Ухвала

від 09.12.2014 по справі 804/10999/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 рокусправа № 804/10999/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року

у справі № 804/10999/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лиор

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лиор звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0001452201 від 02 серпня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків, зроблених податковим органом в акті перевірки, що в свою чергу стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про порушення податкового законодавства при здійсненні господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д . Реальність господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами підтверджені належним чином оформленими первинними документами - податковими та видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками, податковими деклараціями з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних; контрагенти позивача на момент проведення господарських операцій були належним чином зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, що, як наслідок, свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку щодо перевірки відповідності законодавству установчих документів учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (т.3 а. с. 1), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що актами невиїзних документальних перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність здійснення ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д фінансово-господарської діяльності, виявлено, що вказані підприємства займались діяльністю, спрямованою на надання податкової вигоди третім особам, а відтак, у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у вказаних підприємств відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Висновками актів невиїзних документальних перевірок контрагентів позивача підтверджено, що укладені правочини не спричинили реального настання правових наслідків, порушують ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, а тому є нікчемними, отже нікчемні правочини є недійсними в силу закону, такі нікчемні правочини не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Лиор з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Ривс за період червень-жовтень 2012 року, ТОВ Галактика М за період лютий червень 2012 року, ТОВ Ферріт Д за період січень, лютий, квітень, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт №38/221/3351748 від 15.07.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п.201.1, п.201.6, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, чим завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 236322 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 236 322 грн., у т.ч.: січень 2012 року - 12 543 грн., лютий 2012 року - 22 301 грн., березень 2012 року - 27 001 грн., квітень 2012 року - 20 891 грн., травень 2012 року - 23 233 грн., червень 2012 року - 26 785 грн., липень 2012 року - 25 785 грн., серпень 2012 року - 20 942 грн., вересень 2012 року - 21 380 грн., жовтень 2012 року - 17 652 грн., листопад 2012 року - 18 210 грн.

До такого висновку податковий органі дійшов з огляду на те, що угоди, укладені позивачем з ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д , не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

При цьому відповідачем використана отримана від податкових органів інформація стосовно вказаних підприємств, зафіксована в:

- акті невиїзної документальної перевірки ТОВ Ривс щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ Пасіфік за вересень 2011 року, ТОВ Будівництво та реконструкція за листопад 2011 року, ТОВ Олимп за вересень 2011 року, ПП СВ Гермес за березень 2011 року, БПП Сура за вересень 2011 року, ТОВ Хімагросервіс за листопад 2011 року, ТОВ Кафепродакш за січень 2011 року, ТОВ Інфотерм за червень 2011 року, ПВП Форест за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку від 21.12.2012 №7211/224/34914473;

- акті невиїзної документальної перевірки ТОВ Галактика М щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з ТОВ Інфотерм за червень 2011 року, ТОВ Олімп за вересень 2011 року, ПП СВ Гермес за березень 2011 року, ПВП Форест за червень 2011 року, ТОВ Кафепродакшн за січень 2011 року, ТОВ Пасіфік за вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку №7201/224/31890900 від 21.12.2012;

- акті невиїзної документальної перевірки ТОВ Феріт Д щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ Будівництво та комплектації за листопад 2011 року, ТОВ Інфотерм за червень 2011 року, ТОВ Олимп за вересень 2011 року, ТОВ ПАСІФІК за вересень 2011 року,БПП Сура за вересень 2011 року, ТОВ Кафепродакшн за січень 2011 року, ПП СВ Гермес за березень 2011 року, ТОВ Хімагросервіс за листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку від 21.12.2012 №7210/224/36441206.На підставі акту перевірки №38/221/3351748 від 15.07.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452201 від 02.08.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в загальному розмірі 295 402,50 грн., в тому числі, за основним платежем - 236322 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59080,50 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ Галактика М (Постачальник) укладено договори №507 від 20.02.2012, №754 від 03.03.2012, №875 від 19.03.2012, №876 від 19.03.2012, №1488 від 24.04.2012, №1489 від 24.04.2012, №1612 від 03.05.2012, №1613 від 03.05.2012, №1776 від 18.05.2012, №1777 від 18.05.2012, №1986 від 18.06.2012, №1792 від 01.06.2012, за умовами яких Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар (комплектуючі до комп'ютерної техніки), а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно рахунків, виставлених Постачальником, шляхом передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника. За умовами п.1.2 договорів загальна сума договору складає суму рахунків, виставлених Покупцю. Оплата товару здійснюється в національній валюті України згідно виставлених рахунків; поставка товару здійснюється Покупцем; умови поставки розуміються у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних терміні (Інкотермс 2000), через послуги перевізників Нічний експрес , Авто-люкс , спецзв'язок Укрпошта або на умовах EXW (п.2.3, 2.4 договорів).

Фактичне виконання договорів підтверджується:

рахунками №1972 від 01.06.2012, №1986 від 18.06.2012, №1777 від 18.05.2012, №1612 від 0305.2012, №1776 від 18.05.2012, №1613 від 03.05.2012, №1489 від 24.04.2012, №1488 від 24.04.2012, №876 від 19.03.2012, №875 від 19.03.2012, №754 від 03.03.2012, №507 від 20.02.2012;

видатковими накладними - №507 від 20.02.2012 на загальну суму 46325,64 грн., №876 від 19.03.2012 на загальну суму 100805,64 грн., №875 від 19.03.2012 на загальну суму 182,40 грн., №754 від 03.03.2012 на загальну суму 61018,50 грн., №1489 від 24.04.2012 на загальну суму 172,80 грн., №1488 від 24.04.2012 на загальну суму 46392,30 грн., №1776 від 1.05.2012 на загальну суму 331,20 грн., №1613 від 03.05.2012 на загальну суму 44,16 грн., №1777 від 18.05.2012 на загальну суму 86170,38 грн., №1612 від 03.05.2012 на загальну суму 52851,60 грн., №1972 від 01.06.2012 на загальну суму 61278,24 грн., №1986 від 18.06.2012 на загальну суму 74096,64 грн.;

податковими накладними - №83 від 20.02.2012 на загальну суму 46325,64 грн., в т. ч. ПДВ 7720,94 грн., №144 від 19.03.2012 на загальну суму 100805,64 грн., в т. ч. ПДВ 16800,94 грн., №143 від 19.03.2012 на загальну суму 182,40 грн., в т. ч. ПДВ 30,40 грн., №12 від 03.03.2012 на загальну суму 61018,50 грн., в т. ч. ПДВ 10169,75 грн., №278 від 24.04.2012 на загальну суму 172,80 грн., в т. ч. ПДВ 28,80 грн., №277 від 24.04.2012 на загальну суму 46392,30 грн., в т. ч. ПДВ 7732,05 грн., №185 від 18.05.2012 р. на загальну суму 331,20 грн., в т.ч. ПДВ 55,20 грн., №58 від 03.05.2012 р. на загальну суму 44,16 грн., в т. ч. ПДВ 7,36 грн., №186 від 18.05.2012 на загальну суму 86170,38 грн., в т. ч. ПДВ 14361,73 грн., №57 від 03.05.2012 на загальну суму 52851,60 грн., в т. ч. ПДВ 8808,60 грн., №7 від 01.06.2012 на загальну суму 61278,24 грн., в т. ч. ПДВ 10213,04 грн., №21 від 18.06.2012 на загальну суму 74096,64 грн., в т. ч. ПДВ 12349,44 грн.,

актами звірок взаєморозрахунків від 29.02.2012, від 31.03.2012, 30.04.2012, 31.05.2012, 30.06.2012.

Також, між Позивачем (Покупець) та ТОВ Ферріт-Д (Постачальник) укладено договори №20 від 20.01.2012, №143 від 01.02.2012, №389 від 13.02.2012, №1707 від 02.04.2012, №1795 від 12.04.2012, №7758 від 01.11.2012, №7927 від 12.11.2012, №7966 від 19.11.2012, №8037 від 26.11.2012, за умовами яких Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар (комплектуючі до комп'ютерної техніки), а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно рахунків, виставлених Постачальником шляхом передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника. За умовами п.1.2 договорів загальна сума договору складає суму рахунків, виставлених Покупцю. Оплата товару здійснюється в національній валюті України згідно виставлених рахунків; поставка товару здійснюється Покупцем; умови поставки, згідно з вищезазначеними договорами, розуміються у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних терміні (Інкотермс 2000), через послуги перевізників Нічний експрес , Авто-люкс , спецзв'язок Укрпошта або на умовах EXW (п.2.3, 2.4 договорів).

Фактичне виконання договорів підтверджується:

рахунками №1795 від 12.04.2012, №389 від 13.02.2012, №143 від 01.02.2012;

видатковими накладними - №20 від 20.01.2012 на загальну суму 75256,50 грн., №143 від 01.02.2012 на загальну суму 47645,13 грн., №389 від 13.02.2012 на загальну суму 39835,68 грн., №1707 від 02.04.2012 на загальну суму 38846,58 грн., №1795 від 12.04.2012 на загальну суму 39933,00 грн., №7758 від 01.11.2012 на загальну суму 2194,56 грн., №7927 від 12.11.2012 на загальну суму 21365,40 грн., №7966 від 19.11.2012 на загальну суму 14370,12 грн., №8037 від 26.11.2012 на загальну суму 41329,74 грн.;

податковими накладними - №20 від 20.01.2012 на загальну суму 75256,50 грн., в т. ч. ПДВ 12542,75 грн., №12 від 01.02.2012 на загальну суму 47645,13 грн., в т. ч. ПДВ 7940,87 грн., №194 від 13.02.2012 на загальну суму 39835,68 грн., в т. ч. ПДВ 6639,28 грн., №131 від 02.04.2012 на загальну суму 38846,58 грн., в т. ч. ПДВ 6474,43 грн., №215 від 12.04.2012 на загальну суму 39933,00 грн., в т. ч. ПДВ 6655,50 грн., №51 від 01.11.2012 на загальну суму 32194,56 грн., в т. ч. ПДВ 5365,76 грн., №151 від 12.11.2012 на загальну суму 21365,40 грн., в т. ч. ПДВ 3560,90 грн., №191 від 19.11.2012 на загальну суму 14370,12 грн., в т.ч. ПДВ 2395,02 грн., №262 від 26.11.2012 на загальну суму 41329,74 грн., в т. ч. ПДВ 6888,29 грн.,

актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2012.

До того ж, між Позивачем (Покупець) та ТОВ Ривс (Постачальник) укладено договори №3881 від 25.06.2012, №3988 від 12.07.2012, №3989 від 06.07.2012, №4291 від 09.07.2012, №4488 від 11.07.2012, №4489 від 11.07.2012, №4716 від 23.07.2012, №5014 від 01.08.2012, №5015 від 21.08.2012, №5326 від 13.08.2012, №5568 від 23.08.2012, №5901 від 03.09.2012, №5136 від 10.09.2012, №6135 від 10.09.2012, №6253 від 24.09.2012, №6496 від 21.10.2012, №6798 від 08.10.2012, №6974 від 15.10.2012, №7096 від 25.10.2012, за умовами яких Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар (комплектуючі до комп'ютерної техніки), а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити його згідно рахунків, виставлених Постачальником шляхом передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника. За умовами п.1.2 договорів загальна сума договору складає суму рахунків, виставлених Покупцю. Оплата товару здійснюється в національній валюті України згідно виставлених рахунків; поставка товару здійснюється Покупцем; умови поставки, згідно з вищезазначеними договорами, розуміються у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних терміні (Інкотермс 2000), через послуги перевізників Нічний експрес , Авто-люкс , спецзв'язок Укрпошта або на умовах EXW (п.2.3, 2.4 договорів).

Фактичне виконання договорів підтверджується:

рахунками №3881 від 25.06.2012, №3988 від 02.07.2012, №3989 від 06.07.2012, №4291 від 09.07.2012, №4488 від 11.07.2012, №4489 від 11.07.2012, №4716 від 23.07.2012, №5014 від 01.08.2012, №5015 від 01.08.2012, №5326 від 13.08.2012, №568 від 23.08.2012, №5901 від 03.09.2012, №6135 від 10.09.2012, №6136 від 10.09.2012, №6253 від 24.09.2012, №6496 від 01.10.2012, №6798 від 08.10.2012, №6974 від 15.10.2012, №7096 від 25.10.2012

видатковими накладними - №3881 від 25.06.2012 на загальну суму 22927,68 грн., №3989 від 06.07.2012 на загальну суму 26975,94 грн., №4291 від 09.07.2012 на загальну суму 21041,10 грн., №4488 від 11.07.2012 на загальну суму 126,5 грн., №3988 від 02.07.2012 на загальну суму 8938,92 грн., №4716 від 23.07.2012 на загальну суму 38771,58 грн., №4489 від 11.07.2012 на загальну суму 58855,86 грн., №5326 від 13.08.2012 на загальну суму 22490,16 грн., №5568 від 23.08.2012 на загальну суму 60571,68 грн., №5015 від 01.08.2012 на загальну суму 2759,40 грн., №5014 від 01.08.2012 на загальну суму 39832,24 грн., №5901 від 03.09.2012 на загальну суму 21032,76 грн., №6136 від 10.09.2012 на загальну суму 580,62 грн., №6135 від 10.09.2012 на загальну суму 65063,04 грн., №6253 від 24.09.2012 на загальну суму 41600,76 грн., №7096 від 25.10.2012 на загальну суму 24653,58 грн., №6974 від 15.10.2012 на загальну суму 43746,60 грн., №6798 від 08.10.2012 на загальну суму 25434,54 грн., №6496 від 01.10.2012 на загальну суму 12079,62 грн.,

податковими накладними - №265 від 05.06.2012 на загальну суму 22927,68 грн., в т. ч. ПДВ 3821,28 грн., №4 від 06.07.212 на загальну суму 26975,94 грн., в т. ч. ПДВ 4495,99 грн., №46 від 09.07.2012 на загальну суму 21041,10 грн., в т. ч. ПДВ 3506,85 грн., №132 від 11.07.2012 на загальну суму 126,50 грн., в т. ч. ПДВ 21,09 грн., №3 від 02.07.2012 на загальну суму 8938,92 грн., в т.ч. ПДВ 1489,82 грн., №352 від 23.07.2012 на загальну суму 38771,58 грн., в т. ч. ПДВ 6461,93 грн., №133 від 11.07.2012 на загальну суму 58855,86 грн., в т. ч. ПДВ 9809,31 грн., №148 від 13.08.2012 на загальну суму 22490,16 грн., в т. ч. ПДВ 3748,36 грн., №390 від 23.08.2012 на загальну суму 60571,68 грн., в т. ч. ПДВ 10095,28 грн., №34 від 01.08.2012 на загальну суму 2759,40 грн., в т. ч. ПДВ 459,90 грн., №33 від 01.08.2012 на загальну суму 39832,34 грн., в т. ч. ПДВ 6638,71 грн., №31 від 03.09.2012 на загальну суму 21032,76 грн., в т. ч. ПДВ 3505,46 грн., №130 від 10.09.2013 на загальну суму 580,62 грн., в т.ч. ПДВ 96,77 грн., №129 від 10.09.2012 на загальну суму 65063,04 грн., в т. ч. ПДВ 10843,84 грн., №249 від 24.09.2012 на загальну суму 41600,76 грн., в т. ч. ПДВ 6933,46 грн., №292 від 25.10.2012 на загальну суму 24653,58 грн., в т. ч. ПДВ 4108,93 грн., №169 від 15.10.2012 на загальну суму 43746,60 грн., в т. ч. ПДВ 7291,10 грн., №54 від 08.10.2012 на загальну суму 25434,54 грн., в т. ч. ПДВ 4239,09 грн., №11 від 01.10.2012 на загальну суму 12079,62 грн., в т.ч. ПДВ 2013,27 грн.,

актами звірки взаєморозрахунків від 30.06.2012, 31.07.2012, 31.08.2012, 31.10.2012.

Транспортування товару здійснювалось позивачем самостійно автотранспортом директора ТОВ Лиор , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САА №208538 та товарно-транспортними накладними, подорожніми листами (т.2 а. с. 172 - 204).

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Також до матеріалів справи долучено копію договору оренди квартири (що підтверджує наявність у позивача приміщення для зберігання отриманих від постачальників ТМЦ), сертифікатів відповідності, додатків до сертифікатів відповідності, що в сукупності з наведеними вище первинними документами підтверджує здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

На момент укладення та виконання означених вище договорів контрагенти позивача ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

В подальшому отримані товарно-матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності (ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування, оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та вказаними вище підприємствами, відображення позивачем операцій з отримання обумовленого договорами товару у відповідних періодах в бухгалтерському та податковому обліках відповідачем не спростовані.

Також відповідачем не спростовується факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д дотримані. Крім того, господарське зобов'язання з поставки товару не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Крім того, відповідно до ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідачем вказані нормі законодавства не враховані, належні докази на підтвердження доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Також зазначені вище договори поставки комплектуючих до комп'ютерної техніки, укладені позивачем, не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства, або порушували публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Дії позивача та ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д , вчинені на виконання укладених договорів поставки, направлені саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів такого виду.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д , які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують закупівлю вищевказаного товару та його використання в господарській діяльності, що є належним підтвердженням реальності проведених позивачем господарських операцій та формування податкового кредиту за операціями з вказаними контрагентами.

Щодо посилання відповідача на акти перевірок контрагентів позивача ТОВ Ривс , ТОВ Галактика М , ТОВ Ферріт Д як доказ порушення позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акт перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, а також іншу інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Виявлені податковим органом та зафіксовані у відповідних актах перевірки обставини щодо контрагентів позивача не є беззаперечними доказами порушення податкового законодавства як позивачем, так і його контрагентами.

В акті перевірки від 05.07.2013 не наведені докази, які б свідчили про невідповідність господарської операції з поставки товару меті та задачам діяльності платників податків, збитковості такої операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що реалізацію вказаної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Позиція податкового органу, яка базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на наявність у позивача, належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до податкового кредиту з операцій поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, про що прийнято оскаржуване податкові повідомлення-рішення

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі № 804/10999/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко