КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14196/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» про стягнення податкової заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві (далі - Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» (далі - Відповідач) про стягнення податкової заборгованості в розмірі 259 276,84 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача та заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що сума грошового зобов»язання Відповідача в розмірі 259 276,84 грн є податковим боргом в розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а тому, відповідно, підлягає стягненню з рахунків платника податків.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач перебуває на обліку у Позивача як платник податків і зборів.
Податковим органом проводилася документальна позапланова виїзна перевірка з дотримання Відповідачем податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Танкор», ТОВ «Каліопс», ТОВ «Максан», ТОВ «Волкан Трейд», ТОВ «Легас-2009» та ТОВ «Промторг 98» за період з 01.09.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 02.09.2013 року №900/26-56-22-03-09/35364571.
07.10.2013 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003442203, яким Відповідачу визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 259 131,00 грн, в тому числі за основним платежем - 225 337,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33 794,00 грн.
Згідно ст.203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Протягом 2014 року Відповідачем подавалася контролюючому органу податкова звітність, а саме:
- декларація №9087880600 від 17.01.2014 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання на суму 3 234,00 грн за грудень 2013 року;
- декларація №9013553475 від 17.03.2014 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання на загальну суму 707,00 грн, за лютий 2014 року;
- декларація №9021971575 від 18.04.2014 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання на загальну суму 707,00 грн, за березень 2014 року;
- декларація № 9027828695 від 16.05.2014 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання на загальну суму 115,00 грн, за квітень 2014 року;
- декларація №9035256205 від № 19.06.2014 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання на загальну суму 133,00 грн, за травень 2014 року;
- декларація № 9040660165 від 16.07.2014 року з податку на додану вартість, в якій постійно визначено грошове зобов'язання на загальну суму 234,00 грн, за червень 2014 року.
Крім того, податковим органом нараховано пеню в розмірі 145,84 грн.
Згідно розрахунку сум податкового боргу станом на 11.09.2014 року за Відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 259 276,84 грн (а.с.6).
Відповідно визначення пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу
Отже, податкова вимога направляється платнику податків у разі, якщо ним не сплачена узгоджена сума податкового боргу.
08.07.2014 року податковим органом складено податкову вимогу №2239-25 на суму 259131,00 грн та направлено її за юридичною адресою Відповідача.
Вказану податкову вимогу адресатом отримано 18.07.2014 року.
За правилами ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Кодексу контролюючі органи мають права звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Під час апеляційного розгляду Відповідачем надано копію поданої ним первинної скарги на податкову вимогу від 08.07.2014 року №2239-25, направлену до Головного Управління Міндоходів у м.Києві 24.07.2014 року.
04.08.2014 року Головним Управлінням Міндоходів у м.Києві прийнято рішення №7055/10/26-15-10-07-15 про продовження строку розгляду первинної скарги по 25.09.2014 року включно.
02.10.2014 року Відповідачем до Державної фіскальної служби України направлено повторну скаргу на податкову вимогу №2239-25 від 08.07.2014 року.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 13.10.2014 року №4928/6/99-99-25-05-15 продовжено строк розгляду повторної скарги Відповідача по 11.11.2014 року включно.
З повідомлення Державної фіскальної служби України від 11.11.2014 року №6584/6/99-99-25-05-15 «Про розгляд скарги» вбачається, що листом ДПІ у Подільському районі м.Києва від 28.10.2014 року №11123/10/26-56-22-03-05 платника поінформовано про анулювання податкової вимоги від 08.07.2014 року №2239-25 на загальну суму 259 131,00 грн , у зв»язку з чим відсутній предмет оскарження.
Судом апеляційної інстанції представнику Позивача було роз»яснено положення ст.203 КАС України згідно яких постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
В ході апеляційного розгляду представник Позивача вказувала на те, що анулювання зазначеної податкової вимоги не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а є підставою для його перегляду за нововиявленою обставиною.
Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили , може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами згідно ст.245 КАС України.
Станом на момент розгляду адміністративної справи судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення не набрало законної сили, а тому вищевказане твердження представника Позивача щодо нововиявленої обставини є хибним.
Крім того, апелянтом до апеляційної скарги додано копію постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 липня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, про відмову в задоволенні подання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» про зупинення видаткових операцій.
Судом першої інстанції в ході судового розгляду вказаної адміністративної справи встановлено, що податкове повідомлення повідомлення-рішення від 07.10.2013 року №0003442203 платнику податків (Відповідачу) не вручалося через допущену контролюючим органом помилку, оскільки було направлено за неналежною адресою.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що сума грошового зобов»язання Відповідача в розмірі 259 276,84 грн не є податковим боргом в розумінні пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу, оскільки податкова вимога оскаржувалася Відповідачем в адміністративному порядку та процедура адміністративного оскарження не закінчена, а в подальшому податкова вимога анульована Позивачем то, відповідно, таке зобов»язання не підлягає стягненню з Відповідача в порядку, передбаченому ст.ст.20, 95 Кодексу, оскільки є неузгодженим.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві в задоволенні адміністративного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд-Пєллєт» про стягнення податкової заборгованості відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Постанова складена в повному обсязі 26 грудня 2014 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2014 |
Оприлюднено | 26.12.2014 |
Номер документу | 42006976 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Твердохліб В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні