Рішення

від 16.12.2014 по справі 904/8670/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.14р. Справа № 904/8670/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Зінченко Г.В., дов. від 06.03.14р.

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06.17/07-СК від 21.09.2007р. у розмірі - 818 051,85 долара США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,955грн., становить 10 598 040,05грн., та 302 899,05грн., що разом складає заборгованість, еквівалентну 10 900 939,10грн., з яких:

- заборгованість по кредиту складає 741 975,02 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США =12,9552грн., становить 9 612 448,13грн.;

- заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 18.12.2013р. по 02.10.2014р., складає 76 076,83 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,9552 грн., становить 985 591,92 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 19.07.2013 року по 02.10.2014 року (включно), становить 90 490,67грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 19.07.2013 року по 02.10.2014 року (включно), становить 212 408,38грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поруки №06.60/09-ДП2 від 20.10.2009р., згідно якого він поручився перед позивачем за зобов"язаннями третьої особи згідно кредитного договору №06.17/07-СК від 21.09.2007р.

16.12.2014р. позивач подав до суду уточнення позовної заяви, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 06.17/07-СК від 21.09.2007р. у розмірі - 818 051,85 долара США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,955грн., становить 10 598 040,05грн., та 241 388,38грн., що разом складає заборгованість, еквівалентну 10 839 428,43грн., з яких:

- заборгованість по кредиту складає 741 975,02 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США =12,9552грн., становить 9 612 448,13грн.;

- заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 18.12.2013р. по 02.10.2014р., складає 76 076,83 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,9552 грн., становить 985 591,92 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 80 368,28грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 161 020,10грн.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, 25.11.2014р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з припиненням договору поруки від 20.10.2009р. Відповідач вважає, що, оскільки договором поруки не було передбачено строк його дії, а позивач не пред'явив йому вимогу у встановлений законом строк, порука є припиненою. Враховуючи, що договори про внесення змін до договору поруки були укладені після закінчення строку дії договору поруки, на думку відповідача, вони є нікчемними. Крім того, 10.12.2014р. відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що пеня повинна нараховуватись згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України не більше, ніж за 6 місяців, а також просив суд зменшити її розмір, оскільки вона надмірно велика порівняно із основною заборгованістю.

25.11.2014р. відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №904/7963/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" про стягнення заборгованості, що знаходиться в провадженні господарського суду Дніпропетровської області. Відповідач вважає, що у справі №904/7963/14 буде визначено загальний обсяг відповідальності основного боржника (третьої особи) за кредитним договором, а отже буде визначено і обсяг відповідальності поручителя (відповідача), який відповідає солідарно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" явку свого представника в судові засідання не забезпечило, про час та місце судового розгляду справи повідомлене належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю явки представників через поважні причини до суду не зверталось.

16.12.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (банк), що в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК", та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" (клієнт) було укладено генеральну угоду №06.17-1/07СК, за умовами якої банк зобов'язався надавати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, договорах про надання гарантії, овердрафту та договорах про відкриття акредитиву (далі - кредитні договори), укладених у межах угоди і які є її невід'ємними частинами.

Згідно п.1.2. генеральної угоди загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 2 500 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

За п.1.3. генеральної угоди термін дії угоди по 21.09.2017р. включно.

Відповідно до п.2.1. генеральної угоди, з урахуванням договору про внесення змін №1 від 30.06.2011р., банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпеченості, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. Умови надання, строк повернення, розмір кредитів, що надані/будуть надані в межах цього договору, визначаються кредитними договорами, які є невід"ємними частинами цього договору (п.2.3. генеральної угоди).

В рамках даної генеральної угоди 21.09.2007р. Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк (банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" (позичальник) уклали кредитний договір № 06.17/07-СК, за умовами якого предметом є надання банком позичальнику грошових коштів (кредит) в сумі 900 000 доларів США 00 центів; строк користування кредитом - по 19.09.2014року.

Відповідно до договору про внесення змін №3 від 30.06.2011р. до кредитного договору змінився строк повернення кредиту - 18.08.2017р.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п.1.1. кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,5 % річних.

За п.3.4. кредитного договору, з урахуванням договору про внесення змін №3 від 30.06.2011р., сторони встановили спосіб повернення кредиту та сплати процентів: щомісячно відповідно до графіку повернення кредиту і сплати процентів. Платежі рівними частинами - регулярні місячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань за цим договором, а саме повернення суми кредиту рівними частинами і сплати процентів за фактичну кількість днів користування кредитом. Розрахунок щомісячного платежу наведено в пункті 4.6. цього договору.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок за кредитним договором щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" грошових коштів (кредиту) у розмірі 900 000,00 доларів США 00 центів, що підтверджується меморіальними валютними ордерами №ТR.64509.1 від 21.09.2007р., №ТR.64509.1 від 25.09.2007р., № ТR.64509.1 від 28.09.2007р. (а.с.47-49).

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, нарахованих за користування кредитом, не виконало, у зв'язку з чим позивач направив йому лист від 13.03.2014р. з вимогою повернути повністю всю суму отриманих грошових коштів (а.с.54-56), однак ТОВ Промислова компанія "Лідер" відповіді не надало, вимогу не задовольнило.

Станом на 02.10.2014р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" (позичальник) за кредитом складає 741 975,02 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США =12,9552грн., становить 9 612 448,13грн., а заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 18.12.2013р. по 02.10.2014р. складає 76 076,83 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,9552 грн., становить 985 591,92 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. кредитного договору, з урахуванням договору про внесення змін №3 від 30.06.2011р., у разі прострочення позичальником зобов"язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору позичальник зобов"язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов"язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов"язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 19.07.2013р. по 02.10.2014р. (включно) становить 80 368,28грн., а пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 19.07.2013р. по 02.10.2014р. (включно) становить 161 020,10грн.

20.10.2009р. між позивачем (банк), відповідачем (поручитель) та третьою особою (позичальник) укладено договір поруки №06.60/09-ДП2, відповідно до пункту 1 якого поручитель поручився перед банком за виконання позичальником (третя особа) зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором №06.17/07-СК від 21.09.2007р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання).

Пунктом 4 договору поруки визначено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (п.5 договору поруки).

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (п.11 договору поруки).

30.06.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору поруки шляхом викладення його в новій редакції.

Згідно п.1.1 договору поруки поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути у майбутньому.

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що сторони договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником.

12.12.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору поруки, в якому сторони дійшли згоди викласти пункт 5.1 договору поруки в новій редакції, а саме: "Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками банку та поручителя (у випадку наявності у поручителя печатки) і діє до 18.08.2020р. включно або до припинення забезпеченого нею зобов'язання".

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з невиконанням ТОВ Промислова компанія "Лідер" (третя особа) зобов'язань за кредитним договором позивач направив відповідачу лист від 13.03.2014р. з вимогою повернути повністю всю суму кредиту (а.с.57-58), однак останній відповіді не надав, вимогу не задовольнив.

Враховуючи, що наявна перед позивачем заборгованість за кредитним договором не погашена, останній звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач вважає, що, оскільки договором поруки не було передбачено строк його дії, а позивач не пред'явив йому вимогу у встановлений законом строк, порука є припиненою, у зв"язку з чим договори про внесення змін до договору поруки є нікчемними.

Пунктом 4.1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. за № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" визначено, що частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачено, зокрема, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору).

Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором).

У зв"язку з чим суд вважає помилковим твердження відповідача, що шестимісячний строк пред'явлення вимоги кредитором до поручителя має обчислюватися з дати порушення строку погашення першого платежу, оскільки строк повернення кредиту у повному обсязі - 18.08.2017р.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що пеня повинна нараховуватись згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України не більше, ніж за 6 місяців, оскільки п.7.1. кредитного договору № 06.17/07-СК від 21.09.2007р., з урахуванням договору про внесення змін №3 від 30.06.2011р., передбачено, що пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов"язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки наявність справи за позовом позивача до позичальника (боржника, третьої особи) за кредитним договором не перешкоджає розгляду даної справи позивача до поручителя (відповідача). При прийнятті вказаного рішення господарський суд керувався положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. за №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", а саме у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Господарський суд констатує, що позов подано до поручителя, а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер", яке є позичальником за кредитним договором та відповідачем по справі №904/7963/14, яка розглядається іншим судом.

Пунктом 4.1.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. за №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.

У разі невизнання кредитором припинення поруки згідно із статтею 559 ЦК України поручитель має право звернутися до господарського суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена.

Відповідачем не надано доказів звернення до господарського суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена.

10.12.2014р. відповідач у письмових поясненнях просив суд зменшити розмір пені, оскільки вона надмірно велика порівняно із основною заборгованістю. Позивач заперечував проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази виконання зобов'язань за кредитним договором до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 162, ЄДРПОУ 30660300, п/р26000010048558 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (01004, м. Київ, бул.Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319, п/р 37398000013001 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) заборгованість за кредитним договором № 06.17/07-СК від 21.09.2007р. у розмірі - 818 051,85 долара США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,955грн., становить 10 598 040,05грн., та 241 388,38грн., що разом складає заборгованість, еквівалентну 10 839 428,43грн., з яких: заборгованість по кредиту складає 741 975,02 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США =12,9552грн., становить 9 612 448,13грн.; заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 18.12.2013р. по 02.10.2014р., складає 76 076,83 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 02.10.2014 року 1 долар США = 12,9552 грн., становить 985 591,92 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 80 368,28грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 161 020,10грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 162, ЄДРПОУ 30660300, п/р26000010048558 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (01004, м. Київ, бул.Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319, п/р 37398000013001 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2014р.

Суддя В.І. Петрова