Постанова

від 01.04.2015 по справі 920/1700/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 920/1700/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Паненко Л.М., договір про надання адвокатських послуг від 14.11.2014, ОСОБА_2 особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кооперативного підприємства "Універмаг", м. Охтирка, Сумська область (вх.№ 837 С/3-12)

на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2014 по справі № 920/1700/14

за позовом Кооперативного підприємства "Універмаг", м. Охтирка, Сумська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 3260,25 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Кооперативне підприємство "Універмаг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2, та, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача 3 260,25 грн. з яких, 770,22 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 та 2490,03 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014 по справі № 920/1700/14 (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь КП "Універмаг" 770,22 грн. заборгованості з орендної плати, 431,62 грн. судового збору. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014 по справі № 920/1700/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 2490,03 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування викладених вимог про стягнення неустойки позивач, посилаючись на положення ст. ст. 782, 785 ЦК України, зазначає про те, що відповідач, ігноруючи вимоги закону та договору, не звільнив об'єкт оренди у встановлений строк, а продовжував безпідставно та безоплатно ним користуватись ще впродовж чотирьох місяців після закінчення договору оренди. При цьому, позивач вважає, що відповідач був зобов'язаний виконати умови вимоги договору НОМЕР_1 від 18.03.2006 та ст. 785 ЦК України щодо звільнення орендованого приміщення у строк до 11.08.2013. Оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на звільнення орендованого приміщення та повернення його позивачу, останній вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про відсутність вини відповідача в несвоєчасному звільненні та поверненні орендованих торгівельних площ орендодавцю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Відповідач вказує на те, що рішенням апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013 виділено зокрема ОСОБА_2 в рахунок майнових паїв 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", визнавши за нею право спільної часткової власності на це нерухоме майно. Саном на 03.07.2013 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної спільної часткової власності (розмір частки 35/100) на нежитлові приміщення загальною площею 165,43 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. В зв'язку з чим відповідач зазначає, що ОСОБА_2 не має грошових відносин з позивачем - КП «Універмаг» і не повинна платити орендну плату за свою власність кооперативу - свій майновий пай за рішенням суду від 30.05.2013. Також, відповідач посилається на те, що своїми листами від 08.07.2013, 20.07.2013, 11.11.2013 ОСОБА_2 неодноразово зверталася до позивача з вимогами звільнити 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1, виділеного йому як колишньому члену КП "Універмаг", на виконання рішення апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013. Таким чином, посилаючись на те, що позивач фактично позбавив ОСОБА_2 права розпоряджатись своєю власністю, а також вжиття відповідних заходів щодо врегулювання виниклого спору, відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення неустойки на підставі ст. 785 ЦК України. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем невірно застосовано положення ст. 782 ЦК України, оскільки кооператив відмовився від договору оренди за наявною заборгованістю відповідача за орендовану площу протягом двох місяців.

В судовому засіданні 11.03.2015 представник відповідача звернувся до колегії суддів із письмовим клопотанням яким повідомив, що повноваження голови правління КП "Універмаг" ОСОБА_3 закінчились 04.02.2015 року, а тому представник позивача ОСОБА_4 не має повноважень на представництво інтересів КП "Універмаг" в даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 розгляд справи відкладено на 01.04.2015.

30.03.2015 позивач надав до суду заяву, а також додаткові пояснення по справі, в яких підтримує вимоги апеляційної скарги та просить суд задовольнити її у повному обсязі. Позивач зокрема зазначає про те, що договір оренди припинив свою дію 09.08.2013 у зв'язку з відмовою від нього орендодавця, тому вважає, що в силу ч. 2 ст. 782 ЦК України з 09.08.2013 договір оренди є розірваним, а на підставі ст. 785 ЦК України відповідач зобов'язаний звільнити орендовану площу та сплатити неустойку.

Крім того, щодо повноваження голови правління КП "Універмаг" ОСОБА_3, позивач зазначив про те, що довіреність на право представляти інтереси позивача була видана ОСОБА_4 30.10.2014 головою правління КП «Універмаг», уповноваженою діяти від імені юридичної особи на строк до 30.05.2015 включно. Достроково довіреність ніким не скасована, тобто повноваження представника за довіреністю не припинені, відтак ОСОБА_4 має право представляти інтереси КП «Універмаг».

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 18.03.2006 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв за плату на певний строк торгівельну площу в приміщенні магазину "Універмаг", що розташований на АДРЕСА_1 на першому поверсі площею 11,05 кв.м., згідно затвердженого плану розподілу торговельних площ між співзасновниками КП "Універмаг" відповідно до відсоткового відношення внеску співзасновника КП "Універмаг" у статутний капітал підприємства, розмір якого визначений у Статуті.

Факт передачі в оренду приміщення підтверджується відповідним актом передачі-прийому орендованого нежитлового приміщення, що є додатком № 1 до договору.

Термін дії договору - з 18 березня 2006 по 18 березня 2016 включно (п. 31 договору).

Відповідно до п. 12 договору (в редакції додатку до договору оренди від 01.06.2007 р.), орендна плата з 01.06.2007 року становить 29 грн. 60 коп. за 1 кв.м.

Згідно з п. п. 25, 26 договору, орендна плата здійснюється до 5 числа кожного місяця готівкою або безготівковим перерахуванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з червня 2013 року відповідач припинив сплату орендних платежів, продовжуючи користуватися об'єктом оренди, у зв'язку з чим у останнього за червень, липень, серпень 2013р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 770,22 грн.

Позивач вказує на те, що відповідача було повідомлено про відмову від договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 року з вимогою про звільнення об'єкту оренди в триденний строк з дня одержання повідомлення у строк до 11.08.2013 року. Вказане повідомлення доведене до відома відповідача 09 серпня 2013 року шляхом прочитання вголос головою правління КП "Універмаг" ОСОБА_3 в присутності чотирьох осіб (співзасновників КП "Універмаг") ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про що складено відповідний акт, в якому в тому числі зафіксовано, що в присутності членів комісії ОСОБА_2 вислухала повідомлення та отримала його разом із додатками, але від підпису про отримання повідомлення відмовилася. Таким чином, позивач вважає, що в силу умов договору та вимог закону, договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 року є розірваним з 09.08.2013 року.

З урахуванням викладених обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 770,22 грн. заборгованості з орендної плати за період червень, липень, серпень 2013 за договором оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 та 2490,03 грн. та неустойки, нарахованої за період з 12.08.2013 по 05.12.2013 на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 року є розірваним з 09.08.2013, фактично орендоване приміщення відповідач звільнив 05.12.2013 року, що підтверджують сторони та встановлено під час розгляду справи № 920/2077/13 господарським судом Сумської області.

Таким чином, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно сплати орендної плати, а також наявність заборгованості з орендної плати за червень, липень, серпень 2013р., яка відповідачем не спростована належними доказами, суд першої інстанції вважав правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 770,22 грн. заборгованості по орендній платі за червень, липень та серпень (по 11 серпня включно) 2013 року за договором оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 року.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2490,03 грн., нарахованої за період з 12.08.2013 по 05.12.2013 за несвоєчасне повернення орендованого приміщення, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині з посиланням на відсутність підстав для застосування положень ст. 785 ЦК України, зважаючи на відсутність вини відповідача у несвоєчасному поверненні орендованого майна, а також приймаючи до уваги документальні докази вжиття відповідачем відповідних дій щодо повернення позивачу орендованого майна.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Позивач в апеляційній скарзі не погоджується з відмовою суду в стягненні 2490,03 грн. неустойки, оскільки відповідач не звільнив об'єкт оренди у встановлений строк, а продовжував безпідставно та безоплатно ним користуватись ще впродовж чотирьох місяців після закінчення договору оренди. Позивач вважає, оскільки договір оренди припинив свою дію 09.08.2013 у зв'язку з відмовою від нього орендодавця, тому в силу ч. 2 ст. 782 ЦК України з 09.08.2013 договір оренди є розірваним, а на підставі ст. 785 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити неустойку з 12.08.2013 по 05.12.2013 за несвоєчасне повернення орендованого приміщення. При цьому, позивач посилається на те, що факт розірвання договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 року з 09.08.2013 року, а також факт звільнення орендованого приміщення відповідач 05.12.2013 року встановлено під час розгляду справи № 920/2077/13 господарським судом Сумської області.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору відповідно до частини другої цієї статті договір найму є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як зазначає позивач, повідомленням № 237 від 08.08.2013 року відповідача було повідомлено про відмову від договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 року з вимогою про звільнення об'єкту оренди в триденний строк з дня одержання повідомлення у строк до 11.08.2013 року. Вказане повідомлення доведене до відома відповідача 09 серпня 2013 року шляхом прочитання вголос головою правління КП "Універмаг" ОСОБА_3 в присутності чотирьох осіб (співзасновників КП "Універмаг") ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про що складено відповідний акт, в якому в тому числі зафіксовано, що в присутності членів комісії ОСОБА_2 вислухала повідомлення та отримала його разом із додатками, але від підпису про отримання повідомлення відмовилася.

Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Отже, позивач, посилаючись на повідомлення № 237 від 08.08.2013, вказує на те, що у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі більш ніж за три місяці і вважає договір НОМЕР_1 від 18.03.2006 року є розірваним з 09.08.2013, посилаючись на ст. 782 ЦК України та на розрахунок заборгованості по орендні платі за період з 01.06.2013 по 11.08.2013 включно, який надано позивачем до позовної заяви.

Проте, виходячи з положень ст.. 782 ЦК України, у позивача були відсутні підстави для її застосування, оскільки КП "Універмаг" відмовився від договору оренди лише по закінченню двох повних місяців, тоді як вказана норма права вимагає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, посилання позивача на те, що договір НОМЕР_1 є розірваним на підставі ст.. 782 ЦК України саме з 09.08.2013 не відповідає обставинам справи.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання позивача та суду першої інстанції на те, що під час розгляду справи № 920/2077/13 господарським судом Сумської області було встановлено факт розірвання договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006 з 09.08.2013 року.

Так, у провадженні господарського суду Сумської області перебувала справа № 920/2077/13 за позовом кооперативного підприємства "Універмаг" до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення (торгівельну площу) розміром 11,05 кв.м., яка знаходиться на першому поверсі будівлі магазину "Універмаг" за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало у користуванні ОСОБА_2 згідно договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006р. та повернути його Кооперативному підприємству "Універмаг" з дотриманням порядку, передбаченого умовами договору.

Судом при розгляді справі № 920/2077/13 встановлено, що 05.12.2013р. спірна торгівельна площа була звільнена ОСОБА_2, про що свідчить акт повернення орендованого об'єкта від 05.12.2013р. до договору НОМЕР_1 від 18.03.2006 р., який голова правління КП "Універмаг" ОСОБА_3 прочитала та отримала, відмовившись від підпису на ньому (акт комісії у складі ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 05.12.2013 р.), акт на виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013р. та докази його отримання ОСОБА_3 07.12.2013р., пояснення співзасновника та орендаря КП "Універмаг" ОСОБА_15 від 23.12.2013р. тощо.

Примірник акту від 05.12.2013р., наданий і підписаний відповідачем, повністю відповідає акту повернення орендованого об'єкта від 11.08.2013р. до договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 18.03.2006р., який разом з повідомленням про відмову від договорів оренди був доданий до позовної заяви та вручений (залишений на торгівельному місці) ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.01.2014 року провадження у справі № 920/2077/13 припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору через добровільне звільнення ФОП ОСОБА_2 нежитлового приміщення (торгівельної площі) 05.12.2013року.

Таким чином, при розгляду справи № 920/2077/13 встановлений лише факт складання акту ОСОБА_2 повернення орендованого об'єкта від 05.12.2013 до договору НОМЕР_1 від 18.03.2006 року.

Слід зазначити, що будь-яких інших повідомлень про відмову від договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 року у відповідності до вимог ст. 782 ЦК України, позивач в установленому законом порядку до відповідача не направляв, і таких доказів матеріали справи не містять.

Отже, на час складання акту повернення орендованого об'єкту, а саме - 05.12.2013 позивач не направляв відповідачу повідомлень про відмову від договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 року з додержанням вимог ст. 782 ЦК України, в якій чітко зазначено про те, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, а не в будь-який інший період.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що договір оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 року є розірваним.

Умови припинення договору визначені п. 93 договору, відповідно до якої дія договору оренди припиняється у випадках закінчення строк, на який був укладений договір з укладанням нового договору або продовженням дії даного договору оренди; згоди сторін; рішення зборів співвласників КП «Універмаг»; рішення суду; у інших випадках, передбачених законодавством України, Статутом КП «Універмаг» і даним договором.

Згідно п. 94 договору любе припинення договірних відносин підлягає обговоренню Зборами співвласників КП «Універмаг».

Проте, позивачем жодним чином не наведено визначених договором оренди та нормами чинного законодавства підстав для припинення договору.

Крім того, позивачем не надано належних доказів додержання п. 94 договору в зв'язку з направленням відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 року, зважаючи на те, що ОСОБА_2 є одним із засновників КП "Універмаг".

Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогами щодо повернення орендованого приміщення без додержання умов договору та вимог ст. 782 ЦК України, а договір оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 в зв'язку з цим не припинив свою дію, відсутні підстави для застосування положень 785 Цивільного кодексу України.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна позовна давність.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 02.09.2014 N 927/1215/13.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що Кооперативне підприємство "Універмаг" створено 22.06.2001р. і зареєстровано Охтирською районною державною адміністрацією за № 99.

Згідно з п. 1.1. статуту КП "Універмаг" у редакції на момент створення кооперативного підприємства, останнє є колективною власністю засновників. Одним із засновників КП "Універмаг" є ОСОБА_2.

Згідно з протоколом № 13 від 18.03.2005, загальними зборами співзасновників КП "Універмаг" проведений розподіл торгівельної площі першого та другого поверхів приміщення магазину "Універмаг" між співзасновниками згідно з їх внесками до статутного фонду.

Відповідно до договору НОМЕР_1 від 18.03.2006 року, відповідачу було надано приміщення в оренду як члену (співзасновнику) кооперативного підприємства "Універмаг" для здійснення торгівельної діяльності, реалізації предметів споживання, надання послуг населенню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013 у справі за позовом ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_2 до кооперативного підприємства "Універмаг" про виділ в натурі майнового паю у зв'язку з виходом з кооперативу (номер провадження 22-ц/788/90/13), позов було задоволено та виділено в натурі ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_2 в рахунок майнових паїв 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 повторної будівельно-технічної експертизи № 02/02 від 18.04.2013року, визнавши за ними право спільної часткової власності на це нерухоме майно; ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_2 зобов'язано встановити перегородку, як зазначено в Додатку №1, обладнати приміщення НОМЕР_2, площею 36,8 кв.м, замість віконного отвору в приміщенні торговельної зали №5 обладнати дверний отвір для виходу на АДРЕСА_1 як зазначено в Додатку №1, встановити двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах, відчинити зачинений дверний отвір для виходу на вулицю зі сходової клітини №4 першого поверху та обладнати другий евакуаційний вихід.

На період з 12.08.2013 по 05.12.2013 (період за який заявлено до стягнення неустойку) рішення апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013 набрало законної сили та не скасоване. Станом на 03.07.2013 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної спільної часткової власності (розмір частки 35/100) на нежитлові приміщення загальною площею 165,43 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, на момент прийняття рішення апеляційним судом Сумської області та на даний час виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг" (торгівельні площі в залах НОМЕР_3 та НОМЕР_2), перебували та перебувають в орендному користуванні третіх осіб на умовах довгострокової оренди, що позбавляє відповідача можливості користуватися своєю власністю.

В той же час, позивач, користується і своєю власністю і власністю ОСОБА_2 протягом більше 20 місяців - з 30.05.2013 по теперішній час та отримує орендну плату в тому числі за приміщення, які належать відповідачу.

З матеріалів справи, в тому числі листів від 08.07.2013, 20.07.2013, 11.11.2013, претензії від 12.08.2013, акту б/н б/д підписаного з боку ОСОБА_2, вбачається, що останньою вчинялися дії з метою повернення позивачу торгівельної площі 11,05 кв.м. на першому поверсі будівлі "Універмаг", що є предметом договору оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006року; відповідач наголошував на можливості обміну орендованими площами, переселення орендарів, які займають виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1.

Відповідач вказує, що при добровільному взаємообміну торгівельних площ права членів кооперативу, які орендують площі у кооперативі, не були б порушені.

При цьому, згідно з листом від 23.12.2013 року співзасновника КП "Універмаг" ОСОБА_15, останній звільнив виділені відповідачу площі нежитлового приміщення кооперативного підприємства "Універмаг", що знаходиться по АДРЕСА_1, та з 05.12.2013 займає торгівельну площу, яку раніше за договором оренди НОМЕР_1 від 18.03.2006 орендувала ОСОБА_2 (а.с. 125, том 1).

На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також принципом справедливості та об'єктивної істини, колегія суддів вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 2490,03 грн. необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем доводи та надані ним докази не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неправомірності вимог позивача відносно стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, вимоги позивача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2014 по справі № 920/1700/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кооперативного підприємства "Універмаг", м. Охтирка, Сумська область залишити без задоволення.

Рішення господарського Сумської області від 22.12.2014 по справі № 920/1700/14. залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 06 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.