Постанова

від 22.12.2014 по справі 910/14710/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа№ 910/14710/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Харченко С.В., довіреність № б/н від 03.10.2014;

від відповідача - Литвиненко Ю.М., довіреність № 2 від 15.08.2014,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/14710/14 (суддя Прокопенко Л.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" про стягнення 50 968, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" про стягнення 50 968, 40 грн., з яких: 42 343, 44 грн. - основна заборгованість, 4 170, 54 грн. - пеня, 567,29 грн. - три відсотки річних, 3 887, 13 грн. - інфляційні (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/14710/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що заявки на організацію морського перевезення оформлені неналежним чином, а роздруківка електронного листування не є належним доказом здійснення заявки, оскільки її переклад не офіційний, відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/14710/14 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріалами справи підтверджено, як і направлення заявок на здійснення перевезення, так і надання послуг позивачем.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 22.12.2014 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2014 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп", як агентом та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп", як експедитором, 16.07.2013 укладено договір № 1607/13-02, відповідно до умов якого регламентовано права та обов'язки сторін, пов'язані із організацією морських перевезень та експедирування вантажів в контейнерах, що знаходяться у власності/лізингу/та іншому праві користування Лінії (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.4.2 договору заявка вважається належним чином поданою експедитором з використанням засобів електронного зв'язку при отриманні її агентом з електронної адреси експедитора з доменом "….@fopmag-group.com". Заявка вважається прийнятою агентом при отриманні експедитором підтвердження про її прийняття з електронних адрес агентів з доменом "….@fopmag-group.com".

Пунктом 3.4 договору передбачено, що у разі не повернення експедитором протягом десяти робочих днів з дати отримання підписаного акту або ненадання мотивованої відмови від його підписання він вважається прийнятим експедитором без заперечень.

Відповідно до п. 3.6 договору експедитор оплачує рахунки агента протягом 3 банківських днів з дати його оформлення.

Засобами електронного зв'язку (з електронної скриньки відповідача "stepanenko@group-gsg.com") 02.12.2013 р. о 16:45 відповідач замовив резервування місця 40-ка футового контейнеру з порту Одеса в порт Шуваїх для вантажу "колена паливна деревина".

Цього ж дня (02.12.2013 р.) позивач прийняв заявку та надав відповідачу номер порожнього контейнеру (ХІNU4037077) та привласнив номер резервування місця (booking UAODS000111) для морського перевезення.

Від відповідача 06.12.2013 р. о 14:45 надійшла інструкція щодо заповнення коносаменту.

Позивач, у відповідності до цієї інструкцій, 09 грудня 2013 р. видав коносамент UAODS00011. Контейнер XINU4037077 було доставлено в порт Шуваїх 15.01.2014 р.

Крім цього, 05.12.2013 р. з електронної скриньки відповідача "stepanenko@group-gsg.com" надійшла заявка на організацію морського перевезення ще одного 40-футового контейнеру з порту Одеса в порт Шуваїх з вантажем "деревне вугілля".

Цього ж дня, позивач прийняв заявку та привласнив номер резервування місця (booking UAODS000114) для морського перевезення.

Від відповідача 20.12.2013 р. о 09:45 надійшла інструкція щодо заповнення коносаменту.

Позивач, 22.12.2013 р., у відповідності до інструкції відповідача, видав коносамент UAODS000114.

Контейнер ТСLU5038270 було доставлено в порт Шуваїх 06.02.2014 р.

Отже, виконуючи умови договору, Позивач надав послуги морського перевезення 2-х контейнерів XINU4037077 та ТСLU5038270 з п. Одеса в п. Шуваїх та видав коносаменти UAODS00011 та UAODS000114 відповідно.

Позивач 27.03.2014 р. оформив, а 28.03.2014 р. направив відповідачу рахунки за надані послуги №№1403114 і 1403103 на загальну суму 42 343, 44 грн. і Акти виконаних робіт №№1403114 та 1403103 також на зазначену суму.

Направлення зазначених документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку (а.с. 80-81).

Рахунки та акти були отримані відповідачем 24.04.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80).

Відповідач акти не підписав, мотивованої відмови від підписання також не надав.

Рахунки також не були оплачені відповідачем.

Враховуючи ненадання відповідачем мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, згідно п. 3.4. договору, такі акти вважаються прийнятими відповідачем без зауважень.

Враховуючи нездійснення відповідачем оплати за послуги морського перевезення 2-х контейнерів, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 42 343, 44 грн. заборгованості.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що заявки на організацію морського перевезення оформлені неналежним чином, а роздруківка електронного листування не є належним доказом цього, оскільки її переклад не офіційний, відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів з наведеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6 договору експедитор оплачує рахунки агента протягом 3 банківських днів з дати їх оформлення.

Позивач 28.03.2014 р. направив відповідачу рахунки за надані послуги №№1403114 і 1403103 на загальну суму 42 343, 44 грн.

Направлення зазначених документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку (а.с. 80-81).

Рахунки були отримані відповідачем 24.04.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80), проте залишились неоплаченими.

При цьому, також слід зазначити, що враховуючи ненадання відповідачем мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, згідно п. 3.4. договору, такі акти вважаються прийнятими відповідачем без зауважень.

Отже, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг морського перевезення настав, проте зобов'язання виконано не було.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доводи відповідача про те, що він не замовляв у позивача послуги з морського перевезення спростовуються наступними доказами: оформленим відповідачем Нарядом №31 від 03.12.2013 р. (а.с. 46) на отримання з контейнерного терміналу ДП "ГПК Україна" порожнього контейнера XINU4037077; оформленим відповідачем дорученням №13121 від 05.12.2013 р. (а.с. 47) на завантаження контейнера XINU4037077 на борт судна "AURЕТТЕ А", номер рейсу судового агента WBS50W13 (номер рейсу UASС 5013Е) по Заявці від 02.12.2013 р.; оформленим відповідачем Нарядом №33 від 09.12.2013 р. (а.с. 77) на отримання з контейнерного терміналу ДП "ГПК Україна" порожнього контейнера ТСLU5038270; оформленим відповідачем Дорученням №13124 від 18.12.2013 р. (а.с. 78) на завантаження контейнера ТСLU5038270 на борт судна "YIGITCAN А", номер рейсу судового агента WBS52W13 (номер рейсу UASС 5213Е) по Заявці від 05.12.2013 р.

Зазначені документи свідчать про наявність господарських відносин між Експедитором (відповідачем) та Лінійним агентом (позивачем) в рамках Договору та є підтвердженням виконання Агентом Заявок Експедитора по наданню порожніх контейнерів під завантаження та подальше їх перевезення у порт призначення.

Стосовно того, що роздруківка електронного листування не є належним доказом замовлення відповідачем послуг морського перевезення, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2.4.2 договору заявка вважається належним чином поданою експедитором з використанням засобів електронного зв'язку при отриманні її агентом з електронної адреси експедитора з доменом "….@fopmag-group.com". Заявка вважається прийнятою агентом при отриманні експедитором підтвердження про її прийняття з електронних адрес агентів з доменом "….@fopmag-group.com".

Вимоги зазначеного пункту договору сторонами були виконані.

Доказів для спростування електронного листування по здійсненню замовлення місцевим господарським судом не наведено.

У разі виникнення сумнівів щодо справжності вказаного листування суд зобов'язаний був вжити заходів щодо встановлення істинності цієї обставини.

Для підтвердження дійсності та справжності електронного листування між сторонами позивач звернувся до ІТ-провайдера (ПП "Вердеко"), який надає позивачу послуги по інформаційно-технічному та системному адмініструванню.

ПП "Вердеко" на запит позивача було надано роздруківку листування з Серверу, якою підтверджується листування між сторонами, на яке посилається позивач.

З метою встановлення об'єктивної істини по справі, та враховуючи що вказаний лист провайдера датований після винесення рішення, апеляційний суд враховує його при вирішенні даного спору у сукупності з доказами, що були у справі при розгляді справи судом першої інстанції.

Отже, заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються.

Крім цього, підтвердження надання позивачем послуг морського перевезення є коносаменти UAODS00011 та UAODS000114, заповнені позивачем.

Дані коносаменти були заповнені позивачем відповідно до інструкцій наданих відповідачем.

Вказані докази були надані позивачем при розгляді спору судом першої інстанції.

Видача цих коносаментів свідчить про те, що вантаж був прийнятий морським перевізником до перевезення.

Судом першої інстанції зазначені вище документи досліджені належним чином не були, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, у разі виникнення сумніву щодо належного перекладу вказаних коносаментів, суд першої інстанції мав зобов'язати здійснити їх переклад в тому порядку, в якому вважав це правильним.

На вимогу апеляційного суду позивачем надано зазначені коносаменти у нотаріально засвідченому перекладі. Їх зміст збігається з тим, що були надані суду першої інстанції.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу послуги морського перевезення 2-х контейнерів XINU4037077 та ТСLU5038270 з п. Одеса в п. Шуваїх на загальну суму 42 343, 44 грн.

Додатковим підтвердженням правильності наведеного висновку апеляційного суду є лист Європейського представництва UASC від 17.10.2014. В листі зазначено зокрема наступне. ТОВ «Формаг Груп» є агентом UASC в Україні, та діє на підставі агентського договору. Контейнери XINU4037077 та ТСLU5038270, які належать UASC, були навантажені в порту м Одеса на борти суден та відповідно до зазначених вище коносаментів були доставлені в порт Шувайх, Кувейт 15 січня та 6 лютого 2014 року відповідно. Вказаний лист датований після винесення судом першої інстанції рішення та поданий до суду апеляційної інстанції. Висновок апеляційного суду ґрунтується на первинних доказах, наявних в матеріалах справи при її розгляді в суді першої інстанції, а вказаний лист лише додатково підтверджує істинність встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, які встановлені без вказаного листа та незалежно від його прийняття як додаткового доказу апеляційним судом.

Виходячи з того, що строк виконання грошового зобов'язання за умовами договору настав - рахунки були направлені відповідачу (п. 3.6) та, що відповідач не надав мотивованої відмови від підписання отриманих ним актів виконаних робіт, у зв'язку з чим за умовами п. 3.4. договору такі акти вважаються прийнятими відповідачем без зауважень, а також з урахуванням належного дослідження судом коносаментів та заявок, позовні вимоги в частині стягнення 42 343, 44 грн. є обґрунтованими.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 4 170, 54 грн., три відсотки річних в сумі 567,29 грн. та інфляційні в сумі 3 887, 13 грн.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.8 договору за прострочку оплати рахунку експедитор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором № 1607/13-02, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в сумі 4 170, 54 грн., три відсотки річних в сумі 567,29 грн. та інфляційні в сумі 3 887, 13 грн., розрахунок яких, що був здійснений позивачем, перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

За наведених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/14710/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" про стягнення 50 968, 40 грн. задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/14710/14 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 910/14710/14, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" про стягнення 50 968, 40 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" (м. Київ, вул. Полупанова, б. 21, оф.12, код за ЄДРПОУ 36507167) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" (м. Одеса, Польський узвіз, б. 11, код за ЄДРПОУ 33386834) заборгованість в сумі 42 343, 44 грн., пеню в сумі 4 170, 54 грн., три відсотки річних в сумі 567,29 грн., інфляційні в сумі 3 887, 13 грн. та судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" (м. Київ, вул. Полупанова, б. 21, оф.12, код за ЄДРПОУ 36507167) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" (м. Одеса, Польський узвіз, б. 11, код за ЄДРПОУ 33386834) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 913 грн. 50 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 910/14710/14повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко