рівні ДПА України відповідач встановив розбіжності між звітними даними, задекларованими ТОВ «Далгакиран компресор Україна», як покупцем товарів, та його постачальником ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД».

На час виникнення спірних правовідносин порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, формування податкового кредиту регулювався статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Пунктом 7.2.6 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічні норми містяться й у Податковому кодексі України.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача у грудні 2010 року в сумі 1 132 821,00 грн. та січні 2011 року в сумі 322 584,00 грн. сформовано за рахунок контрагента ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» (код ЄДРПОУ 37305586).

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Далгакиран компресор Україна» (Покупець) та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.11.2010 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався продати, а Покупець зобов'язувався оплатити та прийняти на умовах вказаного Договору товар - промислове обладнання та запчастини до нього, згідно Додатку №1 до Договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товар, Продавцем виписані позивачу первинні документи, зокрема, податкові накладні від 01.12.2010 року №14 на загальну суму 71 218,37 грн., в тому числі ПДВ - 11 869,73 грн., від 01.12.2010 року №15 на загальну суму 6725711,67 грн., в тому числі ПДВ - 1120951,95 грн., видаткові накладні від 01.12.2010 року №14 на загальну суму 71 218,37 грн., в тому числі ПДВ - 11 869,73 грн., від 01.12.2010 року №15 на загальну суму 6725711,67 грн., в тому числі ПДВ - 1120951,95 грн.; податкові накладні від 04.01.2011 року № 010417 на загальну суму 1379005,71 грн., в тому числі ПДВ - 229834,28 грн., від 05.01.2011 року № 010508 на загальну суму 556498,56 грн., в тому числі ПДВ - 92749,76 грн., видаткові накладні від 05.01.2011 року № 010508 на загальну суму 1379005,71 грн., в тому числі ПДВ - 229834,28 грн., від 04.01.2011 року № 010417 на загальну суму 556498,56 грн., в тому числі ПДВ - 92749,76 грн.,

Пунктом 2.2 Договору від 01.11.2010 року передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом оплати товару не пізніше 90 календарних днів з моменту його поставки. На виконання вказаних умов Договору, позивачем надано копії документів проведених по системі «Кліент - Банк», виписки з банку про оплату за товари згідно рахунків-фактур та накладних, зокрема, від 01.12.2010 року №14, від 01.12.2010 року №15, від 04.01.2011 року № 010417, від 05.01.2011 року № 010508.

Пунктами 3.1 - 3.3 Договору передбачено, що товар поставляється на умовах «Склад Покупця м. Києва». Право власності на товар переходить до Покупця з моменту отримання накладної на передачу товару, підписаною та скріпленою печаткою Покупця..

На підтвердження виконання умов Договору, позивачем надано копії договорів оренди.

Відповідно до Договору оренди офісних та складських приміщень № 01 від 05.01.2009 року ТОВ «Далгакиран компресор Україна» отримало від ПП «Центр «Авіазварювання» в строкове оплатне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а з метою розміщення офісу та складу промислового обладнання.

Факт виконання умов даного Договору підтверджується актами приймання-передачі орендованого приміщення. Відповідно до додатку № 2 до Договору оренди, сторони за вказаним Договором підписали акт приймання-передачі орендованого приміщення від 31.12.2010 року про продовження перебування приміщень за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а у в оренді ТОВ «Далгакиран компресор Україна».

В подальшому, позивачем укладено з ПП «Центр «Авіазварювання» договір оренди офісних та складських приміщень № 01 від 04.01.2011 року, в підтвердження укладення даного Договору сторонами підписаний акт приймання-передачі орендованого приміщення від 04.01.2011 року, від 12.05.2011 року.

Також, в підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано та судом досліджено товарно-транспортні накладні, реєстри товарно-транспортних накладних, накладні на вантаж, платіжні доручення, а також сертифікати відповідності.

Позивачем укладено договір перевезення вантажів № 5452 від 18.05.2010 року з ТОВ «Транспортна компанія «САТ», відповідно до якого ТОВ «Транспортна компанія «САТ» зобов'язувалося здійснити перевезення вантажів позивача автомобільним транспортом і надати транспортні послуги по перевезенню цих вантажів. Договір укладений строком до 31.12.2010 року.

За умовами вказаного Договору перевезення здійснюються на підставі накладної на вантаж, вартість перевезення та інших транспортних послуг встановлюється у відповідності до тарифів, зазначених у прайс-листі перевізника.

Крім того, позивачем укладено з ТОВ «Транспортна компанія «САТ» договір перевезення вантажів № 3743 від 10.01.2011 року строком дії до 31.12.2013 року.

Згідно наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що здійснювалось перевезення, зокрема, генератора дизельного, компресора, висушувані, фільтри та інші.

Перевезення вантажу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних на вантаж.

Також, відповідно до умов Договору від 01.11.2010 року, розділом 6, визначено, що Продавець надає гарантії відповідності товару, який поставляється по якостям, та властивостям заявленим виробником. Вказані гарантії надаються та підтверджуються при наявності гарантійного талона.

Судом досліджено копії наявних у справі гарантійних талонів, виписаних ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» у період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року з підписами покупців, які отримали товар.

Позивачем надано сертифікати відповідності на товари та акти вводу в експлуатацію виробів, що передбачено п.4.2. Договору від 01.11.2010 року.

На підтвердження реальності операцій з придбаним у контрагента товарів, позивачем подано суду первинні документи (договора поставки, купівлі-продажу, витратні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, довіреності) по його подальшій реалізації наступним контрагентам, зокрема, ТОВ «ПВК «Будівельник», ТОВ «Кристал Груп», ТОВ «Туран Фудс Санфлаувер Процессінг Компні», ТОВ «КБУ Теплових мереж», ВАТ «Донецькгірмаш», ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», ТОВ «ТЕС-меблі», ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Спецтехніка-Україна», ТОВ «ЕССЕ-Сервіс», АТ «НВАТ «ВНДІкомпросормаш», ПАТ «Актабанк».

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що позивач не мав права включати суми податку на додану вартість до податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ «ТД Інтермаркет», оскільки у ТОВ «ТД Інтермаркет» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, згідно з ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період грудень 2010 року, січень 2011 року, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Вказаний висновок базується на дослідженні отриманого від ДПІ у місті Іллічівську акту від 18.03.2011 року № 593/23-0302/37305586 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» (код ЄДРПОУ 37305586) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року».

Враховуючи інформацію, викладену в акті перевірки від 18.03.2011 року № 593/23-0302/37305586 ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» у ході розгляду декларацій ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» з податку на додану вартість за грудень 2010 року та Додатку 5 до податкових декларацій за грудень 2010 року встановлено, що підприємством до податкового кредиту в перевіряємому періоді віднесено суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», правочини якого з його покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, тобто є нікчемними правочинами.

Однак, в ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» оскаржило в судовому порядку наказ ДПІ у місті Іллічівську № 213 від 16.03.2011 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», дії ДПІ у місті Іллічівську щодо проведення вказаної перевірки та складання акту перевірки від 18.03.2011 року № 593/23-0302/37305586; дії щодо визнання у ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» необхідних умов для проведення господарської діяльності достатності трудових ресурсів; дії щодо визнання угод ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» за період грудень 2010 року по січень 2011 року нікчемними; а також просило зобов'язати ДПІ у м. Іллічівську відновити в обліковій картці платника податку позивача особистого рахунку зняті суми податку на додану вартість за грудень 2010 року та зобов'язати ДПІ у м. Іллічівську відновити в обліковій картці особистого рахунку ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» суми податку на додану вартість у розмірі 2 438 872,00 грн. (податковий кредит) та 2 510 050,00 грн. (додаткові зобов'язання) за січень 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2011 року по справі № 2а-10006/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року, визнано протиправними дії ДПІ у місті Іллічівську з проведення перевірки ТОВ «ТД «Інтермаркет ЛТД» (код ЄДРПОУ 37305586) з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року - січень 2011 року; зобов'язано ДПІ у місті Іллічівську відновити в обліковій картці особистого рахунку платника ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» зняті суми податку на додану вартість за грудень 2010 року з податку на додану вартість та за січень 2011 року у розмірі 2 438 872, 00грн. (податковий кредит) та 2 510 050,00 грн. (податкові зобов'язання). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В межах розгляду адміністративної справи № 2а-10006/12/2670, судами першої та апеляційної інстанції надавалася оцінка господарським операціям, що були здійснені між ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» та контрагентами, а саме: ПП «Форпост», ТОВ «Далгакиран компресор Україна» за період грудень 2010-січень 2011 року, як таких що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, в результаті виконання укладених договорів ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» було виконано договірні зобов'язання, які підтверджуються видатковими, податковими накладними та банківськими виписками про перерахунок коштів. Суд зробив висновок, що наявні у справі матеріали, а саме видаткові і податкові накладні, виписані, починаючи з 01.12.2010 року по 28.12.2010 року за результатами проведених операцій за укладеними договорами є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, як зазначено у рішенні вказані договори в судовому порядку не визнані нікчемними, а відтак дії ДПІ у місті Іллічівську щодо визнання вказаних договорів є неправомірними та зняття в облікових картках особового рахунку ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» суми податку на додану вартість є безпідставним.

Таким чином, в межах зазначеної адміністративної справи встановлено відповідність вимогам податкового законодавства господарських операцій ТОВ «Далгакиран компресор Україна» з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» за перевіряємий період, враховуючи те, що рішення по даній справі набрало законної сили, отже встановлені обставини є такими, що не підлягають доказуванню.

Окрім того, як встановлено судом, факти придбання товарів, оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем Державної податкової служби або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі матеріали позивачем не отримувалися від контрагента.

Суд зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення, на підставі якого визначено позивачу податкове зобов'язання, не може ґрунтуватися на припущеннях, а повинно доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого у судовому засіданні акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи відповідача в дійсності факт здійснення господарських операцій (приймання/передачу товарів) не перевіряли, оскільки перевірка була невиїзною, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не проводили, а в акті лише відтворили відомості, одержані від ДПІ у місті Іллічівську щодо діяльності іншої юридичної особи.

Відповідачем не доведено та не надано належних доказів того, що обидві сторони правочину не мали на меті здійснення господарських операцій, укладений договір вчинено без наміру створення правових наслідків та не були зареєстрованими як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В той час, оскільки зобов'язання за договором купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», мали реальний характер, а саме, між підприємствами велася передчасна домовленість та мета укладання такого договору, що, підтверджується листами ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» від 03.08.2010 року № 158, від 30.09.2010 року № 230 та листами ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» від 16.09.2010 року № 121, від 22.10.2010 року № 125, виконання умов договору підтверджується документально, а також відсутність взаємних претензій між сторонами договору свідчить про те, що укладення правочину відповідало волі сторін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що надання товарів позивачу з боку ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» підтверджується первинними документами. Твердження податкового органу про відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту у період грудень 2010 - січень 2011 року у судовому засіданні не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції, а тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.