Рішення

від 09.12.2014 по справі 908/3958/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/126/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2014 Справа № 908/3958/14

За позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 206)

до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-Б)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька гімназія «Контакт» (м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 78-А)

про визнання права власності

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Скуріхін О.В. - представник за довіреністю № 01/02-17/02733 від 15.09.14.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Рішення прийнято 09.12.14. після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні перерви з 04.12.14. по 09.12.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 09.10.14. звернулась Запорізька міська рада з позовною заявою до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради про визнання за Запорізькою міською радою права комунальної власності на будівлі по вул. Патріотичній, 78-а в м. Запоріжжя (дитячий комбінат з господарськими побудовами та спорудами), а саме: дитячий комбінат літ. А-2; склад літ. Б-1; літній душ літ. В-1; літній душ літ. Д-1; туалет літ. Г; павільйони: літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. И; літ. К; літ. Л, літ. М, літ. Н, літ., літ. П, літ. Р; паркан № 1; замощення № 2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з втратою правовстановлюючого документу на майно, Запорізька міська рада не має можливості скористатись власним правом та зареєструвати за собою право власності на це майно.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.14. порушено провадження у справі № 908/3958/14, справі присвоєно номер провадження 19/126/14, судове засідання призначено на 18.11.14. о 10-30.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 18.11.14. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради визнає позовні вимоги Запорізької міської ради у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.14. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи № 908/3958/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізьку гімназію «Контакт», в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України направлено на адресу Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Запорізькій області запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/3958/14 відкладено на 04.12.14. о 11-20.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.12.14. оголошено перерву до 09.12.14. о 12-20, про що сторони повідомлені під розписку.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 09.12.14. від Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача та задоволення позову Запорізької міської ради в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Запорізької міської ради задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 09.12.14. не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3958/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Запорізька міська рада є власником приміщення дитячого закладу № 218 по вул. Патріотичній. 78-а, однак, не мас можливості скористатися власним правом та зареєструвати за собою право власності на нього, в зв'язку з втратою правовстановлюючого документу на нерухомість.

З матеріалів справи вбачається, що в 1992 р. фірма «Днепр» передала дитячий заклад № 218 по вул. Патріотичній, 78а на баланс Орджонікідзевського районного відділу освіти, що підтверджується наказом № 91 від 01.06.92. Запорізької фірми побутових послуг «Днепр» та розпорядженням № 465р від 15.04.92. виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про передачу дитячого дошкільного підприємства № 218 з балансу фірми «Дніпр» на баланс Орджонікідзевського районного відділу народної освіти.

На даний час балансоутримувачем будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 78-а є Департамент освіти і науки, молоді та спорту (правонаступник Орджонікідзевського районного відділу народної освіти). В будівлі розташовано дошкільний заклад і початкова школа Запорізької гімназії «Контакт».

Позивач вказує на те, що на підставі Договору купівлі-продажу від 07.10.91. фірма «Днепр» передала Малому підприємству «Наталі» будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 78-а, але рішенням арбітражного суду Запорізької області від 03.02.92. Договір купівлі-продажу між фірмою «Днепр» і Малим підприємством «Наталі» було визнано недійсним. Комплекс будівель дошкільного закладу був переданий Орджонікідзевському районному відділу освіти. Наказом Запорізького міського відділу народної освіти № 126 від 21.05.92. «Про прийняття на баланс Орджонікідзевського районного дошкільного закладу № 218» було наказано до 26.05.92. прийняти на баланс Орджонікідзевського районного дошкільного закладу № 218.

Наказом Орджонікідзевського районного відділу народної освіти № 46 від 25.05.92. «Про приймання з балансу Орджонікідзевського районного дошкільного закладу № 218» наказано приймання дошкільного закладу закінчити до 01.06.92.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент освіти і науки, молоді та спорту звертався до Господарського суду Запорізької області з заявою про надання копії рішення арбітражного суду Запорізької області від 03.02.92., але листом № 09-13-01/1399 від 28.09.11. Господарського суду Запорізької області було відмовлено в її задоволенні, оскільки строк зберігання даної справи сплинув.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів «Про пере порядкування школи-комплексу «Контакт» № 204/1 від 23.05.96. вирішено перевести школу-комплекс «Контакт» в складі дошкільного закладу № 218 з підпорядкування Орджонікідзевського районного відділу освіти у підпорядкування Управління народної освіти Запорізького міськвиконкому та передати останньому на баланс.

Позивач посилається на те, що не може зареєструвати за собою право власності на будівлю дошкільною закладу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 78-а через відсутність втраченого судового рішення.

Як вбачається з листа Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 15798 від 17.10.11., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, право власності на будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 78-а (дитячий комбінат із господарськими побудовами та спорудами) зареєстроване за Малим підприємством «Наталі» на підставі Договору купівлі-продажу від 07.10.91. Рішення Арбітражного суду Запорізької області від 03.02.92. про визнання угоди між Малим підприємством «Наталі» і Запорізькою фірмою побутових послуг «Дніпро» в матеріалах інвентаризаційної справи відсутнє.

Позивач посилається на те, що Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у вказаному вище листі зазначило, що без рішення Арбітражного суду Запорізької області від 03.02.92., як правовстановлюючого документу, неможливо здійснити реєстрацію права власності за позивачем та скасувати за ліквідованою юридичною особою - Малим підприємством «Наталі» реєстрацію права власності на спірний об'єкт.

Позивач зазначає, що Мале підприємство «Наталі» було ліквідоване, реєстрацію права власності на спірну будівлю добровільно підприємством знято не було.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 78-а за Запорізькою міською радою на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України має бути визнано право власності на спірне нерухоме майно.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1. ст. 316 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 329 Цивільного кодексу України зазначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Слід зазначити, що необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених ним правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Відповідно до приписів п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 вбачається, що факт володіння майном на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на це майно, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа майно належало йому на праві власності.

Обов'язок доведення покладається законом на позивача.

Суд зазначає, що Запорізькою міською радою не доведено суду, що Запорізька міська рада є власником спірного майна та не подано належних доказів стосовно того, що позивачем втрачено документ, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду з відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази набуття Запорізькою міською радою права комунальної власності на будівлі по вул. Патріотичній, 78-а в м. Запоріжжя (дитячий комбінат з господарськими побудовами та спорудами), а саме: дитячий комбінат літ. А-2; склад літ. Б-1; літній душ літ. В-1; літній душ літ. Д-1; туалет літ. Г; павільйони: літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. И; літ. К; літ. Л, літ. М, літ. Н, літ. , літ. П, літ. Р; паркан № 1; замощення № 2, оскільки позивачем належними засобами доказування не доведено суду, що з боку Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради порушено права та охороню вальні законом інтереси Запорізької міської ради.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що правові підстави для визнання права власності на це майно на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України відсутні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Запорізької міської ради відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.14.

Суддя І.В. Давиденко