Ухвала

від 06.11.2014 по справі 814/4551/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2014 р. м. Київ К/800/31003/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Садового товариства «Зайчевське» до Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Опяти Юрія Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Опяти Юрія Юрійовича щодо винесення постанов та скасувати їх, зокрема:

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40140167) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави виконавчих витрат на організацію та проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн. (а.с.9);

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09. 2013 року (ВП №40138760) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави виконавчого збору у розмірі 1360 грн. (а.с.10);

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40140056) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави штрафу за невиконання вимог державного виконавця у розмірі 1360 грн. (а.с.11);

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09. 2013 року (ВП №40140368) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави штрафу за невиконання вимог державного виконавця у розмірі 680грн. (а.с.12);

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09. 2013 року (ВП №40138463) про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави штрафу у розмірі 340 грн. за невиконання вимог державного виконавця (а.с.13);

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опята Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09. 2013 року (ВП №40138996) про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання вимог державного виконавця (а.с.14).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково та скасовано:

- постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 29.04.2013 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-151 виданого 02.12.2011 року;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відновлення виконавчого провадження від 29.04.2013 року ВП №30376004 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-151 виданого 02.12.2011 року;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40140167) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави виконавчих витрат на організацію та проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40138760) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави виконавчого збору у розмірі 1360 грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40140056) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави штрафу за невиконання вимог державного виконавця у розмірі 1360 грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40140368) про стягнення з СТ «Зайчевське» на користь держави штрафу за невиконання вимог державного виконавця у розмірі 680 грн.;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опята Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40138463) про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави штрафу у розмірі 340 грн. за невиконання вимог державного виконавця;

- постанову Головного державного виконавця відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опяти Ю.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року (ВП №40138996) про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання вимог державного виконавця.

Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи адміністративний позов, вийшовши за межі заявлених вимог, мотивували свої рішення тим, що постанова заступника начальника ВДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 29 квітня 2013 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 3 березня 2012 року з примусового виконання виконавчого листа у справі №2-151 та постанова головного державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 29 квітня 2013 року ВП №30376004 з примусового виконання вказаного виконавчого листа, яка винесена у відповідності до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, вищевказані спірні постанови про відкриття виконавчих проваджень є похідними та прийняті на виконання зазначеної постанови заступника начальника ВДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 29 квітня 2013 року, а тому також підлягають скасуванню. В той же час, враховуючи, що головний державний виконавець відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опята Ю.Ю. діяв на виконання чинної на той час постанови ВДВС від 29.04.2013 року, то його дії були правомірними.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги, позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно вийшли за межі заявлених позовних вимог, постанова заступника начальника ВДВС Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області від 29 квітня 2013 року у встановленому порядку, так як і постанови про накладення штрафів, стягнення виконавчих зборів і витрат на проведення виконавчих дій, позивачем не оскаржена, а тому відповідачами не допущено порушень Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

06.12.2011 року заступником начальника ВДВС Жовтневого районного управління юстиції було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 30376004 щодо виконання виконавчого листа по справі № 2-151 від 02.12.2011 року виданому Жовтневим районним судом Миколаївської області про зобов'язання садівничого товариства «Зайчевське» відновити постачання електричної енергії громадянину ОСОБА_6 на земельних ділянках № 361 та № 339 (а.с.85).

Постановою заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року ВП №303376004, у зв'язку із повним виконанням, було закінчено виконавче провадження по виконавчому листу у справі № 2-151 від 02.12.2011 року виданому Жовтневим районним судом Миколаївської області про зобов'язання садівничого товариства «Зайчевське» відновити постачання електричної енергії до земельних ділянок № 361 та № 339 (а.с.23).

29.04.2013 року начальником відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Гавриленко В.В., у зв'язку із втратою документів виконавчого провадження, було скасовано постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року ВП № 303376004 (а.с.61-62).

В той же день, постановою відповідача від 29.04.2013 року ВП №30376004 було відновлено виконавче провадження по виконавчому листу у справі № 2-151 від 02.12.2011 року (а.с.54).

20.09.2013 року Головним державним виконавцем відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опята Ю.Ю. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу по справі № 2-151 від 02.12.2011 року у зв'язку із повним виконанням рішення суду (а.с.7-8).

За наслідками вищезазначених виконавчих дій відповідачем було прийнято шість постанов про стягнення з позивача та його посадової особи на користь держави виконавчого збору та штрафів за невиконання вимог державного виконавця, витрат на проведення виконавчих дій.

23.09.2013 року відкрито спірні виконавчі провадження.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1 та 2 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач оскаржує постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2013 року.

В свою чергу, за захистом своїх прав позивач звернувся лише 31.11.2013 року (а.с. 4), тобто з пропуском строку встановленого ч. 2 ст. 181 КАС України.

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову (а.с. 2-16) позивач не просив про поновлення строків звернення до суду та вказув, що про оскаржувані постанови він дізнався лише 21.10.2013 року отримавши їх рекомендованим поштовим повідомленням, однак суди попередніх інстанцій не надали цим обставинам жодної оцінки, не дослідили доказів та не встановили обставин пропуску чи дотримання позивачем строку передбаченого ч. 2 ст. 181 КАС України, не прийняли та не мотивували з приводу цього своїх рішень.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не дослідили доказів та не встановили питання пропуску чи дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та чи наявні підстави для визнання таких поважними чи не поважними.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 статті 50 Закону передбачає наслідки завершення виконавчого провадження, зокрема у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок та умови відновлення виконавчого провадження.

Частиною першою вищевказаної статті передбачено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2013 року начальником Відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Гавриленко В.В., у зв'язку із втратою документів виконавчого провадження, було скасовано постанову заступника начальника відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2012 року ВП № 303376004 (а.с. 61-62).

В той же день, постановою відповідача від 29.04.2013 року ВП №30376004 було відновлено виконавче провадження по виконавчому листу у справі № 2-151 від 02.12.2011 року (а.с. 54).

20.09.2013 року Головним державним виконавцем відділу ДВС Жовтневого районного управління юстиції Опята Ю.Ю. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу по справі № 2-151 від 02.12.2011 року ВП № 303376004 у зв'язку із повним виконанням рішення суду (а.с.7-8).

В свою чергу, судами попередніх інстанцій не встановлено чи позивача належним чином повідомлено про поновлення та закінчення вказаного виконавчого провадження. Чи оскаржувались вищевказані постанови у встановленому законом порядку з дотриманням строків встановлених ст. 181 КАС України та які рішення були ухвалені за наслідками такого оскарження. Також не встановлено чи виконано судове рішення у виконавчому провадженні ВП № 303376004 добровільно та у який строк.

Крім того, як вбачається із оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження (а.с. 9-14), вони винесені на підставі постанов про стягнення з позивача та його відповідальної особи на користь держави виконавчого збору та штрафів за невиконання вимог державного виконавця, витрат на проведення виконавчих дій. В свою чергу, матеріали справи не містять та судами попередніх інстанцій не оглядались постанови на підставі яких відкриті виконавчі провадження, не встановлено чи оскаржувались вони у встановленому законом порядку з дотриманням строків встановлених ст. 181 КАС України та чи отримані вони позивачем, належним чином не досліджено обставин, що стали підставою для їх винесення.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 814/4551/13-а - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска