Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/22627/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22627/14 17.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПІРІНФО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп»

про стягнення заборгованості в розмірі 462 575,75 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПІРІНФО» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 462 575,75 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 186 від 01.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/22627/14, розгляд справи призначено на 19.11.2014 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

У судове засідання 19.11.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/22627/14 позивач виконав частково.

У судове засідання 19.11.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/22627/14 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 19.11.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем та частковим виконання позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/22627/14, суд ухвалою від 19.11.2014 р. відклав розгляд даної справи на 17.12.2014 р. та повторно зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали суду від 20.10.2014 р.

20.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові докази, які залучено до матеріалів справи.

У судове засідання 17.12.2014 р. представники сторін не з'явилися.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАПІРІНФО» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 186 від 01.11.2013 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар покупцю, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Розділами 3 та 6 Договору сторони обумовили умови поставки та порядок прийому товару.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання представниками обох сторін відповідної видаткової накладної.

Згідно з п. 4.1. Договору покупець здійснює оплату 100 % вартості поставленої продукції протягом 14-ти календарних днів з дня поставки (п. 3.2. даного Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобов'язання щодо поставки товару за Договором, претензій від відповідача не надходило. Так позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 527 423,95 грн., згідно з видатковими накладними № 11489 від 20.11.2013 р. на суму 18 666,00 грн., № 11490 від 20.11.2013 р. на суму 3 106,00 грн., № 11577 від 22.11.2013 р. на суму 8 824,00 грн., № 11578 від 22.11.2013 р. на суму 1 815,00 грн., № 11580 від 22.11.2013 р. на суму 18 677,00 грн., № 11581 від 22.11.2013 р. на суму 18 038, 00 грн., № 11584 від 22.11.2013 р. на суму 1 977,00 грн., № 11752 від 26.11.2013 р. на суму 19 425,00 грн., № 11753 від 26.11.2013 р. на суму 56,00 грн., № 11755 від 26.11.2013 р. на суму 3 007,00 грн., № 11912 від 29.11.2013 р. на суму 31 412,50 грн., № 12178 від 04.12.2013 р. на суму 24 061,00 грн., № 12235 від 05.12.2013 р. на суму 9 714,50 грн., № 12608 від 12.12.2013 р. на суму 2 709,00 грн., № 12609 від 12.12.2013 р. на суму 13 980,00 грн., № 12760 від 12.12.2013 р. на суму 17 250,00 грн., № 12610 від 12.12.2013 р. еВ суму 1 428,50 грн., № 12956 від 19.12.2013 р. на суму 18 999,25 грн., № 13191 від 25.12.2013 р. на суму 9 000,00 грн., № 13192 від 25.12.2013 р. на суму 1 020,00 грн., № 13266 від 27.12.2013 р. на суму 11 963,00 грн., № 13250 від 26.12.2013 р. на суму 22 972,00 грн., № 13267 від 27.12.2013 р. на суму 28 717,00 грн., № 32 від 08.01.2014 р. на суму 1 814,50 грн., № 33 від 08.01.2014 р. на суму 15 840,00 грн., № 3445 від 15.04.2014 р. на суму 46 741,00 грн., № 3444 від 15.04.2014 р. на суму 2 152,00 грн., № 5470 від 30.05.2014 р. на суму 64 155,00 грн., № 7889 від 31.07.2014 р. на суму 99 003,70 грн.

Однак, відповідач звої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Договором виконав частково на суму 64 848,20 грн., у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 462 575,75 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 462 575,75 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за Договором.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за даним Договором не виконав неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав, розмір позовних вимог не оспорив.

20.11.2014 р. позивач надав суду в якості доказів визнання відповідачем заборгованості у розмірі 462 575,75 грн., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати отриманого товару за Договором, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків станом на серпень 2014 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 462 575,75 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп» (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5; ідентифікаційний код 34453817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАПІРІНФО» (03028, м. Київ, вул. Феодосійська, буд. 6, кв. 48; ідентифікаційний код 36883971) заборгованість в розмірі 462 575 (чотириста шістдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 251 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 52 коп.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя О.В. Нечай