Рішення

від 04.12.2014 по справі 5002-12/5489-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа № 5002-12/5489-2011

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Антонової В.М., судді - Горбасенка П.В., Яреми В.А. розглянувши справу

За позовомПрокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до треті особи: 1.Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим; 2. Дочірнього підприємства «Підприємство «Євпаторіяремкурортбуд» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Крим»; 4.Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 1. Державне агентство земельних ресурсів України; 2. Федерація незалежних профспілок України; 3. Фонд соціального страхування України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним, визнання права власності, зобов'язання повернути майно За участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №5002-12/5489-2011 за позовом Прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим; Дочірнього підприємства «Підприємство «Євпаторіяремкурортбуд» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Крим»; Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4 Державного агентства земельних ресурсів України, Федерації незалежних профспілок України, Фонду соціального страхування України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним, визнання права власності, зобов'язання повернути майно.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.10.2012 (суддя Іллічов М. М.) у справі № 5002-12/5489-2011 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.04.2004 № 208/2 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Євпаторіяремкурортбуд» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м. Євпаторія, вул. Будівельників, 6. Визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - нежитлові приміщення головного корпусу літ «А», яке розміщено на території ДП «Євпаторіяремкурортбуд» за адресою: м. Євпаторія, вул. Будівельників 6, а саме: приміщення літ. А-А-2 площею 15,2 кв.м., площею 150,5 кв.м., навісу для зварників літ «Г» площею 61,25 кв.м., приміщення розчинно - бетонного вузлу (РБВ) площею 14,8 кв.м. балансовою вартістю 40300 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 (у складі головуючого Котлярової О.Л., суддів Воронцової Н.В., Антонової І.В.) зазначене рішення суду скасовано частково: визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 4/11-2010 від 1 листопада 2010 року; зобов'язано Приватне акціонерне товариство оздоровчих закладів профспілок Укрпрофоздоровниця повернути у власність держави в особі Фонду державного майна України нежитлові приміщення головного корпусу літ. «А», приміщення літ. АА-2 площею 15,2 кв.м. та площею площею 150,5 кв.м., навісу для зварщиків літ. Г площею 61,25 кв.м., приміщення розчинно-бетонного візлу (РБВ) площею 14,2 кв.м. розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Будівельників, 6. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін. Стягнути з приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судовий збір у розмірі 1147 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012 у справі № 5002-12/5489-2011 скасовано та справу № 5002-12/5489-2011 направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

12.06.2014 матеріали справи №5002-12/5489-2011 супровідним листом від 04.06.2014 №03-22/186 передані до господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Згідно автоматизованої системи розподілу справ між суддями справу №5002-12/5489-2011 передано на новий розгляд судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2014 справу №5002-12/5489-2011 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М. та призначено її до розгляду на 07.08.2014.

28.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача по справі надійшли пояснення №10-25-9779 від 25.07.2014 (вх. №15019/14) на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2014.

07.08.2014 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від прокуратури надійшли пояснення №1051 від 07.08.2014 (вх. №15938/14).

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2014 було відкладено розгляд справи на 04.09.2014.

28.07.2014 надійшло від позивача пояснення №10-25-9779 від 25.07.2014 (вх. 15019/14).

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2014 було продовжено строк вирішення спору у справи №5002-12/5489-2011 на п'ятнадцать днів та відкладено розгляд справи на 17.09.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2014 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 4 - Державне агентство земельних ресурсів України (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, Федерацію незалежних профспілок України (01601, м. Київ-19, вул. Ш. Руставелі, 39/41), Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28), призначив колегіальний розгляд справи № 5002-12/5489-2011 та передав справу до відділу інформаційно-статистичного забезпечення та кодифікації законодавства апарату суду для визначення складу колегії суддів.

Розпорядженням голови господарського суду Київської області № 197-АР від 18.09.2014 «Про призначення складу колегії суддів з розгляду справи № 5002-12/5489-2011» призначено колегію з розгляду справи № 5002-12/5489-2011 у складі трьох суддів: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Горбасенко П.В., Ярема В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2014 справу № 5002-12/5489-2011 прийнято до розгдяду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Горбасенко П.В., Ярема В.А. та призначено розгляд справи на 13.11.2014.

12.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшов відзив на позовну заяву б/н (вх. №25180/14) на виконання вимог ухвали суду від 17.09.2014.

У судовому засідання 13.11.2014 представник прокуратури Київської області подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014 продовжено строк вирішення спору у справі № 5002-12/5489-2011 на п'ятнадцять днів з 20.11.2014 по 04.12.2014 та відкладено розгляд справи на 04.12.2014.

У судовому засіданні 04.12.2014 господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

23.04.1999 Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення № 171 «Про порядок оформлення правової реєстрації на об'єкти нерухомого майна ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

30.04.2004 Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення № 208/2 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна ДП «Євпаторіяремкурортбуд» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: вул. Будівельників, 6 м. Євпаторії» відповідно до п.1, 2 Євпаторійському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації доручено оформити право власності на об'єкт нерухомості, що знаходиться в оперативному управлінні ДП «Євпаторіякурортбуд», за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: вул. Будівельників, 6 м. Євпаторія в цілому та видати свідоцтво про право власності на об'єкт.

На підставі рішення Євпаторійського виконкому №208/2 від 30.04.2004, Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 07.07.2004, а саме нежилі приміщення за адресою: Автономна республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Будівельників, 6, опис об'єкта: головний корпус літ. «А» - загальна площа 1567,9 кв. м., матеріальний склад літ. «Б» - загальна площа 398,9 кв. м., склад - гаражі та підсобні приміщення літ. «В-В1» - загальна площа 254,0 кв. м., навіс літ. «Г» - загальна площа 94,2 кв. м., прохідна літ. «Д» - загальна площа 18,1 кв. м., навіс літ. «Е» - загальна площа 217,7 кв. м., гаражі літ. «Ж» - загальна площа 159,4 кв. м., гараж літ. «З» - загальна площа 67,3 кв. м., растворний вузол літ. «И» - загальна площа 34,0 кв. м., сушилка літ. «К» - загальна площа 68,9 кв. м.

01.11.2010 між ДП «Євпаторіяремкурортбуд» ЗАТ «Укрпрофздоровниця» та ТОВ «Гермес-Крим» було укладено договір оренди №4/11-2010 (далі-договір оренди), відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування відокремлені приміщення головного корпусу літ. «А»: літ. А-А-2 площею 15,2 кв. м., площею 150,5 кв. м., навіс літ. «Г» площею 61,25 кв. м., приміщення РБВ площею 14,8 кв. м., яки розміщені на території ДП «Євпаторіяремкурортбуд» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м. Євпаторія, вул. Будівельників, 6.

Актом прийому-передачі від 01.11.2010 вищезазначене майно було передано в оренду ТОВ «Гермес-Крим».

В своєму позові прокурор послається на те, що передане в оренду нерухоме майно є державною власністю і вибуло з володіння держави поза її волею. На думку прокурора, оформлення права власності на майно за Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та укладення договору оренди відбулось без достатніх правових підстав. Матеріально-правовою підставою позову прокурор визначив статті 21, 203, 207, 215, 216 Цивільного кодексу України.

На виконання постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР від 23 квітня 1960 року № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» (далі - постанова № 606) усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок.

Згідно з пунктом 2 Постанови Ради Міністрів УРСР «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» від 23 квітня 1960 року №606 визначено, що передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-XII «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» та Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що передача майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва від 23 грудня 1991 року № 9971 зареєстровано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого у статутний фонд ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», становить 92,92 % розміру статутного фонду.

У той же час профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Отже, спірний об'єкт був майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України.

За таких обставин на момент створення ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згоди власника.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.1991 встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Також, відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 визначено, що з моменту проголошення незалежності чинним на території України є тільки Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.

Крім цього, згідно з постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України», майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, передані тимчасово Фонду державного майна.

Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, передані тимчасово Фонду державного майна України.

За змістом постанови Верховної Ради України від 4 лютого

1994 року «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.09.2014.

Частиною 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємство «Євпаторіяремкурортбуд» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України - закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок.

Підприємство є правонаступником Госпрозрахункової ремонтно-будівельної дільниці Євпаторійського об'єднання санаторно-курортних закладів профспілок.

Спірним рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №208/2 від 30.04.2004 Євпаторійському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації доручено оформити право власності на об'єкт нерухомості, що знаходиться в оперативному управлінні ДП «Євпаторіякурортбуд», за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Вказане рішення ухвалено на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №171 від 23.09.1999 «Про порядок оформлення правової реєстрації на об'єкти нерухомого майна ЗАТ «Укрпрофздоровниця».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2011 у справі №2а-14494/10/0170/7 за позовом прокурора м. Євпаторія в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №171 від 23.09.1999.

У постанові Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2011 у справі №2а-14494/10/0170/7 зазначено, що з 1992 повноваження щодо розпорядження спірними об'єктами санаторно-курортних закладів державою делеговані тільки Фонду державного майна України.

Постановою Верховної ради України №3943-XII від 04.02.1994 зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

Статтею 1 Тимчасового положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної ради України від 07.07.1992 Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Тому, саме Фонд державного майна України уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України.

Належність професійних спілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх статутом.

Статутом професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987 яким зазначено, що професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію. Цілями діяльності якої у тому числі управління соціальним страхуванням трудящих, а також управління укпрофздоровницями, які перебували у їх віданні.

Розділами другим, третім, сьомим статуту професійних спілок СРСР визначено, що організаційна структура профспілок будувалася за територіальним та галузевим принципом. У республіках діяли республіканські, краєві, обласні ради. Вищим органом професійних спілок був з'їзд, а також Всесоюзна центральна рада професійних союзів, яка діяла у період між з'їздами. Майно профспілок, яке необхідне їм для здійснення статутних задач, є соціалістичною власністю.

Згідно Декларації про заснування Федерації професійних спілок України, правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради міста Києва №1971 від 23 грудня 1991 року зареєстровано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234 350 грн., що становить 92,92 % розміру статутного фонду.

Суд приходить до висновку, що спірний об'єкт був майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України.

Таким чином, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, тому ЗАТ «Укрпрофздоровниця» не могло набути право власності на спірне майно.

Виходячи з вище зазначено, господарський суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання права власності за державною в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - нежитлові приміщення, яке розміщено на території ДП «Євпаторіяремкурортбуд» підлягає задоволенню.

В обґрунтування позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №208/2 від 30.04.2004 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого мана ДП «Євпаторіяремкурортбуд» за ЗАТ «Укрпрофздорниця» за адресою вул. Будівельників 6, м. Євпаторія» прокурор посилався на невідповідність актів, вимогам закону, а також, порушення цими актами права державної власності, у зв'язку з тим, що спірне майно перебувало у державній власності, а відтак, повноваження щодо його розпорядження належить його власнику - Фонду державного майна України, а не органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Стаття 393 Цивільного Кодексу України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» № 2-5/35 від 26.01.2000 р., підставами визнання актів недійсним є невідповідальність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акту недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

Отже, враховуючи, що передане до статутного фонду акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно є державною власністю, є підстави вважати, що таке майно мало передаватись за згодою Фонду державного майна України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про власність" (чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення), якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

Згідно ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Приписами ч. 2 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Тому вимога про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №208/2 від 30.04.2004 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого мана ДП «Євпаторіяремкурортбуд» за ЗАТ «Укрпрофздорниця» за адресою вул. Будівельників 6, м. Євпаторія» підлягає задоволенню.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди №4/11-2010 від 01.11.2010.

З матеріалів справи вбачається, що за договором оренди №4/11-2010 від 01.11.2010 ЗАТ «Укрпрофздоровниця» передало, а ТОВ «Гермес-Керч» прийняв строкове платне користування відокремлені приміщення.

Пунтком 2.5.1. постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11 (далі-постанова) зазначено, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону (див., зокрема, абзац шостий підпункту 3.3, підпункт 3.6 і підпункт 3.7 пункту 3 цієї постанови).

На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

На момент створення ЗАТ «Укрпрофздоровниця» спірне майно перебувало у державній власності, а тому розпорядження ним могло відбуватися виключно за згоди власника.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що договір оренди №4/11-2010 від 01.11.2010 укладено з порушенням чинного законодавства.

Тому позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди №4/11-2010 від 01.11.2010 підлягає задоволенню.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про повернення майна у власність держави в особі Фонду державного майна України нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Євпаторія, вул. Будівельників, 6.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що власником спірного майна є держава в особі Фонду державного майна України і право власності держави підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку.

Згідно ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках

Судом встановлено, що спірне майно вибуло з державної власності всупереч вимогам законодавства України та волі держави в особі Фонду державного майна України.

Тому, вимога прокурора, заявлені в інтересах позивача, про повернення майна у власність держави в особі Фонду державного майна України нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Євпаторія, вул. Будівельників, 6, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується поданого Федерацією професійних спілок України відзиву б/н, б/д (вх. №25180/14 від 12.11.2014), в якому було заявлено про пропуск прокурором строку позовної давності та про застосування позовної давності у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4 ст. 268 Цивільного кодексу України в редакції від 05.07.2011 року, чинній на момент звернення Прокурора з позовною заявою до господарського суду Автономної Республіки Крим, позовна давність не поширюється: на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись, законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з підстав зазначених вище.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 у випадку скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міськради №208/2 від 30.04.2004 «Про оформлення права власності на об'єкті нерухомого майна Дочірнього підприємства «Євпаторіяремкурортбуд» за Закритим акціонерним товариством «Укрпрофздоровниця» за адресою вулиця Будівельників, 6 м. Євпаторія.

3. Визнати договір оренди №4/11-2010 окремого індивідуально визначеного нерухомого майна Дочірнього підприємства «Євпаторіяремкурортбуд», яке є власністю Закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця», укладений від 01.11.2010 між Дочірнім підприємством «Євпаторіяремкурортбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Крим» недійсним.

4. Визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - нежитлові приміщення головного корпусу літ. «А», яке розташовано на території Дочірнього підприємства «Євпаторіяремкурортбуд» за адресою м. Євпаторія, вулиця Будівельників, 6, передані за договором оренди №4/11-2010 від 01.11.2010, а саме приміщення літ. А-А-2 площею 15,2 кв.м., площею 150, 5 кв.м., навісу для зварників літ. «Г» площею 61,25 кв.м., приміщення розчинно-бетонного вузлу (РБВ) площею 14,8 кв.м. балансовою вартістю 40 300,00 грн.

5. Зобов'язати Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофздоровниця», м. Київ, вул. Шота Руставелі, б. 39/41, повернути у власність держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, нерухоме майно - нежитлові приміщення головного корпусу літ «А», яке розміщено на території Дочірнього підприємства «Євпаторіяремкурортбуд» за адресою м. Євпаторія, вул.. Будівельників, 6, передані за договором оренди №4/11-2010 від 01.11.2010, а саме приміщення літ. А-А.-2 площею 15,2 кв.м., площею 150,5 кв.м., навісу для зварників літ «Г» площею 61,25 кв.м., приміщення розчинно-бетонного вузлу (РБВ) площею 14,8 кв.м. балансовою вартістю 40 300,00 грн.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим (97416, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, проспект Леніна, будинок 2, ідентифікаційний код: 04055742) в доход Державного бюджету 1004 (одну тисячу чотири) грн. 00 коп. судового збору.

7. Стягнути з Дочірнього підприємства «Підприємство «Євпаторіяремкурортбуд» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (97420, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Будівельників, будинок 6, ідентифікаційний код: 13786723) в доход Державного бюджету 1004 (одну тисячу чотири) грн. 00 коп. судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Крим» (97420, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Будівельників, будинок 6, ідентифікаційний код: 31010506) в доход Державного бюджету 1004 (одну тисячу чотири) грн. 00 коп. судового збору.

9. Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 39/41, ідентифікаційний код: 02583780) в доход Державного бюджету 1004 (одну тисячу чотири) грн. 00 коп. судового збору.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуючий суддя В.М. Антонова

Суддя П.В. Горбасенко

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 19.12.2014 року.