Ухвала

від 23.12.2014 по справі 816/3773/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р.Справа № 816/3773/14

Головуючий 1 інстанції: Ясиновський І.Г.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 816/3773/14

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив надати Кременчуцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 65640,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.14 р. по справі № 816/3773/14 адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.14 р. по справі № 816/3773/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» (ідентифікаційний код 01762982) від 25.09.95 р. зареєстроване, як юридична особа, Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 15691200000000112, та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, як платник податків і зборів.

Згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем на момент звернення з позовом до суду першої інстанції рахується податковий борг на загальну суму 104821,46 грн., а саме: по ПДВ у розмірі 18116,95 грн.; по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 45743,19 грн.; по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 45743,19 грн.

Також судом першої інстанції було встановлено, що позивачем сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога № 274-15 від 08.11.13 р., яка направлялася на адресу останнього рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була отримана уповноваженим представником Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» 13.11.13 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення. У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, податковим керуючим був складений акт опису майна № 13 від 22.04.14 р., який зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.05.14 р., відповідно до якого у податкову заставу описані активи платника податків, що підтверджується наявною матеріалах справи копією витягу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок майна, що належить такому платнику податків, здійснюється контролюючим органом виключно на підставі рішення суду, яке передує процедурі продажу майна такого платника, включеного до податкової застави.

Так, судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося відповідачем в доводах апеляційної скарги, що 24.04.14 р. Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.05.14 р.) до Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі 65640,0 грн. і постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.14 р. адміністративний позов було задоволено: стягнуто з розрахункових рахунків Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» (ідентифікаційний код 01762982) кошти на погашення податкового боргу: з ПДВ у розмірі 8402,95 грн. на р/р 31111029700008, одержувач УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 14010100, код одержувача 37965850, код платежу 14010100, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019; по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 25829,95 грн. на р/р 33218812700008, одержувач УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 13050200, код одержувача 37965850, код платежу 5313050200, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019; по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 31407,1 на р/р 33219811700008, одержувач УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 13050100, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.14 р. апеляційну скаргу Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» на вказану постанову повернуто відповідачеві.

При цьому, матеріали справи містять копії інкасових доручень (розпоряджень), направлених податковим органом до банківських установ про стягнення із рахунків відповідача сум заборгованості за судовим рішенням у розмірі 65640,0 грн., але повернутих банківськими установами з відміткою про відсутність коштів на рахунку клієнта, окрім інкасового доручення (розпорядження) № 262/2 від 26.09.14 р., відповідно до якого стягнуто кошти у розмірі 43,16 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 19.09.14 р.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем здійснені заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 65596,84 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу з ПДВ. Тобто, позивачем здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів зазначає, що 01.01.11 р. набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. У відповідності до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як було встановлено судом першої інстанції, податковий борг підприємства не переривався, тобто податкова вимога не відкликана та дійсна на час розгляду справи.

Відповідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. 87.3.7 ст. 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Також, право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, податковим керуючим був складений акт опису майна № 13 від 22.04.14 р., який зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.05.14 р., відповідно до якого у податкову заставу описані активи платника податків, що підтверджується наявною матеріалах справи копією витягу.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі посилається на те, що акт опису складався не зрозумілим чином, оскільки в акті не зазначено, що власник майна відмовився від підписання акту та на те, що акт складався без повідомлення власника майна та без огляду транспортних засобів. Також апелянт зазначає, що в акті опису майно не зазначено осіб, що приймали участь в описі майна, що на думку відповідача свідчить про те, що зазначений акт неможливо взяти за основу для прийняття рішення про задоволення податкових вимог за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі.

Колегія суддів зазначає, що такі доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки зазначені доводи не стосуються предмету позову по даній справі. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем в судовому порядку оскаржувалися дії податкового органу щодо складання акту опису майна.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що ПК України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні ПК України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.04 р.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно п. 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо кошти для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно абз. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 ст. 95 ПК України.

Враховуючи вищенаведені правові норми та беручи до уваги відсутність доказів погашення відповідачем зазначеної суми, позивач у межах наданих йому повноважень правомірно звернувся до суду першої інстанції із вимогами про надання Кременчуцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 65640,0 грн.

Посилання апелянта на те, що задовольнивши рішення про надання Кременчуцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 65640,0 грн. відповідачу не надано реальної можливості сплати податкового боргу, є безпідставним, оскільки в даному випадку позивачем була дотримана процедура погашення податкового боргу відповідно до приписів ПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.14 р. по справі № 816/3773/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.14 р. по справі № 816/3773/14 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.14 р. по справі № 816/3773/14 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Підприємства «Кременчуцька міжрайонна оптово-торгова база Полтавської облспоживспілки» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.