Рішення

від 23.12.2014 по справі 906/1395/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" грудня 2014 р. Справа № 906/1395/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

прокурор: Муляренко Т. О. - посв.№025924 від 29.04.2014р.;

від позивача: Содель В. Ф. - дов. б/н від 06.11.2014 р.;

від відповідача: Ковальчук О. А. - дов.№95 від 05.02.2014 р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Топорищенської сільської ради (с. Топорище, Володарсько-Волинський район)

до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (м. Житомир)

про стягнення 97406,65 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 25.11.14р. до 27.11.14р., 11.12.2014 р. до 16.12.2014р., 16.12.2014р. до 23.12.14 р. оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Прокурор Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Топорищенської сільської ради звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості із орендної плати за землю.

22.12.2014 р. до суду від прокурора Володарсько-Волинського району надійшла заява про зменшення позовних вимог Вх.№02-44/1258/14, в якій просить стягнути з відповідача на користь Топорищенської сільської ради заборгованість з орендної плати в сумі 94792,46 грн.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 94792,46 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що основою заяви прокурора про зменшення позовних вимог є розрахунок Топорищенської сільської ради орендної плати згідно з нової грошової оцінки, в який враховано заборгованість відповідача з орендної плати за 2014 р., що виходить за межі позовних вимог, оскільки в позовній заяві вказано період заборгованості за 2009-2013 рр.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі. Просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд досліджує докази, наявні в матеріалах справи: договір про оренду землі від 15.06.2005р., рішення Топорищенської сільської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сіл Топорищенської сільської ради" від 23.12.2008 р. та "Про встановлення орендної плати за землю та внесення змін у договори про оренди землі" від 20.01.2009р., розрахунок орендної плати та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005р. між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с.6), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) надав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва автозаправної станції, яка знаходиться в межах села Комарівка Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (п.1 договору).

Згідно з п. 2 даного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2099 га, в тому числі сіножать 0,2099 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 42783 грн. (п. 5 договору).

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 15 років.

Відповідно до п. 9 зазначеного договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 42783,0 грн. ( 42783,0 х 0,10 = 4278,30 - Чотири тисячі двісті сімдесят вісім гривень 30 копійок) з розрахунку на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься у такі строки - помісячно.

Пунктом 13 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що 23.12.2008 р. рішенням Топорищенською сільською радою було затверджено нову нормативно грошову оцінку земель населених пунктів сільської ради, а згодом прийнято рішення від 20.01.2009р. "Про встановлення орендної плати за землю та внесення змін у договори про оренди землі". На підставі даних рішень Топорищенська сільська рада зверталася з листами до відповідача з пропозицією внести зміни до договору про оренду землі від 15.06.2005 р. щодо розміру сплати орендної плати. Проте, дані листи залишені відповідачем без задоволення. У зв'язку з чим, до місцевого бюджету надходили кошти за оренду землі, в яких не враховано зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як визначено п. 36 договору про оренду землі від 15.06.2005 р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву (а.с. 42-45) та додаткових письмових запереченнях (а.с. 78-81) вказує, що листи Топорищенської сільської ради на адресу підприємства не надходили щодо укладання додаткової угоди до договору в частині зміни орендної плати. А рішення сільської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сіл Топорищенської сільської ради" від 23.12.2008 р. має ознаки регуляторного акта, а тому потребує офіційного оприлюднення в друкованих засобах інформації. В результаті чого дане рішення не доведено до відома населення, а тому є нечинним. Крім того, у підприємства не має заборгованості з орендної плати, що підтверджується довідкою Володарсько-Волинської ОДПІ про відсутність заборгованості станом на 01.11.2014 р. (а. с.50).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Рішенням Топорищенської сільської ради 20 сесії 5 скликання "Про встановлення орендної плати за землю та внесення змін у договори про оренди землі" від 20.01.2009р. (а.с. 68) у зв'язку з введенням в дію з 01.01.2009 р. нових розмірів плати за землю для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до рішення Топорищенської сільської ради 19 сесії 5 скликання "Про затвердження документації з нормативної грошової оцінки земель сіл Топорищенської сільської ради" від 23.12.2008 р. (а.с. 62) затверджено новий розмір нормативно грошової оцінки земель сіл сільської ради, зокрема, с. Комарівка. Так, для Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (договір оренди землі від 15.06.2005р., зареєстрований у Вол.-Волинському райвідділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 15.06.2006р. за №040520600001) було встановлено 2009 р. орендну плату за землю в розмірі - 6 (шість) відсотків від їх нормативних грошових оцінок земельних ділянок.

Однією з істотних умов договору оренди, відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі", є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 2, 3 ст.21 Закону України "Про оренду землі", розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як встановлено ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

Відповідно до п.34 ч. 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Згідно з ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому і визначаються розмір та умови внесення орендної плати.

Пунктом 13 договору сторони визначили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини позивача, що підтверджено документами; в інших випадках, визначених законом.

Як визначено ч.1 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції від 17.06.2004р.), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях всіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами, використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 1,5 Закону)

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч.5 ст.59 зазначеного Закону (станом на 18.09.2008 р.) рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Як визначено ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" ( в редакції від 17.06.2004 р.), технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом (ст.1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", органи місцевого самоврядування відносяться до регуляторних органів, які відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Рішення Топорищенської сільської ради 19 сесії 5 скликання "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сіл Топорищенської сільської ради" від 23.12.2008 р. має ознаки регуляторного акта та є рішення нормативно-правового характеру, оскільки підлягає неодноразовому застосуванню серед невизначеного кола осіб - суб'єктів земельних відносин щодо земельних ділянок, розташованих у в межах сіл Топорищенської сільської ради, та розповсюджуються на власників земельних ділянок, сторін договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності тощо. Відповідно, дане рішення підлягає офіційному оприлюдненню.

Рішення Топорищенської сільської ради 20 сесії 5 скликання "Про встановлення орендної плати за землю та внесення змін у договори про оренди землі" від 20.01.2009р. не має ознак регуляторного акта, оскільки підлягає застосуванню серед визначеного кола осіб, а тому офіційне оприлюднення не вимагається. Про зазначене рішення відповідач - Підприємство з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" - повідомлений листом виконавчого комітету (а.с 63-64).

Як встановлено судом, рішення Топорищенської сільської ради 19 сесії 5 скликання "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сіл Топорищенської сільської ради" від 23.12.2008 р. не було офіційно оприлюднено в друкованих засобах масової інформації, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка редакції районної газети "Прапор" (а.с.75) та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні та в письмових поясненнях (а.с. 82).

Таким чином, позивачем не доведено належним чином факту офіційного оприлюднення у встановлені законодавством строки та порядку рішення сільської ради від 23.12.2008 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової прийняття рішення Топорищенської сільської ради.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", а саме п. 7 зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 57 Конституції є нечинними, а отже, не можуть застосовуватись ті закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, які не доведені до відома населення у встановленому законом порядку. Це означає, що судове рішення не може ґрунтуватись на неоприлюднених нормативно-правових актах такого змісту.

При цьому, враховуючи приписи ч.5 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і встановлені судом обставини щодо недотримання встановленого законом порядку офіційного оприлюднення рішення Топорищенської сільської ради від 23.12.2008р. в суду відсутні підстави вважати дане рішення таким, що набрало чинності.

За таких обставин, законних підстав для прийняття Топорищенською сільською радою рішення від 20.01.2009р. щодо встановлення орендної плати за землю та внесення змін в договори оренди, в тому числі до Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол", на час прийняття даного рішення, не існувало.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Прокурор та представник позивача не довели факту опублікування у встановлені законодавством строки та порядку рішення Топорищенської сільської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової прийняття рішення Топорищенської сільської ради" від 23.12.2008р., а отже, не підтвердили факту набрання чинності даного рішення, тим самим не довели наявності законних підстав для затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на позивача - Топорищенську сільську раду.

Постановою Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у п.4.6 визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду. щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Топорищенської сільської ради (12134, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Топорище, вул. Леніна, 86-А, код ЄДРПОУ 04347574)

- в доход Державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916) - 1895,84 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.12.14

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу;

сторонам - на вимогу