Постанова

від 10.03.2015 по справі 914/3744/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 914/3744/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД», вих.№523 від 31.12.2014 року

на рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 року (підписане 26.12.2014 року), суддя Сухович Ю.О.

у справі №914/3744/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дал Трейд», м. Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД», м. Львів

про стягнення 290 952,01 грн.

в с т а н о в и в :

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 01.12.2014 року) позивач просив суд стягнути з відповідача 290952,01 грн., з яких: 193562,77 грн. - основний борг, 38008,51 грн. - 5 % річних та 59380,73 грн. - пені. Крім того, згідно клопотання (б/н від 15.12.2014 року) позивач просив стягнути з відповідача 16450 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2014 року по справі №914/3744/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дал Трейд» задоволено частково: присуджено до стягнення на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» 192822,02 грн. - основного боргу, 25169,67 грн. - 5% річних, 54158,57 грн. - пені. Крім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 15250 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката). В частині стягнення 5222,16 грн. - пені, 12838,84 грн. - 5% річних та 1200 грн. - транспортних витрат - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що сума основної заборгованості в розмірі 192822,02 грн. підставна, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача. Крім того, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені та 5% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної вимоги та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 25169,67 грн. - 5% річних та 54158,57 грн. - пені. Поряд з тим, суд враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, вирішив покласти на відповідача витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 15250 грн.

Не погоджуючись частково з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 року по справі №914/3744/14 та прийняти нове рішення, яким зменшити суми стягнень. Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник визнає заборгованість в розмірі 205362,06 грн., з яких: 160083,12 грн. - основний борг, 14067,04 грн. - 5 % річних та 31211,90 грн. - пеня. На думку скаржника, позивачем здійснено неправильний розрахунок дооцінки вартості товару та штрафних санкцій, оскільки специфікацією погоджено відтермінування оплати товару до 25.11.2014 року. Крім того, апелянт вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій, у зв'язку з неправильним застосуванням облікової ставки НБУ, оскільки така застосовується лише під час розрахунків в національній валюті. Поряд з тим, скаржник не згідний із рішенням суду в частині стягнення витрат на послуги адвоката, вважаючи їх розмір явно завищеним.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У відзиві на апеляційну скаргу (вих.№4 від 28.01.2015 року) позивач просить рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 року по справі №914/3744/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вказуючи на правомірність рішення місцевого господарського суду та безпідставність доводів апелянта.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дал Трейд» (в тексті договору - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу №2013-05-07/03, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 продавець зобов'язався в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця (поставити) товар (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення насіння), а покупець зобов'язався в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.

Оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до договору (п.2.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.02.2013 року виконав повністю, поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення насіння) на загальну суму 799104 грн., що підтверджується видатковими накладними №79 від 07.06.2013 року на суму 745464 грн. та №174 від 04.11.2013 року на суму 53640 грн.

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреностей №385 від 07.06.2013 року, №474 від 04.11.2013 року, виданих Журику Івану Васильовичу (паспорт серії АС №484833, виданий 24.04.2000 року Любешівським РВ УМВС України у Волинській області). Факт поставки товару відповідачем не заперечується.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконував не належним чином, у зв'язку з чим, 03.09.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.№03-09/01), з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 293378,01 грн., з яких: 120464 грн. - основний борг, 148433,62 грн. - доплата із збільшенням курсу долара США, 15239,17 грн. - пені та 9241,22 грн. - 5% річних. Однак, вказана претензія позивача залишена без відповіді та задоволення.

Згідно акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 року по 07.08.2014 року станом на 07.08.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 120464 грн. Вказаний акт звірки підписаний представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб - сторін договору.

Відповідно до п.п.2, 3 специфікації №1 від 07.05.2013 року до договору купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013 року, курс на дату підписання специфікації складає 8,08 грн. за 1 долар США, а загальна сума у валюті за даною специфікацією складає 92260,40 доларів США.

Відповідно до п.п.2, 3 специфікації №2 від 16.08.2013 року до договору купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013 року, курс на дату підписання специфікації складає 8,12 грн. за 1 долар США, а загальна сума у валюті за даною специфікацією складає 6605,91 доларів США.

Відтак, станом на 13.10.2014 року у відповідача виникла заборгованість, яка згідно поданого позивачем розрахунку становила 397832,91 грн., з яких: 300443,67 грн. - основний борг, 38008,51 грн. - 5 % річних та 59380,73 грн. - пені.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості на загальну суму 120464 грн. (04.11.2014 року - 50000 грн. згідно платіжного доручення №739 та 11.11.2014 року - 70464 грн. згідно платіжного доручення №812), представник позивача подав до місцевого господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, представниками позивача подано клопотання (вх.№53284/14 від 09.12.2014 року), з долученим розрахунком заборгованості за договором купівлі-продажу №2013-05-07/03 від 07.05.2013р. з урахуванням відстрочення оплати товару згідно специфікації №1 від 07.05.2014 року та просили суд стягнути з відповідача на користь позивача 192822,02 грн. - основного боргу.

Разом з тим, керуючись умовами п.5.2 договору, у зв'язку із порушенням відповідачем строків (термінів) платежів за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого уточного розрахунку заборгованості (вх.№53284/14 від 09.12.2014 року) становить 54158,57 грн.

Крім того, керуючись умовами п.5.3. договору та ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 5% річних, які згідно поданого уточного розрахунку заборгованості (вх.№53284/14 від 09.12.2014 року) становлять 25169,67 грн.

Відтак, враховуючи уточнений розрахунок заборгованості (вх.№53284/14 від 09.12.2014 року) позивачем заявлено до стягнення 192822,02 грн. - основного боргу, 25169,67 грн. - 5 % річних, 54158,57 грн. - пені та 16450 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.5 Договору сторони погодили, що оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до договору.

Так, згідно специфікації №1 від 07.05.2013 року до договору купівлі-продажу загальна сума за специфікацією становить 745464 грн. (з яких: сума передоплати становить 298185,60 грн., сума оплати до 25.08.2013 року становить 223639,20 грн. та сума оплати до 25.11.2013 року становить 223639,20 грн.).

У специфікації №2 від 16.08.2013 року до договору купівлі-продажу передбачено передоплату товару в сумі 53640 грн.

Ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) вказується сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Сплата ціни товару здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.п.2.3, 2.4 Договору якщо у специфікації визначений еквівалент ціни товару (її частини) в доларах США, то сума ціни товару (її частини), яку має сплатити покупець у гривнях України, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її частини), вираженого в доларах США, що зазначений в специфікаціях, на курс продажу гривні до долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню оплати товару (її частини). У разі збільшення курсу продажу гривні до долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню розрахунку за товар (його частину), продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості неоплаченого покупцем товару, а покупець зобов'язаний здійснити оплату його вартості. Скоригована вартість товару визначається в специфікаціях і є підставою для оплати товару (його частину).

Згідно ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках та порядку, встановлених законом.

Разом з тим, статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

В силу положень ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

З огляду на умови п.2.3 Договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем при нарахуванні суми основного боргу правомірно застосовано курс долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку станом на день, що передував дню оплати товару (його частини), виходячи із строків оплати вказаних у специфікаціях до договору купівлі-продажу.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 192822,02 грн.

Посилання скаржника на здійснення позивачем неправильного розрахунку дооцінки вартості товару є безпідставними, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи уточнений розрахунок заборгованості, який здійснено з урахуванням відстрочення оплати товару згідно специфікації №1 від 07.05.2013 року до договору купівлі-продажу та який враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Крім того, позивач просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача за неналежне виконання ним договірних зобов'язань 38008,51 грн. - 5% річних. (згідно поданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості - 25169,67 грн.).

Так, відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 5.3 Договору сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього договору, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 5% річних від простроченої суми.

Слід зазначити, що колегія суддів, перевіривши розрахунок, заявленої до стягнення суми 3% річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за неналежне виконання договірних зобов'язань з відповідача на користь позивача слід стягнути 25169,67 грн. - 3% річних.

Разом з тим, позивач просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання 59380,73 грн. - пені. (згідно поданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості - 54158,57 грн.).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно п.5.2 Договору за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу, визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем пені, ціна товару (її частини) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, заявленої до стягнення суми пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за несвоєчасне виконання зобов'язання з відповідача на користь позивача слід стягнути 54158,57 грн. - пені.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 16450 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

З приводу наведеного, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи 09.10.2014 року між адвокатом Зоренко Олексієм Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №431 від 07.04.2000р.) (в тексті договору - виконавець) та адвокатом Палько Андрієм Васильовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №628 від 10.01.2008 року) (в тексті договору - виконавець) кожен з яких має право діяти самостійно, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛ ТРЕЙД» (в тексті договору - замовник), укладено договір №055/14 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору №055/14 за послуги визначені договором замовник сплачує виконавцю 500 грн. за годину роботу виконавця. В момент підписання цього договору замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 7500 грн.

Згідно п.5.1 договору №055/14 замовник здійснює оплату за цим договором в готівковому або безготівковому порядку протягом трьох робочих днів з моменту підписання цього договору, а в подальшому - протягом трьох робочих днів з моменту надання виконавцем звіту про виконанні роботи (надані послуги) за результатами роботи за квартал.

На підтвердження надання адвокатських послуг позивач подав суду договір від 09.10.2014 року №055/14 про надання правової допомоги, акт здачі-прийому наданих послуг від 15.12.2014 року, платіжні доручення №131 від 10.10.2014 року на суму 5000 грн., №159 від 04.11.2014 року на суму 2500 грн., №200 від 09.12.2014 року на суму 8950 грн., звіт по наданих адвокатських послугах на суму 15250 грн., звіт по фактичних витратах на суму 1200 грн., всього на суму 16450,00 грн.

Разом з тим, відображена в акті здачі-приймання наданих адвокатських послуг від 15.12.2014 року сума 16450 грн. складається з вартості наданих адвокатських послуг в сумі 15250 грн. та фактичних витрат по справі в сумі 1200 грн. (транспортні витрати).

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, враховуючи положення ст.33 ГПК України, дійшов вірного висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача 1200 грн. - витрат на правову допомогу (транспортних витрат), оскільки позивачем документально не підтверджено понесення таких витрат, а договором №055/14 від 09.10.2014 року про надання правової допомоги не передбачено сплати таких витрат.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 192822,02 грн. - основного боргу, 25169,67 грн. - 5% річних, 54158,57 грн. - пені, 15250 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 року по справі №914/3744/14 прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 року по справі №914/3744/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/3744/14 повернути до господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 13.03.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.