Постанова

від 22.12.2014 по справі 914/1624/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Справа № 914/1624/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О. суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача:Сидоренко Ю.А. - за дов.№10/00-152 від 11.08.2014р. від 3-тьої особи не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2014р. та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. у справі№ 914/1624/14 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" провизнання поруки припиненою

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерго" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Відділення №2400 Приватного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання поруки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" зобов'язань за кредитним договором № 0024/08/10-КLI від 07.08.2008р., згідно договору поруки від 13.08.2008р., припиненою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2014р. замінено неналежного відповідача Відділення №2400 ПАТ "Банк Форум" на належного та залучено до участі в процесуальному статусі відповідача ПАТ "Банк Форум".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. справу за позовом ТОВ "Укренерго" до ПАТ "Банк Форум" про визнання поруки припиненою направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2014р. (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. (головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Шевченко Е.О., Синиця О.Ф.), в задоволені позову відмовлено.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 509, 546, 559, 598, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані відсутністю правових та фактичних підстав для визнання поруки ТОВ "Укренерго" такою, що припинена.

Не погодившись з вказаними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 14, 509, 598, частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник наголошує на припинені поруки внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки зміни основного зобов'язання відбулися без згоди останнього.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 07.08.2008р. між Акціонерним комерційним банком "Форум", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (банк), та ТОВ "Корпорація УБТ" (позичальник) укладено кредитний договір №0024/08/10-КLI від 07.08.2008р., за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії на придбання обладнання, запуску нової виробничої лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 875 000 доларів США, із графіком зниження ліміту кредитної лінії щомісячно рівними частинами у сумі 36 100 доларів США.

У пункті 1.3 кредитного договору сторони домовились, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5 процентів річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 13.08.2008р. між банком та ТОВ "Укренерго" (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель поручився перед банком за виконання ТОВ "Корпорація УБТ" (боржником) зобов'язань за кредитним договором.

Пунктами 3.1., 3.4. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та даним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; при внесенні змін до кредитного договору і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя.

У подальшому, між банком та позичальником вносилися зміни до кредитного договору №0024/08/10-КLI від 07.08.2008р. шляхом укладання додаткових угод до нього.

Так, зокрема, договором №2 від 18.11.2008р. внесено зміни до пункту 1.3 кредитного договору, відповідно до яких сторони погодили, що за користування кредитними коштами для траншів, що видані до 17.11.2008р., встановлюється плата в розмірі 13,5 процентів річних; за користування кредитними коштами для траншів, що видані після 17.11.2008р., встановлюється плата в розмірі 17,0 процентів річних.

Предмет позову у даній справі становить вимога про визнання поруки ТОВ "Укренерго" перед ПАТ "Банк Форум" такою, що припинена на підставі частини першої статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки внаслідок укладання між банком та боржником договору №2 від 18.11.2008р. про внесення змін до кредитного договору щодо підвищення розміру процентів без згоди поручителя збільшився обсяг його відповідальності.

Так, згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно положень частини першої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призвели або можуть призвести збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди на це. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Отже, підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін. При цьому, порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання. Відповідно, порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов'язання поручитель надав свою згоду. Допустимою є попередня згода поручителя на зміну умов основного договору, в тому числі виражена в договорі поруки. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту відсутності згоди поручителя на зміну основного зобов'язання, пов'язану з підвищенням процентної ставки за користування позичальником кредитними коштами, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В силу статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, зміст правочину становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалося вище, укладаючи договір поруки, поручитель погодився з його умовами, якими визначено, що при внесенні змін до кредитного договору і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя (п.3.4. договору поруки).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що поручитель був проінформований про збільшення розміру його відповідальності та надав на це відповідну згоду, що підтверджується укладеним між ним та банком договором від 04.08.2010р. про внесення змін до договору поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ "Корпорація УБТ" зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором №0024/08/10-КLI від 07.08.2008р., договорами про внесення змін до кредитного договору, у тому числі за договором №2 від 18.11.2008р., яким було збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 17 процентів річних.

Про надання згоди на зміну основного зобов'язання, внаслідок яких збільшився обсяг відповідальності поручителя, свідчать й подальші дії останнього, які полягають у вчиненні ним правочинів, направлених на зміну умов договору поруки, а саме укладання між банком та поручителем додаткових договорів від 03.09.2010р., від 28.12.2011р., від 29.03.2012р., від 28.05.2013р. про внесення змін до договору поруки. Вказаними договорами поручитель підтвердив свою поруку перед банком за виконання ТОВ "Корпорація УБТ" зобов'язань за кредитним договором №0024/08/10-КLI від 07.08.2008р. та додатковими угодами (договорами), які є укладеними.

Наведені обставини, встановлені судами попередніх інстанції, спростовують викладені у касаційній скарзі твердження скаржника про припинення поруки через відсутність згоди поручителя на зміну основного зобов'язання, пов'язану з підвищенням розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, та свідчать про фактичну обізнаність поручителя про зміни кредитного зобов'язання при підписанні ним відповідних договорів про внесення змін до договору поруки, у тому числі договору від 04.08.2010р., де він поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань, зокрема, за договором про внесення змін №2 від 18.11.2008р. (підвищення процентної ставки до 17).

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в оскаржуваних рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення та постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. у справі № 914/1624/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова