Постанова

від 23.12.2014 по справі 826/17925/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2014 року 16:57 № 826/17925/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Суховій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Індбуд» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.09.2014р., за участю:

представника позивача - Слободіна Н.З., Смолякова В.Ю.

представника відповідача - Іващенко О.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерного товариства «Індбуд» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.09.2014р. №0009612208 та №0009602208.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку ПАТ «Індбуд» за результатами якої 04.09.2014р. складено акт №2182/26-53-22-03-21/18093516 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.7 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України та п. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3 254 105грн., в тому числі за 2 - 4 квартал 2011 року у сумі 17820грн., за 2012 рік - 264953грн., за 2013 рік - 2971332грн.; п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 4 028 938грн., у тому числі за квітень 2011 року - 13684грн., травень 2011 року - 13700грн., червень 2011 року - 34621грн., липень 2011 року - 29465грн., жовтень 2011 року - 136846грн., листопад 2011 року - 204593грн., грудень 2011 року - 85874грн., березень 2012 року - 24877грн., вересень 2012 року - 4993грн., жовтень 2012 року - 3383грн., листопад 2012 року - 80877грн., грудень 2012 року - 162874грн., січень 2013 року - 145499грн., лютий 2013 року - 195588грн., березень 2013 року - 188549грн., квітень 2013 року - 249496грн., травень 2013 року - 200671грн., червень 2013 року - 82127грн., липень 2013 року - 223850грн., серпень 2013 року - 369756грн., вересень 2013 року - 529888грн., жовтень 2013 року - 326636грн., листопад 2013 року - 424670грн., грудень 2013 року - 296421грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 19.09.2014р. прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0009602208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 330 176грн., у тому числі основний платіж - 3 254 105грн. та штрафні санкції - 1 059 071грн. та №0009612208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 6 021 631грн., у тому числі основний платіж - 4 028 938грн. та штрафні санкції - 1 983 693грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що підставами для висновку про порушення позивачем норм п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.7 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України; п. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6 статті 201 ПК України було те, що правочини укладені між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Глобал Інжинірінг Груп (код ЄДРПОУ 36197117), ТОВ «БК «Підземшляхбуд» (код ЄДРПОУ 37892442), ТОВ «Арс Сіті» (код ЄДРПОУ 38085164), ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), ТОВ «Гатіора» (код ЄДРПОУ 38091733), ТОВ «Українська компанія «Модус» (код ЄДРПОУ 38161150), ТОВ «БК Гефест Альянс» (код ЄДРПОУ 37312719), ТОВ «Оптоком 2012» (код ЄДРПОУ 38279463) не створюють реальних наслідків, тому формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є на думку податкового органу неправомірним. Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на актах ДПІ про неможливість проведення зустрічних звірок Підприємств з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період. В Акті перевірки зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 ЦК України правочини Підприємства з зазначеними вище контрагентами є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених ними.

Так, у відповідності з Актом перевірки у періоді з 01.11.2011 по 30.11.2011р.р., що перевіряється Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп», код ЄДРПОУ 36197117, останнє виконало субпідрядні роботи на суму 93 015,90 грн. згідно договору від 01.11.2010р.

В Акті перевірки встановлено, що на час надання послуг Підприємству ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» було платником податку на додану вартість, вид діяльності - будівництво будівель, в штаті на 2011 рік перебувало 8 чол. та за цивільно-правовими угодами-11 чол.

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт № 615/26-58-22-07-17/36197117 від 12.08.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2010 р. по 31.10.2010 та з 01.03.2011 по 31.03.2013р.

Судом встановлено, що даний акт не містить висновків, що господарські відносини між Підприємством та ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» не створюють реальних правових наслідків.

Як підстави для визнання угоди з ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» нереальною податкова служба в акті вказує інформацію про постачальників ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп», а саме :

- про відсутність фінансово-господарської діяльності в ТОВ «Соквол» (акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 12.06.2012 р.);

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «МІССУРІ» (акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.12.2012 р.). В акті міститься інформація про висновок експерта, згідно якого підписи керівника ТОВ «ТК «МІССУРІ» виконані іншою особою;

- про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Сітілайт Плюс» згідно акта ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.11.2012, згідно якого встановлено, що підпис в реєстраційних документах виконано не ОСОБА_7, а іншою особою; про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Валкер» згідно акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 01.06.2012, при перевірці використано постанову про порушення кримінальної справи від 23.05.2012 за ознаками ч. З ст. 358 КК України та висновок спеціаліста від 14.03.2012;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіспром-Альянс» згідно акта від 28.04.2012 р. ДПІ у Вишгородському районі Київської області, яким встановлено відсутність поставок товарів у перевіряємий період;

