Рішення

від 22.12.2014 по справі 920/1700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2014 Справа № 920/1700/14

за позовом: кооперативного підприємства "Універмаг", м. Охтирка, Сумська область,

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка, Сумська область,

про стягнення 3 260 грн. 25 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивачів - не з'явилися;

Від відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

У судовому засіданні 17.11.2014року судом оголошено перерву до 01.12.2014року.

У судовому засіданні 01.12.2014року судом оголошено перерву до 16.12.2014року.

У судовому засіданні 16.12.2014року судом оголошено перерву до 22.12.2014року.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 3380 грн. 86 коп., в тому числі 770 грн. 22 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 113 від 18.03.2006року, 81 грн. 22 коп. пені відповідно до п. 69 договору, 2529 грн. 42 коп. неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

06.11.2014року позивач подав заяву № 262 від 06.11.2014р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 3 260 грн. 25 коп., в тому числі 770 грн. 22 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 113 від 18.03.2006року, 2490 грн. 03 коп. неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає відповідну заяву до розгляду.

14.11.2014 року відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 14648), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що неустойка відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення орендованого приміщення не може бути застосована до відповідача, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутня вина та умисел.

Відповідач подав клопотання б/н від 17.11.2014р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність до стягнення неустойки.

18.12.2014року відповідач подав клопотання б/н від 18.12.2014р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

22.12.2014року відповідач подав клопотання б/н від 22.12.2014р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

18.03.2006 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення № 113 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв за плату на певний строк торгівельну площу в приміщенні магазину "Універмаг", що розташований на АДРЕСА_1 на першому поверсі площею 11,05 кв.м., згідно затвердженого плану розподілу торговельних площ між співзасновниками КП "Універмаг" відповідно до відсоткового відношення внеску співзасновника КП "Універмаг" у статутний капітал підприємства, розмір якого визначений у Статуті.

Факт передачі в оренду приміщення підтверджується відповідним актом передачі-прийому орендованого нежитлового приміщення, що є додатком № 1 до договору.

Термін дії договору - з 18 березня 2006р. по 18 березня 2016 р. включно (п. 31 договору).

Відповідно до п. 12 договору (в редакції додатку до договору оренди від 01.06.2007 р.), орендна плата з 01.06.2007року становить 29 грн. 60 коп. за 1 кв.м.

Згідно з п. п. 25, 26 договору, орендна плата здійснюється до 5 числа кожного місяця готівкою або безготівковим перерахуванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з червня 2013 року відповідач припинив сплату орендних платежів, продовжуючи користуватися об'єктом оренди, у зв'язку з чим у останнього за червень, липень, серпень 2013р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 770 грн. 22 коп.

Позивачем повідомлено відповідача (повідомлення № 237 від 08.08.2013 року) про відмову від договору оренди № 113 від 18.03.2006 року з вимогою про звільнення об'єкту оренди в триденний строк з дня одержання повідомлення у строк до 11.08.2013року.

Вказане повідомлення доведене до відома відповідача 09 серпня 2013 року шляхом прочитання вголос головою правління КП "Універмаг" Горішньою Л.М. в присутності чотирьох осіб (співзасновників КП "Універмаг") ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про що складено відповідний акт, в якому в тому числі зафіксовано, що в присутності членів комісії ОСОБА_1 вислухала повідомлення та отримала його разом із додатками, але від підпису про отримання повідомлення відмовилася.

Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору відповідно до частини другої цієї статті договір найму є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, в силу умов договору та вимог закону, договір оренди нежитлового приміщення № 113 від 18.03.2006 року є розірваним з 09.08.2013 року.

Згідно зі ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ст.795 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У провадженні господарського суду Сумської області перебувала справа № 920/2077/13 за позовом кооперативного підприємства "Універмаг" до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення (торгівельну площу) розміром 11,05 кв.м., яка знаходиться на першому поверсі будівлі магазину "Універмаг" за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало у користуванні ОСОБА_1 згідно договору оренди № 113 від 18.03.2006р. та повернути його Кооперативному підприємству "Універмаг" з дотриманням порядку, передбаченого умовами договору.

Судом при розгляді справі № 920/2077/13 встановлено, що 05.12.2013р. спірна торгівельна площа була звільнена ОСОБА_1, про що свідчить акт повернення орендованого об'єкта від 05.12.2013р. до договору № 113 від 18.03.2006 р., який голова правління КП "Універмаг" Горішня Л.М. прочитала та отримала, відмовившись від підпису на ньому (акт комісії у складі ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 05.12.2013 р.), акт на виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013р. та докази його отримання Горішньою Л.М. 07.12.2013р., пояснення співзасновника та орендаря КП "Універмаг" ОСОБА_13 від 23.12.2013р. тощо.

Примірник акту від 05.12.2013р., наданий і підписаний відповідачем, повністю відповідає акту повернення орендованого об'єкта від 11.08.2013р. до договору оренди нежитлового приміщення № 113 від 18.03.2006р., який разом з повідомленням про відмову від договорів оренди був доданий до позовної заяви та вручений (залишений на торгівельному місці) ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.01.2014року провадження у справі № 920/2077/13 припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору через добровільне звільнення ФОП ОСОБА_1 нежитлового приміщення (торгівельної площі) 05.12.2013року.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторони підтверджують факт звільнення орендованого приміщення відповідачем 05.12.2013року.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача з орендної плати за червень, липень, серпень 2013р. підтверджується матеріалами справи, останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог в цій частині.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 770 грн. 22 коп. заборгованості по орендній платі за червень, липень та серпень (по 11 серпня включно) 2013 року за договором оренди нежитлового приміщення № 113 від 18.03.2006року.

Судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення № 113 від 18.03.2006року є розірваним з 09.08.2013року, фактично орендоване приміщення відповідач звільнив 05.12.2013року, що підтверджують сторони та встановлено під час розгляду справи № 920/2077/13 господарським судом Сумської області.

У зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна відповідачу нарахована неустойка в сумі 2490 грн. 03 коп. за період з 12.08.2013року по 05.12.2013року відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що неустойка за несвоєчасне повернення орендованого приміщення не може бути застосована до відповідача, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутня вина та умисел.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна позовна давність.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 02.09.2014року N 927/1215/13.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що Кооперативне підприємство "Універмаг" створено 22.06.2001р. і зареєстровано Охтирською районною державною адміністрацією за № 99.

Згідно з п. 1.1. статуту КП «Універмаг» у редакції на момент створення кооперативного підприємства, останнє є колективною власністю засновників. Одним із засновників КП «Універмаг» є ОСОБА_1.

Згідно з протоколом № 13 від 18.03.2005року, загальними зборами співзасновників КП "Універмаг" проведений розподіл торгівельної площі першого та другого поверхів приміщення магазину «Універмаг» між співзасновниками згідно з їх внесками до статутного фонду.

Відповідно до договору № 113 від 18.03.2006 року, відповідачу було надано приміщення в оренду як члену (співзасновнику) кооперативного підприємства "Універмаг" для здійснення торгівельної діяльності, реалізації предметів споживання, надання послуг населенню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013року у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 до кооперативного підприємства "Універмаг" про виділ в натурі майнового паю у зв'язку з виходом з кооперативу (номер провадження 22-ц/788/90/13), позов було задоволено та виділено в натурі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 в рахунок майнових паїв 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 повторної будівельно-технічної експертизи № 02/02 від 18.04.2013року, визнавши за ними право спільної часткової власності на це нерухоме майно; ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 зобов'язано встановити перегородку, як зазначено в Додатку №1, обладнати приміщення №2а, площею 36,8 кв.м, замість віконного отвору в приміщенні торговельної зали №5 обладнати дверний отвір для виходу на АДРЕСА_1, як зазначено в Додатку №1, встановити двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах, відчинити зачинений дверний отвір для виходу на вулицю зі сходової клітини №4 першого поверху та обладнати другий евакуаційний вихід.

На період з 12.08.2013року по 05.12.2013року (період за який заявлено до стягнення неустойку) рішення апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013року набрало законної сили та не скасоване. Станом на 03.07.2013року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної спільної часткової власності (розмір частки 35/100) на нежитлові приміщення загальною площею 165,43 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач неодноразово листами від 08.07.2013року, 20.07.2013року, 11.11.2013року звертався до позивача з вимогами звільнити 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1, виділеного йому як колишньому члену КП "Універмаг", з метою реконструкції приміщення на виконання рішення апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013року (номер провадження 22-ц/788/90/13).

Позивач вказує, що на момент прийняття рішення апеляційним судом Сумської області та на даний час виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг" (торгівельні площі в залах № 5 та № 2а), перебували та перебувають в орендному користуванні третіх осіб на умовах довгострокової оренди, і відповідачу було про це відомо, а згідно зі ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що особи, які на умовах довгострокової оренди займають виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1 (торгівельні площі в залах № 5 та № 2а) так само, як і до виходу з кооперативу ОСОБА_1, є членами КП «Універмаг», що підтверджується договорами оренди з вказаними особами та положеннями статуту КП «Універмаг» (а.с. 147-155, 178, 202-217 том 1).

При цьому, згідно з п. 4.1. довгострокових договорів, термін дії останніх десять років згідно з рішенням загальних зборів від 18.03.2005року № 13 та рішенням загальних зборів № 24 від 27.01.2006року.

Згідно з протоколом № 13 від 18.03.2005року, загальними зборами співзасновників КП "Універмаг" проведений розподіл торгівельної площі першого та другого поверхів приміщення магазину «Універмаг» між співзасновниками згідно з їх внесками до статутного фонду.

Відповідно до протоколу № 24 від 27.01.2006року, голові правління КП «Універмаг» надано право укладати довгострокові договори оренди з бажаючими засновниками, чи додаткові угоди до діючого договору оренди, всім бажаючим засновникам на торгівельну площу згідно внеску до статутного фонду (до виділення майнової частки) на будь-який термін, але не більше ніж на 20 років.

З матеріалів справи, в тому числі листів від 08.07.2013року, 20.07.2013року, 11.11.2013року, претензії від 12.08.2013року, акту б/н б/д підписаного з боку ОСОБА_1, вбачається, що останньою вчинялися дії з метою повернення позивачу торгівельної площі 11,05 кв.м. на першому поверсі будівлі "Універмаг", що є предметом договору оренди № 113 від 18.03.2006року; відповідач наголошував на можливості обміну орендованими площами, переселення орендарів, які займають виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1.

Відповідач вказує, що при добровільному взаємообміну торгівельних площ права членів кооперативу, які орендують площі у кооперативі, не були б порушені.

При цьому, згідно з листом від 23.12.2013 року співзасновника КП «Універмаг» ОСОБА_13, останній звільнив виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1, та з 05.12.2013року займає торгівельну площу, яку раніше за договором оренди № 113 від 18.03.2006року орендувала ОСОБА_1 (а.с. 125, том 1).

В даному випадку, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють орендні правовідносини, суд в частині позову щодо стягнення неустойки також приймає до уваги, що ОСОБА_1 була членом КП «Універмаг» та відповідно до договору № 113 від 18.03.2006 року, відповідачу було надано приміщення в оренду як члену (співзасновнику) кооперативного підприємства.

На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 2490 грн. 03 коп. за період з 12.08.2013року по 05.12.2013року відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживалися дії щодо повернення позивачу орендованого майна, і оскільки в даному випадку мова йде про повернення орендованого майна кооперативного підприємства "Універмаг" колишнім співзасновником, якому на цій підставі, що він був членом кооперативного підприємства відповідну площу було надано в оренду, то суд приймає до уваги надані відповідачем докази в обґрунтування відсутності вини у несвоєчасному поверненні орендованого майна в розумінні ст. 785 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2490 грн. 03 коп. неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 431 грн. 62 коп.

Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ станом на 03.11.2014року, 23.10.2014року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Разом з цим, провадження у справі № 920/1700/14 порушено ухвалою господарського суду Сумської області від 09.10.2014року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою - сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь кооперативного підприємства "Універмаг" (вул. Жовтнева, 8, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 31525553) 770 грн. 22 коп. заборгованості з орендної плати, 431 грн. 62 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2014року.

Суддя Є.А. Жерьобкіна