Ухвала

від 10.12.2014 по справі 813/5688/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. м.Львів Справа № 876/11292/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.,

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Макарика В.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року в адміністративній справі № 813/5688/13-а за позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» про стягнення заборгованості,

встановив:

У липні 2013 року державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) звернулася з позовом до державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» (надалі - ДП «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації») про стягнення до бюджету заборгованості в розмірі 28 815,39 грн, зокрема: 918,86 грн - із земельного податку та 27 857,82 грн - із податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року позов задоволено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» взяте на податковий облік 02.08.1994 р. за № 00701484, що підтверджується довідкою ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про взяття на облік платника від 10.07.2013 р. № 123/18-2010 (а.с.6).

Відповідно до довідки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про податкову заборгованість, станом на 19.07.2013 року відповідач має заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 27857 грн 82 коп. (в тому числі пеня - 38 грн 71 коп.) та із земельного податку з юридичних осіб в сумі 918 грн 86 коп.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла внаслідок несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Так, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено ряд камеральних перевірок щодо дотримання відповідачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, за результатами яких складено акти перевірки від 27.03.2013 р. за № 67/15-2013/02736432 та від 03.06.2013 р. за № 130/15-2013/02736432.

На підставі актів перевірки 04.06.2013 р. податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- за № 0006621520/9016, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 920,26 грн;

- за № 0006561520/9015, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 150,00 грн;

Також 29.03.2013 р. податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- за № 0002601520/5826, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 60,50 грн;

- за № 0002591520/5827, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в сумі 1486,07 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував.

Крім того, заборгованість із ПДВ виникла внаслідок самостійно задекларованих сум в деклараціях від 22.04.2013 р. - за березень 2013 р. в сумі 1 338,00 грн; в декларації від 21.05.2013 р. - за квітень 2013 р. в сумі 6 987,00 грн; в декларації від 20.06.2013 р. - за травень 2013 р. в сумі 9 507,00 грн.

Заборгованість відповідача зі сплати земельного податку з юридичних осіб виникла внаслідок самостійно задекларованої суми, зазначеної в декларації від 20.02.2013 р. за № 9008586064 в розмірі 1 121,30 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суду враховує наступне.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язан-ня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На виконання п.59.1 ст.59 ПК України, яка зазначає про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова направила на адресу відповідача податкову вимогу від 16.01.2013 р. за № 44 на суму 632,90 грн, яка останнім оскаржена не була. Проте, вказана податкова вимога залишились без задоволення, податковий борг відповідачем не сплачено.

Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно із п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі статтею 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідач довів належними доказами законність заявлених вимог, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Разом з тим, покликання апелянта на невідповідність дійсності довідки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 19.07.2013 року про податкову заборгованість не підтверджені будь-якими доказами.

Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року в адміністративній справі № 813/5688/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Р.Й. Коваль

Судді: Н.М. Судова-Хомюк

В.Я. Макарик