Постанова

від 25.12.2014 по справі 916/2845/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2014 р.Справа № 916/2845/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Колоколова С.І., Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Тарнавський Р.В. (за довіреністю),

від відповідача 1 - Висоцький С.О. (за довіреністю),

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укркурортстрой»

на рішення господарського суду Одеської області від 03 жовтня 2014 року

у справі №916/2845/14

за позовом Приватного підприємства «Укркурортстрой»

до відповідачів:

1) Підприємства федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 508 993, 60 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 25.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014р. Приватне підприємство «Укркурортстрой» (далі - Підприємство, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Підприємства федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» (далі - Федерація професійних спілок, відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, відповідач 2) про стягнення заборгованості за рамковим договором від 23.08.2002 р. б/н та договорами на виконання робіт від 01.07.2003р. № 1-08 на суму 17 615,00грн., від 01.07.2005р. № 1/7 на суму 34 539,00грн., від 01.10.2005р. № 1/10 на суму 34 266,00грн., від 10.02.2006р. № 10/02 на суму 4 180,00грн., від 01.03.2006р. № 1/3 на суму 22 533,00грн., від 11.05.2006р. № 11/05 на суму 32 720,00грн., від 01.07.2006р. № 15 на суму 102 431,00грн., від 01.06.2007р. № 8 на суму 99 770,00грн., від 17.06.2008р. № 17/06 на суму 41 322,00грн., від 14.09.2008р. № 10 на суму 173 690,00грн. Загальна ціна позову складає 563 066,00грн., з яких: 560 066,00грн. Підприємство просило стягнути з Федерації професійних спілок, як особи, за замовленням якої проводились роботи; 3 000,00грн. - ФОП ОСОБА_3, оскільки він, уклавши договір поруки від 17.09.2008р. б/н, поручився за виконання відповідачем 1 своїх обов'язків за договорами на виконання робіт від 01.06.2007р. № 8, від 17.06.2008р. № 17/06, від 14.09.2008р. № 10.

01.10.2014р. до господарського суду від Підприємства надійшла заява про уточнення позовних вимог та залучення іншого відповідача, в якій позивач просив залучити на підставі ст.24 ГПК України іншого відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4), прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги, стягнути з Федерації професійних спілок заборгованість за названими вище договорами на виконання робіт у сумі 505 993,60грн., вказуючи на виявлення в процесі вирішення спору додаткової оплати боргу в розмірі 44 372,40грн., стягнути з ФОП ОСОБА_3 заборгованість у сумі 3 000,00грн., яка виникла в зв'язку з укладенням договору поруки від 17.09.2008р. б/н та стягнути з ФОП ОСОБА_4 заборгованість у сумі 1 970,45грн., яка виникла в зв'язку з укладенням договору поруки від 15.09.2008р. б/н, за змістом якого вона поручилась за виконання відповідача 1 зобов'язань за договором від 14.09.2008р. № 10.

Вказану заяву господарський суд задовольнив в частині зменшення розміру вимог до відповідача 1, в іншій частині заяви - відмовив у задоволенні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2014р. у задоволенні позову Підприємству - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що стягнення заборгованості за договорами від 01.07.2005р. № 1/7, від 01.10.2005р. № 1/10, від 10.02.2006р. № 10/02, від 11.05.2006р. № 11/05 задоволенню не підлягають, тому що названі суми оплачено повністю ще до подачі позову до суду. Щодо стягнення заборгованості за договорами від 01.07.2003р. № 1-08, від 01.03.2006р. № 1/3, від 01.07.2006р. № 15, від 01.06.2007р. № 8, від 14.09.2008р. № 10, від 17.06.2008 р. № 17/06 суд відмовив у зв'язку зі спливом позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Підприємство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі: стягнути з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за договорами про виконання робіт у сумі 505 993,60 грн.; стягнути з відповідача 2

на користь позивача заборгованість за договором поруки у розмірі 3 000,00 грн.; стягнути з відповідача 1, як з особи, яка винна у виникненні спору вартість сплаченого судового збору у розмірі 11 261,32 грн., 1 767,00 грн., 5 089,94 грн. на користь Підприємства.

Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ПП «Укркурортстрой» передано на розгляд судді Одеського апеляційного господарського суду Головею В.М. (суддя-доповідач). Враховуючи викладене, керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3.1.6. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, пунктом 2.1. рішення зборів суддів Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2014, розпорядженням голови суду від 24.10.2014р. № 2597 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5017/1527/2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Головей В.М., суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2014р. апеляційну скаргу ПП «Укркурортстрой» прийнято до провадження та призначено розгляд на 20.11.2014р.

У зв'язку з перебуванням судді Мирошниченко М.А. у відпустці, розпорядженням голови суду від 12.11.2014р. № 775 склад колегії змінено та сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Головей В.М., суддів: Колоколова С.І., Шевченко В.В.

19.11.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від Федерації професійних спілок надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1 вважає, що господарським судом прийнято по суті правильне рішення, а доводи апеляційної скарги не відповідають вимогам законодавства та не спростовують висновків суду щодо відмови в позові, твердження апелянта не доведені належним чином.

17.11.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Головея В.М., суддів Мирошниченко М.А., Шевченко В.В., яка була розглянута судовою колегією в судовому засіданні 20.11.2014р.. Вислухавши думки представників сторін щодо вищевказаної заяви, колегія суддів відхилила останню як безпідставну.

В судовому засіданні 20.11.2014р. представник позивача та відповідача 1 надали пояснення та відповідно до ст. 77 ГПК України судова колегія оголосила перерву до 25.12.2014р.

Представник відповідача 2 належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, проте в судові засідання він не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Зокрема, надіслана апеляційним судом ФОП ОСОБА_3 поштова кореспонденція разом з ухвалою суду повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання, проте, колегія суддів вважає, що відповідач 2 повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи з огляду на таке.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, вислухавши думку представників позивача та відповідача 1, судова колегія порадившись на місці, прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача 2, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судових засіданнях 20.11.2014р. та 25.12.2014р. представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача1 в судових засіданнях 20.11.2014р. та 25.12.2014р. заперечував проти апеляційної скарги та просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 23.08.2002р. між Підприємством (виконавець) та відповідачем 1 (замовник) укладено рамковий договір б/н, у якому сторони домовились співпрацювати в частині виконання ремонтних робіт в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 на умовах, що будуть узгоджуватись в договорах.

У подальшому сторонами укладено договори на виконання робіт від 01.07.2003р. № 1-08, від 01.07.2005р. № 1/7, від 01.10.2005р. № 1/10, від 10.02.2006р. № 10/02, від 01.03.2006р. № 1/3, від 11.05.2006р. № 11/05, від 01.07.2006р. № 15, від 01.06.2007р. № 8, від 17.06.2008р. № 17/06, від 14.09.2008р. № 10.

На виконання умов вищевказаних договорів Підприємство здійснило, а відповідач 1 прийняв ремонті роботи, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: за договором від 01.07.2003 р. № 1-08 на суму 17 615,00 грн., від 01.07.2005 р. № 1/7 на суму 34 539,00 грн., від 01.10.2005 р. № 1/10 на суму 34 266,00 грн., від 10.02.2006 р. № 10/02 на суму 20 274,00 грн., від 01.03.2006 р. № 1/3 на суму 53 533,00 грн., від 11.05.2006 р. № 11/05 на суму 47 683,00 грн., від 01.07.2006 р. № 15 на суму 150 114,00 грн., від 01.06.2007 р. № 8 на суму 99 770,00 грн., від 17.06.2008 р. № 17/06 на суму 41 322,00 грн., від 14.09.2008 р. № 10 на суму 18 8210,00 грн.

З наявних в матеріалах справи належним чином завірених копій банківських виписок вбачається, що оплата вартості робіт була проведена частково, а саме: договір від 01.07.2003 р. № 1-08 не оплачено; за договором від 01.07.2005 р. № 1/7 існує переплата в сумі 2 387,40 грн.; договір від 01.10.2005 р. № 1/10 оплачено повністю; договір від 10.02.2006 р. № 10/02 оплачено повністю; договір від 01.03.2006 р. № 1/3 оплачено частково в сумі 14 963,00 грн.; договір від 11.05.2006 р. № 11/05 оплачено повністю; договір від 01.07.2006 р. № 15 не оплачено; договір від 01.06.2007 р. № 8 не оплачено; договір від 17.06.2008 р. № 17/06 оплачено в сумі 14 520,00 грн., договір від 14.09.2008 р. № 10 не оплачено.

Отже, господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договорами від 01.07.2005 р. № 1/7, від 01.10.2005 р. № 1/10, від 10.02.2006 р. № 10/02, від 11.05.2006 р. № 11/05, оскільки названі суми оплачено повністю ще до подачі позову до суду.

Також, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, який врахував клопотання відповідача 1 про застосування строку позовної давності та правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договорами від 01.07.2003р. № 1-08, від 01.03.2006р. № 1/3, від 01.07.2006р. № 15, від 01.06.2007р. № 8, від 14.09.2008р. № 10, від 17.06.2008р. № 17/06, у зв'язку зі спливом три річного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, оскільки строк перерахування коштів за неоплаченими угодами становить: по договору від 01.07.2003 р. № 1-08 - 30% авансом протягом 5 днів після підписання договору, решта після закінчення кожного етапу робіт; по договорам від 01.03.2006 р. № 1/3, від 01.07.2006 р. № 15, від 01.06.2007 р. № 8, від 14.09.2008 р. № 10 - 10 календарних днів після підписання акту Замовником; по договору від 17.06.2008 р. № 17/06 - 5 календарних днів після підписання акту Замовником, а також акти виконаних робіт надані позивачем в обґрунтування своїх вимог датовано жовтнем 2008р. Отже, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Підприємство в апеляційній скарзі зазначає, що воно оскаржує рішення господарського суду лише в частині неврахування судом наявних в справі доказів переривання строку позовної давності.

Щодо цієї вимоги скаржника колегія суддів зазначає наступне.

Так, Підприємство зазначає, що строк позовної давності потрібно визначати з урахуванням терміну дії рамкового договору, на підставі якого сторонами підписувались та виконувались всі договори будівельного підряду, однак судова колегія не приймає дані доводи до уваги, оскільки наведений вище порядок оплати вартості робіт ніяким чином строк виконання грошових зобов'язань відповідача 1 зі строком дії рамкового договору не пов'язує.

Також, помилковими є посилання апелянта як на передумову для задоволення позовних вимог на переривання перебігу позовної давності згідно ч.1 ст.264 ЦК України вчиненням відповідачем 1 дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, адже остання оплата та складання акту звіряння взаєморозрахунків здійснені ще в 2008 р., у той час як позовну заяву подано в 2014 р.

Крім цього, заявлення зустрічного позову по справі № 24/119-10-4051 про визнання права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, вимоги якої обґрунтовано з посиланням на підрядні угоди, за якими виникла заборгованість, що стягується по справі № 916/2845/14, за правилами ч.2 ст.264 ЦК України позовну давність не перериває, адже під «пред'явленням особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач» в контексті спірних правовідносин потрібно розуміти позов про стягнення частини боргу, який позивачем не подавався.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано відмовив у задоволенні позову ПП «Укркурортстрой».

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.12.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Шевченко В.В.