Ухвала

від 05.02.2015 по справі 818/2862/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 р.Справа № 818/2862/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 818/2862/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі по тексту - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн.

Свої вимоги мотивує тим, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням здійснено податковим органом за результатом перевірки позивача, за висновками якої позивач завищив податковий кредит, внаслідок чого було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 12500грн. та завищено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у наступному періоді. В основу таких висновків податкового органу покладено висновки щодо завищення контрагентом позивача ПФ "Вертикаль" податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 144 678грн. за квітень, травень та серпень 2012 року у зв'язку з не підтвердженням факту реального здійснення ТОВ "Генбудінвест", ТОВ "Ліга", ТОВ "ІВІТЕК ТКК", операцій щодо постачання ТМЦ згідно з укладеними договорами для ПФ "Вертикаль" та подальшою реалізацією зазначених робіт на адресу підприємств-покупців, в тому числі і ПАТ "Сумихімпром" в сумі 57 740грн. Проте, на думку позивача, такі висновки контролюючого органу є необґрунтованими та упередженими, оскільки відповідачем не наведено будь яких доказів фіктивності господарських операцій, за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит, як і не надано жодних даних на спростування реальності виконання операцій з поставки товарів. Як зазначив позивач, формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування підтверджені видатковими та податковими накладними на придбання товарів, що доводить їх правомірність. Відтак, висновки перевірки, в основу яких покладені дані щодо контрагента позивача, є надуманими, оскільки, як стверджує позивач, положення законодавства, яке регулює порядок відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, не ставлять право платника податку на отримання бюджетного відшкодування у залежність від наявності будь яких обставин, крім правомірності цього відшкодування та відповідності даних податкової декларації платника податку вимогам податкового законодавства, тому, як переконаний позивач, висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях податкового органу, що є неприпустимим. Як зазначив позивач, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Враховуючи те, що тягар правильності нарахування та своєчасності сплати податку до бюджету лежить на окремому платнику, застосування негативних наслідків за такі дії до іншого платника є неправомірним та суперечить нормам податкового законодавства. На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" судовий збір в розмірі 182грн.70коп..

Державна податкова інспекція у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Посилається на обставини встановлені в ході перевірки.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Представником ПАТ "Сумихімпром" було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з відрядженням до Господарського суду м. Київ. Будь яких доказів в підтвердження відрядження до суду та призначення судового засідання не надано.

Колегія суддів вважає клопотання необґрунтованим, документально непідтвердженим та таким, що не підлягає задоволенню. Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Також колегія суддів зазначає, що представник ПАТ "Сумихімпром" не обґрунтував неможливості участі у справі іншого компетентного представника суб'єкту владних повноважень, не надав жодного доказу проведення дій зазначених у клопотанні.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у вересні 2014 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Сумах від 18.09.2014 року №1813, згідно з направленням на перевірку №1948 посадовою особою податкової інспекції було проведено документальну виїзну перевірку ПАТ "Сумихімпром" (код ЄДРПОУ 05766356) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ПФ "Вертикаль" (код ЄДРПОУ 23639420) за серпень 2012 року.

В результаті вказаної перевірки складено акт від 25.09.2014 року №3890/18-19-15-02/05766356 (а.с.11-28).

В акті посадовою особою контролюючого органу зроблено висновок про порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ПАТ "Сумихімпром" внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 12500грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року (а.с.28).

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що операції позивача з контрагентом - ПФ "Вертикаль" мали нереальний характер за ланцюгом постачання та вчинювалися без відповідної господарської мети.

Зазначений висновок податкового органу базується, зокрема, на довідці від 22.04.2013 року №140/2260/23639420/7 "Про результати проведення зустрічної звірки ПФ "Вертикаль" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "ІВІТЕК ТКК", ТОВ "Ліга", ТОВ "Генбудінвест" за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року, якою встановлено нереальність здійснення господарських операцій вказаного контрагента позивача як за ланцюгом постачання, так і з суб'єктами господарювання-покупцями, в тому числі і ПАТ "Сумихімпром" в сумі 57 740грн. (а.с.56-62).

В результаті перевірки позивача Державною податковою інспекцією у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн. (а.с.9).

Матеріалами справи встановлено, що в серпні 2012 року позивач придбав у ПФ "Вертикаль" товар - запасні частини до насосу згідно з договором поставки №09-486 від 27.02.2006 року на загальну суму 75000грн., в тому числі податок на додану вартість - 12500грн. (а.с.29-34).

Якісні та кількісні характеристики товару викладені в специфікації №36 від 16.08.2012 року (а.с.34).

На підтвердження придбання товару позивач надав суду видаткову накладну від 23.08.2012 року №РН-0000008 на загальну суму 75000грн., в тому числі податок на додану вартість - 12500грн. (а.с.36).

Транспортування здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної №002516 від 23.08.2012 року (а.с.37).

Розрахунки за поставлений товар проведені у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №23436 від 27.08.2012 року (а.с.39).

Крім того, представник позивача долучив до матеріалів справи копію прибуткового ордера №26 від 23.08.2012 року та копії вимог цеху фосфорної кислоти №17,18,19,20 за вересень 2012 року, які підтверджують факт використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача (а.с.38, 40-43).

По зазначеній операції сплачений в ціні отриманого товару податок на додану вартість у сумі 12500грн. позивач включив до податкового кредиту за серпень 2012 року та заявив до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, а також нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України в частині укладення договору між суб'єктами господарювання та виконання господарських зобов'язань.

Як вже зазначалось, зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2012 року здійснено контролюючим органом у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених позивачем контрагенту у складі ціни придбаних товарів податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки за висновком податкового органу операції з поставки товарів не мають реального характеру та економічного змісту, то і формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування вчинено позивачем незаконно.

Положеннями статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Положеннями пункту 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Положеннями пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

Отже, для підтвердження законності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу Податкового кодексу передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суму податку на додану вартість, сплачену ним у складі ціни придбаного товару у ПФ "Вертикаль" , яка підтверджена податковою накладною від 23.08.2012 року №2 (а.с.36).

Як встановлено судом у ході дослідження доказів у справі, податкова накладна, надана для перевірки та до суду, відповідає всім необхідним вимогам, передбаченим Законом, зауважень та недоліків з приводу її оформлення ДПІ у м. Сумах під час проведення перевірки не встановлено.

Суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на довідку від 22.04.2013 року №140/2260/23639420/7 "Про результати проведення зустрічної звірки ПФ "Вертикаль" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "ІВІТЕК ТКК", ТОВ "Ліга", ТОВ "Генбудінвест" за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року, як підставу для визнання господарської операції з позивачем безтоварною, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції, що була підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Тому, суд зазначає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи, тобто сама по собі несплата податку продавцем не може бути підставою для відмови у праві для платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

З викладеного слідує, що висновки відповідача про завищення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на 12500грн. та завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у наступному періоді за результатом господарської операції з контрагентом ПФ "Вертикаль" є безпідставними.

Відповідно до пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 200.4. цієї ж статті 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу законодавства в розрізі наведених вище правових норм, досліджених судом доказів та встановлених обставин, висновки ДПІ у м. Сумах про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та як наслідок завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за господарською операцією, що належним чином підтверджена первинними документами та відображена у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.

Податковим органом не спростовані дані документів платника податків, щодо проведення операції, не надані належні докази та обґрунтування щодо правомірності прийнятого рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0008731502/53591 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12500грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250грн. та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 818/2862/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2015 р.