- висновок начальника СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 14.03.2012 р., що підписи в графі ОСОБА_8 в реєстраційних заявах виконані різними особами та не гр. ОСОБА_8. Хто такі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яке відношення вони мають до ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» та ПрАТ «Індбуд» з акта встановити не можливо. Вказані вище підприємства не мали взаємовідносин з ПрАТ «Індбуд», ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» для ПрАТ «Індбуд» виконувало будівельні роботи, згідно акту перевірки підприємство для цього мало всі можливості - вид діяльності - будівництво будівель, в штаті на 2011 рік перебувало 8 чол. та за цивільно-правовими угодами - 11 чол. І яким чином сумніви податкових органів щодо реальності поставок товарів від контрагентів до ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» призвели до висновку щодо нереальності угоди про виконання будівельних робіт між ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» для ПрАТ «Індбуд» податкова не пояснила.

При цьому в акті не заперечувалося, що договірні роботи між підприємствами в межах здійснення господарської діяльності Підприємства, одним із видів якого є будівельні роботи - виконані в повному об'ємі. Зокрема, за умовами договору від 01.11.2010 № б/н, роботи з будівництва нових об'єктів НСК «Олімпійський» виконані в повному об'ємі згідно акта від 30.11.2011р. (вказаний період не включено до перевірки згідно акту № 615/26-58-22-07-17/36197117 від 12.08.2013, на який посилається інспекція як на підставу свого доказування).

Окрім іншого, у відповідності до договірних домовленостей за вищевказаним договором з ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп», як вказано вище, останнє виконало субпідрядні роботи на НСК «Олімпійський». В ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «НСК «Олімпійський», що проводилася відповідно до п. 2.3 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на IV квартал 2012 р. було здійснено зустрічну звірку в ПрАТ «Інбуд» з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків між ТОВ «АК Інжинірінг» (генпідрядник) № 03-24/23 ВІД 31.01.2013. Предметом перевірки вказаної зустрічної звірки став договір від 01.11.2010 та акти приймання виконаних робіт на ф.КБ-2в загалом на суму 15 126 814,79 грн. Згідно Довідки при зустрічній звірці ніяких претензій з боку перевіряючої установи по взаємовідносинах з ТОВ «Глобал Інжиніринг Груп» з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків не виявлено.

Підставою для визнання нереальності угоди з ТОВ «БК «Підземшляхбуд» є акт №72/221/37892442 від 27.05.2013 Броварської ОДПІ в Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями. В акті йдеться про наявність ознак «фіктивності» постачальника ТОВ «БК «Підземшляхбуд» - ПП «Воз'єднання», що жодним чином не стосується Підприємства та виконання будівельних робіт ТОВ «БК «Підземшляхбуд» згідно договору підряду з мурування стін та перегородок на об'єкті Секція 3.3 4 черга будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями суспільного призначення й паркінгом за адресою 40-річчя Жовтня, 60 в Голосіївському районі м. Києва. ТОВ «БК «Підземшляхбуд» з 22.10.2013 року припинило свою діяльність шляхом ліквідації. Тобто підприємство перед ліквідацією пройшло процедуру податкового аудиту і у випадку наявності ознак фіктивності підприємства, останнє не пройшло б процедуру податкового аудиту.

Також, не заперечувалося ДПІ, що договірні роботи між підприємствами виконані в повному об'ємі. Зокрема, за умовами договору підряду № 0111/12 від 01.11.2012, роботи виконані в повному об'ємі згідно актів від 31.10.2012, 30.11.2012, 20.12.2012, 28.09.2012 р. Вказані акти на вказаний час дійсні, ніким не оскаржені та не скасовані.

Підставою для прийняття рішення про завищення валових витрат по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Арс Сіті» податкові органи вказали акт № 42/22-00/38085164 від 23.05.2013 ДПІ у Вишгородському районі в Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період за жовтень - грудень 2012, січень - квітень 2013 року. При проведенні аналізу наявної в органі ДПІ інформації встановлено, що в період жовтень - грудень 2012 р. на ТОВ «АРС СІТІ» відсутні трудові, матеріальні ресурси..., що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності. Але ТОВ «АРС СІТІ» здійснювало будівельні роботи для Підприємства в іншому періоді (кінець лютого - квітень 2013 р.), тому вказані припущення жодним чином не застосовуються при перевірці господарських взаємовідносин між ТОВ «АРС СІТІ» та Підприємством.

Також акт перевірки містить інформацію про акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.03.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Престиж Строй 2012» - контрагента ТОВ «Арт Сіті» за період з 01.05.2012 по 31.12.2012 р. - дане підприємство не мало ні прямих, ні опосередкованих договірних стосунків з ПрАТ «Індбуд», тому ніяким чином наявність ознак фіктивності в період 2012 р. вказаного підприємства не може вплинути на реальність чи нереальність угод між ТОВ «АРТ Сіті» та ПрАТ «Індбуд», що мали місце в 2013 р.

При цьому, ДПІ не заперечувалося, що договірні роботи між підприємствами виконані в повному об'ємі. Зокрема, за умовами договору підряду № 310102 від 31.01.2013, роботи виконані в повному об'ємі згідно актів від 28.02.2013 р., 29.03.2013, 29.04.2013.

При здійсненні перевірки господарських угод з ТОВ «ТОРЕНІЯ» підставою для застосування штрафних санкцій стали висновки акту ДПІ у Подільському районі м. Києва (дата не вказана) про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТОРЕНІЯ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014 р.

Окрім того в акті наведена інформація про акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки за період з 01.01.2013 по 31.01.2014р. з ТОВ «Юрай» - постачальником ТОВ «ТОРЕНІЯ».

Також ДПІ посилається на акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 14.08.2014 р. у якому наведено витяг з постанови про проведення позапланової документальної перевірки в рамках кримінальної справи, та вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаних банківських установах ПАТ «Реал Банк», АТ «Брокбізнесбанк», відкриті рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ...ТОВ «ТОРЕНІЯ» (код 38091691),..., які мають ознаки «фіктивності»... При цьому ДПІ не надає інформації щодо наявності судових рішень про «фіктивність» ТОВ «ТОРЕНІЯ», з викладеного в Акті податкової не є можливим отримати будь-яку інформацію, що могла б мати юридичні наслідки для господарської угоди між Підприємством та ТОВ «ТОРЕНІЯ».

Відповідно до Акту у періоді (05.04.2013 - 25.09.2013), що перевіряється Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ГАТІОРА» код ЄДРПОУ 38091733, останнє згідної видаткових накладних на придбання матеріалів здійснило поставку будівельних матеріалів.

Як на підставу щодо нереальності господарських взаємовідносин з ТОВ «ГАТІОРА» в акті наведена інформація про наявність акту № 148/26-56-22-01-03/38091733 від 20.03.2014 ДПІ у Подільському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАТІОРА» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014.

Також в акті наведена інформація про акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки за період з 01.01.2013 по 31.01.2014 з ТОВ «Юрай» - постачальником ТОВ «Гатіора».

Але акт не містить інформації, чи саме матеріали, які були предметом поставки на ПрАТ «Індбуд», були предметом закупівлі у ТОВ «Юрай», тому висновки податкової служби щодо нереальності угоди ТОВ «Гатіора» та ПрАТ «Індбуд» на підставі можливої фіктивності ТОВ «Юрай» необґрунтовані.

Також ДПІ наводить витяг з постанови про проведення позапланової документальної перевірки в рамках кримінальної справи, в якому вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаних банківських установах ПАТ «Реал Банк», АТ «Брокбізнесбанк», відкриті рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності, а саме:...ТОВ «ГАТІОРА» ,..., які мають ознаки «фіктивності»... При цьому ДПІ не надає інформації щодо наявності судових рішень про «фіктивність» ТОВ «Торенія», з інформації, яку викладено в Акті не є можливим отримати будь-яку інформацію, що могла б мати юридичні наслідки для господарської угоди між Підприємством та ТОВ «ГАТІОРА».

Акт не містить висновків щодо відсутності реальних правових наслідків по господарській угоді між Підприємством та ТОВ «ГАТІОРА».

При цьому, ДПІ не заперечувалося, що договірні роботи між підприємствами виконані в повному об'ємі.

Перевіркою ДПІ не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціям з ТОВ «ГАТІОРА», обов'язок ведення і зберігання яких покладено на Підприємство. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

При перевірці взаєморозрахунків між ПрАТ «Індбуд» та ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС» (у періоді 29.10.2012 - 27.02.2013р.р.) з виконання комплексу загальнобудівельних робіт під Конгресно-виставковим центром в районі Паркової дороги м. Києва податкова у акті наводить інформацію про наявність акту № 387/26-52-22-03-14/373127719 від 14.08.2014 ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. Періоди перевірки в акті, що оскаржується та акті ДПІ у Деснянському районі м. Києва, на який іде посилання співпадають частково. В акті ДПІ у Деснянському районі м. Києва приводиться витяг з постанови про проведення позапланової документальної перевірки в рамках кримінальної справи, в якому вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що у вказаних банківських установах ПАТ «Реал Банк», АТ «Брокбізнесбанк», відкриті рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності, а саме:...ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС»,..., які мають ознаки «фіктивності»... При цьому ДПІ не надає інформації щодо наявності судових рішень про «фіктивність» ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС», тому вказана інформація не має юридичних наслідків для господарських угод між Підприємством та ТОВ «БК «ГЕФЕСТ АЛЬЯНС».

Відповідно до Акту у періоді, що перевіряється (30.01.2013 - 31.12.2013) Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ОПТОКОМ- 2012», останнє виконало комплекс загальнобудівельних робіт для ПрАТ «Індбуд».

В Акті наведена інформація про наявність акту № 256/20-33-22-03-07/38279463 від 28.03.2014 Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у м. Харкові про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОПТОКОМ 2012» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-лютий 2014 р. Період, на який посилається ДПІ у вказаному акті, не співпадає з періодом перевірки господарських операцій з ТОВ «ОПТОКОМ 2012». Акт не містить висновків щодо відсутності реальних правових наслідків по господарських угодах між Підприємством та ТОВ «ОПТОКОМ 2012» та базується на припущеннях.

Відповідно до Акту у періоді, що перевірявся (27.12.2012 - 31.12.2013) Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» код ЄДРПОУ 38161150, останнє згідно договорів підряду виконало комплекс загальнобудівельних робіт.

Згідно матеріалів перевірки ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС», наданих Західною ОДПІ ГУ Міндоходів у м. Харкові від 02.04.2014, в ході перевірки встановлена відсутність ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» за податковою адресою та відсутність власних приміщень та транспортних засобів. В акті, що є предметом спору, не зазначений період, за який здійснювалась перевірка ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС». Окрім того, дані щодо відсутності підприємства станом на квітень 2014 року за юридичною адресою не є підставою для визнання господарських угод між ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» та ПрАТ «Індбуд», укладених в 2012 та 2013 роках такими, що не мають реальних господарських наслідків.

Також спірний акт посилається на акти ДПІ у Шевченківському районі про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форнакс Трейд» (що є контрагентом ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС») та ТОВ «Інтерметалід» (що в свою чергу є контрагентом ТОВ «Форнакс Трейд»), угоди якого за 2013 рік мають ознаки фіктивності.

В спірному акті надано інформацію, що ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано пояснення (необхідні реквізити документа не вказані), що проведено опитування ОСОБА_9, котрий власноручно надав пояснення, що ніяких відносин з компанією ТОВ «Інтерметалід» не мав, і вперше чує про неї.

У відповідності з інформацією, що міститься в Акті у періоді, що перевірявся (29.04.2011 -31.08.2011) Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» код ЄДРПОУ 3554567, останнє згідно договорів субпідряду виконало будівельні роботи для ПрАТ «Індбуд».

Акт перевірки містить інформацію, що від Ленінської МДПІ ГУ Міндоходів у м. Луганську надійшов акт № 129/227/35554567 від 17.05.2012 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11, яким встановлено, що Ленінською МДПІ ГУ Міндоходів у м. Луганську проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПРОМТЕХЕКСПЕРТ ПЛЮС» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМТЕХНОСФЕРА», в результаті чого складено акт від 20.12.2011 за № 992/23-35554567. Тобто з цієї інформації зрозуміти, яка ж перевірка та коли проводилась, а також з результати цієї перевірки та наслідки для господарських відносин між ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» та ПрАТ «Індбуд» не можливо.

Далі в Акті перевірки наведена інформація з постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Луганській області від 18.04.2012, що в рамках кримінальної справи призначена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», якою встановлено відсутність працівників, будь-яких автотранспортних засобів для доставки товару та надання послуг, а також складських приміщень, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Згідно субпідрядних договорів з ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ», що були предметом перевірки ДПІ, ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» виконувало будівельні роботи, ці роботи не вимагали ні наявності транспорту, ані складських приміщень, ані штату, оскільки могли виконуватися працівниками за цивільно-правовими договорами, оскільки згідно вказаних договорів ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ» мало право залучати третіх осіб (п. 1.4 Договору субпідряду № 04/01-11 від 04.01.2011, абз.3 п. 3.2 Договору субпідряду № 11/05 від 11.05.2011, абз. 1 п. 3.4 Договору субпідряду № 05/05 від. 05.04.2011). А отже Акт не містить жодного висновку щодо відсутності реальних правових наслідків по господарських угодах між Підприємством та ТОВ «ЛУГПРОМСТРОЙСАНТЕХМОНТАЖ».

У відповідності з інформацією, що міститься в Акті у періоді, що був предметом перевірки (11.11.2013 - 20.12.2013) Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «СТОУН ДЕВЕЛОПМЕНТ» код ЄДРПОУ 38451572, яке згідно договорів субпідряду виконало загальнобудівельні роботи на об'єктах в м. Києві в районі Паркової дороги.

Від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт № 3138/26-55-22-01/38451572 від 26.12.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТОУН ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.12 та акт № 877/26-55-22-01/38451572 від 24.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТОУН ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.13 по 28.02.2014. В актах вказано про відсутність у ТОВ «СТОУН ДЕВЕЛОПМЕНТ» складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, не підтверджена наявність поставок товарів, а також трудових ресурсів (при цьому згідно інформації наведеної вище вказано, що на підприємстві у штаті працювало 4 особи, також відсутня інформація щодо наявності чи відсутності цивільно-господарських договорів з третіми особами на виконання договірних робіт). Тобто інформація, що міститься в актах ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не спростовує та не заперечує можливості виконання ТОВ «СТОУН ДЕВЕЛОПМЕНТ» господарських зобов'язань перед Підприємством, що були предметом дослідження в оскаржуваному Акті ДПІ. Окрім того з цих актів не слідує, що перевірки проводились в період, коли існували господарські взаємовідносини ТОВ «СТОУН ДЕВЕЛОПМЕНТ».

У періоді, що перевірявся ДПІ (30.09.2011 - 27.03.2012) Підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ЄВА ПЛЮС», останнє згідно договорів підряду виконало ремонтні та оздоблювальні роботи та роботи по прибиранню території на об'єктах в м. Києві по вул. Червоноармійська, 55, по пр-ту 40-річчя Жовтня, 60, на Броварському проспекті, 15.

ТОВ «Єва плюс» ліквідовано 11.09.2012 р.

В акті вказано, що на адресу слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в ході відпрацювання ТОВ «Єва Плюс» надійшла довідка від ст. ДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України у Харківській області та проведено опитування сусідів директора ТОВ «Єва Плюс», в результаті встановлено, що ОСОБА_10 за місцем прописки не мешкає більше 10 років, у 2007 році дане житло згоріло, остання зловживала спиртними напоями.

Перевіркою ДПІ не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціям з ТОВ «ЄВА ПЛЮС», обов'язок ведення і зберігання яких покладено на Підприємство. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Акт, який є предметом розгляду не містить інформації щодо відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціям з підприємствами, що перелічені вище, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на Підприємство. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства. На дату звернення Підприємством до суду з позовом первинні документи між підприємствами ніким не оскаржені та є чинні.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю його контрагентів з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Глобал Інжинірінг Груп (код ЄДРПОУ 36197117), ТОВ «БК «Підземшляхбуд» (код ЄДРПОУ 37892442), ТОВ «Арс Сіті» (код ЄДРПОУ 38085164), ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), ТОВ «Гатіора» (код ЄДРПОУ 38091733), ТОВ «Українська компанія «Модус» (код ЄДРПОУ 38161150), ТОВ «БК Гефест Альянс» (код ЄДРПОУ 37312719), ТОВ «Оптоком 2012» (код ЄДРПОУ 38279463) податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, вартість послуг/робіт, які отримані позивачем від вказаних вище контрагентів в перевіряємому періоді правомірно відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку та відносяться до витрат, що відповідно до статті 138 ПК України враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи те, що судом встановлено реальність господарських операцій між позивачем та його вищезазначеними контрагентами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Індбуд».

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 19.09.2014р. №0009612208 та №0009602208 є безпідставними та неправомірними, а тому позов ПАТ «Індбуд» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Індбуд» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.09.2014р. №0009612208 та №0009602208.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін