Рішення

від 19.12.2014 по справі 911/4783/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2014 р. Справа № 911/4783/14

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС»

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ»

та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТУЕКСІМ»

про стягнення 1 542 989,80грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС»

про зобов'язання здійснення заміни товару

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Крамаренко К.М. (дов. б/н від 01.07.2014р.);

від першого відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з'явилися;

від другого відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (далі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТУЕКСІМ» (далі - другий відповідач) про стягнення з першого відповідача 739 014,65грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р., № 9438 від 30.12.2013р., № 831 від 13.02.2014р., № 1066 від 25.02.2014р., № 1359 від 13.03.2014р. та № 2272 від 05.05.2014р. згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., товар, 60 091,69грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору, 524 409,26грн. пені у розмірі 0,4 % згідно п. 7.5. договору, 86 533,55грн. пені у розмірі 2 % згідно п. 7.7. договору, 108 157,17грн. інфляційних втрат та 14 783,47грн. 3 % річних, стягнення з другого відповідача 10 000грн. основного боргу за договором поруки № 190213 від 01.03.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за договором поставки № 130035 від 19.02.2013р. та договором поруки № 190213 від 01.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2014р. порушено провадження у справі № 911/4783/14, розгляд справи призначено на 21.11.2014р.

21.11.2014р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" надійшла зустрічна позовна заява б/н від 20.11.2014р. (вх. № 26080/14 від 21.11.2014р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК ВЕКТОР-ВС" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» здійснити заміну неякісного товару: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука на якісний товар: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом поставив позивачу за зустрічним позовом товар неналежної якості, у зв'язку з чим просить на підставі ст. 678 ЦК України замінити товар неналежної якості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2014р. прийнято до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК ВЕКТОР-ВС" про зобов'язання здійснення заміни неякісного товару для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК ВЕКТОР-ВС" до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТУЕКСІМ" про стягнення 1 542 989, 80грн., розгляд справи призначено на 05.12.2014р.

05.12.2014р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 911/4783 (вх. № 27295/14 від 05.12.2014р.), згідно якого останній просив суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили постановою, яка буде прийнята Харківським апеляційним господарським судом у справі № 908/3126/14 за апеляційною скаргою ТОВ «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» на рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2014р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» про примусове виконання обов'язку в натурі. Вказане клопотання прийнято судом.

05.12.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника першого відповідача за первісним позовом надійшов відзив на первісний позов від 05.12.2012р. (вх. № 27296/14 від 05.12.2014р.), згідно якого останній визнав первісні позовні вимоги безпідставними, необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

05.12.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов разом з клопотанням про залучення додаткових матеріалів до справи (вх. № 27335/14 від 05.12.2014р.), згідно якого останній визнав зустрічні позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказаний відзив на зустрічний позов прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2014р. розгляд справи відкладено на 19.12.2014р.

У судовому засіданні 19.12.2014р. суд, розглянувши клопотання представника першого відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою, яка буде прийнята Харківським апеляційним господарським судом у справі № 908/3126/14 за апеляційною скаргою ТОВ «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» на рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2014р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки 09.12.2014р. постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області залишено без змін, а вказана постанова набирає законної сили з моменту винесення.

17.12.2014р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 28306/14 від 17.12.2014р.), згідно якого останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що перший відповідач за первісним позовом не отримав постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. у справі № 908/3126/14.

Суд, розглянувши вказане клопотання першого відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що нез'явлення в судове засідання 19.12.2014р. належним чином повідомленого представника першого відповідача за первісним позовом не перешкоджає розгляду справи; представником першого відповідача за первісним позовом, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду існування обставин, зазначених у клопотанні про відкладення, зокрема не надано доказів неотримання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. у справі № 908/3126/14; у разі неможливості участі у засіданні місцевого господарського суду певного представника, перший відповідач за первісним позовом не був позбавлений можливості уповноважити на це іншу особу, у тому числі ту, що не є працівником товариства, а також приймаючи до уваги, що представник позивача за первісним позовом заперечив проти відкладення розгляду справи та наявність всіх матеріалів у справі, необхідних для розгляду справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника першого відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

У судовому засіданні 19.12.2014р. представник позивача за первісним позовом підтримав позов повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом відповідачами за первісним та зустрічним позовом не заявлено.

Відповідачі за первісним позовом в судове засідання 19.12.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідачів за первісним позовом в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів за первісним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) укладено договір поставки № 130035, згідно якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 договору назва, кількість, одиниці виміру, ціни за одиницю товару, загальна вартість партії товару визначаються в погоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 договору сторони домовились, що датою поставки вважається дата передачі товару, яка вказана в видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна товару сформована в національній валюті України і зазначається в погодженій сторонами специфікації, рахунку-фактурі.

Згідно п. 3.2 договору загальна вартість договору визначається сторонами шляхом додавання загальної вартості товару, яка зазначена в видаткових накладних, специфікаціях, рахунках-фактурах.

Пунктом 4.2 договору визначено, що при виявлені розбіжностей по кількості та/або якості поставленого товару, виклик представника постачальника є обов'язковим. Телеграма про виклик представника має бути направлена постачальнику впродовж 24 годин з моменту встановлення факту невідповідності. Приймання по кількості виконують в момент отримання товару від перевізника, а приймання по якості - впродовж 5 днів з моменту отримання товару від перевізника. Отримавши телеграму про виявлені розбіжності по кількості чи якості, постачальник впродовж 72 годин повідомляє покупця про виїзд свого представника для складання двостороннього акту чи дає згоду на приймання без участі свого представника.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно відповідної специфікації.

Пунктом 9.2 договору визначено, що договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його оформлення і діє до 31.01.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

15.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., згідно якої сторони домовились внести зміни в п.п. 5.1 та 5.2 договору виклавши їх в наступній редакції: 5.1 Покупець сплачує 100 % від вартості товару ТМ Klemsan, який поставлений згідно відповідної видаткової накладної та рахунку-фактури, шляхом перерахунку вартості поставленого товару протягом 21 календарного дня з дати поставки такого товару і підписання сторонами видаткових накладних; 5.2. Оплата товару покупцем здійснюється наступним чином: 5.2.1 передплата в розмірі 50 % від суми замовленого товару згідно рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 5.2.2 остаточний розрахунок в розмірі 50% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами видаткових накладних. Термін остаточного розрахунку за товар не повинен перевищувати 14 календарних днів від дати поставки кожної партії товару.

31.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., згідно якої сторони домовились продовжити термін дії договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. до 31.01.2015р.

На виконання умов договору сторони погодили специфікації № 4 від 07.08.2013р., № 7 від 11.10.2013р. до договору поставки № 130035 від 19.02.2013р.

Згідно специфікації № 4 від 07.08.2013р. постачальник зобов'язався поставити товар на загальну вартість 72 360,94грн., термін поставки згідно даної специфікації складає 10 календарних тижнів з моменту внесення покупцем передплати в розмірі 15 % від суми замовленого товару згідно рахунку-фактури протягом 3 днів з моменту виставлення постачальником рахунку; 25 % від загальної вартості товару покупець сплачує впродовж 7 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами видаткових накладних; остаточний розрахунок в розмірі 60 % від загальної вартості товару покупець сплачує протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами акту прийому-передачі товару.

Відповідно до специфікації № 7 від 11.10.2013р. постачальник зобов'язався поставити товар на загальну вартість 1 670 169,80грн., термін поставки згідно даної специфікації складає 6-8 календарних тижнів з моменту внесення покупцем передплати в розмірі 30 % від суми замовленого товару згідно рахунку-фактури протягом 3 днів з моменту виставлення постачальником рахунку; остаточний розрахунок в розмірі 70% від загальної вартості товару покупець сплачує протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару і його монтажу на об'єкті покупця, але в будь-якому випадку не більше ніж протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару і підписання сторонами видаткових накладних.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. позивач за первісним позовом поставив першому відповідачу за первісним позовом, а перший відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 1 774 249,86грн., що підтверджується видатковими накладними № 9093 від 16.12.2013р. на суму 833 276,80грн., № 9438 від 30.12.2013р. на суму 836 893грн., № 831 від 13.02.2014р. на суму 29 590,66грн., № 1066 від 25.02.2014р. на суму 1 151,34грн., № 1359 від 13.03.2014р. на суму 977,12грн. та № 2272 від 05.05.2014р. на суму 72 360,94грн. (а.с. 50, 52, 54, 57, 60, 63), підписаними обома сторонами договору та довіреностями № 3001 від 16.12.2013р., № 3099 від 27.12.2013р., № 286 від 12.02.2014р., № 361 від 24.02.2014р., № 432 від 13.03.2014р. та № 674 від 30.04.2014р. (а.с. 51, 53, 55-56, 58-59, 61-62, 64-65, т. 1).

Перший відповідач за первісним позовом свій обов'язок, передбачений п. 5.1. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., додатковою угодою № 1 від 15.08.2013р., специфікаціями № 4 від 07.08.2013р. та № 7 від 11.10.2013р., виконав частково, сплативши позивачу за первісним позовом 1 025 235,21грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66-103, т. 1), внаслідок чого борг першого відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за поставлений на підставі видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р., № 9438 від 30.12.2013р., № 831 від 13.02.2014р., № 1066 від 25.02.2014р., № 1359 від 13.03.2014р. та № 2272 від 05.05.2014р. згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. товар склав 749 014,65грн. (1 774 249,86грн. - 1 025 235,21грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66-103, т. 1).

19.03.2014р., 28.03.2014р., 08.04.2014р., 05.05.2014р., 27.05.2014р., 10.06.2014р., 12.06.2014р. та 24.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» направляло на адресу першого відповідача по первісному позову листи-претензії з проханням сплатити суму заборгованості (а.с. 105-127, т. 1), однак заборгованість так і не було погашено Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» в повному обсязі.

01.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТУЕКСІМ» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (кредитор) було укладено договір поруки № 190213, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (боржник) щодо здійснення оплати за поставлений товар за договором поставки № 130035 від 19.02.2013р.

Згідно п. 1.2 договору поруки № 190213 від 01.03.2013р. у випадку порушення боржником обов'язку за договором поставки № 130035 від 19.02.2013р., боржник відповідає перед кредитором у повному обсязі, поручитель відповідає перед кредитором частково у розмірі 10 000грн.

Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором виключно в розмірі, визначеному в п. 1.2. договору, на підставі вимоги кредитора в строк 10 днів.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки № 190213 від 01.03.2013р. договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання боржником та поручителем взятих на себе зобов'язань.

24.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» звернулося до ТОВ «ОРТУЕКСІМ» з претензію (вимогою) № 147/1-1 (а.с. 53, т. 2) згідно якої просило погасити заборгованість у розмірі 10 000грн. протягом 3 банківських днів з моменту отримання даного листа. Вказана претензія (вимога) 25.06.2014р. отримана директором ТОВ «ОРТУЕКСІМ» - О.І. Шепінько, що підтверджується підписом останнього на вказаній претензії, а також залишена останнім без відповіді та виконання.

Предметом первісного позову є вимоги про стягнення з першого відповідача за первісним позовом 739 014,65грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р., № 9438 від 30.12.2013р., № 831 від 13.02.2014р., № 1066 від 25.02.2014р., № 1359 від 13.03.2014р. та № 2272 від 05.05.2014р. згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., товар, 60 091,69грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору, 524 409,26грн. пені у розмірі 0,4 % згідно п. 7.5. договору, 86 533,55грн. пені у розмірі 2 % згідно п. 7.7. договору, 108 157,17грн. інфляційних втрат та 14 783,47грн. 3 % річних, стягнення з другого відповідача за первісним позовом 10 000грн. основного боргу за договором поруки № 190213 від 01.03.2013р.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки та правовідносини поруки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. позивач за первісним позовом поставив першому відповідачу за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 1 774 249,86грн., що підтверджується видатковими накладними № 9093 від 16.12.2013р. на суму 833 276,80грн., № 9438 від 30.12.2013р. на суму 836 893грн., № 831 від 13.02.2014р. на суму 29 590,66грн., № 1066 від 25.02.2014р. на суму 1 151,34грн., № 1359 від 13.03.2014р. на суму 977,12грн. та № 2272 від 05.05.2014р. на суму 72 360,94грн. (а.с. 50, 52, 54, 57, 60, 63), підписаними обома сторонами договору та довіреностями № 3001 від 16.12.2013р., № 3099 від 27.12.2013р., № 286 від 12.02.2014р., № 361 від 24.02.2014р., № 432 від 13.03.2014р. та № 674 від 30.04.2014р. (а.с. 51, 53, 55-56, 58-59, 61-62, 64-65, т. 1); перший відповідач за первісним позовом свій обов'язок, передбачений п. 5.1. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., додатковою угодою № 1 від 15.08.2013р., специфікаціями № 4 від 07.08.2013р. та № 7 від 11.10.2013р., виконав частково, сплативши позивачу за первісним позовом 1 025 235,21грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66-103, т. 1), внаслідок чого борг першого відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за поставлений, на підставі видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р., № 9438 від 30.12.2013р., № 831 від 13.02.2014р., № 1066 від 25.02.2014р., № 1359 від 13.03.2014р. та № 2272 від 05.05.2014р. згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., товар склав 749 014,65грн. (1 774 249,86грн. - 1 025 235,21грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66-103, т. 1); 24.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» звернулося до ТОВ «ОРТУЕКСІМ» з претензію (вимогою) № 147/1-1 (а.с. 53, т. 2) згідно якої просило погасити заборгованість у розмірі 10 000грн. протягом 3 банківських днів з моменту отримання даного листа; станом на момент прийняття судового рішення другий відповідач за первісним позовом позивачу за первісним позовом грошові кошти у сумі 10 000грн. не сплатив.

Враховуючи вищезазначене та те, що борг першого відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з першого відповідача за первісним позовом 739 014,65грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. товар та про стягнення з другого відповідача за первісним позовом 10 000грн. основного боргу за договором поруки № 190213 від 01.03.2013р. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням першим відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання за договором поставки № 130035 від 19.02.2013р., позивачем за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р. нараховано загалом 60 091,69грн. пені, зокрема: 20 019,79грн. за період з 21.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 669 159,74грн., 32 394,66грн. за період з 15.04.2014р. по 17.07.2014р. на суму боргу 669 159,74грн., 1 374,99грн. за період з 17.07.2014р. по 19.07.2014р. на суму боргу 669 159,74грн., 275,17грн. за період з 28.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 16 795,33грн., 813,08грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 16 795,33грн., 471,65грн. за період з 17.07.2014р. по 26.08.2014р. на суму боргу 16 795,33грн., 6,97грн. за період з 12.03.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 575,67грн., 27,87грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 575,67грн., 20,90грн. за період з 17.07.2014р. по 07.09.2014р. на суму боргу 575,67грн., 612,09грн. за період з 13.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 18 090,24грн., 929,29грн. за період з 17.07.2014р. по 29.09.2014р. на суму боргу 18 090,24грн., 813,61грн. за період з 11.06.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 43 416,56грн., 2 230,30грн. за період з 17.07.2014р. по 29.09.2014р. на суму боргу 43 416,56грн., 3,83грн. за період з 04.04.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 977,12грн., 47,30грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 977,12грн., 50,19грн. за період з 17.07.2014р. по 29.09.2014р. на суму боргу 977,12грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку прострочення оплати товару по договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу, за кожен день прострочки (п. 7.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 20-21, т. 1), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р. становить загалом 60 440,02грн., з яких: 20 019,79грн. за період з 21.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 669 159,74грн., 32 742,99грн. за період з 15.04.2014р. по 17.07.2014р. на суму боргу 669 159,74грн., 1 374,99грн. за період з 17.07.2014р. по 19.07.2014р. на суму боргу 669 159,74грн., 275,17грн. за період з 28.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 16 795,33грн., 813,08грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 16 795,33грн., 471,65грн. за період з 17.07.2014р. по 26.08.2014р. на суму боргу 16 795,33грн., 6,97грн. за період з 12.03.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 575,67грн., 27,87грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 575,67грн., 20,90грн. за період з 17.07.2014р. по 07.09.2014р. на суму боргу 575,67грн., 612,09грн. за період з 13.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 18 090,24грн., 929,29грн. за період з 17.07.2014р. по 29.09.2014р. на суму боргу 18 090,24грн., 813,61грн. за період з 11.06.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 43 416,56грн., 2 230,30грн. за період з 17.07.2014р. по 29.09.2014р. на суму боргу 43 416,56грн., 3,83грн. за період з 04.04.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 977,12грн., 47,30грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 977,12грн., 50,19грн. за період з 17.07.2014р. по 29.09.2014р. на суму боргу 977,12грн. Відтак, вимога про стягнення 60 091,29грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивачем за первісним позовом за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р. нараховано 524 409,26грн. пені у розмірі 0,4 % згідно п. 7.5. договору.

Як вбачається з наданого позивачем за первісним позовом розрахунку пені (а.с. 21-22, т. 1) позивачем здійснено нарахування пені у сумі 524 409,06грн. за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р. на суми прострочених платежів 669 159,74грн., 16 795,33грн., 575,67грн., 18 090,24грн., 43 416,56грн. та 977,12грн. відповідно, які є тотожними періодам та сумами прострочених платежів, на які здійснювалося нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору.

Згідно п. 7.5. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.08.2013р. до договору поставки № 130035 від 19.02.2013р.) у випадку прострочки оплати більше ніж на 10 банківських днів від строку, вказаного в. п. 5.1., п. 5.2.2. договору, покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника додатково сплати пеню в розмірі 0,4 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою пеня, передбачена п. 7.5. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. підпадає під визначення пені, оскільки обчислюється у відсотках (0,4 %) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а сторонами п. 7.2. договору вже передбачено нарахування пені.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд встановив, що п. 7.2. та п. 7.5. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем з оплати отриманого товару, що не узгоджується з приписом ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи те, що судом присуджено до стягнення з першого відповідача за первісним позовом 60 091,29грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору, нарахованої за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р. на суми прострочених платежів 669 159,74грн., 16 795,33грн., 575,67грн., 18 090,24грн., 43 416,56грн. та 977,12грн. відповідно, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 524 409,26грн. пені у розмірі 0,4 % згідно п. 7.5. договору

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 24.12.2013р. у справі № 8/5025/1402/12, від 01.07.2014р. у справі № 11/5026/1925/2012, від 01.07.2014р. у справі № 5010/1575/2012-20/83.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 86 533,55грн. пені у розмірі 2 % від суми щомісячно невиконаного зобов'язання на підставі п. 7.7. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. за порушення строків оплати.

Згідно п. 7.7 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.08.2013р. до договору поставки № 130035 від 19.02.2013р.) у випадку порушення покупцем терміну оплати, вказаного п. 5.1., п. 5.2.2. договору, покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника додатково сплатити пеню в розмірі 2 %, нараховану на суму простроченого платежу, за кожен місяць (кожні 30 днів) прострочки.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Суд встановив, що зазначені в п. 7.7. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. 2 відсотків від суми простроченого платежу за кожен місяць (кожні 30 днів) прострочки за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання), оскільки як вбачається з наданого позивачем за первісним позовом розрахунку пені на підставі п. 7.7. договору (а.с. 22-23, т. 1) нарахування позивачем за первісним позовом пені, на підставі п. 7.7. договору здійснювалося помісячно на суму боргу, яка існувала в кожному місяці окремо, в якому відбулося прострочення оплати покупця.

Враховуючи те, що, перший відповідач за первісним позовом прострочив оплату товару, штраф у розмірі 2 % від сум прострочених платежів у розмірі 86 533,55грн., 16 795,33грн., 575,67грн., 18 090,24грн., 43 416,56грн. та 977,12грн. (погоджений сторонами п. 7.7. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р.) у загальному розмірі 86 533,55грн., з яких: 13 383,19грн. (2 % від 669 159,74грн. (вартість неоплаченого товару за період з 21.01.2014р. по 21.02.2014р.)), 13 383,19грн. (2 % від 669 159,74грн. (вартість неоплаченого товару за період з 21.02.2014р. по 22.03.2014р.)), 13 383,19грн. (2 % від 669 159,74грн. (вартість неоплаченого товару за період з 23.03.2014р. по 23.04.2014р.)), 13 383,19грн. (2 % від 669 159,74грн. (вартість неоплаченого товару за період з 24.04.2014р. по 24.05.2014р.)), 13 383,19грн. (2 % від 669 159,74грн. (вартість неоплаченого товару за період з 25.05.2014р. по 25.06.2014р.)), 13 383,19грн. (2 % від 669 159,74грн. (вартість неоплаченого товару за період з 26.06.2014р. по 26.07.2014р.)), 335,91грн. (2 % від 16 795,33грн. (вартість неоплаченого товару за період з 27.02.2014р. по 27.03.2014р.)), 335,91грн. (2 % від 16 795,33грн. (вартість неоплаченого товару за період з 28.03.2014р. по 28.04.2014р.)), 335,91грн. (2 % від 16 795,33грн. (вартість неоплаченого товару за період з 29.04.2014р. по 29.05.2014р.)), 335,91грн. (2 % від 16 795,33грн. (вартість неоплаченого товару за період з 30.05.2014р. по 30.06.2014р.)), 335,91грн. (2 % від 16 795,33грн. (вартість неоплаченого товару за період з 01.07.2014р. по 30.07.2014р.)), 335,91грн. (2 % від 16 795,33грн. (вартість неоплаченого товару за період з 31.07.2014р. по 29.08.2014р.)), 11,51грн. (2 % від 575,67грн. (вартість неоплаченого товару за період з 12.03.2014р. по 12.04.2014р.)), 11,51грн. (2 % від 575,67грн. (вартість неоплаченого товару за період з 13.04.2014р. по 13.05.2014р.)), 11,51грн. (2 % від 575,67грн. (вартість неоплаченого товару за період з 14.05.2014р. по 14.06.2014р.)), 11,51грн. (2 % від 575,67грн. (вартість неоплаченого товару за період з 15.06.2014р. по 15.07.2014р.)), 11,51грн. (2 % від 575,67грн. (вартість неоплаченого товару за період з 16.07.2014р. по 16.08.2014р.)), 11,51грн. (2 % від 575,67грн. (вартість неоплаченого товару за період з 17.08.2014р. по 17.09.2014р.)), 361,80грн. (2 % від 18 090,24грн. (вартість неоплаченого товару за період з 13.05.2014р. по 13.06.2014р.)), 361,80грн. (2 % від 18 090,24грн. (вартість неоплаченого товару за період з 14.06.2014р. по 14.07.2014р.)), 361,80грн. (2 % від 18 090,24грн. (вартість неоплаченого товару за період з 15.07.2014р. по 15.08.2014р.)), 361,80грн. (2 % від 18 090,24грн. (вартість неоплаченого товару за період з 16.08.2014р. по 16.09.2014р.)), 868,33грн. (2 % від 43 416,56грн. (вартість неоплаченого товару за період з 11.06.2014р. по 11.07.2014р.)), 868,33грн. (2 % від 43 416,56грн. (вартість неоплаченого товару за період з 12.07.2014р. по 12.08.2014р.)), 868,33грн. (2 % від 43 416,56грн. (вартість неоплаченого товару за період з 13.08.2014р. по 13.09.2014р.)), 19,54грн. (2 % від 977,12грн. (вартість неоплаченого товару за період з 04.04.2014р. по 04.05.2014р.)), 19,54грн. (2 % від 977,12грн. (вартість неоплаченого товару за період з 05.05.2014р. по 05.06.2014р.)), 19,54грн. (2 % від 977,12грн. (вартість неоплаченого товару за період з 06.06.2014р. по 06.07.2014р.)), 19,54грн. (2 % від 977,12грн. (вартість неоплаченого товару за період з 07.07.2014р. по 07.08.2014р.)), 19,54грн. (2 % від 977,12грн. (вартість неоплаченого товару за період з 08.08.2014р. по 08.09.2014р.)), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 86 533,55грн. штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012р. у справі № 5019/1287/12.

Посилання першого відповідача за первісним позовом на неправомірність нарахування пені у розмірі 2 % від суми простроченого платежу згідно п. 7.7. договору, оскільки це суперечить ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не приймається судом, оскільки судом встановлено, що за своєю правовою природою неустойка, передбачена п. 7.7. договору є штрафом, що не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати (абз. 2 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 130035 від 19.02.2013р., позивачем за первісним позовом за період з січня 2014р. по вересень 2014р. нараховано 108 157,17грн. інфляційних втрат та 14 783,47грн. 3 % річних за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем за первісним позовом в поданих ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 24-25, т. 1), арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2014р. по вересень 2014р. складає 106 818,87грн. інфляційних втрат, а арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 21.01.2014р. по 29.09.2014р. загалом становить 14 783,47 Отже, вимоги про стягнення 108 157,17грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 106 818,87грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 14 783,47грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення з першого відповідача за первісним позовом 739 014,65грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р., № 9438 від 30.12.2013р., № 831 від 13.02.2014р., № 1066 від 25.02.2014р., № 1359 від 13.03.2014р. та № 2272 від 05.05.2014р. згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., товар, 60 091,69грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору, 86 533,55грн. штрафу у розмірі 2 % згідно п. 7.7. договору, 106 818,87грн. інфляційних втрат та 14 783,47грн. 3 % річних, стягнення з другого відповідача за первісним позовом 10 000грн. основного боргу за договором поруки № 190213 від 01.03.2013р. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Предметом зустрічного позову є вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» здійснити заміну неякісного товару: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука на якісний товар: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом поставлено товар неналежної якості, а саме замість комплектів шинопроводу серії IMPACT (IP 66) поставлено комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Суд встановив, що як вбачається з видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р. та № 9438 від 30.12.2013р. (а.с. 50, 52, т. 1) та довіреностей № 3001 від 16.12.2013р. та № 3099 від 27.12.2013р. представники позивача за зустрічним позовом Довбня Людмила Володимирівна та Травян Лариса Миколаївна отримали від відповідача за зустрічним позовом без зауважень товар: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука.

Згідно п. 4.2. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. при встановленні розбіжностей по кількості та/або якості поставленої продукції, виклик представника постачальника обов'язковий. Телеграма про виклик представника повинна бути направлена постачальником протягом 24 годин з моменту встановлення факту невідповідності. Приймання за кількістю проводять у момент отримання товару від перевізника, а приймання за якістю - протягом 5 днів з моменту одержання товару від перевізника. Отримавши телеграму про виявлені розбіжності за кількістю або якістю, постачальник протягом 72 годин сповіщає покупця про виїзд свого представника для складання двостороннього акта або дає згоду на приймання без участі представника.

Враховуючи те, що у відповідності до видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р. та № 9438 від 30.12.2013р. спірний товар був відвантажений 16.12.2013р. та 30.12.2013р., а відтак позивач за зустрічним позовом, у випадку невідповідності товару по якості зобов'язаний був повідомити відповідача за зустрічним позовом у строк до 23.12.2013р. та до 06.01.2014р., як-то погоджено сторонами у п. 4.2. договору, чого останній не зробив.

Приймаючи до уваги, що позивачем за зустрічним позовом, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду звернення до відповідача за зустрічним позовом з вимогою щодо неналежної якості поставленого товару у строки, передбачені п. 4.2. договору поставки № 130035 від 19.02.2013р. та враховуючи часткові проплати ТОВ «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» за отриманий товар, що свідчить про прийняття спірного товару, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» здійснити заміну неякісного товару: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 55), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука на якісний товар: Лінія 1. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука. Лінія 2. Комплекту шинопроводу серії IMPACT (IP 66), 3P+N+PE, AL на номінальну напругу 4000-3200-2500-2000-1600А з коробками відбору потужності (без автоматів) у кількості 1 штука.

Доводи представника відповідача за зустрічним позовом на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2014р. у справі № 908/3126/14 встановлено факт поставки відповідачем за зустрічним позовом комплекту шинопроводу неналежної якості, не приймаються судом, оскільки в процесі розгляду справи № 908/3126/14 не вирішувалося питання щодо неналежного виконання ТОВ «ТВК ВЕКТОР-ВС» зобов'язань за договором поставки № 130035 від 19.02.2013р.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (69120, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; ідентифікаційний код 31507980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 91, оф. 509; ідентифікаційний код 37625571) 739 014 (сімсот тридцять дев'ять тисяч чотирнадцять гривень) 65 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № 9093 від 16.12.2013р., № 9438 від 30.12.2013р., № 831 від 13.02.2014р., № 1066 від 25.02.2014р., № 1359 від 13.03.2014р. та № 2272 від 05.05.2014р. згідно договору поставки № 130035 від 19.02.2013р., товар, 60 091 (шістдесят тисяч дев'яносто одну гривню) 69 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 7.2. договору, 86 533 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот тридцять три гривні) 55 коп. штрафу згідно п. 7.7. договору, 106 818 (сто шість тисяч вісімсот вісімнадцять гривень) 87 коп. інфляційних втрат, 14 783 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні) 47 коп. 3 % річних та 20 144 (двадцять тисяч сто сорок чотири гривні) 84 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТУЕКСІМ» (07500, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Леніна, буд. 61; ідентифікаційний код 35694842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВЕКТОР-ВС» (02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 91, оф. 509; ідентифікаційний код 37625571) 10 000 (десять тисяч гривень) 00 коп. основного боргу за договором поруки № 190213 від 01.03.2013р. та 200 (двісті гривень) 00 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти первісного позову - відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 24.12.2014р.

Суддя П.В.Горбасенко