Постанова

від 09.12.2014 по справі 818/2862/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 р. Справа №818/2862/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2862/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі по тексту - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн.

Свої вимоги мотивує тим, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням здійснено податковим органом за результатом перевірки позивача, за висновками якої позивач завищив податковий кредит, внаслідок чого було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 12500грн. та завищено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у наступному періоді. В основу таких висновків податкового органу покладено висновки щодо завищення контрагентом позивача ПФ «Вертикаль» податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 144 678грн. за квітень, травень та серпень 2012 року у зв'язку з не підтвердженням факту реального здійснення ТОВ «Генбудінвест», ТОВ «Ліга», ТОВ «ІВІТЕК ТКК», операцій щодо постачання ТМЦ згідно з укладеними договорами для ПФ «Вертикаль» та подальшою реалізацією зазначених робіт на адресу підприємств-покупців, в тому числі і ПАТ «Сумихімпром» в сумі 57 740грн. Проте, на думку позивача, такі висновки контролюючого органу є необґрунтованими та упередженими, оскільки відповідачем не наведено будь яких доказів фіктивності господарських операцій, за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит, як і не надано жодних даних на спростування реальності виконання операцій з поставки товарів. Як зазначив позивач, формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування підтверджені видатковими та податковими накладними на придбання товарів, що доводить їх правомірність. Відтак, висновки перевірки, в основу яких покладені дані щодо контрагента позивача, є надуманими, оскільки, як стверджує позивач, положення законодавства, яке регулює порядок відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, не ставлять право платника податку на отримання бюджетного відшкодування у залежність від наявності будь яких обставин, крім правомірності цього відшкодування та відповідності даних податкової декларації платника податку вимогам податкового законодавства, тому, як переконаний позивач, висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях податкового органу, що є неприпустимим. Як зазначив позивач, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Враховуючи те, що тягар правильності нарахування та своєчасності сплати податку до бюджету лежить на окремому платнику, застосування негативних наслідків за такі дії до іншого платника є неправомірним та суперечить нормам податкового законодавства. На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував (а.с.53-55), зазначивши, що в основу висновків податкового органу про завищення позивачем протягом перевіряємого періоду від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту покладені дані довідки від 22.04.2013 року №140/2260/23639420/7 про результати проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ПФ «Вертикаль», якою встановлено нереальність здійснення господарських операцій вказаного контрагента позивача як за ланцюгом постачання, так і з суб'єктами господарювання-покупцями, а відтак, за висновком податкового органу, внаслідок безтоварних операцій з ПФ «Вертикаль» позивач завищив податковий кредит за серпень 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 12500грн., внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2012 року. Таким чином, як стверджує представник ДПІ у м. Сумах зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 12500грн. та застосування за порушення податкового законодавства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6250грн. є обґрунтованим, а оспорюване податкове повідомлення-рішення - правомірним. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у вересні 2014 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сумах від 18.09.2014 року №1813, згідно з направленням на перевірку №1948 посадовою особою податкової інспекції було проведено документальну виїзну перевірку ПАТ «Сумихімпром» (код ЄДРПОУ 05766356) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ПФ «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 23639420) за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2014 року №3890/18-19-15-02/05766356 (а.с.11-28).

В акті посадовою особою контролюючого органу зроблено висновок про порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ПАТ «Сумихімпром» внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 12500грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року (а.с.28).

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що операції позивача з контрагентом - ПФ «Вертикаль» мали нереальний характер за ланцюгом постачання та вчинювалися без відповідної господарської мети.

Такий висновок податкового органу базується, зокрема, на довідці від 22.04.2013 року №140/2260/23639420/7 «Про результати проведення зустрічної звірки ПФ «Вертикаль» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІВІТЕК ТКК», ТОВ «Ліга», ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року, якою встановлено нереальність здійснення господарських операцій вказаного контрагента позивача як за ланцюгом постачання, так і з суб'єктами господарювання-покупцями, в тому числі і ПАТ «Сумихімпром» в сумі 57 740грн. (а.с.56-62).

За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн. (а.с.9), не погоджуючись з яким позивач звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Щодо господарської операції позивача з ПФ «Вертикаль» судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, в серпні 2012 року позивач придбав у ПФ «Вертикаль» товар - запасні частини до насосу згідно з договором поставки №09-486 від 27.02.2006 року на загальну суму 75000грн., в тому числі податок на додану вартість - 12500грн. (а.с.29-34).

Якісні та кількісні характеристики товару викладені в специфікації №36 від 16.08.2012 року (а.с.34).

На підтвердження придбання товару позивач надав суду видаткову накладну від 23.08.2012 року №РН-0000008 на загальну суму 75000грн., в тому числі податок на додану вартість - 12500грн. (а.с.14).

Транспортування здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної №002516 від 23.08.2012 року (а.с.36).

Розрахунки за поставлений товар проведені у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №23436 від 27.08.2012 року (а.с.39).

Також, представник позивача долучив до матеріалів справи копію прибуткового ордера №26 від 23.08.2012 року та копії вимог цеху фосфорної кислоти №17,18,19,20 за вересень 2012 року, які підтверджують факт використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача (а.с.38, 40-43).

По зазначеній операції сплачений в ціні отриманого товару податок на додану вартість у сумі 12500грн. позивач включив до податкового кредиту за серпень 2012 року та заявив до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року, а також нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України в частині укладення договору між суб'єктами господарювання та виконання господарських зобов'язань.

Як вже зазначалось судом, зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2012 року здійснено контролюючим органом у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених позивачем контрагенту у складі ціни придбаних товарів податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки за висновком податкового органу операції з поставки товарів не мають реального характеру та економічного змісту, то і формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень відповідача про безтоварність господарських операцій, що покладено в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення, що оспорюється в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

Таким чином, для підтвердження законності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу Податкового кодексу передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суму податку на додану вартість, сплачену ним у складі ціни придбаного товару у ПФ «Вертикаль» , яка підтверджена податковою накладною від 23.08.2012 року №2 (а.с.36).

Як встановлено судом у ході дослідження доказів у справі, податкова накладна, надана для перевірки та до суду, відповідає всім необхідним вимогам, передбаченим Законом, зауважень та недоліків з приводу її оформлення ДПІ у м. Сумах під час проведення перевірки не встановлено.

Суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на довідку від 22.04.2013 року №140/2260/23639420/7 «Про результати проведення зустрічної звірки ПФ «Вертикаль» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІВІТЕК ТКК», ТОВ «Ліга», ТОВ «Генбудінвест» за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року, як підставу для визнання господарської операції з позивачем безтоварною, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції, що була підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Тому, суд зазначає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи, тобто сама по собі несплата податку продавцем не може бути підставою для відмови у праві для платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

З викладеного слідує, що висновки відповідача про завищення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 12500грн. та завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у наступному періоді за результатом господарської операції з контрагентом ПФ «Вертикаль» є безпідставними.

Відповідно до пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. цієї ж статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу законодавства в розрізі наведених вище правових норм, досліджених судом доказів та встановлених обставин, суд зазначає, що висновки ДПІ у м. Сумах про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та як наслідок завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за господарською операцією, що належним чином підтверджена первинними документами та відображена у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.

Оскільки дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується здійснення господарської операції позивача з контрагентом ПФ «Вертикаль», суд дійшов висновку про правомірність визначення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за серпень 2012 року на суму 12500грн.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 - скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. (а.с.2), який підлягає присудженню з Державного бюджету на користь ПАТ «Сумихімпром».

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) судовий збір в розмірі 182грн.70коп. (сто вісімдесят дві грн. сімесят коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2014 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова