Рішення

від 24.12.2014 по справі 916/4351/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р.Справа № 916/4351/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКУС-УКРАЇНА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ"

про стягнення 128901,24 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Бєлих О.В., довіреність від 24.10.2014р.

від відповідача: Кірпельський В.В., довіреність від 19.11.2014р.

В засіданні 24.12.2014 р. приймали участь представники:

від позивача: Бєлих О.В., довіреність від 24.10.2014р.

від відповідача: Кірпельський В.В., довіреність від 19.11.2014р.

Суть спору: про стягнення з ТОВ „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" на користь ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" 97758,00грн. заборгованості, 4620,07грн. три відсотки річних за період з 08.05.2013р. по 03.12.2014р., 19830,51грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р., 6692,66грн. пені за період з 08.05.2013р. по 08.11.2013р.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ТОВ „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" на користь ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" 243425,00грн. заборгованості,10684,02грн. три відсотки річних, 42516,93грн. індексу інфляції, 16665,24грн. пені.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав заяву від 04.12.2014р. за вх.№2-5608/14, згідно якої зменшив суму позову з 313291,19грн. до 128901,24грн.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.09.2012р. між ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" та ТОВ „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" був укладений договір № М120910 про постачання, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар на суму 292765,00грн. згідно видаткової накладної №24 від 26.04.2013р. Одночасно позивач надав пояснення у заяві від 04.12.2014р. за вх.№2-5608/14, згідно з яким у видатковій накладній №24 була помилково вписана позиція під №22 - запобіжні клапани Ду50 Ру6, КК7967ю00-01 на суму 10667,00грн., оскільки клапани були передані по накладній №2 на виконання іншого договору № М121001 від 01.10.2012р. Таким чином, запчастини за договором № М120910 від 17.09.2012р. були поставлені на суму 282098,00грн, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 97758,00грн., з врахуванням частини оплати, яку позивач підтверджує відомостями руху по рахунку. Також, на суму заборгованості ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" нарахував індекс інфляції, три відсотки річних та пеню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" від 24.11.2014р. №31000/14, в якому виклав заперечення проти позову, де вказує, що згідно відомості по банківському рахунку позивача він здійснив платежі на загальну суму 235185,32 грн. за період з 01.11.2012р. по 27.08.2014р. З цієї загальної суми платежі за договором №120910 від 17.09.2012р. склали 184340,00грн., що підтверджується банківською випискою з АБ „ОТП Банк".

Таким чином, відповідач зазначає, що залишок заборгованості перед позивачем станом на 24.11.2014р. складає 68161,76 грн.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

17.09.2012р. між ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" (постачальник) та ТОВ „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" (покупець) був укладений договір № М120910 про постачання, за умовами якого покупець доручає, а постачальник приймає на себе постачання запасних частин до повітряно роздільної установки К-0,4 у кількості та за ціною згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору № М120910).

Покупець здійснює оплату в наступному порядку: 33 % передоплату протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору обома сторонами та дати отримання покупцем рахунку, 33 % протягом шістдесяти днів після першої передоплати, 34 % протягом п'яти банківських днів з моменту прийому товару покупцем на площадці постачальника. Ціна товару встановлюється в гривнях. Вартість товару визначається у відповідних специфікаціях (п.п. 2.1,2.2,4.1 договору № М120910).

Термін відвантаження товару не більше дев'яноста календарних днів з моменту отримання передоплати. Змінення терміну відвантаження або перенесення терміну доставки окремих позицій Додатку №1 дійсний тільки по взаємній згоді сторін, оформленій письмово у додатковій угоді до даного договору. Прийом виробів здійснюється на площадці постачальника (п.п. 3.1,3.2,3.4 договору №М120910).

Відповідно до п.5.3. договору №М120910 від 17.09.2012р. у разі несвоєчасного виконання або виконання не в повному обсязі оплати за п.4.1 дійсного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний тиждень прострочення оплати, крім випадків погодженої з постачальником відстрочки оплати. При цьому сума пені не може перевищувати 5 % від суми дійсного договору.

За умовами п.10.1. договору №М120910 від 17.09.2012р. цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р.

На виконання умов договору 26.04.2013р. постачальник поставив покупцю товар на суму 292765,00грн., про що свідчить видаткова накладна №24 та довіреність на отримання ТМЦ №6 від 26.04.2013р.

Згідно заяви позивача від 04.12.14р. вх.№2-5608/14 ТОВ „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" здійснило оплату за поставлений товар за договором від 17.09.2012р. в сумі 184340,00грн. про що свідчить відомість по рахунку ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" в АБ Південний за період 01.11.2012р. - 27.08.2014р.:

- із зазначенням призначення платежу саме договір від 17.09.2012р. №М120910 - в частині 49340,00грн., зокрема: 2340,00грн. - 07.06.2013р., 30000,00грн. - 05.07.2013р., 17000,00грн. - 10.07.2013р.;

- із зазначенням платежу рахунок №М12/001 від 28.09.2012р. - в сумі 135000,00грн., зокрема: 5000,00грн. - 15.01.2014., 30000,00грн. - 18.04.2013р., 40000,00грн. - 23.04.2013р., 60000,00грн. - 24.04.2013р.

Згідно пояснень позивача у заяві від 04.12.2014р. за вх.№2-5608/14 вбачається, що позивачем було помилково вписано у видатковій накладній № 24 позицію №22 - запобіжні клапани Ду50 Руб, КК7967ю00-11 на суму 10667,00грн., яка відноситься до іншого договору №121001 від 01.10.2012р. Тому запчастини за договором №М120910 від 17.09.2012р. згідно видаткової накладної №24 були поставлені на суму 282098,00грн., за яким відповідач здійснив оплату в сумі 184340,00грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 97758,00грн.

Відповідач, в свою чергу, у відзиві на позовну заяву ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" від 24.11.2014р. №31000/14 підтверджує факт оплати ним 184340,00грн. за договором №120910 від 17.09.2012р. згідно з банківською випискою з АБ „ОТП Банк".

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 97758,00грн. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, на думку суду, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, щодо поставленого позивачем товару за договором від 17.09.2012р., його часткової оплати, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" 97758,00грн. заборгованості.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 6692,66грн., розраховану за період з 08.05.2013р. по 08.11.2013р.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві суд встановив, що позивачем було пропущено строк позовної давності щодо заявлення до стягнення пені, так як строк позовної давності стосовно стягнення неустойки(штрафу,пені) розпочався з 08.05.2013р. та сплив 08.05.2014р., тоді як позивач звернувся до суду з даним позовом 28.10.2014р., тому суд відмовляє позивачу у задоволенні даної позовної вимоги.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4620,07грн. три відсотки річних за період з 08.05.2013р. по 03.12.2014р., 19830,51грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р.

У відповідності з п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Суд, перевіривши зроблені позивачем розрахунки трьох процентів річних та індексу інфляції встановив, що їх було зроблено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4620,07грн. три відсотки річних за період з 08.05.2013р. по 03.12.2014р., 19830,51грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р., підлягають судом задоволенню у повній мірі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „МАРКУС-УКРАЇНА" є частково доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 97758,00грн. заборгованості, 4620,07грн. три відсотки річних за період з 08.05.2013р. по 03.12.2014р., 19830,51грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. В решті частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6692,66грн. суд відмовляє.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2493,05грн. судового збору. Також, судом підлягає поверненню з державного бюджету надмірно сплачений позивачем судовий збір в сумі 3687,80грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АНКОР-ІНЖІНІРІНГ" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 91, код 34873521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКУС-УКРАЇНА" (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, код 35641078) 97758 (дев'яносто сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 00коп. заборгованості, 4620 (чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 07 коп. три відсотки річних, 19830 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 51коп. інфляційних витрат, 2493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 05коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „МАРКУС-УКРАЇНА" (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, код 35641078) з державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області (м. Одеса, вул. Садова, 1 ,,A", код 37607526) судовий збір, надмірно сплачений згідно квитанції №10085506 від 27.10.2014р. в сумі 3687,80грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.12.14р.

Суддя І.А. Малярчук

Повне рішення складено 25 грудня 2014 р.