ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"28" листопада 2014 р. справа № П/811/1104/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у спpaві за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Боківський» до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком - К», ОСОБА_1 про скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський» звернувся з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1055719 від 01.02.2014 року, прийнятне державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Проценко Сергієм Васильовичем.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 105571950 від 01 лютого 2014 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Проценком Сергієм Васильовичем.
Вирішено питання про судові витрати по справі.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 січня 2001 року Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 009012 ОСОБА_1, відповідно до змісту якого їй передана у власність земельна ділянка площею 7,44 га, розташована на території Кіровської сільської ради, кадастровий № 3521984400:02:00:0696 (а.с.6).
03 січня 2010 року між позивачем (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди землі № 67 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,44 га, строком на 10 років. Договір зареєстровано ДП "Центр ДЗК" 29.11.2010 року за № 041037000067 (а.с.8-9).
Встановлено, що зазначений договір зареєстрований у Долинському районні у відділі КРФ ДП «ЦДЗК», про що у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис №041037000067 від 29.11.2010 року (а.с.55-57).
10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Інтерагроком-К» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,44 га, строком на 5 років (а.с.31).
Представником ТОВ «Інтерагроком-К» подано до Реєстраційної служби Долинського РУЮ заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) (а.с.40).
Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10557195 від 01.02.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Долинського РУЮ Проценком С.В. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ «Інтерагроком-К», розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521984400:02:000:0696 на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.10.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К», про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.29-30,39).
Згідно з ч.4 ст.124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У відповідності до приписів частини 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952-ІV (далі - Закон №1952- ІV), права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
У абз. 3 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 р. № 1878-VІ визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Крім того, встановлено, що під час реєстрації договору оренди землі № 67 від 03.01.2010 року, та реєстрація здійснювалася територіальними органами Держкомзему відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1021.
Згідно з п. 1 ст. 19 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 33 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (чинного на час прийняття оскаржуваного рішення), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).
Частинами 1, 2 ст. 26 Закону № 1952-ІV передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно з п.1, 6 ч.1 ст.24 Закону № 1952-ІV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Отже, наявність реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 7,44 га, розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, від 03.01.2010 р. №67, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавцем) та СВК «Боківський», унеможливлює реєстрацію права оренди на ту ж земельну ділянку відповідно до договору оренди землі від 10.10.2013 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К».
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.4 Закону № 1952-ІV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 1952-ІV, речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 41 цього Закону.
Відповідно до п. 81 ст. 9 Закону № 1952-ІV, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Тобто до проведення державної реєстрації права, державний реєстратор був зобов'язаний з'ясувати у відповідних органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання можливих, вже зареєстрованих, наявних прав на дану земельну ділянку.
Відповідач даних обов'язків не виконав, а тому прийняв рішення, за яким зареєстрував право оренди третьої особи на дану земельну ділянку, всупереч тому, що право на оренду позивача на дану земельну ділянку не припинилося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу скаргу Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у спpaві за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Боківський» до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком - К», ОСОБА_1 про скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2014 |
Оприлюднено | 26.12.2014 |
Номер документу | 42003165 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні