Постанова

від 23.12.2014 по справі 923/1056/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 923/1056/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран

(на підставі розпорядження в.о. голови суду від 22.10.2014 р. № 2576)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.09.2014 року

у справі № 923/1056/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області

про стягнення 59015,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про стягнення 59015,76 грн., у т.ч. 46834,58 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати станом на 01.03.2014р. за договорами оренди житлового приміщення від 01.01.2013р. та від 28.01.2014р.; 2528,17 грн. - пені; 7700,05 грн. - інфляційних втрат; 1952,69 грн. - 3 % річних (а.с. 3-9 т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням відповідачем своїх обов'язків в частині перерахування орендної плати.

Державна інспекція сільського господарства в Херсонській області зазначила про необґрунтованість позовних вимог (а.с. 73).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.09.2014р. (суддя Гридасов Ю.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.09.2014р., позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 46834,58 грн. основного боргу, 7700,05грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1952,96 грн. з урахуванням 3% річних, 2528, 17 грн. пені, 1827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с. 86-87).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 18.09.2014р. звернувся з апеляційною скаргою, яка повернута ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2014р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (а.с. 91-94).

Усунувши недоліки, відповідач 15.10.2014р. повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 113-117).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.10.2014р. задоволено та скаргу прийнято до провадження (а.с. 105-106).

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

22.12.2014р. від Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на пізнішу дату у зв'язку із неможливістю його представника прийняти участь у даному судовому засіданні з причини зайнятості в іншому судовому процесі в господарському суді Херсонської області. Зазначене клопотання відхилено судовою колегією, оскільки участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм ГПК України і не визнана такою судом апеляційної інстанції, крім того, останній обмежений двомісячним строком розгляду апеляційної скарги, встановленим ст. 102 ГПК України, який спливає 24.12.2014р., клопотання про продовження цього строку не заявлено.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

01.03.2013р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області (Орендар) укладено договір оренди житлового приміщення, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 83,0 кв.м., а також в оренду передано майно, що знаходиться в цьому приміщенні. Пунктом 3.1. договору передбачено термін його дії до 31.12.2013р. Розмір щомісячних платежів визначений п. 4.1. договору і становить загальну суму 5500,00 грн., в т.ч.: 4500,00 грн. - орендна плата та 1000,00 грн. - комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електропостачання, газопостачання та телекомунікаційні послуги), відповідно до наданих розрахунків . Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується згідно рахунків та актів наданих послуг в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше восьмого числа кожного місяця , у разі затримки бюджетного фінансування у п'ятиденний термін після надходження коштів на розрахунковий рахунок орендаря в ГУДКСУ в Херсонській області. Відповідно до п. 4.3. договору загальна сума договору становить 55000 грн. У випадку прострочення сплати орендних платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення (п. 8.1. договору) - а.с. 15-16.

За актом приймання-передачі від 01.03.2013р. житлове приміщення та майно, згідно переліку, передані позивачем відповідачу (а.с. 17-19).

30.07.2013р. сторони уклали додаткову угоду № 1, якою п. 4.3. договору оренди виклали в новій редакції, а саме загальна сума договору 53900 грн., в т.ч. послуги зв'язку - 440,00 грн.; газопостачання - 180,00 грн.; водопостачання та водовідведення - 110,00 грн.; електроенергія - 160,00 грн.; орендна плата - 4500,00 грн. Тобто, вартість комунальних платежів була зменшена з 1000,00 грн. до 890,00 грн. Пунктом 3 цієї додаткової угоди сторони передбачили, що вона набирає чинності з 01.03.2013р. та діє до 31.12.2013р. (а.с. 20).

Після закінчення строку дії договору оренди від 01.03.2013р., між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 28.01.2014р. укладено договір оренди жилого приміщення, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103,0 кв.м., а також в оренду передано майно, що знаходиться в цьому приміщенні. Термін дії договору з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. Пунктом 4.1. договору передбачено, що його вартість складає 2000,00 грн., яка сплачується щомісячно згідно актів за надані комунальні послуги з: водопостачання - 390,00 грн.: електропостачання - 640,00 грн.; газопостачання - 1000,00 грн. Відповідно до п. 4.2. договору орендна плата та телекомунікаційні послуги сплачуватимуться після затвердження постійного кошторису на 2014 рік. Пунктом 4.3. договору визначено, що плата за комунальні послуги сплачується згідно рахунків та актів наданих послуг в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше восьмого числа кожного місяця, у разі затримки бюджетного фінансування у п'ятиденний термін після надходження коштів на розрахунковий рахунок орендаря в ГУДКСУ в Херсонській області, згідно рахунків та актів наданих послуг. Відповідно до п. 8.1. договору, у випадку прострочення сплати орендних платежів орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення (а.с. 22-23).

Як зазначено позивачем в позовній заяві договір оренди від 28.01.2014р. припинений з 01.03.2014р., що не заперечував відповідач.

Разом з тим, додатковою угодою від 19.03.2014р. сторони узгодили розмір орендної плати за договором від 28.01.2014р. в загальній сумі 9000,00 грн. ( за січень-лютий 2014р.) - а.с. 21.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 7 ст. 180 ГК України господарські зобов'язання, що виникли на основі договору існують впродовж його строку. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у т.ч. із договорів.

Статтями 626, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договори оренди від 01.03.2013р. та 28.01.2014р. за своєю правовою природою є договорами найму.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами пунктів 4.1.,4.2. договору від 01.03.2013р. сторони визначили розмір щомісячної плати за оренду приміщення - 4500,00 грн., яка сплачується згідно рахунків та актів наданих послуг не пізніше восьмого числа кожного місяця та розмір щомісячних комунальних послуг - 1000,00 грн. відповідно до рахунків, але строк сплати цих послуг договором не передбачений. Вважати, що комунальні послуги підлягали оплаті також не пізніше восьмого числа кожного місяця підстав немає, оскільки означений строк був встановлений лише для сплати орендних платежів, до складу яких комунальні послуги не входять і п. 8.1. договору встановлена відповідальність орендаря у вигляді пені за прострочення сплати саме орендних платежів.

Аналізуючи умови п. 4.2. договору, судова колегія дійшла висновку, що обов'язку орендаря здійснити оплату орендних платежів у визначений договором строк передує обов'язок орендодавця складати щомісячно не пізніше восьмого числа акти наданих послуг та рахунки.

Між тим, в матеріалах справи рахунки взагалі відсутні, про них нічого не зазначено і в тексті позовної заяви, в наявності є лише акти наданих послуг, які підписані обома сторонами, та два двосторонніх акта звірки станом на 01.01.2014р. і на 04.03.2014р., в яких відображені в т. ч. дати та суми перерахованих коштів (а.с. 24-41, 45, 46).

З актів наданих послуг вбачається, що орендодавець систематично порушував строки їх складання, що унеможливило виконання обов'язку орендаря своєчасно здійснити оплату.

Так, акти наданих послуг складені:

- 15.04.2013р. № 1 (за оренду за ІІІ.13 - 4500,00 грн.); № 1/2, 1/3 - комунальні платежі - 817, 00 грн.; перераховано: 16.04.2013р. - 817,00 грн., 22.04.2013р. - 4500,00грн.;

- 27.05.2013р. № 2 (за оренду за IV.13р. - 4500,00 грн.); № 2/2, 2/3, 2/4 - комунальні платежі - 844, 52 грн.; перераховано: 28.05.2013р. - 844,52 грн., 10.06.2013р. - 4500,00 грн.;

- 05.08.2013р. № 3 (за оренду за V.13р. - 4500,00грн., комунальні платежі за V.13р. - 1000,00 грн.), перераховано 08.08.2013р. - 714,00 грн. за комунальні послуги частково;

- 05.08.2013р. № 4 (комунальні платежі: електроенергія за III, IV, VІ.13р. - 626,72 грн. , телекомунікаційні послуги за III.13р. - 100,81 грн.), перераховано 25.08.2013р. - 626,72 грн.;

- 05.07.2013р. № 5 (за оренду за VI.13р. - 4500,00 грн.), № 5/2, 5/3, 5/4 комунальні платежі за VI.13р. - 610,95 грн.;

- 05.08.2013р. № 6 (за оренду за VII.13р . - 4500, 00 грн., комунальні платежі за VII.13р. - 1000, 00 грн.), перераховано 08.08.13р. - 529,74 грн. частково комунальні платежі;

- 05.09.2013р. № 7 (за оренду за VIII.13р . - 4500, 00 грн., комунальні платежі за VIII.13р. - 1000,00 грн.), перераховано 14.10.2013р. - 360,83 грн. частково комунальні платежі;

- 14.10.2013р. № 8 (за оренду за IX.13р . - 4500,00 грн., комунальні платежі за IX.13р. - 1000,00 грн.), перераховано 14.10.2013р. - 388,90 грн. частково комунальні платежі;

- 01.11.2013р. № 9 (за оренду за X.13р . - 4500,00 грн., комунальні платежі за X.13р. - 1000,00 грн.), перераховано 04.11.2013р. - 1000,00 грн.;

- 06.12.2013р. № 10 (за оренду за ХІ.13р . - 4500,00 грн., комунальні платежі за ХІ.13р. - 1000,00 грн.), перераховано 09.12.2013р. - 1000,00 грн.;

- 20.12.2013р. № 11 (за оренду за ХІІ.13р . - 4500,00 грн., комунальні платежі за ХІІ.13р. - 1000,00 грн.), перераховано 25.12.2013р. - 1000,00 грн.

Вищенаведені дані свідчать, що за договором від 01.03.2013р. за період з травня по грудень 2013р. утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 36 000,00 грн. (4500,00х8), яка підлягає стягненню з орендаря.

Щодо заборгованості по сплаті комунальних послуг, то судова колегія зазначає слідуюче.

Відповідно до додаткової угоди від 30.07.2013р., яка діє з 01.03.2013р. по 31.12.2013р., вартість комунальних послуг була знижена з 1000,00 грн. до 890,00 грн. Враховуючи, що договір був укладений на 10 місяців, то загальна сума цих послуг складає 8900,00 грн., але згідно вищезазначених актів орендодавцем сума комунальних послуг визначена у розмірі 10000,00 грн., тобто завищена на 1100,00 грн. Орендодавцем сплачено 7588,61 грн. Таким чином заборгованість по комунальним послугам за договором від 01.03.2013р. складає 1311,39 грн. (8900,00 - 7588,61) і підлягає стягненню з орендаря.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, для визначення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання для нарахування пені, інфляційних та трьох процентів річних необхідно встановити день, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, враховуючи, що строки оплати орендних платежів встановлений договором напряму пов'язаний із обов'язком орендодавця своєчасно складати акти наданих послуг, а останнім цей обов'язок систематично порушувався, визначити строк, коли зобов'язання по оплаті мало бути виконано неможливо, що в свою чергу унеможливлює визначити період прострочення, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про відмову у стягненні пені, інфляційних та трьох відсотків річних.

За умовами договору оренди від 28.01.2014р. сторони визначили вартість комунальних послуг та строки їх сплати, а саме згідно рахунків та актів наданих послуг не пізніше восьмого числа кожного місяця (п. 4.1., 4.3.).

Розмір орендної плати та телекомунікаційних послуг не визначався, п. 4.2. договору сторони передбачили, що ці платежі сплачуватимуться після затвердження постійного кошторису на 2014 рік.

За цим договором оренді відносини припинені 01.03.2014р., але незважаючи на це сторони 19.03.2014р. уклали додаткову угоду до вказаного договору, якою визначили розмір орендної плати в сумі 9000,00 грн. (січень - 4500,00 грн., лютий - 4500,00 грн.), однак строк сплати не встановили.

Акти надання послуг по комунальним платежам за січень 2014р. складені 07.02.2014р. № 1 на суму 1000,00 грн., за лютий 2014р. - 20.03.2014р. № 2 на суму 1000,00 грн.. які сплачені відповідно 11.02.2014р. та 31.03.2014р. (а.с. 42, 43, 46).

Акт наданих послуг по оренді за І, ІІ.2014р. складений 03.06.2014р. № 3 на суму 9000,00 грн. (а.с. 44). Під час розгляду апеляційної скарги позивач надав виписку банку по особовому рахунку від 28.11.2014р., з якого вбачається погашення боргу в сумі 9000,00 грн. за актом № 3 від 03.06.2014р. (а.с. 129).

Таким чином, заборгованість з орендної плати та комунальним послугам за договором від 28.01.2014р. відсутня.

Враховуючи дати складання актів наданих послуг, відповідач не міг здійснити платежі у визначений договором строк, а відтак не має підстав для нарахування пені, інфляційних та трьох відсотків річних.

Судова колегія не приймає до уваги розрахунки надані позивачем з наведеного вище, крім того, вважає їх неналежними, оскільки вони містять суперечності щодо визначення періоду прострочення, на яку суму боргу здійснювались нарахування є незрозумілими.

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що в порушення діючого законодавства в оренду були передані житлові приміщення для використання під офіс, оскільки по-перше, в договорах від 01.03.2013р. та 28.01.2014р. не зазначено про передачу їх під офіс; по-друге, вказані договори не визнанні недійсними; по-третє, відповідач користувався приміщеннями, а відтак повинен здійснювати за це плату.

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції в повній мірі, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню, позов - задоволенню частково в сумі 37311,39 грн., в т.ч. 36000,00 грн. - заборгованість по орендній платі за травень - грудень 2013р.; 1311,39 грн. - заборгованість по комунальним послугам за договором оренди від 01.03.2013р. Провадження у справі в частині стягнення 9000,00 грн. заборгованості по орендній платі за січень-лютий 2014р. за договором оренди від 28.01.2014р. припинити по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині позову відмовити. Судовий збір за позовом згідно ст. 49 ГПК України відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням припинення провадження у справі щодо стягнення 9000,00 грн.

Враховуючи, що хоча рішення суду підлягає скасуванню, але не з підстав зазначених в апеляційній скарзі, тому скаржнику судовий збір за апеляційній перегляд не відшкодовується.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.09.2014р. у справі №923/1056/14 скасувати, позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 36000,00 грн. заборгованості по орендній платі, 1311,39 грн. заборгованості по комунальним платежам та судовий збір в сумі 1433,70 грн.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 9000,00 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 25.12.2014р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран