Постанова

від 24.12.2014 по справі 815/5641/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5641/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі - судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

за участю представника позивача: Ходирєва Ю.В. (згідно довіреності)

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕСТІ ПРОДАКТС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ПП «ТЕСТІ ПРОДАКТС», за результатом якого позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0003612202 від 15 вересня 2014 року, про збільшення грошового зобов'язання Приватного підприємства «ТЕСТІ ПРОДАКТС» код ЄДРПОУ - 37872908 з податку на додану вартість на суму 546 900, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 136 725, 00 грн., обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку підприємства з питань правових відносин з ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ» код за ЄДРПОУ 38397327 за період серпень, вересень, жовтень 2013 року, ТОВ «ІНКОМФАРМА» код за ЄДРПОУ 37439114 за період березень 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 26.08.2014 року № 2059/22-02, про порушення підприємством вимог податкового законодавства.

За результатом розгляду заперечень підприємства на висновки акту перевірки, листом від 11.09.2014 року № 31169/22-02, ДПІ у Київському районі м. Одеси повідомила про відмову у врахуванні доводів, викладених в запереченнях на акт перевірки.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003612202 про збільшення грошового зобов'язання ПП «ТЕСТІ ПРОДАКТС» з податку на додану вартість на суму 546 900, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 136 725, 00 грн.

Позивач, з прийнятим за результатом перевірки податковим повідомленням - рішенням не погоджується, вважаючи його упередженим та таким. що ґрунтується на припущеннях податкового органу, не підтверджених відповідними доказами.

Позивач вказує, що в основу висновків акту перевірки про заниження підприємством суми податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок завищення податкового кредиту на суму 546 900, 00 грн. покладено безпідставне твердження податкового органу, що всі господарські операції ПП «ТЕСТІ ПРОДАКТС» з постачальниками ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ» та ТОВ «ІНКОМФАРМА» реально не здійснювались.

Обґрунтуванням висновків, тала податкова інформація про зустрічні звірки зазначених контрагентів.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками зазначає, що формування податкового кредиту врегульовано нормами Податкового Кодексу України, який не передбачає підставою для не врахування витрат у складі податкового кредиту, матеріали звірок інших платників податків або порушення такими платниками вимог податкового законодавства. Позивач зазначає, що правомірність віднесення витрат пов'язаних з придбання ТМЦ (послуг) у ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ», ТОВ «ІНКОМФАРМА» підтверджено первинною документацією що була досліджена податковим органом під час перевірки та представлена до суду в якості письмових доказів по справі.

В ході судового розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав. В ході попереднього розгляду судової справи, заявлені позовні вимоги не визнавав, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях долучених до матеріалів справи.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши

докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, в період з 12.08.2014 року по 18.08.2014 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в одеській області проведена позапланова виїзна перевірка Приватного Підприємства «ТЕСТІ ПРОДАКТС з питань правових відносин з ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ» код за ЄДРПОУ 38397327 за період серпень, вересень. Жовтень 2013 року, ТОВ «ІНКОМФАРМА» код ЄДРПОУ 37439114 за період березень 2014 року.

За результатом проведеної перевірки податковим органом складено акт № 2059/22-02 від 26.08.2014 року, згідно висновків якого позивачем порушені вимоги податкового законодавства, а саме п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню у сумі 546, 9 тис. грн., в тому числі по наступним контрагентам-постачальникам: ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ» код за ЄДРПОУ 38397327 за період серпень, вересень, жовтень 2013 року на суму ПДВ 335, 36 тис. грн., ТОВ «ІНКОМФАРМА» код ЄДРПОУ 37439114 за період березень 2014 року на суму ПДВ 211, 54 тис. грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003612202 про збільшення грошового зобов'язання ПП «ТЕСТІ ПРОДАКТС» з податку на додану вартість на суму 546 900, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 136 725, 00 грн.

За результатом перевірки податковий орган поставив під сумнів реальність проведення позивачем господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, обґрунтовуючи свої висновки податкової інформацією, а саме актом № 1387/26-55-22-07/37439114 від 16.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМФАРМА» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року, надісланий ДПІ у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві, а також актом № 267/2204/30608303/77 від 21.02.2014 року м. Суми про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період червень-грудень 2013 року, надісланий ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області.

Перевіряючи правильність висновків відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Для встановлення товарності проведених господарських операцій, суд має встановити певні обставини, серед яких: можливість реального здійснення платником податків зазначених господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, наявність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської (економічної) діяльності, здійснення операцій з товаром, що вироблявся або міг бути виробленим в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що згідно договору поставки продуктів харчування № АК-1 від 29.07.2013 року, ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ», оформило та виписало для ПП «ТЕСТІ ПРОДАКТС» видаткові та податкові накладні, що приведені таблицею в акті перевірки на арк. 3.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду, даним декларації з ПДВ за період серпень, вересень, жовтень 2013 року.

Згідно договору поставки продуктів харчування № ІНФ - 6 від 20.12.2013 року, ТОВ «ІНКОМФАРМА», оформило та виписало для ПП «ТЕСТІ ПРОДАКТС» видаткові та податкові накладні, що приведені таблицею в акті перевірки на арк. 9.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду, даним декларацій з ПДВ за період березень 2014 року.

Зазначені первинні документи були надані позивачем до суду в якості письмових доказів та досліджені судом. Повнота та правильність оформлення первинної документації у суду сумнівів не викликала.

Представник позивача в ході судового розгляду справи суду пояснив, що під час укладання господарських правочинів, підприємством перевірявся правовий стан контрагента, наявність в нього державної реєстрації, реєстрації платника податків, діючого свідоцтва платника ПДВ, на підтвердження чого надав до суду публічну інформацію з сайту Державної фіскальної служби України, відносно ТОВ «АСТ-КОНСАЛТІНГ та ТОВ «ІНКОМФАРМА», згідно якої зазначені товариства на час укладання правочинів мали діючі свідоцтва платників ПДВ та копії право встановлювальних документів на підтвердження їх державної реєстрації та реєстрації як платників податків.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, ТОВ «АСТ КОНСАЛТІНГ» та ТОВ «ІНКОМФАРМА» видані позивачу податкові накладні, які за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового законодавства, зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту та відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

За результатом дослідження представлених до суду письмових доказів судом встановлено, що у позивача по взаємовідносинам з ТОВ «АСТ КОНСАЛТІНГ» та ТОВ «ІНКОМФАРМА» відсутні порушення вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «АСТ КОНСАЛТІНГ» та ТОВ «ІНКОМФАРМА» суд вважає підтвердженим первинними документами, достовірність яких у суду не викликає сумніву та які в повній мірі підтверджують рух активів позивача, як основного чинника, що підтверджує реальність господарських операцій проведених з зазначеними контрагентами.

Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у можливості дефектів правового статусу його контрагенту в майбутньому, та навмисно скористався його послугами з метою штучної мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він не заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням висновків акту перевірки, письмових заперечень відповідача, судом встановлено, що єдиною підставою коригування податкового кредиту позивача слугували матеріали зустрічних звірок його контрагентів.

Згідно положень п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Виходячи зі змісту ст. 73 Податкового кодексу України, зустрічні звірки є джерелом отримання податкової інформації, Закон визначив, що вони не є перевірками, у зв'язку з чим жодних висновків, що тягнуть юридичні наслідки, вони містити не повинні, крім того Акт про неможливість проведення зустрічної звірки має фіксувати саме факт не проведення звірки, без проведення аналізу та обґрунтувань доводів, дослідження автоматизованих баз даних з метою констатації фактів порушення податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «ТЕСТІ ПРОДАКТС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області№0003612202 від 15 вересня 2014 року.

Постанова суду по справі може бути оскаржена, шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний судом 24 грудня 2014 року.

Суддя Н.В. Бжассо

задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства "Тесті Продактс"

24 грудня 2014 року.