Ухвала

від 25.12.2014 по справі 2а-12138/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 р. Справа № 109277/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року в справі за позовом прокурора Перемишлянського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2010 року, Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву прокурора Перемишлянського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» суми податкового богу у розмірі 21357,17 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що несплата узгодженої суми податкового зобов'язання призвела до виникнення податкового боргу в розмірі 21357,17 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року позов задоволено. Постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» на користь державного бюджету податковий борг в сумі 21357,17 грн.

Зазначену постанову мотивовано тим, що станом на день розгляду справи у суді сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та залишити адміністративний позов без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що землі, орендовані відповідачем, не перебували ні в комунальній, ні в приватній власності, а прокурор є неналежним позивачем, оскільки не наділений повноваженнями втручатися такого типу правовідносини.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно із ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа.

Представництво прокурором інтересів в суді є одним із видів представництва в суді.

На думку суду апеляційної інстанції, прокурор здійснюючи свої повноваження як законний представник позивачів, наділений правами наданими позивачам.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» 16 листопада 2007 року зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради, ідентифікаційний код 35562892, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державний цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Як вбачається з припису норми п.п. 5.2.1 ст.5 вищезазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 зазначеного Закону, вважається узгодженою у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Пунктом 4.2.3 ст. 4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків. Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження, суми у порядку, встановленому цим Законом (п.п 4.2.1 ст. 4 Закону).

Як вбачається з припису норми пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановлені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З поданої ТзОВ АК «Нива» податкової декларації, вбачається, що сума самостійно задекларованої орендної плати за земельні ділянки державно і комунальної власності на 2010 рік згідно з договором оренди, становить 28922,12 грн.

Згідно Довідки ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області № 10677/19-032 від 19 листопада 2010 року, станом на 19 листопада 2010 року податковий борг ТзОВ «АК «Нива» з орендної плати за землю становить 21357,17 грн.

Згідно пп. 6.2.1, п. 6.2, ст. 6 цього ж Закону України, податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Однак, всупереч нормам чинного законодавства платник податків не вжив заходів для погашення податкових зобов'язань, на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/171 від 02 лютого 2010 року на суму 6142,30 грн. та другу податкову вимогу № 2/1 від 18 березня 2010 року на суму 14055,60 грн.

Оскільки відповідач свого обов'язку не виконав, відповідно до ст. 8 Закону, заступником начальника ДПІ у Пустомитівському районі винесено Рішення № 2/24-010 від 12 березня 2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження відповідача про те, що податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік не може бути використана як доказ у справі, оскільки ТзОВ АК «Нива» не надано доказів того, що була подана інша декларація.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Нива» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року в справі № 2а-12138/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей