Постанова

від 25.03.2015 по справі 910/14710/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 910/14710/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

В. Корсака- головуючого, М. Данилової (доповідача), Т. Данилової, за участю представників: позивачаХарченко С.В. (довіреність від 19.03.15 р.) відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р. у справі №910/14710/14 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Формат Груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" простягнення 50 968, 40 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат Груп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" про стягнення 50 968,40 грн. з яких: 42 343,44 грн. основної заборгованості, 4 170,54 грн. - пені, 567,29 грн. - 3 % річних, 3887,13 грн. - інфляційних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позов мотивований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" не виконало свої зобов'язання за укладеним договором № 1607/13-02 внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по його оплаті у сумі 50 968,40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.14 р. у даній справі (суддя Прокопенко Л.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції посилався на те що, заявки на організацію морського перевезення оформлені неналежним чином, а роздруківка електронного листування не є належним доказом здійснення заявки, оскільки її переклад не офіційний.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Пономаренко Є.Ю., судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.) рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2014 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Груп" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" суму боргу в розмірі 50 968,40 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована доведенням факту невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" зобов'язань за договором № 1607/13-02, що у відповідності до вимог Цивільного та Господарського кодексів України є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю"Глобал сервіс груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р. та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2014 р., посилається на те, що судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновку суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат Груп" просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника сторони, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп", як агентом та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп", як експедитором, 16.07.2013 укладено договір № 1607/13-02, відповідно до умов якого регламентовано права та обов'язки сторін, пов'язані із організацією морських перевезень та експедирування вантажів в контейнерах, що знаходяться у власності/лізингу/та іншому праві користування Лінії (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.4.2 договору заявка вважається належним чином поданою експедитором з використанням засобів електронного зв'язку при отриманні її агентом з електронної адреси експедитора з доменом "….@fopmag-group.com". Заявка вважається прийнятою агентом при отриманні експедитором підтвердження про її прийняття з електронних адрес агентів з доменом "….@fopmag-group.com".

Пунктом 3.4 договору передбачено, що у разі не повернення експедитором протягом десяти робочих днів з дати отримання підписаного акту або ненадання мотивованої відмови від його підписання він вважається прийнятим експедитором без заперечень.

Відповідно до п. 3.6 договору експедитор оплачує рахунки агента протягом 3 банківських днів з дати його оформлення.

Засобами електронного зв'язку (з електронної скриньки відповідача "stepanenko@group-gsg.com") 02.12.2013 р. о 16:45 відповідач замовив резервування місця 40-ка футового контейнеру з порту Одеса в порт Шуваїх для вантажу "колена паливна деревина".

Цього ж дня (02.12.2013 р.) позивач прийняв заявку та надав відповідачу номер порожнього контейнеру (ХІNU4037077) та привласнив номер резервування місця (booking UAODS000111) для морського перевезення.

Від відповідача 06.12.2013 р. о 14:45 надійшла інструкція щодо заповнення коносаменту.

Позивач, у відповідності до цієї інструкцій, 09 грудня 2013 р. видав коносамент UAODS00011. Контейнер XINU4037077 було доставлено в порт Шуваїх 15.01.2014 р.

Крім цього, 05.12.2013 р. з електронної скриньки відповідача "stepanenko@group-gsg.com" надійшла заявка на організацію морського перевезення ще одного 40-футового контейнеру з порту Одеса в порт Шуваїх з вантажем "деревне вугілля".

Цього ж дня, позивач прийняв заявку та привласнив номер резервування місця (booking UAODS000114) для морського перевезення.

Від відповідача 20.12.2013 р. о 09:45 надійшла інструкція щодо заповнення коносаменту.

Позивач, 22.12.2013 р., у відповідності до інструкції відповідача, видав коносамент UAODS000114.

Контейнер ТСLU5038270 було доставлено в порт Шуваїх 06.02.2014 р.

Отже, виконуючи умови договору, Позивач надав послуги морського перевезення 2-х контейнерів XINU4037077 та ТСLU5038270 з п. Одеса в п. Шуваїх та видав коносаменти UAODS00011 та UAODS000114 відповідно.

Позивач 27.03.2014 р. оформив, а 28.03.2014 р. направив відповідачу рахунки за надані послуги №№1403114 і 1403103 на загальну суму 42 343, 44 грн. і Акти виконаних робіт №№1403114 та 1403103 також на зазначену суму.

Направлення зазначених документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку.

Рахунки та акти були отримані відповідачем 24.04.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач акти не підписав, мотивованої відмови від підписання також не надав.

Рахунки також не були оплачені відповідачем.

Враховуючи ненадання відповідачем мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, згідно п. 3.4. договору, такі акти вважаються прийнятими відповідачем без зауважень.

Враховуючи нездійснення відповідачем оплати за послуги морського перевезення 2-х контейнерів, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 42 343, 44 грн. заборгованості.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат Груп" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" рахунки за надані послуги №№1403114 та 1403103 на загальну суму 42 343, 44 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальни мчеком підприємства поштового зв"язку.

Вказані рахунки були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" 24.04.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишились не оплаченими.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" прийняті на себе зобов'язання за договором №1607/13-02 не виконало, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Груп" заявлені відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про стягнення 50 968,40 грн. з яких: 42 343,44 грн. основної заборгованості, 4 170,54 грн. - пені, 567,29 грн. - 3 % річних, 3887,13 грн. - інфляційних підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно спростував доводи відповідача, щодо не замовлення послуг морського перевезення, оскільки замовлення підтверджується оформленим відповідачем Нарядом №31 від 03.12.2013 р. на отримання з контейнерного терміналу ДП "ГПК Україна" порожнього контейнера XINU4037077; оформленим відповідачем дорученням №13121 від 05.12.2013 р. на завантаження контейнера XINU4037077 на борт судна "AURЕТТЕ А", номер рейсу судового агента WBS50W13 (номер рейсу UASС 5013Е) по Заявці від 02.12.2013 р.; оформленим відповідачем Нарядом №33 від 09.12.2013 р. на отримання з контейнерного терміналу ДП "ГПК Україна" порожнього контейнера ТСLU5038270; оформленим відповідачем Дорученням №13124 від 18.12.2013 р. на завантаження контейнера ТСLU5038270 на борт судна "YIGITCAN А", номер рейсу судового агента WBS52W13 (номер рейсу UASС 5213Е) по Заявці від 05.12.2013 р.

Стосовно доводів, які викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок апеляційного господарського суду, відповідає встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є таким, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал сервіс груп" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р. у справі № 910/14710/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова