Рішення

від 23.12.2014 по справі 916/2276/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2014 р.Справа № 916/2276/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Маша і Медведь"

До відповідача Приватного підприємства „ХВГ"

про стягнення 91340грн.

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Степанова Л.В.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: Роман В.С. - довіреність від 20.02.2014 р.;

від відповідача: Бережний О.В. - довіреність від 25.04.2013 р.;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Медведь" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "ХВГ" (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 91340,00 грн.

За заявою позивача суд здійснював технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду".

Відповідач позов не визнав у повному обсязі про що зазначив у відзиві на позов від 02.10.2014 року № 10/2-К.

31.10.2014 року справа прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демешин О. А., суддя Цісельський О. В., суддя Степанова Л. В.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 31.10.2014 року о 11:20 та до 23.12.2014 року о 12:00.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до умов Договору авторського замовлення № ОК-2/2008 від 01.04.2008 року та Службового завдання № 1/МиМ-С1 від 12.05.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „"Студія „АНИМАКОРД" був створений аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша и Медведь» та одночасно всі його складові частини та елементи, в тому числі персонаж «Медведь».

Згідно з п. 1.3. Акту прийому-передачі робіт від 23 вересня 2008 року до Договору авторського замовлення № ОК-2/2008 від 01.04.2008 року "Автор-виконавець (Кузовков Олег Генадійович) передав виключне право на сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "Маша і Медведь" ("Первая встреча", "Весело-весело встретим Новий год", "До весни не будить", "Ловись, рибка», «Весна пришла», «Позвони мне, позвони», «С волками жить», «Следи невиданних зверей») в повному обсязі Замовнику (ТОВ Студія "АНИМАККОРД").

Відповідно до п.З. Акту приймання фільму від 06 січня 2009 року до Службового завдання № 1/МиМ-С1 від 12.05.2008 року на створення аудіовізуального твору з режисером-постановщиком "винагорода Режисера-постановщика (Червяцова Дениса Анатолійовича)за належне виконання обовязків по Службовому завданню, за відчуження в повному обємі виключних прав на Фільм(серію анімациійного серіалу "Маша і Медведь" під робочою назвою "Первая встреча") вважається одноразово покритою заробітною платою , що виплачувалась за період часу , в якому службовий твір був створений... "

Абзацом третім вступної частини Ліцензійного договору № ЛД -1/2010 від 08 червня 2010 року вказано, що "Ліцензіар (Кузовков Олег Генадійович) володіє винятковим правом використання створених одноосібною творчою працею малюнків "Маша" і "Медведь", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Медведь" .

Також ТОВ Студія «АНІМАККОРД» зазначено автором в першій серії аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Медведь" під назвою "Первая встреча", а саме для сповіщення третіх осіб про свої права Товариство використало знак охорони авторського права (латинська літера "с", обведена колом). Отже первинним власником аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Медведь", а також його частини - персонажу "Медведь" є ТОВ Студія "АНІМАККОРД" на підставі виконання договорів на створення аудіовізуального твору автором-виконавцем(сценаристом) та режисером-постановщиком.

За змістом ст. ст. 421, 433, 435 ЦК України, ст. ст. 7, 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» об'єктом авторського права, що охороняється є результат творчої праці.

В результаті творчої діяльності автора (авторів) аудіовізуального твору та його частин та елементів персонажі набувають певні риси своєї власної особистості, які ототожнюють персонаж серед інших вигаданих персонажів: ім'я, зовнішній вигляд, особливості характеру та темпераменту, характерна вимова, колір очей тощо та ідентифікують його як об'єкт авторського права.

Тобто, в результаті творчої діяльності автора (авторів) при створенні аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша і Медведь», його елементів та частин був створений і персонаж „Медведь", як частина аудіовізуального твору.

08.06.2010р. між ТОВ „Студія „АНИМАКОРД" та позивачем по справі - ТОВ „Маша и Медведь", було укладено Договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал „Маша и Медведь") на підставі якого позивачу були передані виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи вказаного твору (включно, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими персонажами персонажів, їх іменами, текстом.

07.03.2014р. по накладній № 101 Приватне підприємство „ХВГ" поставило представнику ТОВ „Маша и Медведь" - фізичній особі-підприємцю Рябець О.М. пакети банан міні „Маша і Ведмідь" у кількості 3500штук на суму 420 грн. на яких без дозволу позивача був зображений персонаж „Медведь" аудіовізуального твору „Маша и Медведь".

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Згідно до п.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач, зокрема, повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем; 2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем виключних авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Медведь" шляхом незаконного (без дозволу позивача) розміщення на пакетах малюнку із зображенням персонажу "Медведь", як самостійної складової частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", права на який належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Враховуючи, що відповідачем у відзиві на позов визнано факт незаконного (без дозволу позивача) використання на пакетах малюнку із зображенням персонажу "Медведь", як самостійної складової частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", права на який належать ТОВ "Маша і Медведь", судом приймається вказаний факт як достовірний та такий, що не потребує подальшого доведення.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що визначення розміру компенсації в сумі 91340грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Крім того, з пояснень, наданих представником відповідача під час розгляду справи, вбачається, що заперечення проти позову ґрунтуються, також, на тому що за вказане порушення рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2014р. по справі №916/921/14 з ПП „ХВГ" вже було стягнуто 18270грн. суми компенсації і подвійна відповідальність, як стверджує відповідач, чинним законодавством не передбачена.

Між тим, як вбачається з вищевказаного рішення, предметом позову у зазначеній справі було стягнення компенсації за незаконне (без дозволу позивача) використання на пакетах малюнку із зображенням персонажу "Маша", як самостійної складової частини аудіовізуального твору (мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь") .

Статтею 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Персонажі „Маша" та „Медведь" мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" є окремими складовими частинами цього аудіовізуального твору, які можуть використовуватись самостійно. Тому, порушенням авторського права позивача, в даному випадку мало місце окремо по кожній частині твору.

Щодо необґрунтованого розміру, заявленої до стягнення компенсації - то про це буде зазначено нижче, при обґрунтуванні зменшення судом суми компенсації, що підлягає до стягнення.

Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про авторські та суміжні права" встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру компенсації, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторські та суміжні права" при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Пунктом 51.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" встановлено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування розміру компенсації у сумі 91340,00 грн. позивач вказує на свідоме та навмисне порушення прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь" зі сторони ПП "ХВГ", шляхом виготовлення та реалізації контрафактного товару у великому обсязі.

Крім того, позивач наголошує на понесених ним збитках у вигляді неотримання суми ліцензійного платежу від виробника контрафактного товару.

Позивач також зазначає, що для захисту порушення прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь" на території України був виданий наказ №02/02, яким визначені ставки добровільної компенсації за порушення авторського права. Відповідно до вказаного наказу у випадку порушення авторських прав виробником контрафактної продукції, у разі добровільного врегулювання порушення, сплачується 100 мінімальних заробітних плат, у разі відмови від добровільної виплати компенсації, 200 мінімальних заробітних плат.

При визначенні розміру компенсації суд враховує, що доведеним є лише один факт реалізації контрафактного товару на суму 420 грн., а також припинення порушення авторських прав у добровільному порядку, про що опосередковано свідчить відсутність вимог про вилучення контрафактних товарів з обороту. Суд також бере до уваги визнання відповідачем факту порушення ним авторського права позивача та відсутність доведених збитків позивача. При цьому, суд зазначає, що позивач не є виробником поліграфічної продукції, у зв'язку з чим своїми діями відповідач не впливав будь-яким чином на перерозподіл долі ринку позивача.

Суд також враховує, що, виходячи з засада справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушника надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб'єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованим та достатнім розмір компенсації у вигляді 10 мінімальних заробітних плат, що складає 12180 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судового збору, виходячи з того, що спір виник внаслідок неправильних дій саме цієї особи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ХВГ" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Перемоги, буд. 9М код ЄДРПОУ 26166790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Медведь" (129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) 12180 гривень компенсації за порушення авторського права та 1827гривень судового збору

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 грудня 2014 р.

Головуючий суддя О.А. Демешин

Суддя Л.В. Степанова

Суддя О.В. Цісельський