Рішення

від 22.12.2014 по справі 914/3744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/3744/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛ ТРЕЙД", м.Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД", м.Львів

про стягнення 290 952,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Палько А.В. - представник (довіреність №б/н від 09.10.2014р.); Зоренко О.В. - представник (довіреність №б/н від 09.10.2014р.).

від відповідача Оліярник Н.В. - представник (довіреність №483 від 27.11.2014р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЛ ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД" про стягнення 397 832,91 грн., з яких 300 443,67 грн. основний борг, 38 008,51 грн. 5 % річних та 59 380,73 грн. пені. Згідно заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог (вх.№5666/14 від 01.12.2014р.) до стягнення заявлено 290 952,01 грн., з яких 193 562,77 грн. основний борг, 38 008,51 грн. 5 % річних та 59 380,73 грн. пені. Крім того у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 7 500,00 грн. витрат на правову допомогу (послуги адвоката). Згідно поданого клопотання (вх.№54292/14 від 15.12.2014р.) позивач просить стягнути з відповідача 16 450,00 грн. витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

Ухвалою суду від 23.10.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.11.2014р.

Ухвалою суду від 10.11.2014р. розгляд справи було відкладено на 01.12.2014р. у зв»язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 01.12.2014р. прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№5666/14 від 01.12.2014р.) та відкладено розгляд справи на 15.12.2014р. з підстав, наведених в ухвалі суду.

В судовому засіданні 15.12.2014р. оголошено перерву до 22.12.2014р. для надання відповідачу можливості скласти свій контррозрахунок позовних вимог.

Представниками позивача в судовому засіданні 15.12.2014р. було подано клопотання (вх.№ 53284/14 від 09.12.2014р.), яким вони долучили до матеріалів справи уточнений розрахунок заборгованості за договором купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р. з урахуванням відстрочення оплати товару згідно специфікації № 07.05.2014 року. Окрім того, клопотанням (вх.№54292/14 від 15.12.2014р.) долучили до матеріалів справи докази надання адвокатських послуг на суму 16 450,00 грн., а саме: акт здачі-прийому наданих послуг від 15.12.2014р.; копію платіжного доручення №200 від 09.12.2014р. на суму 8 950,00 грн.; звіт по наданих адвокатських послугах на суму 15 250,00 грн.; звіт по фактичних витратах на суму 1 200,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача просили позов, з врахуванням поданого уточненого розрахунку заборгованості за договором купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р. з урахуванням відстрочення оплати товару згідно специфікації №07.05.2014 року, задоволити повністю, стягнути з відповідача 272 150,26 грн., з яких 192 822,02 грн. основного боргу, 25 169,67 грн. 5 % річних та 54 158,57 грн. пені. Крім того, просили стягнути з відповідача 16 450,00 грн. витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення на розрахунок ціни позову, штрафних санкцій та витрат правову допомогу (послуги адвоката) та свій контррозрахунок, згідно якого заборгованість становить 205 362,06 грн., з яких 160 083,12 грн. основний борг, 14 067,04 грн. 5 % річних та 31 211,90 грн. пені. Крім того, у вищенаведеному запереченні просив обмежити розмір витрат на оплату правової допомоги з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представника відповідача, суд,-

встановив:

07.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЛ ТРЕЙД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ САД" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2013-05-07/03 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця (поставити) товар (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення насіння), а покупець зобов'язувався в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п.1.2. договору найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною, Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається специфікаціями (додатками) цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно п.2.5. договору оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору.

Позивач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу № 2013-05-07/03 від 07.02.2013р. виконав повністю, поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення насіння) на загальну суму 799 104,00 грн., згідно видаткових накладних: №79 від 07.06.2013р. на суму 745 464,00 грн.; №174 від 04.11.2013р. на суму 53 640,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконував в повному обсязі та вчасно.

03.09.2014р. позивач звертався до відповідача із претензією за вих.№ 03-09/01, в якій вимагав від відповідача самостійно сплатити суму заборгованості за поставлений товар в сумі 293 378,01 грн., з яких 120 464,00 грн. основний борг, 148 433,62 грн. доплата із збільшенням курсу долара США, 15 239,17 грн. пені, 9 241,22 грн. п'ять відсотків річних. Проте, дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Представником позивача подано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014р. по 07.08.2014р., згідно якого станом на 07.08.2014р. заборгованість відповідача становить 120 464,00 грн., який підписаний та скріплений печатками повноважних сторін у справі.

Згідно п.2 та п.3 специфікації №1 від 07.05.2013р. до договору купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р., курс на дату підписання специфікації складає 8,08 грн. за 1 долар США. Загальна сума у валюті за даною специфікацією складає:92 260,40 доларів США.

Згідно п.2 та п.3 специфікації №2 від 16.08.2013р. до договору купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р., курс на дату підписання специфікації складає 8,12 грн. за 1 долар США. Загальна сума у валюті за даною специфікацією складає: 6 605,91 доларів США.

У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань по договору у відповідача станом на 13.10.2014р. виникла заборгованість, яка згідно поданого позивачем розрахунку становила 397 832,91 грн., з яких 300 443,67 грн. основний борг, 38 008,51 грн. 5 % річних та 59 380,73 грн. пені.

Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№5666/14 від 01.12.2014р.), в якій він повідомляє суд про часткову сплату відповідачем заборгованості на загальну суму 120 464,00 грн., а саме:

- 04.11.2014р. в сумі 50 000,00 грн. згідно платіжного доручення №739;

- 11.11.2014р. в сумі 70 464,00 грн. згідно платіжного доручення №812.

Представниками позивача подано клопотання (вх.№ 53284/14 від 09.12.2014р.), яким вони долучили до матеріалів справи розрахунок заборгованості за договором купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р. з урахуванням відстрочення оплати товару згідно специфікації №07.05.2014 року та просять стягнути з відповідача 192 822,02 грн. основного боргу.

Позивач керуючись умовами п.5.2. договору, у зв'язку із порушенням строків (термінів) платежів за поставлений товар, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого уточного розрахунку заборгованості (вх.№ 53284/14 від 09.12.2014р.) становить 54 158,57 грн.

Крім того, позивач керуючись умовами п.5.3. договору та ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 5% річних, які згідно поданого уточного розрахунку заборгованості (вх.№ 53284/14 від 09.12.2014р.) становлять 25 169,67 грн.

Отже, згідно поданого уточненого розрахунку заборгованості (вх.№ 53284/14 від 09.12.2014р.) до стягнення заявлено 192 822,02 грн. основного боргу, 25 169,67 грн. 5 % річних, 54 158,57 грн. пені та 16 450,00 грн. витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Позивач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу № 2013-05-07/03 від 07.02.2013р. виконав повністю, поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення насіння) на загальну суму 799 104,00 грн.

Факт передачі покупцю товару (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення насіння) підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №79 від 07.06.2013р. на суму 745 464,00 грн. та №174 від 04.11.2013р. на суму 53 640,00 грн.

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреностей:

- №385 від 07.06.2013р.; №474 від 04.11.2013р. виданих Журику Івану Васильовичу (паспорт серії АС №484833, виданий 24.04.2000р. Любешівським РВ УМВС України у Волинській області). Факт поставки товару відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.2.5. договору оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору.

Так, згідно специфікації №1 від 07.05.2013р. до договору купівлі-продажу сума передоплати становить 298 185,60 грн., сума оплати визначена наступним чином: 223 639,20 грн. мало бути сплачено до 25.08.2013р., 223 639,20 грн. мало бути сплачено до 25.11.2013р. У специфікації №2 від 16.08.2013р. до договору купівлі-продажу передбачено передоплату товару в сумі 53 640,00 грн.

Слід зазначити, що сторони в договорі передбачили порядок визначення ціни товару з прив"язкою до іноземної валюти.

За умовами п.2.1. договору ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) вказується сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Сплата ціни товару здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США.

Згідно вимог п.2.3. договору якщо у специфікації визначений еквівалент ціни товару (її частини) в доларах США, то сума ціни товару (її частини), яку має сплатити покупець у гривнях України, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її частини), вираженого в доларах США, що зазначений в специфікаціях, на курс продажу гривні до долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати товару (її частини).

Згідно п.2.4. договору сторони досягли згоди, що у разі збільшення курсу продажу гривні до долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню розрахунку за товар (його частину) продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості неоплаченого покупцем товару, а покупець зобов'язаний здійснити оплату його вартості. Скоригована вартість товару визначається в специфікаціях і є підставою для оплати товару (його частину).

Щодо визначення сторонами ціни договору вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті слід зазначити наступне.

Використання валюти під час виконання грошового зобов"язання регулюється ст.ст.192,524,533 ЦК України.

Так, зокрема згідно ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відтак, сторонам надано право визначати грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті, що поряд із застосуванням індексації суми зобов"язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їх грошових зобов"язань. Вказане узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у постанові від 01.12.2014р. справа № 914/1678/14.

Зважаючи на положення п.2.3. договору позивач при нарахуванні суми основного боргу правомірно застосовував курс долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку саме станом на день, що передує дню оплати товару (його частини) виходячи із строків оплати вказаних у специфікаціях. Вказане спростовує заперечення відповідача викладені ним письмово.

Після порушення провадження у справі відповідачем частково здійснено оплату по договору купівлі-продажу на загальну суму 120 464,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №739 від 04.11.2014р. на суму 50 000,00 грн.; №812 від 11.11.2014р. на суму 70 464,00 грн.

Відтак, станом на дату прийняття рішення (22.12.2014р.) у відповідача існує заборгованість в сумі 192 822,02 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 192 822,02 грн., згідно уточненого розрахунку заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п.5.3. договору сторони передбачили інший розмір процентів ніж встановлено ст.625 ЦК України. Зокрема зазначили, що у випадку прострочення покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього договору, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 5 (п'ять) відсотків річних від простроченої суми.

Суд перевірив розрахунок 5% річних та дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано 5% річних, які згідно поданого уточненого розрахунку заборгованості становлять 25 169,67 грн. та підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.2. договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сума простроченого платежу, визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем пені, ціна товару (її частини) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що позивач правомірно нарахував пеню, які згідно поданого уточненого розрахунку заборгованості (вх.№53284/14 від 09.12.2014р.) становить 54 158,57 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення 16 450,00 грн. витрат на правову допомогу (послуги адвоката), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 09.10.2014р. між адвокатом Зоренко Олексієм Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №431 від 07.04.2000р.) (надалі виконавець) та адвокатом Палько Андрієм Васильовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №628 від 10.01.2008р.) (надалі виконавець) кожен з яких має право діяти самостійно, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛ ТРЕЙД», в особі директора Паранюка Володимира Васильовича, що діє на підставі Статуту (надалі замовник), було укладено договір №055/14 про надання правової допомоги (надалі - договір №055/14).

Згідно п.1.1. договору №055/14 виконавець зобов'язувався надати замовнику правову допомогу (послуги адвоката) по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛ ТРЕЙД» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р.

Згідно п.3.3. договору №055/14 замовник зобов'язувався вносити плату у зв'язку з наданням правової допомоги відповідно до п.4.1. та у строки визначені п.5.1. цього договору.

Умовами п.4.1. договору №055/14 за послуги визначені п.1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю 500,00 грн. (п'ятсот грн.) за годину роботу виконавця.

Згідно п.4.2. договору №055/14 в момент підписання цього договору замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 7 500,00 грн. (сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).

Відповідно до п.5.1. договору №055/14 замовник здійснює оплату за цим договором в готівковому або безготівковому порядку протягом трьох робочих днів з моменту підписання цього договору, а в подальшому - протягом трьох робочих днів з моменту надання виконавцем звіту про виконанні роботи (надані послуги) за результатами роботи за квартал.

Зважаючи на положення ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як роз"яснено Вищим господарським судом України у п.п.6.3. п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Представники позивача в підтвердження надання адвокатських послуг надали суду договір від 09.10.2014р. №055/14 про надання правової допомоги; акт здачі-прийому наданих послуг від 15.12.2014р.; платіжні доручення №131 від 10.10.2014р. на суму 5 000,00 грн.; №159 від04.11.2014р. на суму 2 500,00 грн.; №200 від 09.12.2014р. на суму 8 950,00 грн.; звіт по наданих адвокатських послугах на суму 15 250,00 грн.; звіт по фактичних витратах на суму 1 200,00 грн., всього на суму 16 450,00 грн.

Слід зазначити, що в акті здачі-приймання наданих адвокатських послуг від 15.12.2014р. відображена сума 16 450,00 грн. яка складається з вартості наданих адвокатських послуг в сумі 15 250,00 грн. та фактичних витрат по справі в сумі 1200,00 грн. (транспортні витрати).

Зважаючи на положення ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представниками позивача документально не підтверджено понесення транспортних витрат в сумі 1200,00 грн., договором №055/14 від 09.10.2014р. надання правової допомоги не передбачено сплати таких витрат, відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми.

Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

До стягнення з відповідача підлягає основний борг в сумі 192 822,02 грн., п'ять процентів річних в сумі 25 169,67 грн., пеня в сумі 54 158,57 грн.

У зв"язку з перерахунком позивачем суми пені та 5% річних, за відсутності заяви про зменшення позовних вимог, у задоволенні різниці між первісно нарахованими позивачем пенею і 5% річних та їх сумою згідно уточненого розрахунку, слід відмовити.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №132 від 13.10.2014р. на суму 7 956,66 грн.

Позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог від 01.12.2014р. (вх.№5666/14 від 01.12.2014р.).

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відтак позивачу, на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", слід повернути 2 137,61 грн. судового збору, у зв'язку із зменшенням суми позовних вимог.

Згідно ст.49 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 5 443,00 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.11, 524, 526, 530, 533, 549, 610, 611, 612, 625, 627-629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 48, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД" (79013, м.Львів, Франківський район, вул.Ак.Єфремова, буд.32А; код ЄДРПОУ 37122702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛ ТРЕЙД" (76018, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.І.Макуха, буд.2В; код ЄДРПОУ 37409603) основний борг в сумі 192 822,02 грн., 25 169,67 грн. п'ять процентів річних, 54 158,57 грн. пені, 15 250,00 грн. витрат на правову допомогу (послуги адвоката) та 5 443,00 грн. судового збору.

3 . У задоволенні пені в сумі 5 222,16 грн., 5% річних в сумі 12 838,84 грн. та транспортних витрат в сумі 1 200,00 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАЛ ТРЕЙД" (76018, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.І.Макуха, буд.2В; код ЄДРПОУ 37409603) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 137,61 грн. у зв'язку із поданням заяви про зменшенням суми позовних вимог.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

складено 26.12.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.