Ухвала

від 23.12.2014 по справі 802/3740/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3740/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

23 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеал" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ІДЕАЛ» (ідентифікаційний код 13332181) зареєстровано як юридична особа 08.04.2003 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради про що видано свідоцтво про держану реєстрацію Серії А00 №826855 (а.с.7) та перебуває на обліку платника податків з 04.10.1994 року за №3/1012, що підтверджується довідкою форми №4-ОПП від 13.05.2003 року №919 (а.с.8).

01 жовтня 2014 року на підставі направлень від 30.09.2014 №221/22 та №222/22, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці (магазину) позивача, який розташований за адресою: проїзд Привокзальний, 2, м. Вінниця, з питань дотримання вимог проведення готівкових розрахунків.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 01.10.2014 №140021, у якому встановлено порушення позивачем пункту 9 статті 3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, всупереч якому останнім (на момент проведення перевірки присутньою була ОСОБА_2 продавець) не забезпечила щоденне друкування на РРО фіскальних звітних чеків Z-звітів у кількості 96 штук за період з 27.06.2013 року по 30.09.2013 року (а.с.9-10).

За наслідками перевірки податковим органом складено винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 13.10.2014 року №0008572203, яким позивачеві на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 32640,00 грн. (а.с.11).

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ІДЕАЛ» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дійсно допущене правопорушення, за яке відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції. Разом з цим, на думку суду першої інстанції відповідач невірно визначив суму штрафних санкцій, а тому оскаржуване рішення відповідача скасоване судом в частині застосування штрафних санкції в завищеному розмірі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. З матеріалів апеляційної скарги видно, що відповідач не погоджується із висновками суду першої інстанції виключно в частині правильності визначення розміру штрафних санкції.

Відповідно до матеріалів справи, позивач допустив п.9 ст.3 розділу 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно із даною нормою суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пункт 4 статті 17 Закону встановлює відповідальність за вказане порушення, так у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Факт порушення не заперечується позивачем, однак колегія суддів звертає увагу на неможливість застосування до позивача штрафних санкцій за кожен факт невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Колегія суддів враховує, що згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний Суд України у постанові від 16.04.2013 року по справі №21-89а13 вказує, що за вчинення порушень, про які йдеться у п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосовувати лише одну фінансову санкцію у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги). Тобто, неправомірним є визначення позивачу розміру штрафу за порушення п.9 ст.3 Закону з урахуванням кількості виявлених випадків.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сторчак В. Ю.

Сушко О.О.