Постанова

від 22.12.2014 по справі 910/21203/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа№ 910/21203/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Багрес - рекламно - інформаційне агенство"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2014р.

у справі № 910/21203/14 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Ор - Дана"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Багрес - рекламно - інформаційне агенство"

про виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ,,Юридична фірма ,,Ор - Дана" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Багрес-рекламно-інформаційне агентство" (далі - відповідач) про виселення відповідача з приміщення за адресою: вул. Прорізна, буд. 22, офіс. 22 в місті Києві, передавши по акту приймання-передачі зазначене приміщення позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. у справі № 910/21203/14 позов задоволено повністю. Вирішено виселити відповідача з приміщення за адресою: вул. Прорізна, буд. 22, офіс. 22 в місті Києві, передавши по акту приймання-передачі приміщення за адресою: вул. Прорізна, буд. 22, офіс. 22 в місті Києві позивачу, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору оренди, положення ЦК України та ГК України, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, оскільки строк дії договору оренди закінчився та не був продовжений сторонами.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. у справі № 910/21203/14 скасувати та припинити провадження у справі. Зокрема, скаржник зазначає про те, що справу було розглянуто за відсутності відповідача, який не був повідомлений про розгляд справи.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014р. у справі № 910/21203/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Багрес - рекламно - інформаційне агенство" на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 22.12.2014р.

В судовому засіданні 22.12.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

30.05.2013р. між Приватним підприємством ,,Юридична фірма ,,Ор-Дана" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Багрес - РІА" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди приміщення № 3 (далі - договір, а.с. 12-15), відповідно до п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання передати орендареві в строкове платне користування приміщення за адресою: вул. Прорізна, буд. 22, офіс. 22 в місті Києві, загальною площею 86,95 кв.м. разом з майном, що знаходиться у приміщенні, а орендар зобов'язався прийняти вказані приміщення та майно, своєчасно сплачувати орендну плату та повернути орендовані приміщення та майно орендодавцеві в належному стані, з урахуванням природного зносу, після припинення цього договору (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.1.1, п. 2.1.5, п. 2.1.7 договору, орендар взяв на себе зобов'язання використовувати орендовані приміщення та майно згідно з умовами договору; своєчасно і в повному обсязі не пізніше 15-го числа поточного місяця сплачувати щомісячну орендну плату за наступний місяць; після припинення договору повернути орендовані приміщення та майно орендодавцеві протягом трьох робочих днів за актом передання - приймання з урахуванням амортизаційного зносу.

Пунктом 2.3.1 договору закріплено переважне право орендаря на продовження договору у випадку його припинення. Це право здійснюється шляхом підписання додаткового договору до цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору він набуває чинності з 01.06.2013р. та діє до 01.06.2014р.

Пунктом 6.2 договору погоджено, якщо за один календарний місяць до спливу строку оренди жодна із сторін письмово не заявила про небажання продовжувати дію цього договору, цей договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

Позивач направив відповідачу заяву від 28.04.2014р., в якій повідомив останнього про небажання продовжувати орендні відносини після закінчення дії договору оренди приміщення від 30.05.2013р. та просив здійснити передачу приміщення по акту приймання-передачі. Направлення даної заяви підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.04.2013р. та фіскальним чеком №5269 від 30.04.2014р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що орендар повідомлений про небажання продовжувати дію договору оренди у відповідності до положень п. 6.2 договору, та договір оренди припинив свою дію з 01.06.2014р. Однак, після припинення договору, відповідач не звільнив займане приміщення, не здійснив будь - яких дій щодо його повернення. З огляду на вказані обставини позивач просить усунути перешкоди в користуванні приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 22, оф. 22 шляхом виселення відповідача з вказаного приміщення та передачі його за актом приймання - передачі.

Суд першої інстанції повністю задовольнив позовні вимоги, зазначаючи про те, що дія договору оренди скінчилась та договір не було продовжено.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлюється, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2014р. у справі № 910/9768/14 за позовом Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Ор-Дана" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Багрес-рекламно-інформаційне агентство" про стягнення 133 167,32 грн. було встановлено факт користування відповідачем орендованим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 22, оф. 22, загальною площею 86,95 кв.м. з 30.05.2013р., що не потребує доказування з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Відповідно до п. 6.1 договору він набуває чинності з 01.06.2013р. та діє до 01.06.2014р.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України визначено договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 6.2 договору погоджено, якщо за один календарний місяць до спливу строку оренди жодна із сторін письмово не заявила про небажання продовжувати дію цього договору, цей договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

Як зазначалось вище, позивач направив відповідачу заяву від 28.04.2014р. в якій повідомив останнього про небажання продовжувати орендні відносини після закінчення дії договору оренди приміщення від 30.05.2013р. та просив здійснити передачу приміщення по акту приймання-передачі. Дане поштове відправлення направлено на адресу відповідача - м. Київ, вул. Прорізна, 22, кв. 24, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.04.2013р. та фіскальним чеком №5269 від 30.04.2014р.

Однак, жодної відповіді на вказаний лист позивач не отримав, орендоване приміщення не звільнив.

Приписами ч. 1 ст. 784 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 2 ст. 795 ЦК України унормовано, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Аналіз вищевказаних положень законодавства та умов договору, дає підстави дійти висновку про те, що правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди, у випадку ж закінчення строку дії договору оренди (обумовленого договором), за наявності заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованими приміщеннями протягом місяця після закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю за актом.

Оскільки термін дії договору оренди від 30.05.2013р. закінчився 01.06.2014р., орендодавець письмово заперечив проти продовження його дії, відповідач, в порядку п. 2.1.7 договору повинен був протягом трьох робочих днів передати позивачу приміщення за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 22, оф. 22 за актом приймання-передачі приміщення.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний звільнити приміщення за адресою: вул. Прорізна, 22, оф. 22 в м. Києві, загальною площею 86,95 кв.м., та позовні вимоги у дані справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача, який не був повідомлений про розгляд справи.

Такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014р. було порушено провадження у справі № 910/21203/14, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 29.10.2014р. Зазначеною ухвалою, зокрема, зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України передбачено, що суддя прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення на адресу відповідача - м. Київ, вул. Прорізна, 22, кв. 24, а саме: ухвала від 06.10.2014р. отримане останнім 13.10.2014р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача - Шевченко на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 3).

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача - м. Київ, вул. Прорізна, 22, кв. 24.

Як роз'яснено п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в описовій частині оскаржуваного рішення зазначено, що: ,,Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Оріон - Бізнес Інвест" в судове засідання 29.10.2014р. не з'явився….". При цьому, ТОВ ,,Оріон - Бізнес Інвест" взагалі не є стороною у справі.

Колегія суддів погоджується з відповідачем в тому, що в описовій частині рішення судом першої інстанції зазначено інше найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Оріон - Бізнес Інвест", замість правильного - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Багрес - рекламно - інформаційне агенство", до якого заявлено позовні вимоги, що по суті є опискою, а слова ,,Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Оріон - Бізнес Інвест" слід вилучити з описової частини рішення.

Проте, зазначена описка не вплинула на правильність рішення суду про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. у справі №910/21203/14, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення є законним та має бути залишено без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. у справі № 910/21203/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Багрес - рекламно - інформаційне агенство" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 25.12.2014р.