Постанова

від 08.12.2014 по справі 2а-1330/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року Справа № 51612/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Онишкевича Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд» звернулося в суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що всупереч нормам законодавства України, акт камеральної перевірки відповідача ґрунтується на ряді документів, які не відповідають податковим деклараціям з ПДВ за грудень 2008 року та без виявлення жодних арифметичних або методологічних помилок. Крім того зазначає, що позивач як юридична особа може нести будь-яку відповідальність лише у разі самостійного порушення норм законодавства України, та не може нести відповідальність за діяння інших осіб.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року відмовлено в задоволені позовних вимог, оскільки господарські операції між позивачем та контрагентами є фіктивні, відтак позивачем сформовано податковий кредит по ТОВ «НВЦ «Євростандарт», який не підтверджено документально. Не надано доказів реальності здійснення операції з ТОВ «НВЦ «Євростандарт» та не спростовано висновків податкового органу. Крім того, актами перевірки та дослідження по ланцюгу придбання з'ясовано відсутність первинних документів, не підтвердженні задекларовані обсяги операцій.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Покликання маються на те, що у матеріалах справи є видаткова накладна відповідно до якої ТОВ «НВЦ «Євростандарт» відвантажило, а позивачем одержано товар дизельне паливо. В подальшому ТОВ «НВЦ «Євростандарт» виписало податкову накладну. Позивач вказане дизельне паливо відвантажило ТзОВ «АПП Львівське» за видатковою накладною. Відтак доведено реальність господарської операції. Таким чином надання податковому органу належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки і збори, з метою одержання прибутку. Податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні та недостовірні та (або) суперечливі, або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких встановлено судом, однак подібного не встановлено. Щодо претензій до ТОВ «НВЦ «Євростандарт» то ДПІ лише взяла інформацію з акту МДПІ у Ленінському районі м. Луганську, проте жодним чином її непревірено.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в Пустомитівському районі Львівської області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість поданої за грудень 2008 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2010 року № 762/152/32201014 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002701552/0, за яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 69189, 00 грн., в тому числі: за основним платежем 65894 грн. та штрафні санкції 3295 грн.

Покликання маються на порушення позивачем: п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року № 996 ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями) п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3, п.п. 4.1., ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем завищено податковий кредит по взаєморозрахунках з ТОВ «НВЦ «Євростандарт» на загальну суму ПДВ 65893, 62 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього вказаного Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2008 року ТОВ «НВЦ «Євростандарт» виписано податкову накладну № 12121 на суму 395 361,72 грн., в тому числі ПДВ 65 893,62 грн. Крім того, надано документи, які підтверджують подальшу продажу товару іншому підприємству.

Звертаючи увагу на справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів приходить до висновкуе, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначені висновки свідчать про правильне застосування норм матеріального права і узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Крім того, позиція податкового органу не є аргументовано доведеною, позаяк спростовується матеріалами справи, а саме встановлено факт реалізації позивачем придбаної продукції (товару) в контрагента, що суперечить ч.2 ст. 71 КАС України, відтак аргументи апелянта з приводу доводів відповідача які ґрунтуються на припущеннях, відповідають матеріалам справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд» задоволити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі № 2а-1330/11/1370 та прийняти нову постанову, якою задоволити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання рішення недійсним.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 02.08.2010 року № 0002701552/0, від 10.09.2010 року № 000270152/1, від 25.11.2010 року № 0002701552/2, від 31.01.2011 року № 0002701552/3.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

Т.В. Онишкевич